Аппалач Ярославни
У спеціальному матеріалі Variety Крістофер Нолан відзначив свій найулюбленіший фільм 2024 року, яким виявилася стрічка Рідлі Скотта «Гладіатор ІІ».
За словами Нолана одна з причин чому він обрав саме цю картину полягає у тому, що ефект кіно знаходиться «не лише в тому, щоб розважити, але й підштовхнути нас до усвідомлення тем фільму», які у ньому розкриваються.
Скотт знає, що ми тут не для того, щоб зрозуміти римську культуру, а для того, щоб побачити наші власні темні бажання на зручній відстані. Але він занадто досвідчений режисер, щоб бути спійманим на проведенні паралелей із сучасністю. Він дозволяє світу «Гладіатора II» говорити за себе, вкотре показуючи нам, хто ми є.
(…)
Коли він показує, як ігри використовуються для маніпулювання громадською думкою, ми не можемо не бачити тіні нашої власної публічної арени, спроєктовані на пісок.
На думку Нолана у «Гладіаторі ІІ» Скотту вдалося збалансувати «індивідуальний пафос оригіналу з експансіоністськими вимогами центральної теми сиквелу»,
Попри весь свій успіх, внесок Скотта в еволюцію кінематографічного оповідання ніколи не був належним чином визнаний. Візуальні інновації, які він та його колеги-режисери з британського кінематографа 1970-х років принесли в кіно, часто відкидали як поверхневі, але тогочасні критики не помічали суті — розкішна фотографія та ретельний дизайн принесли нову глибину у візуальну мову фільмів, мізансцени, які могли розповісти нам про те, якими можуть бути світи, які вони зображували. Ніколи ще це не було так ясно, як у майстерному першому кадрі «Гладіатора ІІ», де рука Пола Мескаля ніжно притискає до себе зерно, зібране з пшениці, що колихалася в оригінальному фільмі.
Нагадаємо, що «Гладіатор ІІ» уже виходить на цифрових платформах 24 грудня.