25-26 вересня у Києві відбудеться івент для учасників креативних індустрій Про права, де юристи та культурні діячі розкажуть як захистити свої права та обговорять реальні кейси. Проект підтримав Український культурний фонд. Також у рамках проекту створено сайт, де у вільному доступі можна отримати зразки документів та договорів для захисту своїх прав, а також дізнатись відповіді на найпоширеніші запитання архітекторів, музикантів, митців, музейників, дизайнерів, перекладачів та фотографів для захисту своїх прав.
Швейцарські архітектори vs «Міст Кличка»
«Міст Кличка» — це народна назва нового прозорого мосту з Володимирської гірки до Арки Дружби народів. З ним було пов’язано досить багато скандалів, проте ми розкажемо про плагіат проекту швейцарських архітекторів. За словами Стефані Шафорт, співзасновниці компанії Leuppi & Schafroth Architekten (Цюрих), конструктивні рішення були запозичені з проекту їх компанії, розробленим ще у 2013 році.
«Через три роки, у квітні 2017 року, з нами зв’язалися представники Департаменту містобудування та архітектури КМДА з бажанням реалізувати наш проєкт.», – передає слова Стефані Шафрот видання БЖ. Проте пропозицію відхилили як занадто дорогу. Як прокоментував згодом Кличко, проект, за яким реалізований міст, був створений київськими архітекторами ще у 2011 році і цьому є документальне підтвердження.
Наталія Сенчук: «У справах, які пов’язані з архітектурою, дуже складно коментувати наявність чи відсутність плагіату без висновків експертизи. Грані між плагіатом і запозиченням досить тонкі. Наскільки нам відомо, головний аргумент з боку київського архітектора було те, що його міст тримають лише дві опори замість трьох в кресленнях швейцарців. Тут варто звернути увагу на два питання: чи є створення цієї опори частиною творчого задуму архітектора. Якщо це дійсно так, то наскільки цієї характеристики достатньо, щоб сказати що проект моста відрізняється.
Архітектурні проекти самі по собі дуже складні. Те, що ми бачимо, створюється після дуже великої кількості стадій обговорення проєкту та змін. Не кожен задум має в собі творчу частину. Щоб відповісти на питання про наявність чи відсутність плагіату, необхідна спільна технічна і юридична експертиза при якій розглядаються і порівнюються ескізний проект, робочий проект, плани і розрахунки обох версій мостів».
Kazka vs YOYA
Пісня «Плакала» є чи не найпопулярнішим українським треком і в Україні, і за її межами. І має 260 мільйонів переглядів на YouTube. У лютому цього року у ЗМІ з’явилась інформація про те, що пісня Kazka дуже схожа на трек Reborn гурту YOYA, який був створений у 2016 році. Трек «Плакала», у свою чергу, виклали у мережу у вересні 2018 року. Продюсер гурту Юрій Нікітін тоді заявив, що схожість у цих двох треків є і «це не новина». У композиції «Плакала» був використаний семпл зі звукового банку The Arabian Trap Man, доступ до якої є у всіх продюсерів у світі. Після цього всі забули про справу про плагіат, проте схожість двох треків нікуди не зникла.
Наталія Сенчук: «Спочатку потрібно перевірити чи дійсно семпл зі звукового банку The Arabian Trap Man перебуває у вільному доступі. Завжди потрібно пам’ятати, що якщо щось викладено в мережі інтернет, це не означає, що воно не підлягає авторському праву.
У цій ситуації є розвиток трьох сценаріїв:
- Семпл дійсно у вільному доступі і пісні схожі одна на одну саме за рахунок цього семплу (а структура пісень відрізняється). В такому випадку плагіату немає.
- Семпл дійсно знаходиться у вільному доступі, але пісні схожі один на одного не тільки цим, а й іншими елементами. Тут варто говорити про ймовірність плагіату.
- Семпл не знаходиться у вільному доступі. Тоді обидві пісні порушують права автора семплу».
Андрій Приймаченко vs канал HBO
Цієї весни увесь світ сколихнув серіал «Чорнобиль» від HBO. П’ятисерійний міні-серіал про катастрофу на ЧАЕС вже має 6 номінацій на премію Еммі. Проте серіал встигли звинуватити у плагіаті.
У плагіаті творців серіалу звинуватив український режисер та оператор Андрій Приймаченко. У 2013 році Андрій створив та виклав у Youtube візуальну розшифровку запису телефонних переговорів 26 квітня 1986 року диспетчера ЦППЗ (Центрального пункту пожежного зв’язку) з диспетчерами ВПЧ (Воєнізованої пожежної частини) Чорнобильської АЕС. Аналогічне відео він побачив у першій серії «Чорнобилю». Творці серіалу не звертались до нього про дозвіл, а просто використали і не вказали авторства. У свою чергу Євгенія Яцута, виконавча продюсерка Radioaktive Films, яка займалась вирішенням усіх юридичних питань, які стосувались авторського права, зазначила, що усі дозволи отримані від першоджерел. Тому запитала чи мав Андрій Приймаченко право на використання аудіо з діалогом диспетчерів.
