Телеграф Авеню
У світі кіно багато акторів вийшли зі складних життєвих обставин, дехто починав у бідності або приходив у індустрії просто з вулиці.
У нашій новій добірці згадаємо декілька акторів та акторок, які точно покорили Голлівуд своєю старанною працею, а не родинними зв’язками чи бекграундом.
Баррі Кіоґан: у кіно попри бідність
31-річний Баррі Кіоґан є, напевно, одним з найкращих прикладів, коли актор досягає великого успіху без бекграунду.
Так мати актора померла від передозування наркотиками, коли йому було 12 років, через що Баррі разом з його братом довелося провести дитинство у 13 різних прийомних сім’ях. Через такі обставини юний Кіоґан не надто старанно навчався у школі, хоча й інколи брав участь у аматорських виставах.
Справжня кар’єра актора розпочалася у його 17 років — Кіоґан просто побачив оголошення про кастинг у фільм «Між каналами» на місцевій вітрині, через що й потрапив в кіно.
До 2017 року Баррі грав переважно у маловідомих ірландських фільмах (він родом з Дубліна), поки не потрапив до двох «міцних» проєктів — «Дюнкерк» Крістофера Нолана та «Вбивство священного оленя» Йорґоса Лантімоса. Після цього актор і здобув першу міжнародну увагу, а ще пізніше, у 2022 році, премію BAFTA та номінацію на премію «Оскар» за «Банші Інішерина». Всесвітньо відомим він став після участі у фільмі «Солтберн» Еміральд Феннел.
Міша Коллінз: у кіно через палатку в лісі та монастир
Актор Міша Коллінз також не мав типового дитинства, як і Баррі Кіоґан. У свої ранні роки Коллінз і його молодший брат кочували з матір’ю, подорожуючи з місця на місце, оскільки не мали постійного місця проживання.
Як згадував сам актор, мати навчила його красти продукти з супермаркетів, коли він ще не ходив до школи, приносячи їх в намет у лісі, який вони називали домом. Коли їхня машина нарешті зламалася, вони почали використовувати інші види транспорту: від автостопу до поїздки у товарних вагонах потягу.
Попри це, Коллінз намагався старанно вчитися та до кіно навіть міг побудувати кар’єру на радіо чи навіть у Білому домі — але стажування ні там, ні там не принесло молодому Міші задоволення.
Ще пізніше, Коллінз провів кілька місяців у Непалі й Тибеті, усамітнившись у монастирі. Повернувшися до США, Міша вирішив грати у кіно — й на початку 00-х навіть з’являвся в епізодичних ролях різних серіалів.
Проте все змінилося, коли актор потрапив у серіал «Надприродне» — спочатку як персонаж на одну серію, який настільки сподобався глядачам, що його повернули ледь не як одного з головних героїв. Так Коллінз отримав світову популярність за роль ангела Кастіеля.
Нагадаємо, що Коллінз також постійно підтримує Україну та залучений до багатьох благодійних ініціатив.
Демі Мур: у кіно попри важке дитинство
Одна з найпопулярніших акторок сучасності Демі Мур народилася в дуже молодій родини, де були великі проблеми. Так її родина спочатку блукала усією Америкою, мешкаючи у трейлерних парках та в різних нічліжках. Лише після 30 спроб знайти нове постійне місце для життя сім’я оселилася в Каліфорнії.
Попри це, дитинство у Мур легше не стало — через сімейні проблеми її мати кілька разів намагалася покінчити життя самогубством, що майбутня акторка бачила особисто. Ще пізніше, після розлучення батьків, вона дізналася, що її справжнім татом був інший чоловік.
У віці 15 років її зґвалтував друг матері — тоді її мати, яка була жертвою залежності, «продала» її чоловікові за 500 доларів. Після цього, вже в 16 років, вона кинула школу та родину й за два роки вперше одружилася з рок-музикантом Фредді Муром, від якого і взяла прізвище.
В кіно Мур потрапила у 1980-х, спочатку граючи в малобюджетних фільмах, у перерві працюючи в колекторському агенстві. Вже у 1982 році вона отримала першу популярність після ролі у ситкомі «Головний госпіталь», проте не впоралася зі славою та підсіла на алкоголь та наркотики. Через це їй довелося пройти курс реабілітації та в той самий час розлучитися з першим чоловіком.
Вже у 1990-х, після участі у фільмі «Привид», Демі Мур стала однією з головних жінок Голлівуду тих часів та найбільш високооплачуваною виконавицею ролей у 1990-х роках.
