Інна Сандюк
Від редакції: Інна Сандюк здобула ступінь бакалавра із перекладу з німецької та англійської мов на українську у КНУ ім. Т7 Шевченка. Магістратуру здобувала у Вроцлавському університеті на англомовній програмі за спеціальністю «Міжнародні відносини». Також за програмою обміну навчалася у Німеччині, стажувалася в Іспанії. Після навчання працювала в американській корпорації Hewlett-Packard. Стажувалася у Сеймі — нижній палаті Парламенту Республіки Польща. Після повернення в Україну стала членом Асоціації учасників програми «Молодь змінить Україну» Благодійного фонду Богдана Гаврилишина.
Заступник Генерального секретаря з польової підтримки Ентоні Банбері після своєї відставки в 2016 році у статті для The New York Times описав ООН так: «Організація (Об’єднаних Націй, — прим.авт.) — це як друкарська машинка у світі смартфонів».
Чимало діячів міжнародної політики та представників громадянського суспільства критикує ООН за надмірну бюрократію та бездієвість у критичних випадках. Ентоні Банбері ж, порівнюючи організацію із застарілим механізмом, що не в стані вирішити проблеми, які на часі, підкреслив, що правила гри, прописані понад 70 років тому, не відповідають реаліям сьогодення. Реформувати ООН бралися свого часу Генеральні секретарі Кофі Аннан та Пан Гі Мун. Втім, попри певні структурні поліпшення, вирішення нагальних питань миру та безпеки досі блокуються правом вето «п’ятірки» Постійних членів Ради Безпеки ООН: Росії, Китаю, США, Великобританії, Франції. Тож, на фронті реформи Радбезу — досі без змін. Яку ж роль відіграє молодь в системі ООН та чи має відношення до реформ? Як інноваційність молодого покоління впливає на світову політику?
Як все починалося
Я люблю виклики і після отримання диплому бакалавра постійно себе випробовую, бо вважаю, що виклики стимулюють постійно розвиватися і здобувати унікальні знання, навички і неочікувані знайомства. На магістерці навчання було, безперечно, викликом. Адже зі мною вчилися досвідчені молоді професіонали з великим досвідом (хтось вже стиг попрацювати економістом в корпорації IBM, в Бундестазі чи американських медіа). Всі вони вирішили зробити перерву і повчитися. Це — дуже поширений і правильний підхід, який дозволяє з одного боку насолодитися навчальним процесом і цінувати цей час значно більше, а з іншого — ділитися з колегами саме практичним досвідом, якого часто бракує в університетських викладчів.
Міжнародне середовище мені одразу сподобалося. Я дуже звикла до мультикультурної атмосфери та спілкування. Пізніше, під час перебування в Німеччині я свідомо за традицією йшла на ризики і виклики: замість навчання англійською обрала майже всі німецькомовні предмети за спеціалізацією після великої перерви у використанні німецької. Складність, як пізніше виявилося, була у тому, що практично у всіх групах (а щоразу їхній склад був різний) була єдиною іноземкою і конкурувати з німцями було важко (особливо із нашим підходом до іноземних мов, коли все сказане має бути правильне, красиве і змістовне). Втім, загартування написанням есе, проведенням презентацій іноземними мовами та опрацювання найголовнішого за 2 роки навчання проекту — дипломної роботи — не пройшли даремно.
Цілі сталого розвитку за методологією ООН
Шлях до стажування в ООН
Ще тоді, під час закордоннго навчання я почала цікавитися системою ООН, особливо коли працювала над магістерською роботою на тему нестачі водних ресурсів і потенціалу виникнення регіональних і міжнародних конфліктів на підставі дефіциту води. Тоді саме аналізувала «Цілі тисячоліття» (Millenium Development Goals) і те, як ООН реагує на проблеми з питною водою у різних регіонах світу. Мені було страшенно цікаво побачити зсередини, як працює ООН, які інструменти та механізми застосовує, аби вирішити глобальні і локальні проблеми.
У студентські роки моя подруга стажувалася в штаб-квартирі ООН у Відні, а оскільки стажування в ООН безкоштовні (що є великою проблемою і ще одним доказом, що структура ООН далеко не ідеальна, і цей підхід теж треба обов’язково реформувати), я хіба наважувалася лише мріяти про отримання досвіду в організації.
