Телеграф Авеню
Той чи інший фільм робить «різдвяним» не стільки атрибутика свята у сценах, скільки той магічний реалізм та відчуття казки, що дарує сюжет. Саме тому глядачі дивляться під Новий рік «Гаррі Поттера» або «Вонка» — ці фільми насправді мало акцентуються на самому святі, але передають глядачам потрібний казковий настрій.
Але що саме створює у сюжеті те потрібне відчуття казки? На думку нашої редакції: успішне долання героєм своєї самотності — затишок від зустрічі з друзями, коханими чи родиною. Тому багатьом подобається передивлятися на Різдво саме першу частину «Гаррі Поттера», в основі сюжету котрої є подолання самотності 11-річного чарівника.
Щоправда, дорослий світ не завжди може дозволити собі казку, навіть перед Різдвом. Багато людей залишаються самотніми чи не вважають своє бажання бути одному на свята чимось поганим. І різдвяні фільми для таких настроїв також існують, але часто залишаються проігнорованими.
Разом з тим ми вирішили зібрали добірку з двох частин. У першій частині ми спробуємо зібрати кілька альтернативних різдвяних фільмів, які можуть хоч і не містити атрибутики Різдва, але дарувати потрібний для свята настрій — затишку, казки та доброї пригоди. У другій частині ми підібрали фільми, які підійдуть тим, хто шукає іншої інтерпретації почуттів під час зимових свят: від обмірковування самотності до критики того самого Різдва.
Частина перша: «добрі» альтернативні фільми для перегляду на Різдво
«Впіймай мене, якщо зможеш» (Стівен Спілберг, 2002)
Детективна комедія/мелодрама від Стівена Спілберга, що заснована на реальній історії, розповідає про життя молодого шахрая Френка Ебігнейла молодшого, який зарано покидає рідний дім та починає займатися підробкою різних цінних і не дуже паперів. Це привертає увагу ФБР — і вони розпочинають власне полювання на юного шахрая.
За стільки років «Впіймай мене, якщо зможеш» встигнув стати глядацькою класикою, але ми пропонуємо згадати про цей фільм саме під Різдво. По-перше, події і сезони у фільмі змінюються, але Різдво у фільмі є — і навіть є причиною для зростання головного героя. По-друге: фільм подарує святковий настрій затишку, не менше, ніж повноцінні новорічні комедії. І найголовніше — це фільм про самотніх людей, для яких інколи і свята можуть стати причиною для зближення.
«Готель «Ґранд Будапешт» (Вес Андерсон, 2014)
Трагікомедія Веса Андерсона, що давно сподобалася глядачам своєю казковістю та візуальною частиною, точно має займатися своє місце в добірці різдвяних фільмів. Сюжет розповідає про гірськолижний курорт «Готель «Ґранд Будапешт» під наглядом бездоганного консьєржа Ґустава та його нового помічника, молодого Зеро. Однак сюжет набуває несподіваного повороту, коли одна з коханок Ґустава загадково гине, внаслідок чого він успадковує коштовну картину та опиняється головним підозрюваний у її вбивстві.
Фільм сподобається глядачам, які шанують у різдвяних стрічках відчуття казковості: Вес Андерсон створив казку не лише у сюжеті (за яким ховається справжня всесвітня трагедія), а й у візуальній частині — від декорацій, сцен та кадрів віє Різдвом, хоча і без всім відомої атрибутики.
«Анна та апокаліпсис» (Джон Макфейл, 2017)
Маловідомий, але цікавий мюзикл режисера Джона Макфейла є прикладом нестандартного поєднання жанрів — це одночасно й музичний фільм, й горор про зомбі, але події його відбуваються на Різдво.
Сюжет розгортається в маленькому шотландському містечку Літтл-Гейвен, в якому мешкає Анна — школярка, що закінчує навчання та збирається до університету. В один день напередодні свят спокійне життя змінюється через інфекцію, що робить усіх зомбі, тому Анні разом з іншими вцілілими доведеться відправитися в подорож, щоб врятувати своє життя.
Якщо ви не відчуваєте відразу, якщо у фільмі співають, а також шукаєте кумедної комедії в антуражі Різдва — «Анна та апокаліпсис» стане чудовим вибором та стрічкою, що не залишає глядача без емоцій.
«Ножі наголо» (Раян Джонсон, 2019)
У стрічки за авторством Раяна Джонсона взагалі немає Різдва, але це не заважає фільму містити у собі найголовніші тези цього свята. Детективна комедія із зірковим акторським складом розповідає про детектива Бенуа Блана, який прибуває в особняк великої родини для розслідування вбивства найстарішого чоловіка цієї самої родини.