Адам Драйвер: у кіно після служби у морський піхоті
Попри те, що дитинство Адама Драйвера можна вважати «спокійнішим», ніж у попередніх акторів з добірки, шлях до статусу популярного актора в Адама теж був не простим.
Драйвер виріс у релігійній родині, проте був «розбишакою». Наприклад, зібрав власний бійцівський клуб поза церквою, бо надихався «Бійцівським клубом» Девіда Фінчера. Після закінчення школи він працював продавцем пилососів та займався телемаркетингом, але мріяв потрапити до Джульярдської школи.
Попри бажання Адама, один з найбільших американських вищих навчальних закладів у галузі мистецтва відмовив хлопцю, через що Драйвер, який на той час розчарувався у кіноіндустрії, вирішив долучитися до Корпусу морської піхоти США.
Ще через деякий час Адама списали зі служби через травму, й він, попрацювавши на інших роботах, повернувся до мрії стати актором. З другої спроби майбутньому актору все ж вдалося потрапити до Джульярду, але після закінчення декілька років Драйвер знову працював офіціантом, доки проходив чисельні кастинги.
Нарешті потрапити у кіно Драйверу вдалося у фільмі «Дж. Едгар» Клінта Іствуда, проте критики помітили хлопця після його ролі в серіалі «Дівчата» на HBO. А вже всесвітня популярність прийшла до актора після ролі Кайло Рена в останній трилогії «Зоряних війн».
Марк Волберг: у кіно після в’язниці
Ще один цікавий шлях у кіно проклав собі Марк Волберг. Майбутній актор народився у бостонському гетто, та був наймолодшим із дев’яти дітей не найбагатшої родини. До 14 років він кинув школу, отримав наркотичну залежність і регулярно мав проблеми з поліцією. У 16 років юнака засудили за напад на двох в’єтнамців, у яких він намагався вкрасти пиво. За злочин він відсидів 45 днів і згодом казав, що цей досвід змінив його життя.
Проте Волберг не пішов у кіно — він розпочав реп-кар’єру, спочатку разом з одним з братів, а згодом і самостійно. Його дебютний альбом Music for the People згодом став платиновим, а зовнішність Марка привернула увагу різних брендів, як-от Calvin Klein.
Так, Волберг досяг першої популярності, проте через різні витівки та складний характер хлопець ледь усе не втратив — вчасно менеджери порекомендували йому спробувати себе в кіно.
Вперше увагу критиків Марк звернув на себе у фільмі «Щоденники баскетболіста» з Леонардо Ді Капріо, а участь у фільмі «Ночі в стилі бугі», який отримав трьох номінацій на «Оскар» принесла Волбергу й визнання. З того часу Марк Волберг не залишав великі екрани, ставши одним з найвідоміших акторів сучасності.
Віола Девіс: у кіно попри расизм та булінг
Акторка Віола Девіс є однією з найвідзначеніших актрис сучасності та улюбленицею критиків, проте шлях до цього статусу був дуже непростим. Девіс описала свій шлях у мемуарах під назвою Finding Me, які також отримали визнання літературних критиків, хоча багато з них й охрестили їх «лячними».
У своїх спогадах Девіс розповідала про бідне дитинство у тісній кімнаті з щурами, побої з боку батька-алкоголіка, булінг з боку однокласників (через сильний стрес ще дитиною Девіс отримала проблеми з нетриманням сечі), а також звинувачення від темношкірих сусідів в тому, що вона «недостатньо темношкіра».
Сама Девіс описувала свої дитячі роки як «життя в умовах крайньої убогості та дисфункції», але попри це молодій дівчині вдалося поступити спочатку до коледжу Род-Айленда, а згодом і до Джульярдської школи мистецтв.
Вже з 2000-х Віола змогла побудувати дуже успішну кар’єру в кіно та театрі, та стати однією із 16 осіб, удостоєних ЕГОТ — премій «Оскар», «Ґреммі», «Еммі», «Тоні».
Джонні Депп: у кіно попри наркотичну залежність й травмоване дитинство
Ще одним актором, який покорив Голлівуд, з’явившися нізвідки, був Джонні Депп. Як розповідав протягом життя сам актор, він був «замкнутим в собі диваком» та наймолодшим з чотирьох дітей в родині офіціантки та будівельника.
Постійні переїзди по країні через роботу батьків, зміни шкіл та середовища призвели до того, шо у 12 років Депп почав курити, експериментувати з наркотиками та завдавати собі каліцтв через стрес та сімейні проблеми.
