Анна Савчинська
Наукові пікніки у Києві пройдуть вже у суботу. На фестивалі буде близько 40 експериментаторів з різних наукових сфер. Це і любителі астрономії та біології, і професійні українські вчені. Щоб краще зрозуміти хто і як популяризує та досліджує, ми поспілкувалися з кількома учасниками.
Про птахів
Для тих, хто цікавиться орнітологією в рамках фестивалю спеціаліст Палеонтологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України Леонід Горобець демонструватиме викопні рештки птахів, пір’я. Від Леоніда відвідувачі дізнаються на яких птахів рибалив Одіссей, яких птахів скубали стародавні модники, чи розмальовували трипільці яйця, яких птахів шанували в давнину.
Леонід Горобець
Дослідник зазначає, що Наукові пікніки в Україні — ініціатива, що популяризує науку по всій країні з 2013 року. Заходи проходять щорічно в різних містах у вересні і у травні. В парках, скверах чи на площах відвідувачі мають можливість знайомитись з науковцями та побачити, що наука може бути цікавою. До пікніків залучають спеціалістів, науковців, ентузіастів, які діляться своїми знаннями з публікою. На пікніках не подається теорія, а захопливо та розважливо, розкривають таємниці фізики, хімії, біології та інших сфер науки.
Леонід Горобець бере участь в Наукових пікніках, щоб ще більша кількість людей могла дізнатись про власні дослідження. Коло людей, що вивчають викопних птахів досить мале. Науковці досліджують викопних птахів, які знаходять на території України. Тому більше орієнтуються на археології.
Наука буквально усюди навколо нас. Ми мріємо, щоб усі любили науку так, як ми її любимо.
Леонід Горобець
«Більше людям немає де це дізнатися. Такі цікаві експонати, як орел із Скіфського кургану, викопні рештки інших птахів античних часів повинні зацікавити навіть байдужих до палеонтології. Коли приходять в наш відділ музею, то частіше шукають динозаврів. І якщо провести паралель по відвідуваності відділів музею, то першим буде зоологія, другий — палеонтологія, третій — ботаніка. Тому хочемо зробити птахів доступними та головне відомими».
Про павуків
Руслан Білякович — приватний колекціонер павуків-птахоїдів. Представить свою колекцію на фестивалі.
Руслан Білякович
«Я хотів би, щоб люди подолали страх арахнофобії. Щоб побачили павуків зблизька, адже одна справа побачити десь на виставці, де неможливо щось запитати чи погладити. Я ж хотів би розповісти всім бажаючим про кожен вид павука та розповісти чи їсть він птахів, чи отруйний, як розмножується. Я більше розглядаю свою діяльність як близьку до біології. Це цікаві істоти, але чомусь їх всі бояться».
Руслан займається цим хобі останні 15 років. Його перша освіта юридична, а друга фотограф. Перші фото-спроби були з павуками, а потім почав їх розводити.
На думку дослідника, більшість людей вважають цікавими науками, але не розуміють їх важкої теорії. Але практика — це зовсім інше, це те, як воно працює та живе.
Люди такі істоти, які хочуть все бачити вживу та на своєму прикладі.
Про генетично модифіковану мишу
Сергій Гончаров — координатор Днів науки, молодший науковий співробітник інституту фізіолоції ім. О. О. Богомольця НАНУ. На Наукові пікніки візьме роботу з собою. Вже не вперше в наметі Днів науки буде мало не тотемне звірятко фестивалю — генетично модифікована миша.
Сергій Гончаров
«Популяризація науки важлива. Так люди дізнаються, що ми, науковці, є, що ми працюємо. Суспільство зрозуміє, що на науку треба виділяти фінансування, що без науки ніякого прогресу не буде. Після перших Наукових пікніків у 2013 році ми почали власний фестиваль — Дні науки. Запрошуємо жителів міст завітати в науково-дослідні інститути вже 11-12 листопада. Цього року ще спільно з Науковими пікніками подали два проекти на Громадський бюджет — науковий сквер і рік науки. Якщо люди за нас проголосують, матимемо ще більше науки! На фестивалі в нашому наметі, думаю, найбільше сподобається миша. Вона генетично модифікована і у неї світяться вуха. Ми розповідаємо що ГМО — це не загроза, це той науковий напрямок, який дозволяє людству жити на планеті».
Без ГМО нам би прийшлося дуже тяжко.
Про біотехнології
Владислав Касьяненко
Владислав Касьяненко — голова Асоціації студентів-біотехнологів Національного авіаційного університету. В наметі АСБ НАУ можна буде поексперементувати з виділенням ДНК з різних продуктів, виявленням концентрації вітаміну С в соках, перевіркою якості йогуртів, подивитися кров під мікроскопом та інші цікавинки.
«Наша організація зовсім молода. Нам стало нудно просто ходити на пари, хотілося розвиватися професійно, займатися науковими розробками. От ми і об’єдналися.
Про біотехнології мало хто розповідає на широкий загал, хоча це надзвичайно перспективна галузь. Вона має всі шанси змінити ІТ за популярністю. Але для цього треба зацікавити молодих людей до науки і біотехнологій. Тому ми ніколи не відмовляємося продемонструвати експерименти на публіку».
Наукові пікніки відбудуться 23 вересня, знайомтесь з повною програмою заходу та відправляйтесь у світ цікавої науки.