Вікторія Золотова
Навіщо потрібен цей проект
Після подій 2014 року на Сході України було порушено чимало товарних зв’язків. Компанії та дистриб’ютори приймали рішення залишити регіон, адже деякі з них були з РФ. Доставляти товари було складно через перевірки на блокпостах. Місцеві малі та середні підприємці закривали бізнес через високі ризики. За один місяць обірвалося все, що створювалося роками. Запас міцності в дрібного бізнесу — невеликий. Хтось закривався і їхав, тому що про бізнес думати складно, коли поруч стріляють. Хтось з часом повертався: приїхав, озирнувся — мовляв, жити можна, — і відновив бізнес. Андрій Дмитренко пригадує:
— Є у мене знайома бізнес-вумен, яка сказала: «Мене не лякають жодні кризи. Я й податкову пережила, й інші катаклізми — тож буду працювати попри все».
Про бізнес-клімат на українському Донбасі
За словами Андрія, сьогодні стан бізнесу суттєво відрізняється у різних населених пунктах українського Сходу: Сєвєродонецьк, який був периферійним, прийняв багатьох внутрішньо переміщених осіб, оскільки у 2014 році став адміністративним центром Луганщини. Тоді гроші пішли до регіону, а бізнес-показники значно покращилися.
Невеликі міста, — такі, як Краматорськ і Слов’янськ, — перетворилися на військово-логістичні хаби, яких не було до війни. Андрій зауважує: «У дрібних містах біля лінії розмежування ситуація з торгівлею така ж сумна, якою вона була і до війни: населення скоротилося — тепер купувати товари там просто нікому».
За минулі 2 роки в Донецькій та Луганській області майже удвічі зменшилась кількість середніх підприємств. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, за показниками обсягів реалізованої промислової продукції ще у 2016 році Донецька область була на 3 місці, Луганська — на 11. За результатами січня-червня 2017 року Донецька область перебуває на 5 місці, а Луганська — на 19-му.
*МСП — малі та середні підприємства
*МСП — малі та середні підприємства
Як проблему вирішуватиме «Вервечка»
Інтернет-платформа «Вервечка» працюватиме з постачальниками товарів та роздрібними бізнесами у Донецькій на Луганській областях — магазинчиками та продуктовими крамничками. У постачальників є певні логістичні маршрути. У «Вервечці» вони вказують маршрути та відхилення, які вони можуть собі дозволити без додаткових витрат. Логістика — це левова частка витрат будь-якого дистриб’ютора через вартісний бензин, розповідає Дмитренко.
Маршрут машин постачальника з’являється на карті. Якщо в цю смугу потрапляє магазин — його власник у своєму ґаджеті бачить товари, які можуть поставлятися без додаткової домовленості та витрат.
Назва «Вервечка» означає ниточку, на яку нанизуються намистинки. За словами Андрія, співзасновниця платформи Настя уявила, що магазини, позначені на карті, пов’язані одним маршрутом постачальника — це і є ті намистини, нанизані на нитку.
Як до інновації поставилися місцеві бізнесмени
Андрій перераховує: зацікавлені сторони вже з’явилися у Маріуполі, Курахово, Слов’янську, Волновасі, Северодонецьку та інших містах. Дрібний і середній роздрібний бізнес — це фізичні особи-підприємці, яких переконати часто складніше, ніж великого ритейлера. За словами співзасновника, середньостатистичний власник магазину на Донбасі у бізнесі вже 10-15 років, тому звик до методу «зошита та ручки», хоча у нього є комп’ютер і смартфон.
Будь-які зміни така людина сприймає скептично: відповідає «Спробуймо» або «Нащо мені це треба? Я все життя працюю так». На відміну від малого та середнього, великому бізнесу зрозуміла і цікава автоматизація: порахувавши на калькуляторі вигоду, вони легко погоджуються спробувати новий інструмент. Андрій розповідає:
— У нас є 50 компаній, з якими вже домовилися про співпрацю. Це — постачальники будівельних матеріалів, автозапчастин та харчів з підконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Після закінчення виконання грантових умов екосистема може працювати й по всій Україні.
Користь платформи для малого та середнього бізнесу
Сьогодні завозити товари у деякі населені пункти — дуже складно, тому постачальники можуть відмовлятися від роботи зі східними регіонами України. Новим постачальникам туди добиратися не цікаво та не вигідно — для цього потрібні спеціальні дії. А ось якщо процес замовлення автоматизувати — тоді задача виглядатиме простіше, тож є шанс, що погляд дистриб’юторів на ситуацію вдасться змінити.
Ще один плюс — альтернативність. Одноманітність — проблема не лише Сходу, але й усіх віддалених районів країни:
— До села іноді може приїжджати тільки один постачальник. Деякі приїжджають рідко, тому підприємцю доводиться крутитися: їздити в райцентр на «Нову Пошту» або закуповуватися самостійно.
Окрім цього, система прискорює взаємодію з клієнтом, бо в режимі реального часу повідомляє підприємців про акції та знижки постачальника. Також магазини бачитимуть клієнтів та постачальників, оцінки, відгуки. Відносини стають зрозумілими та прозорими.
У «Вервечці» не потрібно просити дистриб’ютора змінити маршрут, аби завезти товари до магазину у село. На сайті буде видно, який постачальник їхатиме через населений пункт конкретного підприємця. Потрібно лише замовити — а далі замовлення пройде обробку, і товар доставлять. У складі платформи буде передбачено трекінг машини, що везе товар.
Користь для постачальників
Для постачальників ця система — джерело вагомої аналітики, адже вони бачать, хто, що, скільки та куди замовляє. Таким чином дистриб’юторам, які подекуди мають і 10 тис магазинів у базі, легше контролювати власні постачання. Окрім цього, «Вервечка» матиме відгуки та рейтинги: постачальники бачитимуть, наскільки можна довіряти магазину і наскільки вчасно вони платять за товар:
— Це — одвічна проблема роздрібної торгівлі: бізнес бере товар у борг, який може довго не виплачувати. Згодом дистриб’ютор забуває про ці борги й списує на збитки, через що багато з них закривається
Ще одна перевага — використовуючи систему, можна залучити менше людей для обробки замовлень. Андрій Дмитренко пояснює на прикладі:
— Порахуємо: є 100 клієнтів і 1 новина. Для того, щоб сповістити усі бізнеси, потрібно, щоби кожному особисто цю новину розповів експедитор під час доставки товару. Або ж менеджер має обдзвонити усі магазини — і для цього йому цілий день. Можливо, навіть не один — і увесь цей робочий час має бути оплачений. А якщо оповістити усіх підприємців онлайн — потрібно лише кілька разів натиснути на екран чи клавіатуру.