Аппалач Ярославни
Усі ми знаємо Залізну людину/Тоні Старка та цілком уявляємо собі хто такий Роберт Дауні-молодший. Однак поряд із цим виникає цілком логічне питання, якщо є «молодший», то має бути й «старший».
Власне з цим ми вирішили розібратися у нашому матеріалі про Роберта Дауні-старшого, який привів у світ молодшого та навчив усього, що знав сам, іноді не дивлячись на межу між хорошим та поганим.
Загалом ми не будемо сильно заглиблюватися в життя Роберта Дауні-старшого, адже це найкраще у 2022 році зробили на Netflix. Тоді вийшов документальний фільм «Старший», у якому Дауні-молодший розповідає про життя та яскраву кар’єру свого покійного батька.
Тому зі свого боку ми вирішили зупинитися лише на кількох фактах з біографії «Старшого», які можуть дати уявлення про те, ким він був.
Роберт Дауні-старший свого часу теж був молодшим, але не Дауні
Роберт Дауні-старший народився 24 червня у далекому 1936 році у заможній нью-йоркській сімʼї. Його батьками були люди, що були знайомі зі світським життям тогочасного Мангеттену і це мало свій вплив на подальшу долю та погляди юнака.
Батьками Роберта Дауні старшого були Елізабет «Бетті» Маклаглен, модель і редакторка журналів про моду, та Роберт Джон Еліас-старший, який працював у ресторанному та готельному бізнесі. Власне народився Дауні-старший під імʼям Роберта Джона Еліаса-молодшого і своє дитинство та юність провів у одному з найзаможніших місць штату Нью-Йорк — на Лонг-Айленді.
Цілком символічно, що своє дитинство він провів «молодшим», однак уже для свого зрілого життя обрав собі інше імʼя, яке його згодом зробить «старшим».
У 1950-х, ще неповнолітній Роберт Джон Еліас-молодший вирішує приєднатися до армії США, і для того, що «обманути» систему бере прізвище свого вітчима Джеймса Дауні, з яким його матір одружилася після розлучення з Робертом Джоном Еліасом-старшим.
У армії більшу частину свого періоду служби він, за власними ж словами, провів у військовій вʼязниці. Невідомо як саме він туди потрапив: чи хтось дізнався про його вік, або ж у нього були інші проблеми. Однак цей час він проводив з користю та зумів написати неопублікований роман.
Після цього доволі талановитий у всьому вже Роберт Дауні рік пограв у напівпрофесійній бейсбольній команді та потроху писав п’єси для невеликих театрів.
Роберт Дауні-старший теж був актором та режисером
Коли Роберт Дауні писав пʼєси для маленьких театрів він зустрівся з Вільямом Вейрінгом, який мав камеру і запропонував йому спробувати адаптувати свої твори у формі кіно.
Результатом цього у 1964 році став малобюджетний андерграундний фільм Babo 73, який було знято за $3 000. Стрічка розповідає про президента США, якого зіграв Тейлор Мід, котрий згодом знявся у великій кількості фільмів Енді Воргола.
Babo 73 Дауні знімав просто на вулиці та біля Білого дому у часи, коли Джон Ф. Кеннеді ще був президентом.
Ми просто спустилися в Білий дім і почали знімати, без жодних перепусток для преси, дозволів чи чогось подібного. Кеннеді був у Європі, тому ніхто не переймався безпекою, тож ми переважно перебували за межами Білого дому, бігали навколо; ми фактично кинули Тейлора з кількома справжніми генералами.
Саме цей фільм став свого роду «проривним» для Роберта Дауні й після цього він дійсно захопився кінематографом та став знімати малобюджетні та андеграундні фільми, де іноді й сам виступав не лише як режисер, а й приміряв на себе деякі ролі.
Хоча Роберту Дауні не вдалося досягнути «мейнстримного» успіху, він все ж став доволі культовою персоною андеграундної «тусовки» в Нью-Йорку, а його найбільшим досягненням вважається сатирична комедія 1969 року Putney Swope. У цьому фільмі він висміював світ реклами, расизм у Голлівуді, а також корпоративну корупцію.
Якщо свого часу фільм був популярним та відомим лише у вузькому колі, то вже у 2016 році його було визнано «культурно, історично чи естетично значущим» та відібрано Бібліотекою Конгресу США для зберігання в Національному реєстрі фільмів США.