Згодом Radioaktive Films відповіли Приймаченку у Facebook, що «права на використання цього відео були отримані і підтверджені дирекцією музею Чорнобиля у Києві». За справу взялися юристи компанії Law Net, які продовжують працювати з Андрієм Приймаченком.
Наталія Сенчук: «У Андрія досить очевидний кейс. Якщо порівняти його відео, яке було викладено на YouTube в 2013 році, і те, яке використане в серіалі НВО — вони фактично ідентичні. У серіалі навіть така сама помилка, яку зробив Андрій при транскрипції аудіо дзвінка на станцію. З приводу музея, який ніби-то дав дозвіл на використання відео: музей Чорнобиля публічно заявив, що ніякого дозволу не давав і здивований таким коментарем від Radioaktive Films. Ми продовжуємо працювати над захистом авторського права Андрія».
Національний банк України vs Adobe
В кінці червня Національний банк заявив, що вводить в обіг нову банкноту номіналом в 1000 гривень. На ній зображений Володимир Вернадський. Пізніше, після презентації нової банкноти, український дизайнер Богдан Гдаль помітив, що шрифт, якою написана «одна тисяча гривень» схожий на один з класичних шрифтів Adobe. А саме – Bickham Script, який розробив дизайнер Річард Ліптон у 1997 році.
Гдаль звернувся до представників Adobe і отримав відповідь, що ця версія шрифту схожа на піратську.
Нацбанк особисто взявся до розслідування справи, але заявив, що звинувачення не мають підстав. Мовляв, дизайнери і художники створювали шрифт самостійно, хоча й графіки «використовували інформацію з відкритих джерел».
Наталія Сенчук: «Знову ж таки, як і в ситуації з архітектурними проектами, тут потрібна експертиза. При покупці програми Adobe Fonts, Adobe дає ліцензію на практично будь-яке використання крім інсталяції шрифтів на сервери, використання індивідуальних гліфів та використання в мобільних і десктоп додатках. Головне, щоб ви купили ліцензійну версію Adobe Fonts і в певних випадках, як при створенні кіно і відео продукції, користувалися такими програмами, як Adobe Premier Pro або Adobe After Effects.
Тому головним аргументом проти Національного Банку міг би бути аргумент що вони використовували піратську версію – але це предмет доказу».
Krolikowski art vs NASA і DecoEchoes
Платформа культурних ініціатив Ізоляція у жовтні минулого року проводила відкритий конкурс для українських митців на створення проекту на носіях зовнішньої реклами. «Тут може бути ваша реклама» — це конкурс, який дає можливість висловитись про публічний простір, рекламу та візуальну культуру міста на рекламних щитах. На фінальному етапі було відібрано 5 фіналістів, проте один проект довелось дискваліфікувати. Дует Krolikowski art (Олександр та Олександра Кроліковські) створили для конкурсу проект «Спогади про майбутнє: HOPE ON BOARD», який повністю повторював плакати NASA JPL, Visions of the Future: Space Tourism Travel та DecoEchoes, The Commute of Tomorrow: Hyperloop. Згодом художники заявили, що це були тільки приклади їх майбутніх проектів, мовляв навіщо створювати конкурсні роботи і витрачати час, якщо їх можуть не відібрати до фіналу. А також, що вони не збирались в точності повторювати їх на рекламних сітілайтах. Проте, художники не вказали авторства плакатів від самого початку і навіть не зазначили, що проект буде виглядати інакше.
Наталія Сенчук: «Плагіат – це умисне незаконне використання чужого творчої праці. У даній ситуації дуже складно знайти аргументи на користь дуету Krolikowski art адже образи зовсім не відрізняються. Аргумент, що це тільки приклад майбутніх робіт не переконує, адже вони все одно вже подали абсолютно чужу роботу як свій проект, під своїм ім’ям, без вказівки справжнього авторства.
Звісно, в світі культури дуже багато артистів дійсно надихаються і використовують елементи одне-одного. Тому в умовно західних законодавствах часто йдеться про різницю між «натхненням» і плагіатом. Часто необхідна не одна експертиза, щоб підтвердити, що це насправді. Головна різниця в тому, що при якщо художник бере роботу іншого митця, але при цьому створює новий контекст і сенс в своїй роботі, це не вважається плагіатом.
В українському законодавстві фактично будь-яка творча переробка (не рахуючи кількох винятків) без дозволу автора, вважається порушенням авторських прав».
*Юристи компанії LAW NET займаються справою тільки Андрія Приймаченка проти HBO. До всіх інших справ компанія стосунку не має, а отже не приймає жодну із сторін.