Окрім того, що це кумедний фільм, який дозволяє глядачу самому побути детективом, він також порушує питання родинних цінностей та згуртованості (чи навпаки) сім’ї навколо лиха. І подивитися «Ножі наголо» перед Різдвом стане розвагою для тих, хто полюбляє зустрічатися з близькими на свята, але може жалкувати про це за пів години.
«Кінець світу» (Едгар Райт, 2013)
Комедійно-фантастична стрічка Едгара Райта також не містить атрибутики зимових свят, але повторює найголовніші тези різдвяних фільмів — це фільм про справжню дружбу та те, що не варто залишатися та жити у минулому.
Сюжет розповідає про п’ятьох нерозлучних друзів дитинства, які не бачилися вже дуже багато років. Друзі вирішують знову зібратися разом для того, щоб втілити в життя давню мрію — обійти дванадцять барів, випити дванадцять кухлів пива і дійти до останнього бару під назвою «Армагедонець». Щоправда, шлях виявиться зовсім не таким простим, як на те розраховували приятелі.
Це кумедна та добра фантастика, яка має все, що й інші різдвяні фільми, хоч і не є таким: затишні заклади з ліхтариками, маленькі містечка, коло близьких людей та, найголовніше, відчуття ностальгії, яке від героїв переходить до глядачів.
«Форма води» (Ґільєрмо дель Торо, 2017)
Різдво — це також місце для романтичної казки, тому ми обрали серед всіх претендентів у цю добірку саме «Форму води».
Стрічка дель Торо розповідає про Елайзу — німу жінку, яка працює прибиральницею в науковій лабораторії. Одного разу на роботі жінка випадково натикається на невідому морську істоту, що схожа на людину. Згодом між ними народжується дивовижний зв’язок, але коли Елайза дізнається, що гуманоїда збираються препарувати, вона вирішує врятувати його за будь-яку ціну.
Загалом, головними ідеями фільму є сила кохання, можливість людей до співпереживання та співчуття. Врешті решт, що може бути більш різдвяним, ніж історія про двох створінь, що разом долають самотність попри всі негаразди?
«Токійські хресні» (Сатоші Кон, 2003)
Події аніме Сатоші Кона, що написане у співавторстві зі сценаристкою «Ковбоя Бібопа» Кейко Нобумото, відбуваються напередодні Різдва і розповідають про трьох бездомних людей (алкоголіка, транс-жінку та підлітка-втікача), які натрапляють на покинуте немовля, коли пірнають у сміттєві баки в пошуках подарунків одне для одного. Трійця береться за те, щоб возз’єднати дитину з її батьками.
«Токійські хресні» є дуже багатошаровим твором, який не лише досліджує концепцію свята Різдва, а й критикує її. Та попри все, головним повідомленням аніме є те, що найбільший різдвяний подарунок — це сім’я та близькі люди, з якими можна святкувати.
Частина друга: фільми для перегляду на Різдво для отримання нестандартних емоцій
У цій частині ми згадаємо фільми, які присвячені Різдву та Новому року, але не наслідують головних ідей стрічок, а також твори, в яких зимові свята залишаються декорацією для препарації глибших ідей.
Залишенці (реж. Александр Пейн, 2023)
Дія фільму Александра Пейна розгортається в Америці в 1970 роках та розповідає про студента, якого родина не забрала додому на різдвяні канікули з кампусу. За ним доглядає чоловік, скупий вчитель, який рідко покидає кампус через те, що не має родини. Також у самотньому університеті з ними залишається завідувачка шкільної їдальні, вбита горем жінка, яка щойно втратила свого сина через війну.
Попри те, що фільм вийшов лише рік тому, він вже зайняв своє місце у добірках різдвяник фільмах через теми, що він висвітлює: стрічка не намагається приховати самотність героїв, тому що для багатьох людей немає самотнішої пори року. Фільм фактично присвячений тим, хто тимчасово чи назавжди розлучений зі своїми коханими, і через це ігнорує свята. Лише тільки мораль фільму не намагається виправити самотність порожніми сентиментами — а дарує глядачам щире співпереживанням.
«Моя ніч у Мод», (Ерік Ромер, 1969)
У фільмі одного з лідерів французької «нової хвилі» немає тих самих сентиментів чи навмисного мелодраматизму — є лише «доросла» казка про людину та світ, який намагається змінити цю людину.
Сюжет стрічки розповідає про інженера-католика, який закоханий у дівчину і хоче з нею одружитися, але все змінюється, коли він у засніжений Святвечір потрапляє до квартири загадкової незнайомки Мод.
У Ромера вийшов універсальний фільм про все: почуття, сімейні цінності, моральні основи. Атмосфера Різдва тут грає на руку та створює той самий магічний реалізм, пересуває головного героя в нове для нього середовище і на його прикладі доводить, що інколи навіть малоймовірні зустрічі можуть впливати на нас та створювати найглибші зв’язки з людьми.
