Валерій Литвинов
Спільнота цифрових номадів (або «кочівників») так стрімко зростає, що змушує переосмислити парадигму значення слова «робота». Згідно із дослідженнями, у 2035 році на планеті буде близько 1 млрд цифрових номадів. Щороку проходить міжнародна конференція цих людей.
Але хто такі ці цифрові номади? Ми у IT бізнес-інкубаторi вирішили дізнатися, поспілкувавшись із представниками спільноти Джейєм Мейстрічем та Олексієм Коміссаруком. Говорить Джей Мейстріч, співвласник стартапу Moo.do:
— Джею, розкажіть про себе. Що Вас підштовхнуло стати цифровим номадом?
Я намагаюся зробити людей більш продуктивними, створюючи організаційний додаток, який уніфікує керування усіма завданнями людей. Після цього я хочу працювати над вдосконаленням освіти.
Цьогоріч я багато катався на лижах — у Європі, узимку, потім поїхав кататися у Новозеландську зиму, через кілька місяців я знову повернувся в іншу, європейську зиму.
Щодо того, як я став цифровим номадом, — це була випадковість. Я розповідав приятелеві про те, що хочу переїхати із Сіетлу до Сан-Франциско, аби розпочати роботу над стартапом — і він сказав «Чому Сан-Франциско? Ти можеш працювати на комп’ютері будь-де». Я гадав, він має на увазі, що я можу переїхати до будь-якого міста, — але я помилився, я вирушив до Азії. Я довго подорожував із другом, працюючи над Moo.do, поки не зрозумів, що «digital nomad» — це не просто так, і я почав зустрічатися з людьми із спільноти.
— Розкажіть трохи про спільноту «цифрових кочівників»
Ця спільнота, в основному, сконцентрована навколо кількох різних онлайн груп: на сайті Nomadlist, в тематичній гілці на Reddit та кількох групах у Facebook. Відбувається також багато мітапів у найпопулярніших містах «кочівників» — а також є чимало організованих туристичних спільнот.
Я бував у Hacker Paradise 8 разів та одного разу — в NomadHouse. Це — групи з 15-30 осіб, які зупиняються у місті на місяць або два. Я зустрів багато моїх найкращих друзів у тих групах та подорожував і знайомився із новими містами в особливий спосіб, який притаманний «цировим номадам».
— Яким був Ваш офіс до того, як ви почали поєднувати подорожі та роботу. Ви працювали у Microsoft, які у них офіси, чи були вони Вам до вподоби?
Я був у Microsoft у Сіетлі. Працював над Windows 7 один рік — потім займався дослідницькою роботою 2 роки, працюючи над дослідницькими проектами для Surface, Xbox та Windows 8. У Microsoft я мав мій власний офіс із дверима — і я працював повільно сам-на-сам. В дослідницькій групі я розділяв відкритий офіс із трьома колегами, що сприяло більшому співробітництву, але заважало концентрації на роботі.
— Які країни Ви відвідали, працюючи в подорожах, і чи доводилося бувати в Україні?
Взагалі-то я маю мапу місць, які я відвідав, розміщену на моєму сайті. Мої прадіди імігрували до Америки з України у 1900-му. Тож я дуже хочу відвідати Україну. Я маю хорошого друга з України — хочу запропонувати йому поїхати зі мною.
— Де Ви працюєте зазвичай?
Я дуже гнучкий щодо мого робочого простору і можу працювати майже будь-де. Мені подобається робити перерву раз на кожні декілька годин, щоби прогулятися, тому мені подобається працювати у різних кафе щодня. Інколи я працюю у коворкінгу, особливо, коли хочу зустрітися з людьми. В іншому випадку я просто гуляю, поки не побачу місце, яке виглядає привабливо, аби попрацювати там.
— Що для Вас ідеальне робоче місце?
Моє ідеальне робоче місце — це відкритий внутрішній дворик кафе із смачним чаєм. Мені не потрібний надшвидкий Wi-Fi, оскільки я працюю без інтернету, тому що так я продуктивніший. Мені не потрібні розетки, бо я маю додаткову батарею для мого MacBook, тож я можу працювати до 12 годин поспіль без підключення.
— Ви подорожуєте сам чи з колегами або друзями?
Мені подобається переключатися. Зазвичай я проводжу кілька місяців з друзями або з такою групою, як Hacker Paradise. А потім кілька місяців подорожую сам. Мені подобається різноманітність.
У мене є проблема з тим, що я занадто багато працюю. Через це я дуже легко і швидко виснажуюся, аж поки не входжу у стан тотального стресу. Подорожуючи, набагато простіше уникнути цього, оскільки я завжди відкриваю для себе нові місця, роблю цікаві речі та виконую вправи, долаючи довгі дистанції пішки або катаюся на лижах. Дуже важко занудьгувати, подорожуючи, отже я є продуктивнішим саме в такий спосіб.
Дізнавшись від Джея Мейстріч про Нacker Paradise, ми одразу попросили його познайомити нас з Олексієм Коміссаруком, співвласником того самого Hacker Paradise. Про це місце написало багато відомих видань, його відвідало чимало цікавих людей, зазвичай — цифрових кочівників. Що ж таке Hacker Paradise, ми дізналися у Олексія Коміссарука, — українця, що живе в Сан-Франциско який створив стартап відомий на весь світ. Говорить Олексій Коміссарук, співвласник Hacker Paradise:
— Олексію, чому Ви вирішили створити Hacker Paradise?
Я хотів подорожувати та працювати віддалено як програміст для клієнтів у Сан-Франциско, де я жив раніше. Мій однокласник Кейсі запросив мене бути ментором у Коста-Ріка, він організовував там ретріт для програмістів. Наші 3 місяці у Коста-Ріці дуже вплинули на наших учасників: деякі змінили роботу, почали нові бізнеси тощо. Ми вирішили продовжувати в тому ж дусі — й міркували над тим, куди би ще повезти нових учасників.
— Розкажіть, будь ласка, про Hacker Paradise
Hacker Paradise — це тур-група для віддалених працівників. Ті, хто хоче подорожувати і працювати одночасно, знайдуть в нас приємну компанію однодумців. Кожен місяць-два ми опиняємося у новому місці. На цей час ми — в Кейптауні, у Південній Африці. Детальну інформацію про нас можна дізнатися із нашого сайту — там все, навіть наш розклад дня.
— Що потрібно, щоби потрапити до Hacker Paradise?
Щоби потрапити до нас, необхідно подати заявку на нашому сайті.
— А Ви особисто якої думки про цифрових номадів?
Це — постійні мандрівники, і такими є суттєва частина наших клієнтів. З ними завжди цікаво.