🚀 Все нове — це добре забуте старе. Третій сезон Star Trek Picard без спойлерів

Star Trek Picard був дуже очікуваним мною серіал ще з початку першого тизеру у 2019 році. Мій улюблений цикл The Next Generation, який містить не лише однойменний серіал, а й Deep Space 9, Voyager та цілих чотири повнометражних фільми, які ніби то і завершили цю частину франшизи Star Trek у 2002 році, але той фінал був чесно кажучи не дуже приємним, як і Star Trek: Nemesis загалом.

Тому анонс Star Trek Picard був для мене приємною несподіванкою. Я думав, що я побачу достойне продовження історії улюбленого капітана в франшизі Жан-Люка Пікара та інших персонажів з оригіналу Star Trek The Next Generation. Особливо враховуючи, які зміни відбулись в тому таймлайні після завершення війни з Домініоном та особливо з поверненням Вояджера з Дельта квадранту. Очевидно, це дало надію побачити на екрані знову когось з екіпажу того сумнозвісного зоряного крейсера, який міг взагалі ніколи не побачити Землі через прикрий випадок, який подарував нам прекрасні сім сезонів однойменного серіалу.

Загалом очікувань було багато, але я був розчарованим, а другий сезон взагалі не витримав. Він ще гірший, ніж Star Trek Resurection 1998 року. Тому я рекомендую починати перегляд з 3 сезону, який і дав багатьом саме те, заради чого і варто було очікувати продовження історії Жана-Люка Пікара.

Загалом я і не збирався переглядати третій сезон після розчарування серіалом до цього, бо думав, що серіал просто знущається з нас цілих два сезони й загалом з ним було все зрозуміло. Але одного разу я натрапив на англомовне обговорення третього сезону в Фейсбук і від прочитаного там мені здавалось, що це якийсь жарт, чесно, бо ті враження, які я побачив співпадали з моїми очікуваннями три роки тому, коли лише вийшов тизер.

Я негайно почав перегляд і вже з самого початку було помітно, яку роботу над помилками зробили під час роботи над новим сезоном. А головне атмосфера, яка дуже нагадує першоджерело. Музика Джеррі Голдсміта, яка дала схожі відчуття, коли я вперше знайомився з серіалом The Next Generation. Вони навіть шрифти в назвах серій зробили схожими на ті, що були в старому серіалі, але з оновленим дизайном.

Але якщо оцінювати третій сезон вцілому, то він просто дав те, що хотіли давні прихильники франшизи — той самий старий Зоряний Шлях, який і очікували від серіалу про Пікара. І відчувається він як окрема сюжетна арка до The Next Generation, яка переплітається з наслідками від війни з Домініоном в Deep Space 9, але в угоду часу наповнена фансервісом в стилі «Мандалорця».

До речі, не даремно я вище згадав «Гнів Хана». Якщо не спойлерити, а цього я робити не буду, то в цьому сезоні Пікар дуже схожий на Джеймса Кірка з повнометражних фільмів 80-х років. Так само є й дуже крута серія, в якій екіпаж USS Titan переховувався в туманності від ворожого корабля, який очолювала одна з антагоністок, яка поводила себе вкрай дивно і також була жертвою лабораторних експериментів, як і Хан. Але такі відсилки були інтегровані дуже обережно, тому їх фансервісність не відчувається вторинним.

Що цікаво, то можна помітити навіть схожість ситуації, коли Вільям Райкер бере на себе роль капітана в критичній ситуації, а Пікар стає першим помічником капітана, що взагалі у взаємовідносинах цих персонажів здається уникальною ситуацією. Проте точно такий же момент був у фільмі «Зоряний Шлях» Джей Джей Абрамса, коли Спока призначили капітаном, а Джеймса Кірка перший помічником.

В серіал буквально повернули все, що найбільше запам’яталось з епохи TNG. Від Ференгів до Боргів. Останні взагалі стали ще брутальніші, ніж були в Voyager. Атмосфера на кубі Борга дуже нагадувала «Чужих» Джеймса Кемерона.

Дуже запам’ятались спогади капітана Шоу, який пережив трагічну битву при «Вольф 359», коли Пікар не по своїй волі очолив боргів для атаки на Землю, що призвело до величезних втрат в Зоряному Флоті. За це багато його офіцерів ненавиділи Пікара і недовіряли йому. Той момент мене дуже вразив тим, з якими емоціями капітан Шоу розповідав, як він пережив ту битву і реакцію Пікара, яка дає нам ще краще зрозуміти, який біль в собі переживає головний герой через ті події.

Але чим ближче до фіналі, тим більше серіал починає нагадувати другий сезон «Мандалорця», в якому ледве не на кожному кроці були пасхалки на елементи попередніх фільмів та серіалів франшизі. Цей сезон ще можна охарактеризувати як ретроспективу або оду класичній епосі Star Trek. Чого вартий тільки музей зоряного флоту, в якій Сьому з Дев’яти як гід розповідатиме буквально про кожен відомий зореліт франшизи, демонструючи нам його на екрані.

Але найважливіше, що варто відзначити в цьому серіалі це те, що кожен персонаж важливий і робить свій внесок в розвиток сюжету. І так зрозуміло, що серіал про Пікара має в першу чергу ідею ностальгійного характеру, але, як не дивно, він має дуже якісний сценарій (лише в 3 сезоні). Недопрацьовані, на мою думку, персонажі, такі як лікарка Беверлі Крашер або Вільям Райкер були по справжньому допрацьовані та за ними було цікаво спостерігати. Особливо за Райкером, який і до цього був досить вагомим та цікавим персонажем, але тепер він взагалі ледве не цікавіший за головного героя. Навіть були моменти, коли для мене, як глядача, серіал сам давав вибір на чиєму боці бути: Райкера або Пікара, бо в важких ситуаціях вони обидва мали рацію, але в кожного абсолютно різний підхід до розв’язання проблем, які насправді призводять до єдиного результату.

Найбільших змін зазнав Ворф, який з войовничого клінгона перетворився в воїна, який не проти помахати мечем, але надає перевагу медитації. Але в цілому це все ще той самий Ворф, характер якого і так був максимально пропрацьований в Deep Space 9 і по суті цей серіал лише доповнив його.

Всі інші персонажі основного касту старого серіалу особливо не змінились, але побачити їх було так само приємно, як коли ти зустрічаєш близьку людину, яку ти не бачив вже багато років, але сумував за ними. Ще одна особливість цього сезону в його сімейні атмосфері, яка дуже відчувається ближче до фіналу, коли (спойлер) буде сцена, дуже схожа на фінал «Зоряний Шлях: Подорож додому», коли екіпаж Джеймса Кірка отримали оновлений Enterprise і з цього моменту серіал почав відчуватись ніби це чергова серія старого серіалу. Навіть наявність Брента Спайнера в ролі Дейти, який по ідеї не повинен старіти, бо він андроїд, тому йому зробили нове тіло з зовнішністю «старого Брента Спайнера», але все одно це ніяк не впливає на сприйняття персонажа абсолютно ніяк. Ми бачимо того самого Дейту (хоча за логікою бачити не повинні).

Загалом хочу зауважити, що третій сезон Star Trek Picard можна переглядати окремо від першого та другого сезону, бо вони взагалі зв’язку між собою не мають. Третій сезон дав саме те, що й очікували від серіалу задовго до його виходу на екрани.