Аліна Присяжнюк
Загалом відбулись 42 лекції, майстер-класи та індивідуальні консультації протягом Pro Bono Week. Їх відвідали понад 150 громадських та благодійних організацій, фондів і соцпідприємств. Ініціювала та організувала цей захід в Україні команда Pro Bono Club Ukraine. Які інструменти стануть у нагоді українцям, які займаються вирішенням соціально значущих проблем, та як цими інструментами користуватися — читайте далі.
Як на вашу користь працює проектний менеджмент
Якщо ви мріяли про свій проект, знайти найкращу ідею для нього — скористайтеся деревом проблем та цілей. Цей метод передбачає аналіз проблеми та чинників, що впливають на ідею. Ця інформація також використовується для постановки задач проекту.
Наприклад, є проблема: чимала кількість учнів не закінчують школу. Припустимо, причина цього — той факт, що батьки не вважають завершення школи необхідністю. Завданнями такого проекту буде зміна переконань батьків. Далі потрібно продумати конкретні кроки для досягнення цих цілей та сформувати дієвий проект, що змінюватиме ситуацію на краще.
Щоб оцінити обрану ідею, потрібно відверто відповісти на такі запитання:
- Чи є схожі проекти, конкуренти?
- Чи актуальний цей проект? Чому?
- На кого він спрямований (яка цільова аудиторія)?
- Які переваги цього проекту?
Про це та ще багато чого цікавого 40 громадським та благодійним організаціям розповідала Ірина Прокоф’єва, керівниця програмного відділу в Українському Інституті та учасниця професійної спільноти Global Shapers Kyiv Hub.
Існують також золоті правила проектного менеджменту:
- Всі = ніхто. Якщо за задачу не відповідає жодна людина або відповідальних декілька — забудьте про її виконання. А якщо задачу все-таки виконають, то не сподівайтеся, що саме так, як ви цього очікували.
- Все = нічого. Звучить по-філософськи, але також просто: чим менше конкретики у проекті та цілях, тим менше вдасться зробити в результаті.
Повний план проекту включає планування:
- людських ресурсів,
- фінансових,
- часу,
- результатів,
- комунікацій,
- зацікавлених сторін і роботи з ними,
- логістики,
- ризиків.
Якщо про перші 7 пунктів є незліченна кількість інформації, то про ризики мало хто говорить. Серед стратегій управління ризиками найрозповсюдженіша — зниження, тобто зменшення ймовірності або впливу ризику. Інші стратегії роботи з ризиками — це:
- прийняття — коли бачимо ризик і при цьому нічого не робимо;
- ухилення — виключення ризику з проекту та робимо все можливе, щоб ризик не відбувся;
- передача — перекладаємо відповідальність за наслідки ризику та реагування на них на третю сторону.
SMM та digital-інструменти у просуванні проектів
Social media marketing — це не просто «котиків постити», а цілий світ можливостей для громадських організацій. Деякі соціальні проекти створені, щоби «жити у соціальній мережі». Наприклад, кампанія проти алкогольної залежності. Її основою став профіль у Instagram, який зібрав тисячі фоловерів. Лише в останньому пості з’явилась інформація про саму кампанію, і те, що ніхто не помітив алкогольну залежність героїні акаунту.
Директорка з комунікацій Isobar Ukraine Яна Горбачова показала 8 громадським організаціям яскраві приклади того, як digital-інструменти використовуються для просування соціальних проектів та розповіла про основні нюанси SMM.
Окрім просування, соціальні медіа використовують і для фандрейзингу. Обов’язковим для цього:
- Зрозуміла інформація про організацію та можливість легко її знайти. Це допомагає створити перший рівень довіри для того, щоб илюдина могла долучитися до збору коштів.
- Простий та прозорий спосіб підтримати організацію. Це про весь процес: від самого механізму перерахунку коштів до цікавої та періодичної звітності організації за використання залучених ресурсів.
- Безпечний спосіб оплати.
Розуміння аудиторії відіграє величезну роль. Якщо знати, на кого спрямований проект чи діяльність організації, можна обрати свій ідеальний канал комунікації — той, з якого аудиторія буде готова сприймати та розуміти повідомлення. Не треба намагатися залучити всі канали та бути класними всюди.
Level-up у комунікаціях проекту буде визначення архетипу своєї організації і корегування всього контенту. По-перше, важливо, щоби контент не суперечив сам собі. Якщо зранку ви говорите про серйозні соціальні проблеми, а ввечері «котиків постите», то в свідомості людей буде неузгодженість меседжів. А по друге, навіть для одного стилю комунікацій повинно бути багато різновидів контенту. Це мають бути візуальні і текстові матеріали про:
- діяльність організації,
- проблеми, які організація вирішує,
- цінність, яку люди отримують від взаємодії з вами,
- команду та спільноту, яка формується довкола діяльності,
- локації, де відбуваються події чи проходить офісне життя,
- перемоги і результати,
- бачення і позицію,
- реакцію на вашу діяльність.
PR без грошей
Як змусити медіа говорити про ваш соціальний проект? Перестати змушувати. Своїми принципами у роботі ділилася PR-директорка Evo.Company Юлія Новаченко.
Потрібно будувати тривалі відносини з журналістами та постійно їх підтримувати. Ось основні 4 поради для цього:
- Знайдіть своїх людей у журналістиці. Аналізуючи медіа, в яких ви хочете розповісти про свою діяльність, зверніть увагу на авторів. Якщо людина пише про захист тварин, скоріш за все, вона залюбки опублікує матеріал про ініціативу, спрямовану на заборону хутряного виробництва. Кількість потрібних контактів журналістів не повинна бути захмарною, достатньо 10-12 людей.
- Створюйте корисний контент. Що з отриманої інформації може взяти читач? Що він зможе зробити з цією інформацією? Чи спонукає вона до якоїсь дії? Звісно, кожен автор соціального проекту закоханий у саму ідею проекту, але потрібно тверезо та критично оцінювати інформацію, яку хочете поширити. Також важливо створювати цікаві інформаційні приводи: події, активності, неординарні дії, які можуть перетворитися у новину.
- Придумайте такі заходи для журналістів, які вони захочуть відвідати і потім написати про них. Це можуть бути прес-тури, прес-ланчі, або запрошення до участі у діяльності організації. Наприклад, Музей у темряві «Третя після опівночі», в якому незрячі гіди проводять екскурсії, запросив журналістів відвідати саму екскурсію і з цього досвіду вже написати статтю.
- Пам’ятайте про зворотний зв’язок. Якщо не знаєте, як краще зробити матеріал, запитайте про це у журналіста. Що потрібно змінити? Що покращити або додати?
Але найважливіше — щире бажання допомогти журналісту зробити свою роботу. Допомогти створити якісний матеріал замість використовувати людину та намагатися «пропихнути» свій анонс. Допомогти знайти чи створити історію успіху, що захоплює. А ще краще неуспіху, з якої можна навчитися. І не забувати про повагу, адже врешті-решт усі ми люди і просто хочемо якісно виконувати свою роботу.