Юлія Джугастрянська
Він переманює найкращих інженерів і примушує їх працювати по 16 годин на добу, а потім викидає геть за найменшу невідповідність його вимогам. Він невдячний (чого лиш варта історія з Ем Бі Браун), грубий і сліпо йде до своєї мети. Його діти можуть похвалитися подорожами у товаристві Джастіна Бібера та вечерями із князівським подружжям у Монако. Щоправда, при цьому Маск створив четвірку інноваційних компаній і поміж тим вивів космічні польоти на інший рівень у своїй країні, і схоже, в усьому світі.
Коли читаєш його історію, зібрану, наче пазл, із вражень і розповідей інших людей із невеликими вкрапленнями зустрічей із самим Маском, складно втриматися від спокуси порівняння — з іншими інноваторами, з геніями минулого, зрештою, з самими собою та близькими. У книжці, як і в новинах, Ілон Маск дратує, дивує, надихає, лякає – що завгодно, тільки не залишає байдужими.
Його біографію можна назвати навіть трохи сугестивною, але це завдяки не над зусиллям автора, а непередбачуваності персонажа. Інколи головний герой з усім його травматичним досвідом (складне дитинство, смерть сина-первістка, напружені періоди у бізнесі) здається таким собі enfant terrible. Він із казковою легкістю жбурляє мільйони, а потім мільярди на реалізацію, здавалося б, шалених дитячих мрій: польоти у космос, сонячна енергетика, надшвидке транспортне сполучення (так, у книжці описано, як виникла ідея Hyperloop). І досягає успіху роблячи те, що за всіма правилами, якщо і могло спрацювати, то хіба що на шкоду. А в нього – навпаки. То які ж бізнесові міфи зруйнував Маск?
Науковці та розробники непридатні для бізнесу — Маск руйнує цей міф
Їм нібито слід сидіти в лабораторії чи за комп’ютером і винаходити (наприклад, як Возняк), поки хтось інший (наприклад, кинувши навчання, як Джобс) придумає, як цей винахід застосувати і заробити на ньому. На щастя, є на світі Брін із Пейджем і ще більш приголомшливий Маск. Хлопчина-«ботанік», якому однолітки перебили носа у школі, примудрився втрапити в обидві названі категорії. Ілон постійно сам бере участь у розробці та тестуванні продуктів так само активно, як і в плануванні та реалізації маркетингових стратегій — і чудово все це поєднує. Як щодо його аспірантури і всіх отих пліток? Автор, як міг, прояснив питання і про все розповів у додатку. Правда, поки дочитаєш до того, то це вже мало впливає на ставлення до головного героя.
Не можна працювати з родичами
Із підліткового віку Ілон з братами вигадували якісь спільні оборудки: хоч катання на велосипедах, хоч продаж розмальованих яєць сусідам на Великдень, хоч відкриття клубу гральних автоматів у 14 років. Втім, отут уже не обійшлося без дорослих, тож родинний бізнес «не злетів». Зате потім Маск і його двоюрідні брати Пітер і Ліндон Ріви разом заснували компанію SolarCity. Ілон і досі очолює там раду директорів. Судячи з книжки, довірчі стосунки Маска з братами пережили досить випробувань і спільна справа їх радше зміцнила. Тож кумівство – це, схоже, не неминуче лихо, а кепські домовленості та нечітко розділена відповідальність.
Не можна замикати на собі операційну діяльність
Маск бере участь у всьому: від розробки ідей до спілкування з клієнтами у Twitter. Досконале знання технологій допомагає йому закохувати людей у свій продукт, а бізнесова жилка і розуміння потреб ринку та споживача сприяють вдосконаленню технологій. У складні роки, коли проекти раз-по-раз опинялися на межі банкрутства, Ілон особисто візував кожну витрату.
Ще він постійно навчається, переймаючи досвід у своїх працівників і може сам перевірити якість продукту. Але за це розплачується 16-годинним і більше робочим днем. Інколи може заночувати вдома у Ларі Пейджа, коли не хоче летіти до себе в інший штат. Йому, схоже, усе це в кайф. Співробітники жартують на тему його реактивності, а синів уже не здивуєш прогулянкою ракетним цехом. Особисте життя? Напочатку книжки Маск заклопотаний пошуком нової подружки і запитує журналіста, скільки часу потрібно приділяти жінці на тиждень – 5 годин? А може, 10? 15? Наприкінці прочитання у інтернеті промайнула інформація про роман Маска з акторкою Ембер Херд, яка оголосила про це відразу після розлучення з Джонні Деппом. Чи варто повторювати такий досвід? Тільки заради власного кайфу («задоволення» тут слабке слово). У будь-якому іншому разі емоційне вигорання майже гарантовано.
Не можна зривати публічно озвучені терміни
У період, змальований у книжці, Маск робить це регулярно і так само регулярно «вигрібає» за це від преси. А часом – і від клієнтів, як це було з передпродажами Tesla. Власне машин іще не було в серійному випуску, але охочих викласти за них гроші набралося стільки, що довелося організувати клуб шанувальників Tesla зі вступним внеском $100 тис і правом отримання автівку в майбутньому. Практика Ілона свідчить, що спізнюватися можна — якщо потім зможеш запропонувати щось неймовірне. Адже, як казав уже наш Лобановський, «гра забувається — залишається результат». Вартість акцій компанії теж зрештою базуватиметься на тому самому результаті.
Керівникові заборонено особисто відповідати ЗМІ та реагувати на промахи компанії
До речі, цей міф зустрівся мені саме на сторінках книги, українські експерти мають різні думки з даного приводу. Наче й справді – керівникові не гоже встрягати в газетні дискусії. Але це – якщо ти тільки керівник. А якщо ти засновник, власник, керівник і провідний розробник в одній особі — то…хіба важко бути богом у власній компанії? І навряд чи будь-хто інший краще знає продукт, ситуацію і дужче вболіває за успіх. Правда, при цьому треба мати сталеві нерви і залізобетонні межі, щоб не руйнуватися самому, коли, наприклад, ракета знову падає. Зате й усі овації можна приймати одноосібно.
Ешлі Венсові вдалося уникнути ідеалізації свого героя. У книжці доволі як щирого захвату, так і обурення Маском, його рішеннями і вчинками. За що окреме спасибі авторові — так це за акцент на неймовірній працездатності Маска. Читач звик до міфів про геніальні винаходи, супер-клієнтоорієнтованість і мрії всього життя. Втілювати які допомагає весь світ — і прощає за це всякі дивацтва їхнім авторам. Замість цього у книжці досить переконливо описані промахи з першими проектами, де недосвідченого хлопця усунули від керівництва його ж творінням, моменти, коли SpaceX і Tesla
Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку перебували за лічені години до банкрутства.
На тлі їхнього зростання нині це тільки вкотре доводить: приголомшливий успіх — це результат надлюдської цілеспрямованості, праці та самовіддачі. Бути генієм, здатним змінити світ, не гарантує свідоцтва про власну винятковість і особисту унікальність, а вимагає готовності бути всього-навсього провідником ідеї, втілювати яку доведеться собою. Повністю, до решти. Викликаючи у більшості людей дивну суміш захвату і страху.
Чи воно того варте? Хтозна. Але інколи це єдине, що варто робити. | Придбати книгу >>