Юлія Орлова
Бібліотека – це місце, де зберігаються книги. Як максимум, – місце, яке популяризує читання. Все ж правильно?
А що, як бібліотека може бути приміщенням для зборів з друзями за кавою? Коворкінгом, де можна взяти почитати книгу, або попрацювати? Або ж просто місцем, де можна затишно провести час? Ба, навіть центром співпраці з бізнесом?
ХХІ століття ставить нові задачі не лише перед бізнесом, а і перед бібліотеками: і вони стають більш функціональними, ніж ми звикли. Певно, найбільш відомий український приклад – бібліотека bOotan, яка знаходиться в Києві. Проте, вона не одна така: проект УрбанПростір нарахували аж 23 сучасних бібліотеки по всій Україні. І я вважаю, їх може бути значно більше: було б тільки бажання.
В цьому я впевнилася, коли була учасницею громадської делегації до ООН, і відвідала декілька бібліотек у США. Ані велична архітектура, ані багата історія не завадили їм бути затишним (не побоюсь цього слова) клієнтоорієнтованим місцем, де можна провести вільний час та набратися нових знань: незалежно, чи знаходитесь ви у приміщенні бібліотеки, чи ні. Жодної бюрократії чи незручності на шляху до відвідання цих місць.
Бібліотека Конгресу США (БКС) – найбільше книгосховище в світі. Проте, ані історична цінність (її вік перевалив за 200 років), ані архітектура чи розміри не змусять читачів повертатися до неї знов і знов. А от креативні рішення – зможуть. БКС руйнує типові уявлення про те, чим може бути бібліотека.
Центр з опитувань. У БКС – купа читачів та відвідувачів, тож там регулярно проводяться опитування: як для покращення сервісу, так і читацьких уподобань та побажань тощо. В них мегасучасний сайт, завдяки якому можна знайти всю необхідну інфо стосовно бібліотеки: відвідування, особливі події, тематичні підбірки тощо.
Партнерство з бізнесом. Саме так: окрім «звичних» функцій, бібліотека ще є таким собі містком для залучення бізнесу до популяризації читання. Як вам ідея оцифровувати літературу разом, запартнерившись з Google? Саме ця компанія стала першим партнером у створенні Світової Цифрової Бібліотеки для БКС та ЮНЕСКО.
А ще БКС часто поповнюється книгами з різних країн, в тому числі і українських: це дозволяє бібліотеці бути мультикультурною. За підтримки Посольства України в США, цього року було передано близько 20 українських книг видавництва Vivat: біографії видатних українських діячів, сучасна дитяча та художня література.
Отже, з огляду на досвід БКС, чи можна сказати, що бібліотека – лише сховище для книг? Та звісно, ні! ХХІ століття дарує безліч технологій та підходів: багато з них можна використати для бібліотек.
Друга за важливістю в США після Бібліотеки Конгресу. Локація бібліотеки – просто чудова: вона розташована на Мангеттені. До речі, для багатьох кампаній з популяризації читання або ж анонсу дня «відкритих дверей» (так-так, коли для всіх бажаючи вхід – вільний) ця бібліотека вдало користується своїм місцем розташування. Просто треба наявні ресурси використовувати креативно.
Також Нью-Йоркська бібліотека часто ставала місцем для зйомки фільмів: «Секс і місто», «Післязавтра», «Сніданок у Тіффані» та багатьох інших. А зазирнути за лаштунки роботи бібліотеки можна завдяки фільму «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека», який був представлений на одному Docudays UA у 2018 році.
До речі, що Нью-Йоркська публічна бібліотека, що БКС, є партнерами культурних обмінів з лідерами інших країн: дуже цікавий приклад культурної дипломатії як для бібліотек. Так, вони використовують державні кошти на це. Проте, спосіб їх використання – вартий уваги.
Нью-Йоркська публічна бібліотека також має добру колекцію оцифрованої літератури та історичних карт. На сайті можна знайти розклад курсів з деяких предметів як-от англійська, програмування, навчання з яких проходить в приміщеннях бібліотеки.
Також для зручності читачів, у підвалі встановили сортувальну машину для сортування книг з використанням штрих-кодів (за 2,3 млн доларів: але ж турбота безцінна, чи не так?). Ця машина, яка в довжину майже як дві третини футбольного поля, – найбільша в світі з собі подібних. І встановили її для зручності користувачів: річ у тому, що коли книги необхідні в одному підрозділі, а знаходяться в іншому, їх пропускають через сортувальну машину, завдяки чому очікування для читачів скорочується приблизно на день. Така машина (разом зі співробітниками) може сортувати до 7500 книг на годину!
Бібліотека також є складовою життя містян: просто на першій сторінці сайту є інформація про петицію щодо збільшення фінансування ні бібліотеку. Оце я розумію: інтеграція у життя громадян міста!
То ж бібліотека може бути корисна ще і для навчання (дорослих – також).
Уявляєте собі бібліотеку, де проводяться вистави? Шекспірівська бібліотека Фолджера – саме з таких! Там можна знайти не лише найбільшу колекцію творів Шекспіра, а і переглянути вистави, що поставлені за його п’єсами. До речі, театр Фолджера, в якому проходять ці п’єси, відтворює театри у дворах: такі популярні за часів Шекспіра.
На відміну від двох попередніх прикладів, ця бібліотека спочатку була приватною колекцією творів Шекспіра. З плином часу, вона поповнилася іншими творами епохи Відродження, якими славиться і дотепер.
Звісно, фінансування українських бібліотек, на жаль, не таке велике, як у вищезазначених прикладах. Проте, деякі цікаві ідеї для розвитку вони можуть дати:
- доступність: вони відкриті тоді, коли до них можуть завітати мешканці (не з 10 до 18, а на вихідні – зачинені, тож дорослим вхід зась);
- цікавість: вони дають відвідувачам цінність (і не лише книжну). Тож, нестандартні рішення – типу навчання чи спектаклів – саме те;
- співпраця з бізнесом: для того, щоб книги були більш доступні для людей, можна оцифровувати наявні примірники; розробляти цікавий інтер’єр, або ж проводити спільні події з представниками бізнесу. Доволі плідне партнерство, чому б ні?
- діджитал: цікавий сайт, в якому, як мінімум, можна розібратися;
- додаткова користь: лекції, школи та спектаклі.
Бібліотеки – це не просто місце зберігання книжок: це атмосфера, дух пізнання та популяризація знань.