«Із широко заплющеними очима», (Стенлі Кубрік, 1999)
Чи могли б події культового фільму «Із широко заплющеними очима» відбутися не на Різдво? Звісно. Але є фільми, де можна прибрати свято — і сюжету не існуватиме.
Такою і є стрічка Стенлі Кубріка, для якої Різдво — лише антураж та екстер’єр для мотивації головних героїв. Заразом, це філософська жорстока казка про сімейні цінності, драма про таємні культи та нещасливі стосунки. Сюжет фільму розповідає про Білла Харфорда, який дізнається про неприємні для нього сексуальні бажання його дружини. Через це головний герой відправляється на пошуки власних сексуальних пригод, що приводять його на збори дивного клубу, члени якого ходять в карнавальних масках, а їх ритуали переростають в оргії — і зрештою світ головного героя та його родини змінюється назавжди.
Звісно, «Із широко заплющеними очима» не можна вважати стрічкою, яку варто дивитися задля різдвяного настрою — лише якщо ви не шукаєте на ці зимові свята сюрреалізму життя та відчуття нереальності. Але передивитися на Різдво фільм, який в дуже нетрадиційній формі досліджує сімейні цінності, буде в кілька разів атмосферніше — тому багато глядачів обирають кіно Кубріка для зимового сезону.
«Фанні та Александр» (Інгмар Бергман, 1982)
Ще один фільм Інгмара Бергмана, що встиг стати класикою, розповідає про родину на початку 20 століття: брата та сестру, що живуть найкраще життя, доки не помирає їхній батько, а мати не виходить заміж за суворого єпископа. Дітям доводиться знаходити розраду у своїй уяві, яка розмиває межі між реальністю та фантазією.
Цей фільм фокусується на різдвяних святах та їх символізмі, а заразом розповідає глядачам про важливість вміти любити один одного. Стрічка наповнена символізмом та досліджує теми родини, жертовності та сили уяви — і стане чудовим вибором серед фільмів на Різдво, якщо вам подобається класика.
«Залягти на дно в Брюгге», (Мартін Мак-Дона, 2008)
Кримінальна драма Мак-Дони хоч і не присвячена Різдву, але прибрати різдвяну атмосферу з фільму неможливо. Сюжет розповідає про професійного вбивцю, якого разом зі своїм напарником через єдину помилку відправляють на різдвяні канікули до Бельгії очікувати подальших інструкцій від свого боса.
Якщо припустити, що важливою ідеєю різдвяних творів є перевиховання цинічної людини — як в «Різдвяній історії» чи сотні інших творів — то «Брюгге» є найкращим фільмом про перетворення особистості. Разом з тим, фільм порушує і глибші питання, як-от токсичність ностальгії чи всепрощення. Загалом, якщо багато глядачів вважають «Міцний горішок» різдвяним фільмом — «Залягти на дно в Брюгге» стане ще цікавішою альтернативою.
«Керол», (Тодд Гейнс, 2015)
Сюжет драми Тодда Гейнса розповідає про Керол Ейрд, яка переживає розрив стосунків та свариться з колишнім чоловіком через їхню доньку. Події знайомлять Керол з продавчинею Терезою, між якими відразу з’являється тяжіння, а напередодні Різдва дівчата відправляються у спільну подорож, що перетворюється на роман. Щоправда, з цим не погоджується чоловік Керол, який дізнається про стосунки дружини та ставить їй жорстокий ультиматум, який руйнує все.
Не дивно, чому «Керол» свого часу отримав кілька престижних кінопремій: це стильна та водночас важка ЛГБТК+ драма про справжнє кохання та людяність. Цей фільм — справжня альтернатива фільму «Відпочинок за обміном»: «Керол» легко може нагадати глядачам, що інколи Різдво — це інтимне свято двох людей, але дорослий світ не є казкою.
«5 сантиметрів за секунду» (Макото Шінкай, 2007)
Насправді раніше ми вже багато розповідали про культове аніме «5 сантиметрів за секунду» в рамках огляду творчості майстра Макото Шінкая. Попри це, ще цікавіше згадати цей твір перед зимовими святами.
Сюжет аніме розповідає три історії про головного героя Такакі Тоно та його життя, а заразом досліджує тему викликів дорослішання і стосунків. У фільмі взагалі немає Різдва, лише події першої частини відбуваються напередодні зимових свят. Попри це, «5 сантиметрів» стане найкращим різдвяним твором для тих, хто перебуває у ці свята на самоті чи переживає кризу стосунків — аніме не лише є філософською притчею про важливість соціальних зв’язків, а ще й залишає глядача з важливим нагадуванням, що за кожною «холодною зимою» завжди приходить неймовірна весна.