Кількома роками різніше, у 2015 році моя велика мрія реалізувалася, та ще й в неочікуваному прояві — не стажера, а молодіжного делегата від України до ООН. А далі, повернувшись із штаб-квартири ООН в Нью-Йорку, я проводила воркшопи із молоддю про «Цілі сталого розвитку» (Sustainable Development Goals). Вони 2015 року прийшли на заміну «Цілям тисячоліття». Серед них є до речі Ціль 6: «Чиста вода та належні санітарні умови», яка перегукується із моєю магістерською.
Як працює програма ООН для молодіжних делегатів
Програма «Молодіжний делегат до ООН» функціонує у понад 30 країнах, деякі з них мають навіть 15-20 років досвіду із долучення молоді до роботи в міжнародній організації у складі офіційної делегації. Для України ця програма досить нова: заснована у 2014 році і має три покоління делегатів, що невдовзі поповняться іще одним (до 19 травня 2017 року включно приймаються анкети кандидатів на програму). Ініціаторками програми стали дві Вікторії — Вікторія Лучка і Вікторія Швидченко, які звернулися до Богдана Дмитровича Гаврилишина за допомогою у реалізації програми в Україні. Підтримавши дівчат фінансово і організаційно, Богдан Дмитрович дав поштовх гарній ініціативі, яка підтримується також Міністерством закордонних справ та Міністерством молоді та спорту.
«Лайк» у Facebook, який змінив усе
Моя історія участі у програмі Молодіжних делегатів почалася із того, що у 2014 році я дізналася про іншу можливість — «Молодь змінить Україну». Таку назву має програма Благодійного фонду Богдана Гаврилишина. Я подала заявку та зібрала команду для участі в ній. Передувало цьому отримання у подарунок від Фонду книги Богдана Дмитровича «Залишаюсь українцем». Як виявилося, я стала 2000-ю особою, яка лайкнула сторінку Фонду на Facebook.
Фонд Богдана Гаврилишина
Пам’ятаю першу розмову із Богданом Дмитровичем і те, як ми з командою нервувалися перед зустріччю з ним. Ми прийшли рівно о 17:00 на співбесіду, що він прокоментував словами “Deutsche Pünktlichkeit”
Ми просили автора підписати нам книги, але Богдан Дмитрович керувався непохитним принципом: підписував тільки вже прочитані книги. Зрештою, свій підпис я таки отримала — і відтоді дуже відповідально ставлюся до книг, бо вони дослівно змінюють життя і дарують неймовірні знайомства.
Що під силу молодіжним делегатам
Основна функція молодіжних делегатів нашої країни — представляти інтереси молоді України під час сесії Генеральної Асамблеї ООН. Основним місцем роботи є Постійне представництво України при ООН і Третій комітет ООН, який займається соціальними, гуманітарними питаннями і правами людини. Серед цих питань на порядку денному і є питання молоді. Найцікавіше і найвідповідальніше завдання молодіжних делегатів — написати промову для виступу на засіданні Комітету, дотримуючись регламенту. Текст промови, звичайно, узгоджується із дипломатами Постійного представництва, аби уникнути неочікуваних сюрпризів.
Коли звучить голос молоді на засіданні комітету, що триває 3 години і в певний момент здається рутиною, — увага усіх дипломатів прикута до спікера, адже цей молодий голос сміливий і креативний, тут можна почути багато персональних історій і неочікуваних порівнянь
Молодіжний спостерігач від США (саме так називається молодіжний делегат у Штатах) одного разу під час офіційної зустрічі зазначила, що коли за стіл переговорів не запрошують молодь, значить думку молоді просто «ковтають» (when you are not at the negotiating table, then you are on the table). В цьому вся суть програми — ліквідувати ситуації, коли до вирішення питань стосовно молоді, саму молодь не запрошують ані до дискусії, ані до переговорів.
Щодвароки відбувається ухвалення резолюції ООН про молодь. Ми свого часу прибули дещо пізніше в штаб-квартиру в зв’язку із бюроктатичними процесами, і потрапили на майже фінальні обговорення позицій різних країн стосовно положень резолюції. На так званих informals (тобто обговореннях), ми стали свідками того, як держави сперечалися про формулювання фрази, яка заблокувала роботу на щонайменше півгодини. Йшося про фрази «note» і «note with appreciation». Здавалося б, для чого роздмухувати дискусію, адже попереду ще маса роботи над документом. Однак цей приклад ілюструє те, як складно дійти консенсусу країнами навіть у найдрібніших питаннях, які для когось іншого звучать як «протиріччя цінностям моєї країни».
