Дерева в містах, як і більша частина світу природи, переживають важкі часи, коли ліхтарі горять протягом усієї ночі. У цьому переконаний Петер Воллебен — німецький лісник і автор публікацій на екологічну тематику.
Як саме наше штучне світло впливає на цикли активності дерев?
«Вони також мають спати вночі», — заявив Петер Воллебен публіці під час Hay Festival of Literature у Вельсі. За його дослідженнями, дерева, що ростуть біля вуличних ліхтарів, раніше гинуть. Так само, як і світильник, що горить у вашій спальні всю ніч, це не призводить до добра.
Якщо хтось і знається на деревах — й активно антропоморфізує їх — то це Воллебен. Німецький лісник і автор бестселлерів не соромиться говорити про дерева порівнюючи їх із людьми. «Я використовую звичайні людські слова, говорячи про ці проблеми», — зазначає дослідник. — «Наукова мова позбавлена емоцій, тому люди не розуміють її. Коли я кажу, що дерева вигодовують їхніх дітей, кожен одразу розуміє, що я маю на увазі».
Петер Воллебен вивчає ліси та працює в них із 1987 року. Його підхід до роботи вражає своїми результатами,і всі свої спостереження він підкріплює дослідженнями. У 2016 році Єврокомісія профінансувала вивчення впливу штучного освітлення на дерева та рослини. Як повідомляла The Times, у статті, надрукованій в Journal of Ecology, говорилося, що існують докази впливу штучного освітлення на весняне розкриття бруньок, забарвлення й опадання листя. Це дослідження довело, що зміна річного ритму брунькування та цвітіння дерев може мати значний вплив на їхнє здоров’я, виживання та розмноження.
Що варто зробити, аби деревам можна було «заснути» вночі?
Воллебен стверджує: міським радам слід вимикати вуличне освітлення вночі, щоби допомогти деревам бути здоровими й жити довше, а також — економити електроенергію. Крім того, існує низка інших переваг зменшення світлового забрудненя, у тому числі: можливість для любителів споглядання нічного неба насолодитися багатовіковим задоволенням — спостереженням за справжніми зорями.
Які інші небезпеки є для «легень» міста?
Є й інші виклики, з якими стикаються дерева в містах. За словами Воллебена, дерева, подібно сиротам, прагнуть зростати, але не отримують жодної системної підтримки від їхніх сусідів. Це повторювана тема для дослідника, котрий довів, що лісові дерева — істоти соціальні.
«Міські дерева — це вуличні діти лісів», — говорить лісник, додаючи, що їхнє коріння постійно бореться з важким ґрунтом під тротуарами. Наче цього недостатньо, вони також нагріваються вночі теплом, що випромінюють вулиці та будівлі, на відміну від лісів, які охолоджуються. на додачу до всього цього, дерева в містах позбавлені спільних лісових мікроорганізмів, які б допомагали їм збирати поживні речовини та воду, а міські робітники комунальних служб вкрай рідко допомагають їм у цьому.
Чому треба берегти «здоров’я» дерев у містах?
Тим часом ці мимовільні заручники вулиць роблять так багато для нас. Мат Макдермот, американський експерт із навколишнього середовища, назвав 5 важливих речей, які роблять для нас міські дерева:
- Чистий охолоджуючий ефект одного молодого здорового дерева дорівнює 10 кондиціонерам, розміром із кімнату кожен, які працюватимуть 20 годин на день. 10 кондиціонерів = 1 дерево.
- Якщо ви посадите одне дерево на західній стороні перед вашим будинком, це забезпечить вам економію енергії в 3% через 5 років, й у 12% — за 15 років.
- Невеличкий гай знижує кількість забруднюючих частинок на 9–13%, при цьому кількість пилу, що досягає землі під цими деревами, складає 27–42% порівняно з відкритою місцевістю.
- Якщо на вашій прибудинковій території ростуть дерева, вони становлять від 10% до 23% вартості цього будинку.
- У містах витрати на висадження іа підтримку дерева протягом трьох років становитимуть $250–600. Натомість, вони повернуть жителям близько $90 тис безпосередніми вигодами протягом усього життя (окрім благоустрою тощо).
Більше того, велика кількість дерев у містах впливає на розширення середовища проживання дикої природи, поліпшення психічного здоров’я жителів і навіть зниження рівня злочинності. З огляду на все те, що дерева роблять для нас, найменше, що ми можемо зробити, — вимкнути ліхтарі та дати їм спокійно «виспатися».