Покращення життєздатності міст починається з вулиці, поодинокого комерційного клаптика міського простору чи будівлі. Довгострокові реконструкції і планування мають місце бути. Проте малі покращення все частіше розглядають як підґрунтя для вагоміших інвестицій. Такі дії, зазвичай, називаються «партизанським урбанізмом», «міським ремонтом» або просто тактичним урбанізмом.
Що таке тактичний урбанізм та звідки він виник
В його основу покладена «теорія малих справ». Маленькі локальні дії передують глобальним зрушенням як у місті, так і в суспільстві. По всьому світу з’явилося багато таких проектів. Жителів міста залучають в процес несанкціонованого перепланування простору. Подібні дії не потребують багато грошей і ресурсів, а їх результат помітно одразу.
Термін «тактичний урбанізм» сформулювали близько 2010 року в США. Тоді ж з’явилася однойменна серія публікацій, в якій показали ряд успішних прикладів ефективності даної теорії для покращення життя в місті. Авторами публікації Tactical Urbanism виступила міждисциплінарна команда The Street Plans Collaborative. Зараз в них є кілька видань, зокрема Tactical Urbanism Vol. 1 та Vol. 2. В роботах дають пояснення, чому «низові» ініціативи можуть виступати як альтернативний спосіб планування міста, який має довгострокові перспективи. Редакція Na chasi наводить декілька прикладів практик тактичного урбанізму.
Невикористані міські простори
Проект Build the Better Block запустили активісти міських спільнот в районі Далласа Ок-Кліффі. Організація Go Oak Cliff використовувала дешеві або вживані матеріали. А допомагали перетворити єдиний недовикористаний міський простір волонтери: художники, музиканти і потенційні власники бізнесу. Вулична їжа та розставлені столи стали збирати людей разом. Намалювали нью-йоркські велодоріжки вздовж узбіччя, відсунувши автомобілі подалі, щоб зменшити кількість смуг руху. Зрештою, міське озеленення та вуличні меблі допомогли покращити відчуття свого простору.
PARK (ing) DAY — «День парк(інг)у»
Щорічний захід, на якому вуличні паркування трансформують в громадські парк-простори. Так ініціатори проекту вирішили спрямувати увагу на велику кількості місця, яке відводять під приватні автівки. Порожні паркувальні майданчики тимчасово перетворюють в міські зелені зони для відпочинку. Акцію започаткувала в 2005 році проектна група Rebar, яка перетворила одне паркувальне місце в Сан-Франциско в міні-парк. Знадобилося небагато: уклали дерен, поставили лави та провели вуличне освітлення. Практика сподобалася городянам, так з’явився Park(ing) Day.
«Ігрові вулиці» — Play streets
Тимчасові гральні майданчики популярні в Нью-Йорку та Лондоні. Це вулиці, закриті для автомобілей і переобладнані для розваг. «Ігрові вулиці» створюють в зонах, перенасичених транспортом. Вони виникають в теплу пору року і, зазвичай, розташовані в районах, де мало відкритого простору. Такі ініціативи доречні для дітей, сім’ї яких не можуть дозволити собі відправляти своїх дітлахів у літні або денні табори.
Відкриті вулиці — Open Streets
На день вулиці багатьох мегаполісів по всьому світу перекривають для руху автомобілів, відкриваючи для руху людей: пішоходів, скейтерів, велосипедистів, ролерів, вуличних музикантів. Відчутною перевагою цієї ініціативи є соціальна взаємодія — тисячі людей різного віку, доходу, професії, релігії і раси мають можливість зустрітися. Перша подібна акція пройшла в Сіетлі в 1965 році.
В Україні також почали переймати такий досвід. Приміром, на вихідні в Києві можна спокійно прогулятися Хрещатиком без автомобілів.
Тротуарні майданчики — Pavement plazas
Як правило такі втручання починаються з використання тимчасових недорогих матеріалів для того, щоб відведений під транспорт простір слугував пішоходам і велосипедистам.
Після негайного закриття Таймс-сквер, центральна частина Нью-Йорка дуже популярна завдяки проекту проекту «Greenlight for Midtown». Тім Томпкінс з «Таймс Сквер Альянс» зрозумів, що люди захочуть десь сидіти. Він купив 376 резинових розкладних крісел за $10 за штуку — і мільйони людей по-новому насолоджуються містом. Підхід «легше, швидше, дешевше» має успіх.
«Спливаючі кафе» — Pop-Up- cafes
Спливаючі кафе сприяють створенню відкритих зовнішніх місць для сидіння вздовж міських кварталів, в яких знаходяться один або кілька ресторанів. В Нью-Йорку ресторан має погодитися покрити витрати на дизайн, будівництво і обслуговування «спливаючого кафе» перед їх бізнесом.
«Бомбування стільцями» — Chairbombing
Як кажуть автори Tactical Urbanism, це — акт видалення рятувального матеріалу з місцевого потоку відходів і використання його для створення громадських місць. Матеріалом можуть слугувати піддони, знайдені у сміттєвих контейнерах, на будівельних майданчиках. А також інші тверді відходи.
Стільці розташовують в місцях, які або позбавлені соціальної активності, або, навпаки, багаті життям, але не мають зручних місць для сидіння. В цілому, бомбардування стільцями привертає увагу до загальної нестачі громадських місць в міському середовищі.
Партизанське садівництво
Так називають садівництво на державній або приватній землі без дозволу. Як правило, вибрані ділянки є вакантними або недостатньо використаними в міських районах. Їх перетворення в зелені осередки підвищує рівень поінформованості про безліч соціальних та екологічних джерел, включаючи стійкі харчові системи, покращення естетики сусідства та можливості короткострокових спільних місцевих дій.
Садівники-партизани часто «працюють» під прикриттям ночі. В темноті вони висівають овочі, або квіти, не ризикуючи попастися.
Тимчасові наземні переходи
Цей метод тактичного урбанізму, спрямований на формування комфортного та безпечного міського середовища. Щоби показати муніципальній владі, що пішоходи мають бути головним пріоритетом у транспортній та інфраструктурній політиці міста, починається своєрідна «атака «зебрами». Для цього міські активісти створюють тимчасові «зебри» в місцях, які, на їхній погляд, вимагають наземного пішохідного переходу.
Для створення тимчасових переходів використовують крейду, фарбу, рослини. Іноді активісти навіть створюють мобільні «зебри» власноруч, щоб вільно переносити їх з місця на місце.