До того ж багато кіноробів відзначають, що андеграундні фільми Роберта Дауні вплинули на них. До прикладу пʼятиразовий номінант на «Оскар» Пол Томас Андерсон називав його серед своїх кумирів. За його словами вестерн Greaser’s Palace, що вийшов у 1972 році вплинув на нього, як режисера.
Загалом Роберт Дауні зажив слави у Голлівуді, як режисер якому не потрібно багато і який «з мінімальними бюджетами та обурливою сатирою, які ефективно просувають контркультурний порядок денний» зумів стати частиною буремних 1960-х років.
Однак, примітно, що цей етап свого життя він уже зустрів у новому статусі — саме після виходу Babo 73 він наче відзначаючи нову віху у своєму житті уже стає «Старшим», адже у 1965 році у нього народжується син від шлюбу з Елсі Енн Форд. Тоді 4 квітня народився Роберт Дауні-молодший, якому випаде доля перевершити свого батька. Та поки він ще малюком всотував усе, що міг дізнатися від нього.
«Яблуко від яблуні»: Роберт Дауні-старший боровся з алкогольною та наркотичною залежністю
Навчався Роберт Дауні-молодший доволі плідно та навіть свою першу роль у дитячому віці отримав у одному з фільмів батька. Однак все ж Дауні-старший залучав сина не завжди до таких розваг.
Дауні-молодший загалом відомий тим, що наприкінці 1980-х та початку 1990-х років був однією з помітних молодих зірок Голлівуду і кульмінацією того етапу його життя була номінація на «Оскар» за роль Чарлі Чапліна у фільмі «Чаплін».
Та згодом усі його успіхи перекреслила наркотична залежність, після якої актор проходив довгий курс реабілітації та мусив по суті починати свою карʼєру з нуля й, забігаючи наперед, отримати переродження завдяки ролі Залізної людини / Тоні Старка у Marvel.
Виявляється, що не дарма говорять: «Яблуко від яблуні не далеко падає». Як і з кінематографом, так і з нездоровими залежностями Роберт Дауні-молодший познайомився від свого батька.
Роберт Дауні-старший теж страждав від наркотичної та алкогольної залежностей і власне у певний період життя, за словами його сина, це було «десять років кокаїну цілодобово». Також він звісно полюбляв дещо «полегше»: курив марихуану, якою навіть пригощав свого шестирічного сина, ще й після того, як той під час однієї з вечірок вирішив сьорбнути вина:
Ми всі сиділи, курили траву і грали в покер у старому лофті у Вест-Віллідж, а Роберт якось дивно дивився на мене — Роберт завжди був спостерігачем, навіть у дуже юному віці. І я кажу: «Знаєш, тобі варто спробувати трохи цього замість того, щоб пити». Я простягнув йому косяк і раптом я зрозумів, що зробив жахливу, дурну помилку.
Дати маленькій дитині затяжку травички просто заради сміху. Історія продовжує повторюватися. Зараз можна подумати, що Роберт був дилером Джиммі Кліффа (ямайський співак — ред.) у віці 8 років. Я ніколи собі цього не пробачу, але ми з Робертом впоралися з цим, і він сказав мені: «Я не жертва, тату. Я нікого не звинувачую».
Однак, що син, що батько загалом не надто почуваються «комфортно», коли доводиться говорити про свої залежності. Наприклад в одному з інтервʼю Дауні-молодший відзначав, що розмови на цю тему завжди «незручні», оскільки «ніхто не хоче визнавати повну поразку в спробах впоратися з чимось на кшталт алкоголізму чи наркоманії».
Разом з тим, як він відзначив далі, вони обидва зуміли побороти свої залежності та мали «радість мати можливість зупинити одну хворобу, щоб мати якусь гідність до кінця свого життя».
Дауні-молодший також додав, що варто у цій боротьбі віддавати людям належне та не гнатися за гучними заголовками та відзначив:
Він пережив одну хворобу мозку, а потім, зрештою, зустрів свою смерть від іншої. Але це чесна історія — ми можемо зробити її настільки непристойною, наскільки захочемо, і таких історій вистачає.
Роберт Дауні-старший помер 7 липня 2021 року на 85 році життя від ускладнень хвороби Паркінсона, яка в останні дні прикувала його до ліжка.