Вже у 16 років Джонні кинув школу і приєднався до гаражної групи під назвою Kids. Група мала локальний успіх, але попри це, сам Депп з друзями ледве зводив кінці з кінцями, а протягом того періоду навіть кілька місяців жив у автівці друга.
Все змінилося, коли у віці 20 років Депп познайомився з візажисткою Лорі Еллісон і одружився з нею. Того ж року пара переїхала до Лос-Анджелеса з групою Деппа в надії досягти успіху. Грошей у Деппа більше не стало, тому поки його група шукала визнання, доводилося продавати канцтовари. Тоді ж Депп захопився акторством, коли дружина познайомила його зі своїм колишнім хлопцем, актором Ніколасом Кейджем. Той побачив у Деппі потенціал і представив музиканта голлівудському агенту, завдяки чому Депп з’являвся як статист у різних фільмах, а на початку 80-х отримав першу роль у горорі «Кошмар на вулиці В’язів». Тоді Депп ще не отримав визнання та успіху, про які мріяв, проте зрозумів, що хоче вивчати акторську майстерність та вступив у Loft Studio в Лос-Анджелесі.
Вже у 1987 році, коли Депп отримав роль у популярному канадському телесеріалі «Джамп-стріт, 21», прийшла й міжнародна популярність. Так і розпочалася довга та незвичайна кар’єра людина, біографія якої тягне на окремий матеріал.
Лейтон Містер: у кіно через важку родину
Зірка серіалу «Пліткарка» Лейтон Містер народилася у 1986 році — і з перших днів її життя не можна було назвати радісним. Так, мати Містер, Констанц, народила свою доньку під час перебування у федеральній в’язниці Техасу за участь у наркоугрупованні, яке займалося контрабандою марихуани з Ямайки до США.
Лейтон відправили до бабусі, а мати з батьком продовжили відбувати строк у в’язниці. Сама акторка пізніше розповідала, що не лише батько та мати були кримінальними особистостями — її дідусь і тітка також відсиділи за торгівлю наркотиками, крім того, її тітці вдалося втекти з в’язниці, ставши однією з 15 найбільш розшукуваних урядом США жінок.
З 11 років вона та її тітка (тут невідомо, чи та сама, що була у розшуку) розпочали їздити по різних кастингах, що пізніше приведе Лейтон у театральну школу — проте через дороге навчання їй доводилося економити на їжі чи ліках.
Попри такі обставини, Містер все ж вдалося розпочати свою кар’єру, спочатку на других ролях у різних мильних операх. Вже у 2007 вона потрапила в «Пліткарку» — й стала всесвітньою знаменитістю.
Щоправда, історія стосунків з нестандартною родиною у Лейтон на цьому не завершилася — у 2011 році акторка подала позов до суду на свою матір. Вона щомісяця виплачувала безробітній матері 7500 $ для забезпечення та лікування її молодшого брата Лекса, але мати витрачала ці гроші на пластичну хірургію та власні потреби.
Кевін Сміт: у кіно через наполегливість та віру в себе
Історія успіху режисера, продюсера та актора Кевіна Сміта вже багато років є прикладом, який надихає багатьох молодих людей потрапити в кіноіндустрії. Проте, які в інших біографіях в цій добірці, нічого не сталося без наполегливої праці.
Сміт виріс у родині без великого достатку, але не мав трагічного чи моторошного дитинства. Як розповідав сам Кевін, спочатку він не знав, чим хоче займатися — й коли підріс мріяв бути й сценаристом телешоу, й автором коміксів, і психологом. Лише у 21 рік, коли Сміт побачив інді-комедію Slacker, зняту не у великій студії, а майже аматорським методом, він зрозумів, що хоче бути частиною кіноіндустрії.
Тоді ж він поступив до Ванкуверської кіношколи, але кинув її після чотирьох місяців навчання — на його думку, тоді він дізнався «усе, чого достатньо для кіно». Повернувшися до Нью-Джерсі, він влаштувався працювати клерком (фактично, діловодом) до крамниці, продав свою колекцію коміксів та карток, а також напозичав грошей та вліз у кредит — усе це задля $25 тис., щоб зняти перший власний фільм.
Так у 1994 році світ побачив інді-фільм «Клерки», який вже став класикою незалежного та малобюджетного кіно. Сам Сміт тоді виступав більше як режисер, але залишив для себе роль Мовчазного Боба — цей персонаж згодом отримає два власні фільми.
