Марина Дяченко
ХХ століття пройшло під знаком масштабної індустріалізації та постійно зростання темпу життя. Як наслідок, виникла такі тренди та явища:
- автомобіль став обов’язковим для містянина,
- з’явилася розгалужена інфраструктура громадського транспорту,
- жителі мегаполісів та невеликих містечок (особливо у країнах Європи та США) в основній масі почали пересуватися містом виключно на транспорті. В результаті міський простір став раєм для автомобілів та не надто привітним місцем для самих людей.
Проте дуже швидкий темп міського життя привів до пошуку рішень, які перетворять напружений мегаполіс у місто-кокон — окремий всесвіт, де перевтомлені надлишком металу та бетону містяни відчуватимуть максимальний комфорт та цілковиту безпеку.
Місто для людей
Нові тренди урбаністики зосередили увагу на людині та її відчуттях і зробили популярними простори, орієнтовані на здобуття нового досвіду більше, ніж просто на естетичне вираження ідей. Саме так звані emotional states став темою Лондонської Бієнале дизайну у вересні 2018 року.
Створення локації (place-making), що донедавна було своєрідним шаблоном для міського дизайнера, тепер вже замало. Сьогодні йдеться про створення досвіду — про те, як розцінюються будинки та простір між ними з точки зору дизайну, що орієнтований на людину. Урбаністи шукають автентичність та контекстуалізм замість «архітектури франчайзингу» та шаблонності. Досвід має реальну цінність, що виражається в бажанні повертатися у те місце, де були пережиті незабутні емоції, не тільки для того, щоб їх повторити, але й щоби відчувати свою приналежність, бути частиною подій та місць.
Дослідження у сфері нейробіології довели, що фізичне середовище безпосередньо впливає на когнітивні здібності та самопочуття людини. Тому нове місто — це місто піших зон та довгих прогулянок. Сьогодні вулиця знову стає не просто сполучною магістраллю від точки А в точку Б, але простором для життя та розваг. Відповідно сучасні міста прагнуть мати більше пішохідних вулиць, переходів та мостів, якими можна зручно та безпечно пересуватися містом, не оминаючи припарковані авто й не чекаючи зеленого світла для пішоходів (далі — фото з PeakPx).
Орієнтована на людину урбаністика робить міський простір інклюзивним та зручним для всіх. Інфраструктура міста перетворюється у своєрідний «швейцарський ніж», коли кожен може знайти для себе ті сервіси чи можливості, що відповідають його індивідуальним потребам – чи буде то людина на велосипеді, батьки з дитиною, людина на візку, пішохід з домашнім улюбленцем тощо.
Гнучкість та багатофункціональність як тренди розвитку середовища
Мобільне покоління міленіалів, яке часто обирає роботу з дому, кафе, залу аеропорту чи з екзотичного куточку світу, змінило підхід до організації громадського простору міста, власного житла і робочого місця та розмило рамки функціональних задач різних локацій, зробивши їх максимально багатозадачними та гнучкими. Магазини, кафе, готелі, робочі середовища стають схожими на житлові кімнати. Межі між роботою і дозвіллям стираються, утворюючи єдиний простір для життя.
Особливо яскраво цей тренд проявляє себе в організації офісних середовищ. Тут почали цінувати все, що приносить комфорт та затишок:
- простір, що розслаблює,
- можливість дихати свіжим повітрям у місті,
- можливість відпочивати, не вирушаючи до спа-салон.
Швейцарське бюро маркетингових досліджень Demoscope стверджує, що 94% опитаних робоче відзначають середовище важливим для відчуття щастя на роботі. А за даними Шведського бюро соціального страхування (Swedish Social Insurance Agency) існує безпосередній зв’язок між дизайном офісу та кількістю днів, які співробітник провів на лікарняному поза офісом.
Намагаючись втримати працівників та забезпечити їх мотивацію й високу ефективність, компанії створюють офіси, з яких не хочеться повертатися додому. Сучасні компанії надають перевагу багатофункціональним зонам, додатковій офісній інфраструктурі та підвищенню рівня комфорту співробітників. Роботодавці організовують офісні кафе, фітнес-центри, тераси для відпочинку на свіжому повітрі та дають можливість працівникам спілкуватися з колегами чи клієнтами, відчуваючи себе на свободі, як вдома. Сьогодні це вже стало правилом гарного тону для компанії.
Go green — прекрасне зелене
Тенденція повернення до природи та натуральності не втрачає своєї актуальності та навпаки стає все більш трендовою, адже негативні наслідки людської діяльності вже можна помітити неозброєним оком. Якість життя містян значною мірою залежить від зелених просторів. Озеленення створює природній затінок, захищає від пилу і шуму, утримує вологу від опадів та очищає повітря. Люди воліють більше ходити в затінку дерев, аніж асфальтованими пустими вулицями. Тому у великих містах, як наприклад Відень, популярним є створення неперервних зелених коридорів, якими можна дістатися з однієї точки міста в іншу не виходячи з під крони дерев (через сквери, парки, алеї та променади).
Добре розвинені міста давно зрозуміли вигоди від організації зелених зон не лише як базових елементів міського дизайну та естетичних локацій, але й як джерела додаткового прибутку. Адже сусідство з парками та скверами значно підвищує вартість землі та оренди, не кажучи вже про більшу туристичну привабливість міста, а значить і дохід міського бюджету. Далі на фото — будівля Casa CorManca в Мехіко спроектована студією Paul Cremoux.
Проявляють ініціативу і самі жителі міста, займаючись урбан-фермерством та вирощуючи власні овочі та зелень в місті (наприклад, громадський огород на Пушкінской, 31-В-1 в Києві).
Тенденція «go green» поширюється і на керівників компаній, які мислять категоріями майбутнього. Згідно опитуванням компанії PWC серед молоді США (PWC Survey: Millenials at work), 86% молодих фахівців готові змінити місце роботи, якщо роботодавець ставиться безвідповідально до навколишнього середовища. Це означає, що далекоглядний роботодавець робитиме свій офіс «зеленим» не бажаючи втратити кваліфікований персонал. Еко-офіс передбачає:
- комплектування меблями, виробництво яких завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу;
- енергоефективні інженерні системи;
- переробку офісних відходів для повторного використання тощо.
Що буде далі
Місто – це живий організм, який змінює своє обличчя разом зі зміною людських цінностей та правил співіснування в соціумі. Звичайно, принципи містобудування не обмежуються трьома наведеними вище трендами. Проте саме ці ключові тенденції вже кілька років визначають напрям розвитку сучасної урбаністики та будуть формувати міста найближчі роки. Саме ці тренди визначають те, як сьогодні жителі міста почуваються в ньому, якими є критерії міського комфорту та що є ознаками міста, збудованого для людей. І чи не вперше в людській історії принципи містобудування повністю орієнтуються на людину та гармонійне співіснування з цілою планетою. Такий підхід дає надію, що людство віднайде втрачений баланс рукотворного та природного, а перетворені міста майбутнього будуть справжнім оазисом життя для людей.