Чим ще займаються молодіжні делегати ООН
Також діяльность молодіжних делегатів включає, звісно, співпрацю із представниками молоді інших країн. Це — гарний спосіб представити молодіжні проекти своєї країни і дізнатися про гарні практики із країн колег. Так, наприклад, німецькі делегати, перш ніж поїхати до Нью-Йорку, здійснили ряд консультацій з молоддю по всій Німеччині, дізнаючись про їхні потреби і проблеми і розповідаючи про «Цілі сталого розвитку» у хороший спосіб: вони здійснили тур країною на велосипедах, заїжджаючи навіть у колонії для неповнолітніх.
Молодіжні делегати України мають унікальний шанс розповісти світу про важливі ідеї та успішні молодіжні проекти, формуючи при цьому позитивне уявлення про Україну в очах міжнародної спільноти. У листопаді 2015 року за підтримки Постійного представництва України при ООН ми організувати так званий «side event» під назвою Ability Beyond Disability, де говорили про проблеми і потреби молоді з інвалідністю.
На заході транслювали документальну кінострічку «Я Бачу», яка повстала на основі благодійного велопробігу “Бачу! Можу! Допоможу!”. Цей проект відбувався на велосипедах тандемах за участі зрячої та незрячої молоді. Вони вирушили містами України, аби ламати стереотипи про людей з інвалідністю. Подолали понад 3 тис км за 33 дні. Фільм переглянули тоді дипломати, працівники різних департаментів ООН, українська діаспора та представники правозахисних громадських організацій Нью-Йорку. Ми отримали масу позитивних відгуків. Після прем’єрного показу в ООН зараз це кіно мандрує містами України, аби її могли переглянути слабозрячі й незрячі українці. Її оснащено тифлокоментарем — спеціальною звуковою доріжкою, яка пояснює, що відбувається у кадрі. 22 квітня 2017-го, показ відбувся у Вінниці.
Ми також мали нагоду попрацювати під керівництвом досвідчених дипломатів Постійного представництва України при ООН. Опрацьовували різні офіційні документи, дізнавалися багато деталей принципів функціонування ООН та ведення переговорів, і навіть писали чернетку промови Міністру закордонних справ. Ця робота була дуже відповідальною і страшенно цікавою. Це був той момент, коли відчуваєш, що робиш для України щось маленьке, але важливе.
Зустріч із Генсеком
Зазвичай для молодіжних делегатів організовують спеціальну зустріч із Генеральним секретарем. Демократичним шляхом обирають того, хто виголосить промову від імені усіх делегатів для одного з найважливіших дипломатів у міжнародній політиці. А Генеральний секретар у свою чергу вітає молодь — і кожен робить із ним пам’ятне фото «для сімейного архіву».
Зустріч із Генсеком ООН
У нас же, українських делегатів, у 2015 році такої нагоди не було. Ми запізнилися на цю зустріч на кілька тижнів. Але будучи людиною цілеспрямованою, я свій шанс познайомитися із Генсеком не проґавила. На відкритті однієї з виставок, тоді ще Генсеком був Пан Гі Мун, мені вдалося підійти до нього і коротко познайомитися. Мені було важливо сказати, що я — українка, представляю тут, в ООН, молодь своєї держави. І він відповів, що пам’ятає виступ Президента України на відкритті ювілейної 70-ї сесії Генеральної Асамблеї.
Вкрай не люблю мляве рукостискання — і тепер розповідаю молоді, що знаю напевно: рукостискання у колишнього Генсека ООН напрочуд міцне
«Мрійте буйно»
Наостанок хочу побажати майбутнім молодіжним делегатам бути сміливими у діях та ідеях. Впевнена, що наступне покоління буде талановитим й енергійним і неодмінно реалізує гарний соціальний проект, справді гідно представить українську молодь на 72-й сесії Генеральної Асамблеї.
Ще хочу поділитися моїми улюбленими словами Богдана Дмитровича Гаврилишина:
Все що я починав робити у житті, починав із мрії
Ще він додавав: «Мрійте, і то буйно мрійте». Тож, бажаю всім мати великі і чисті мрії, і нехай ваші дії допомагають вашим сміливим мріям реалізовуватися.
Заявки на відбір молодіжних делегатів ООН приймаються до 19 травня 2017 року включно