Ризик та віра в себе призвели до того, що згодом Сміт створить ще не один культовий фільм, а також зіграє у понад 20 стрічках — й стане прикладом, як треба приходити в індустрію з вулиці.
Дженнет Маккарді: у кіно через мати-тираншу
Акторка Дженнет Маккарді отримала свою популярність дуже рано, переважно за роль Сем Пакетт у серіалі «АйКарлі» на телеканалі Nickelodeon. Попри інших колег по телеканальних проєктах, дитинство Маккарді було дуже «не дуже», що лягло в основу її мемуарів під назвою «Радію, що моя мама померла», які стали хітом.
Загалом, майбутня акторка народилася в бідній родині мормонів, і на кастинги почала ходити з раннього дитинства — оскільки її мати Дебра сама мріяла стати актрисою, вона перенесла свої амбіції на власну дочку.
У книзі Дженнет описала багато химерних дій своєї матері, але загалом Дебра була звичайною схибленою людиною: роздягала доньку нібито для перевірки ракових утворень та не дозволяла самій приймати душ; заохочувала до анорексії та з 11 років намагалася обмежувати Дженнет калорії, таким чином намагаючись відстрочити її статеве дозрівання. Все це призвело до розладів харчової поведінки, а коли Дебра померла, ще й до проблем з алкоголізмом.
Сама Дженнет у мемуарах розповідає, що впоратися з цими проблемами вона змогла лише за допомоги терапії, яка допомогла зрозуміти їй свою матір.
Власне, у своїй книзі Дженнет згадує, що під час роботи на Nickelodeon також зустріла домагання від працівників каналу — у 2023 році цю тему висвітлили багато акторів дитячих ТВ-шоу, що стало причиною до судових позовів та скандалів. Наразі сама Дженнет, хоч й не перебуває на піку своєї слави, все ще планує повернутися до світу кіно.
Хоакін Фенікс: у кіно через секту та особисту трагедію
Актор Хоакін Фенікс сьогодні беззаперечно є одним з найцікавіших виконавців. І хоч в його історії є місце родинним зв’язкам, назвати шлях Хоакіна до кіноіндустрії простим не вийде.
Хоакін Фенікс (тоді ще Хоакін Рафаель Боттом) народився сином місіонерів релігійної групи Дітей Бога. Він був другим сином після Рівера, а також мав ще трьох сестер — й разом родина переїздила з місця на місце через роботу на секту. З часом батьки Хоакіна розчарувалися у своїх поглядах, кинули Дітей Бога та взяли нове прізвище — Фенікс, саме на честь міфічного птаха, який постає із золи.
У всіх дітей з раннього віку був талант до сцени, проте найталановитішим був Рівер, старший брат Хоакіна. Мати підлітків намагалася влаштувати обох синів у кіно, й саме так Рівер отримав роль у телесеріалі «Сім наречених для семи братів» з 1982 по 1983 роки. Це дозволило затягнути 8-річного Хоакіна вслід за братом, як гостя, після чого до молодшого брата звернулися й інші продюсери ситкомів.
Один із найбільших проривів Фенікса стався, коли знявся у фільмі Рона Говорда «Батьківство» 1989 року. Тоді молодому актору було лише 15, проте він не скористався своєю початковою популярністю, щоб отримати інші ролі. Натомість він поставив кінобізнес на паузу, вирушивши у самостійну подорож Латинською Америкою. Натомість його брат Рівер був у центрі уваги та став одним із провідних молодих акторів Голлівуда, проте все змінилося після трагічного випадку.
Ймовірно, рання популярність Рівера привела хлопця до наркозалежності. У 1993 році Хоакін був поруч з Рівером, коли той спочатку знепритомнів, а згодом і помер від передозування наркотиків.
Попри те, що Хоакін важко пережив смерть Рівера, він не відмовився від кіно. Вже у 1995 році єдиний хлопець у родини Феніксів повернувся на екрани у фільмі «Померти заради», чим привернув увагу багатьох критиків. Ще пізніше, у 2000 році, Хоакін Фенікс стане всесвітньою зіркою за роль імператора Коммода у фільмі «Гладіатор» Рідлі Скотта. Цей фільм розпочне дуже яскраву кар’єру Фенікса, яка триває по сьогодні.
Звісно, багато хто з акторів та актрис ще не потрапив до нашої добірки. Якщо ви знаєте ще схожі приклади — напишіть їх нам у коментарях 👇