Олександр Мельник
Завдяки поширенню цифрових технологій ніколи не було так легко і недорого спілкуватися з родичами, колегами чи друзями будь-де і будь-коли. Facebook
Facebook тестує запуск Stories в настільному веб-інтерфейсі, Twitter та інші соцмережі дають нам ефект повної присутності в житті інших людей. Ми маємо можливість спілкування і навіть можливості вчитися та гуляти разом, перебуваючи одночасно на відстані в тисячі кілометрів. Втім, це не позбавляє вас від відчуття самотності. Це не те щоби пригнічує, але й ви все частіше помічаєте за собою легкий сум. І схоже, що ви не виняток.
2017-й — епоха всеохоплюючої самотності
Джон Т. Качіоппо, психолог, який вивчає самотність і очолює центром когнітивної та соціальної неврології в Чиказькому університеті, нещодавно заявив The Wall Street Journal, що частота самотності в Америці за останні кілька десятиліть зросла вдвічі — з 11% у 1980-х роках до близько 40% у 2010 році. Інші дослідження, проведені AARP і Harris Polling, визначають цей показник на рівні 30-35% для тих, хто регулярно почувається самотнім. А 72% респондентів час від часу мають почуття самотності. Йдеться саме про присутність у вашому житті реальних людей, а не аватарок на екрані.
Такий високий рівень самоти викликає занепокоєння з ряду причин, — і стан здоров’я та ризики депресій через самотність є навіть не головними негативними факторами в цьому переліку впливів на якість нашого життя. Тривале почуття самотності накопичує низку проблем для вашого організму:
- Підвищений рівень гормону стресу кортизолу
- Погана якість сну
- Збільшення ризику серцево-судинних захворювань на 29%
- Збільшення ризику інсульту на 32%
- Різке скорочення когнітивних здібностей
- Підвищений системний запальний процес в організмі
- Зменшена імунна функція.
Зберіть тепер всі ці наслідки докупи, як це зробили дослідники з Університету Бригама Янга. Там прослідкували за більш ніж 300 тис осіб упродовж 7,5 років. Дослідники виявили, що ризик смертності, пов’язаний із самотністю, перевищує рівень смертності через ожиріння та брак фізичної активності і навіть обганяє за ймовірністю смерть від нікотину.
Ситуацію можна розглянути ще й під іншим кутом: соціально ізольовані люди вмираютьвдвічі частіше за тих, хто має багаті соціальні зв’язки. Особливо це помітно у людей похилого віку, які найбільш ізольовані фізично за станом здоров’я чи через вплив років на здатність рухатися, але найчастіше потребують при цьому особистої підтримки.
Соціальна ізоляція також сприяє деградації міцних громадських зв’язків. Дослідник Себастіан Юнгер встановив, що брак соціальної підтримки вдвічі загострює ймовірність посттравматичних стресових розладів та збільшує тяжкість травми. За його словами, більшість військовослужбовців, які є учасниками активних бойових дій, відчувають більший рівень задоволення життям на війні, аніж вдома. Під вогнем вони є частиної спільноти однодумців. У цих умовах жорстких випробувань вони почуваються краще, емоційно «живлячись» подіями навколо. Вдома за цими мірками «нічого не відбувається», настає самотність та ізоляція.
Потрапляння в «пастку» соцмереж
Як ми дійшли до того, що почуваємося хронічно самотніми? Шеррі Туркле, професорка соціальних досліджень з науки і техніки в MIT та ліцензована клінічна психологиня, покладає левову частку провини на технології. Саме вони спонукають нас до соціальної ізоляції, підмінюючи живе спілкування соцмережами. За її словами, ґаджети пропонують нам ілюзію дружби замість реальних людей у нашому житті. Попри всю зручність, синхронність та неперервність такого спілкування, для того, аби не почуватися самотнім, потрібна фізична присутність інших людей поруч.
Професори Гарвардської психіатрії Жаклін Олдс та Річард Шварц приходять до дещо іншого висновку, який доповнює цю тезу. За їхніми спостереженнями, культ зайнятості та гіперпродуктивності в нашу час витіснив остаточно можливість для побудови соціальних взаємин та культури спілкування наживо. Тому ми й залишаємося на самоті, будучи оточеними великою кількістю колег та «френдів» у соцмережах.
Поміж друзів та «френдів»
Цифрові «френди» ніколи не перетворяться на справжніх друзів. Незбалансованість спілкування живого та віртуального шкодить нашій якості життя. Втім, є й хороша новина — ви самі можете контролювати, скільки часу проводите перед екранами із соцмережами, а скільки — у безпосередньому спілкування з колегами, друзями чи близькими людьми. Крім того, слушним рішенням стане відмовитися від звички перепрацьовувати, сидіти в офісі допізна чи брати додаткові робочі години. Натомість слід спланувати проведення спільного часу із приятелями чи подругами за кавою, на пікніках, спільні прогулянки чи навіть випадкове спілкування із незнайомцями. Навіть ті з нас, хто ніколи не відриває голови від смартфонів чи айпадів, мають хоча би інколи «виходити» з цифрового простору і писати листи від руки, телефонувати не через месенджер та говорити не з допомогою смайлів та стікерів на екрані.