Іван Гуменюк
Хоч вона і ламає сюжетну частину першого фільму. Як на мене, так це дуже добре. Всесвіт від простакуватої релігійної першої частини розростається на багато шляхів і смислів. Нумо пірнімо в кролячу нору і подивися наскільки вона глибока.
Свідомість і матриця:
Щоб заглибитися в розуміння другої частини потрібно для себе відповісти, що таке матриця в плані існування. Людство там не живе у звичному тілі, це скоріше радше аватар нашої свідомості. А смакові та інші почуття цього аватару вселяє матриця. Людське тіло знаходиться в реальному світі під контролем машин, а в матриці тільки наша свідомість. Машини нашу свідомість переносять в мережу.
Свобода волі:
На зорі нового тисячоліття світ підриває експеримент Лібета. Про те, що наш мозок приймає рішення ще до того, як ми його розуміємо. Вчених вразило те, що ми або я не приймаємо ніяких рішень, а всім рулить наш мозок і навіть без нашої волі й свідомості. І в другій частині відсилання до Лібета легко можна простежити в діалозі Нео і Піфії. Де вона каже, що Нео вже зробив свій вибір, ще до прийняття самого вибору, і тепер він намагається усвідомити його.
Ідея Платона
Матриця, як і наш світ, влаштовані так, як писав Піфагор, а пізніше значно розвинув Платон. В основі нашої реальності, за матеріальним світом є світ абстрактних математичних законів або ідей. Матриця створена мовою математики та програмування. А значить, цей світ розділений на обивателів, звичайних людей підключених до системи й програм які виконують ті чи інші функції.
І тут інтерпретатори роблять величезну помилку. Я недавно вирішив почитати кілька інтерпретацій. Один автор бачив в Архітекторі, який створив матрицю – Бога. А його невдалі дублі, їх було 5 – як спроби шляхом потопу створити краще людство. Інший інтерпретатор побачив у всьому цьому виключно релігійні мотиви. І помилився! Оскільки, давайте все ж триматися ближче до істини, а не йти в інтерпретації, Архітектор, Піфія і частково Нео – це всього лише програми комп’ютерного світу машин. А на чолі цього всього, і знову повертаємося до платонізму – Єдине. Єдина свідомість ШІ, яке знаходиться в джерелі куди лежить шлях Обраного. А Піфія й Архітектор всього лише його інструменти, підлеглі єдиному розуму. Природно, що вони наділені повноваженнями діяти в матриці на свій вибір.
І що все це значить, Нео не обраний?
Навіть, наперекір машинному світу математичних рівнянь, є місце і чуду. Нео результат аномалії, яку Архітектор при всьому своєму великому розумові так і не зміг вирішити і яка порушує всю красу його математичних побудов. Архітектор стверджує, що думки й дії Нео легко передбачити, і вони очікувані, але він лукавить. Піфія про це говорить в третій частині.
Критика:
Друга частина мені дуже сподобалася, тут і філософія і математика, ШІ та програмування, але кожен уважний глядач знайде недоліки. Отже, править усім цим світом єдина свідомість штучного інтелекту. Чому треба морочиться з людьми, створюючи матрицю і вести війну. Невже немає альтернативної енергії, з їх розвиненим мисленням зробити нові відкриття має бути легко. Друге питання, чому машини граються з людьми, створюють Сіон, потім його знищують. Які взагалі ідеї й лейтмотиви машин? Як бачимо, вони особливо не прогресували за тисячоліття, не зробили гігантські відкриття, не полетіли в космос або на місяць, вся їх діяльність зводитися до забавок з людьми.
Підсумки:
Друга частина в рази цікавіша. І нехай вона ламає задум першої частини, але робить всесвіт ширше і різноманітніше. Тут і філософія античності, світ математичних абстракцій і комп’ютерних програм. Єдине в стилі ШІ, боротьба проти машин, платонівське різноманіття в єдиності та багато іншого.