Олександр Мельник
Мішель Терещенко
Нащадок давнього роду українських цукрових промисловців і меценатів став мером міста Глухова на минулих виборах — проте його повернення та діяльність в Україні розпочалися раніше. До України він повернувся з Франції понад 13 років тому, оскільки хотів повернути колишню славу рідного краю.
Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти.
На його думку, економічний клімат в Україні не так вже й поганий. Однак зізнається, що на своєму шляху зустрів досить перешкод і нерозуміння з боку місцевих чиновників.
На посаді мера Глухова він зайнявся об’єднанням територіальних громад, благоустроєм міста та відродженням іміджу Глухова як козацької столиці. Вбачає Терещенко перспективу й у вирощуванні льону і технічних конопель, які в цьому регіоні колись були популярними культурами.
— Всі французькі фірми, що розміщені в Україні в 2005 році, коли я починав свою справу, залишилися на українському ринку. Вони прибуткові, інвестують у свій розвиток. Ваші системи бізнесу можна назвати незвичайними, але якщо люди хочуть працювати, вони можуть це робити й без корупції.
Томаш Фіала
Він працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає:
— З моменту прийняття Земельного кодексу в 2001 році та приватизації 28 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель виробництво зернових в Україні збільшилася на 66%, до 66 млн т. Серйозні успіхи також є і в тваринництві. В цілому це дозволило наростити сумарний експорт сільськогосподарської продукції та продуктів харчування до $ 15,3 млрд у 2016 році.
Найскладнішим у роботі в українському сільському господарстві Томаш Фіала вважає відсутність ринку землі. На його думку, якби ринок був введений в 2004 році, як було обіцяно 7 млн сільгоспвиробників та мешканців сіл, то обсяг інвестицій в галузь міг би бути в рази вище, а селяни могли б користуватися землею без обмежень і більше заробляти. Крім законів та технологій, потрібно також вдосконалювати інфраструктуру.
Карл Стурен
Цей іноземець після роботи в шведської королівській кавалерії приїхав в Україну зі своїм племінником Йоханом в 1993 році для того, щоби будувати бізнес. І це попри те, що їхня сім’я вже мала власний консервний завод. Стурен навіть інвестора знайшов, проте його очікування не виправдали тогочасні економічні, правові та політичні реалії. Брак реформ та надлишок злочинності й корупції не давали бізнесу розвиватися.
Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу «Чумак», а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою.
Найголовнішою проблемою для України, за словами Карла Стурена, досі залишається корупція, і щоби рухатися вперед, її потрібно викорінити — а також слід осучаснити українське законодавство.
Фалк Небігер
Він працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних «Містер Снек». Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна. Для його бізнесу особливо відчутними є курсові коливання, адже його компанії працюють з іноземними партнерами, зауважує Небігер:
— Варто згадати також про нестабільну політичну ситуацію на сході України та анексії Криму, ця ситуація сильно відбивається на українській економці.
Корнеліс Хузінха
А цей представник закордонного бізнесу приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним. Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ «Кищенці»:
— В Україні я вже 15 років. Коли я сюди приїхав, то пів-України було під бур’янами, а зараз кожен її клаптик обробляється і важко знайти нові землі для роботи.
Голландець переконаний: щоби український agrotech та сільське господарство стали прибутковими та квітучими, варто багато і безперервно працювати. Слід вдосконалювати логістику, бізнес-процеси, законодавство та перейти до реальної підтримки фермерів з боку держави — а решта прийде, стверджує Корнеліс Хузінха.