Владислава ШевченкоПід час Фестивалю Ідей в Одесі, який організовує Аспен Інститут Київ та Impact Hub Odesa, відбулася дискусія, на якій обговорили мотивації для бізнесу вкладати гроші у мистецтво, які культурні проєкти привертають увагу меценатів та як загалом розвивається меценатство в Україні.
Спікерами на дискусії виступили:
- Томас Бруннер – підприємець, ініціатор благодійного проєкту «Товариство друзів Дніпровської філармонії»
- Олександра Ковальчук – заступниця директора з розвитку в Одеському художньому музеї. Співзасновниця благодійних фондів «Маніфест миру» та «Друзі музею», кураторка проєкту Museum for change.
? Як ваша діяльність пов’язана з меценатством?
Олександра: Два роки тому я перейшла працювати в Одеський художній музей, щоби не просто бути волонтером у сфері культури, а системно присвятити цьому наступні п’ять років. Для мене конкретним результатом буде початок реставрації чинної будівлі та будівництво нової. Тільки так я відчую, що завдання реалізовано.
Томас: Я ініціатор створення «Товариства друзів Дніпровської філармонії». У Європі часто трапляється, що у подібних культурних закладів або музеїв існує клуб друзів, який лобіює інтереси цього напрямку. Наприклад, ви точно багато чули про музичний фестиваль Зальцбурга. Туди приїжджає 260 тисяч людей слухати музику або виступати. У них є система членства: близько 5 тисяч осіб щороку вносять по €100, сприяючи нормальному функціонуванню інфраструктури.
?? На якому етапі знаходиться меценатство в Україні?
Томас: За останні п’ять років спостерігається розвиток української культури меценатства. Через серйозні події в країні помітно зросла свідомість суспільства. Добре те, що українці, коли розуміють суть справи, починають рухатися дуже швидко. Просто зараз ще не до кінця всі зрозуміли, наскільки важлива культура. Я не сильно хвилююся за Україну, тому що помітно: у багатьох сферах українці розвиваються активно. Насправді Україна дуже багата, потрібно тільки показати це. Наприклад, перекласти англійською мовою абсолютно всі написи.
Часто говорять про те, що потрібно будувати «український будинок». Український будинок вже є, великий і гарний. Дах десь тече, та це не проблема, а проблема у тому, що ніхто світло не вмикає, тому його й не видно.
Одеський художній музей (ofam.od.ua)
? Яка різниця між меценатством і благодійністю?
Олександра: Благодійність не означає покровительство, а скоріше розвиток. Це найчастіше про те, щоби з мінуса дійти до нуля. Благодійність стосується здоров’я, наприклад, дітей, безпритульних і так далі. Іноді можна назвати благодійністю допомогу музеям чи іншим культурним установам, але більше у значенні вирішення якоїсь конкретної проблеми.
Що стосується мецената – то це людина, яка безкорисно підтримує розвиток культури або освіти.
❓ Як залучити меценатів до проєкту?
Олександра: В Одеському музеї ми змінюємо підхід до меценатства: не просто просимо «дайте нам гроші, бо ми бідні», а даємо меценатам відчути кайф від того, що вони це роблять. Кайф від того, що вони приходять та бачать результати. Для цього ми запрошуємо їх на закриті передпокази кожного виставкового проєкту, і ці проєкти виглядають так, як вони це бачать за кордоном.
? В Одеському музеї працює механізм «Друзі музею», як він діє?
Олександра: Ми надаємо можливість долучитися до краудфандингу з внесками від 30 ₴, там ми пропонуємо замінити музейне скло або рамку на картині з експозиції. Також є Клуб друзів музею, у якому щорічний внесок складає 30 000 ₴. На сьогодні у ньому 50 людей, які прийшли до нас без жодної рекламної кампанії. Насправді, ми лише зараз розпочали піар цієї ініціативи.
Загалом, друзями музею на сьогодні є 180 людей, які один або кілька разів зробили внески на понад 15 000 ₴. Кожному з них ми пропонуємо участь у нових проєктах та запрошуємо на персональні екскурсії від директора.
Дніпровська філармонія (wikipedia)
? Які переваги для бізнесу інвестувати у мистецтво?
Томас: Культура, на прикладі філармонії та класичної музики, – це платформа, де люди зустрічаються, спілкуються та отримують нові ідеї. А бізнес – це в основному успішна комунікація. У Європі концерти вже стали інструментом спілкування в бізнесі. І спонсори (Audi, Porsche, Rolex) розуміють, що це новий засіб комунікації: коли ти щось спонсоруєш, це будує твій імідж та бренд.
?️ Що мотивує людей підтримувати саме музей, а не допомагати, наприклад, людям?
Олександра: Допомога людям – це про сьогодні, а підтримка культури – про майбутнє. Про сенси, які нас повернуть завтра, через 10 років, через 100 років. Це можливість вписати себе у вічність. Люди, які будували Одеський художній музей 120 років тому і зробили його можливим, увійшли у вічність. Ми навіть сьогодні пам’ятаємо їхні імена. Може, їх знають не всі мешканці Одеси, але досить значна частина.
✅ Поділіться лайфхаками залучення меценатів у проєкти?
Томас: Пам’ятайте, насправді у меценатство культури хочуть включитися набагато більше людей, ніж здається. Багатьом людям цікава культура, але часто не вистачає системних інструментів, щоб їх швидко включити. Для «обслуговування» меценатів, донесення інформації потрібна правильна побудова команди.
Вдруге ми провели Кам’янка Фест, і саме місто та люди зовсім по-іншому реагують. Там всього три музеї, і всі вони перекладені англійською мовою. Можливо, це смішно, але коли ми переклали все на англійську, то співробітники музею згадали, що вони вивчали англійську та почали спілкуватися з іноземними туристами. Коли туристи заходять і бачать, що все можна прочитати англійською, то вони залишаються.
Далі ми почали комунікувати з адміністрацією міста. Зробили такий лайфхак: поставили знаки перед містом вздовж траси. Між Києвом і Дніпром два роки тому були десь 6 чи 7 знаків, які вказували на культурні місця в Україні, а в Кам’янці поставили знаки українською та англійською мовою. Наразі туди вже приїжджають цілі туристичні автобуси.
Головний лайфхак у тому, що проблема не в грошах, а у підході, тому що все залежить від комунікації. В Україні є дуже багата історія, але якщо людей окремо про щось запитати, то вони дуже мало знають. Хоча потім ті самі дивуються: «Тут і скіфи, і греки… А ми тільки про Шевченка. Виявляється, ми живемо у такій класній країні! Я навіть не знав про це».
Читайте також про 10 практичних порад щодо лобіювання та адвокації
? Лобіювання та адвокація в Україні – 10 практичних порад в Україні.