🖼️ Український живопис на межі XIX та XX століть — що на часі знати?

У першій статі розповідаємо про мистецькі процеси на зламі XIX та XX сторіччя, появу модерну не тільки в живописі, а й в архітектурі, та трагічні долі художників-новаторів періоду 1900-1910 років. Що на часі знати про мистецтво того періоду?

Початок століття — як виглядала українська культура

Початок XX сторіччя був тісно пов’язаний з процесами минулої епохи, адже слід розуміти, що будь-які історичні та мистецькі періоди не починаються календарно.  Для українського мистецтва того часу характерним було домінування пізнього академізму* та модерну*.

Всередині ідеї академізму лежить дотримання суворих форм, поєднання течій класицизму й романтизму. У своїй «пізній» формі, яка домінувала наприкінці XIX сторіччя, український академізм запозичив багато з передвижницького руху. Передвижники — це художнє товариство, члени якого зображали «селянські» мотиви та сцени побутового життя не в грубому реалізмі, а в академічному стилі.

Власне «передвижниками» їх назвали через пересувні виставки, які вони влаштовували на території тодішньої царської імперії, намагаючись через близьку до «народництва» тему, популяризувати академічне мистецтво. Одним з українських художників тієї доби та представником передвижницького руху був Микола Пимоненко (1862-1912).

Микола Пимоненко «Брід»

Його живопис, як і робити інших передвижників, романтизували сільську тематику, ідеалізували тему народництва та відображали соціально-критичні переконання авторів. Теми просвітництва та робочої естетики «простого люду» складали значний ідеологічний бекграунд для художників, але на початку XX сторіччя все більше ставали анахронізмом. В той час вже почалась індустріалізація, модернізація, розвивались буржуазні відносини у суспільстві, з’являлися великі підприємства, залізні дороги та інші інфраструктурні об’єкти «нового часу».

В такому контексті, творчість Пимоненка — це досить романтизований погляд на тогочасну Україну, але від цього не менш важливий для подальшого мистецького розвитку. Микола Пимоненко був одним із засновників національної реалістичної школи: його творчість справила сильне враження на наступні покоління українських художників, які перейняли елементи колориту та настрою. Знаний він був і за межами України — роботи художника свого часу придбав Лувр та одна з Мюнхенських галерей.

Український модерн

Одночасно з передвижниками існують цілком протилежні до соціально-критичної лінії настрої. Такою символічною протилежністю є мистецтво модерну, яке виникло у Європі між 1880-90-ми роками й мало чітко окреслені локальні особливості. Наприклад, в деяких країнах було більш характерним арт-нуво*, в деяких сецесія*. В Україні, так само як і в Австрії, більш тяжіли до сецесії: мистецькі діячі модерну навмисно використовували мінливі форми, лінії, принципи асиметрії та вільного планування, постійно шукали нові технічні та конструктивні засоби.

Мистецтво модерну відмовилось від критичної позиції, але натомість звело красу до абсолюту. В цьому мистецькому напрямку мало гострих кутів, прямих ліній, натомість дуже багато морфології, яка нагадує рослинний світ.

У світовому мистецтві модерн представляли, наприклад, будинки Антоніо Гауді в Барселоні, живопис Густава Клімта, який став однією з вершин сецесії. В українському мистецтві модерн яскраво відобразився в архітектурі: Дім з химерами Владислава Городецького (1863-1930), проект Василя Кричевського (1873-1952) — будинок Полтавського земства.

Одним з художників цього покоління є й Олександр Мурашко (1875-1919). Він сформувався між Києвом, Парижем, Мюнхеном і привів в Україну неймовірну енергетику імпресіонізму* та модерну. Картина «Карусель» принесла автору світове визнання: представлена на Мюнхенській міжнародній виставці, вона отримала золоту медаль. Після цього художник отримував безліч запрошень з європейських міст — Берліна, Відня, Парижа, Амстердама, Мюнхена, Венеції. Але, на жаль, у 1919 році Олександр Мурашко трагічно загинув за незрозумілих обставин — його знайшли недалеко від власного дому на Лук’янівці, застреленим у потилицю. Найбільш вірогідною є версія вбивства радянською міліцією, але у тодішній пресі, що іронічно, тоді написали «був пограбований і забитий бандитами».

Український декаданс

Кінець сторіччя — це завжди й час тривоги. Мистецтво починає «нервувати» перед умовною, але все ж таки важливою, датою. Наприкінці XIX та на початку XX століття екзистенційні мистецькі тривоги вилилися в декаданс*. В Україні його уособлює Всеволод Максимович (1894-1914), роботи якого створені у певному діалозі із творами Врубеля, який, як відомо, багато часу провів в Києві під час роботи над ескізами до оформлення Володимирського собору. А от картина «Поцілунок» відсилає до однойменної роботи Клімта.

Роботи Максимовича стали одними з найяскравіших у стилі сецесії, але шлях до визнання за часи життя обірвав сам автор. У 20 років Всеволод Максимович покінчив життя самогубством, чи то після тривалої депресії, чи то від нещасливого кохання, чи від алкогольних та наркотичних експериментів — а може й все разом. За своє коротке життя він встиг знятись у футуристичному фільмі «Драма в кабаре футуристів» та залишити багато робіт, частина з яких знаходиться в колекції НХМУ.

У 2007 році в Нью-Йорку відбулася виставка «Перехрестя. Модернізм в Україні, 1910-1930», яка й відкрила для широкого мистецького світу роботи Максимовича й автор нарешті отримав заслужену увагу публіки та критиків.

У наступне десятиріччя Європа, а разом з нею й Україна, вибухають безліччю мистецьких течій та напрямків — цю добу можна назвати епохою розпаду імпресіонізму* на інші «-ізми».

У наступному матеріалі розкажемо про ці напрямки, український авангард та відповімо на головне питання: чому ж «Чорний квадрат» Малевича — це шедевр.

Словник мистецтвознавця

Академізм

Використання вже знайденої раніше форми витворів мистецтва, схильність традиціям.

Арт-нуво

Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця ХІХ – початку XX ст., що виник як реакція на мляве копіювання історичних стилів минулого (у Великобританії його називали стилем модерн, в Іспанії — модернізмом).

Декаданс

Загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі кінця ХІХ — початку XX століть. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом. Декаданс, як художній напрям, заперечував позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм.

Імпресіонізм

Мистецька течія у живописі, котра виникла в 1860-х роках. Представниками імпресіонізму в живописі є Клод Моне, Едуард Мане, Каміль Піссарро. Художній напрям імпресіонізму базується на фіксації вражень, спостережень та співпереживань.

Сецесія

Термін для позначення перехідного етапу в мистецтві, найактивніше використовується в контексті передмодернізму. У значенні мистецького стилю термін «сецесія» ввела в ужиток група австрійських митців, очолюваних Густавом Клімтом. Декларуючи відмову від історизму, стиль не відмовлявся від попередньої історії, давньогрецьких міфів, біблійних сюжетів, алегорій, активно додав до них запозичення гнучких природних форм і образів мистецтва Далекого Сходу — Китаю, Японії.

Переглянути повний цикл лекцій

Оригінальна лекція: Аліса Ложкіна | Текстова адаптація: Оксана Семенік, Олександра Малевич