Андрій Чебанков
Світлий промінчик американської демократії, улюблені персонажі, корективи в каноні та красива картинка. Таку коротку характеристику можна дати новому CGI серіалу від Netflix за мотивами популярної серії ігор від Capcom. Сьогодні ми поговоримо про безперечно відому та багату на події серію Resident Evil, а точніше її варіацію від Нетфлікс. Тож, хапайте свою… травичку?!
Увага до деталей
До Нетфлісовських мультиків (або як вони це називають аніме) можна ставитися по різному: бути в культурному шоці від дивного 3D в Dragons Dogma або полюбляти красиву картинку в Castelvania. Втім, коли загребущі руки американського сервісу дісталися до серії Resident Evil точно можна сказати, що над графічною складовою попрацювали як слід.
Особливо приємно споглядати те, як клопітливо автори віднеслися до деталізації своєї картинки. Всі волосинки на борідці Леона Кеннеді можна порахувати, а емоції на обличчі героїв легко читаються. Також сильною складовою можна назвати зміну локацій: нас не зациклюють на якійсь одній місцевості, а те й діло, що кидають то в коридори Білого дому, зруйноване війною місто чи навіть на субмарину. І в усіх місцях, де побувають персонажі аніматори не зраджують собі, продовжуючи приділяти увагу деталям, навіть на задніх планах.
Щоправда, атмосфери survival-horror тут зовсім немає, і навіть така красива картинка цьому не зарадила. Та й взагалі, горору тут не побачити, не то що сурвайвл. У героїв нескінченна темрява патронів, а зброя валяється на підлозі навіть в надтаємній лабораторії. Лячних сцен теж немає, попри те, що зловісних кадрів купа, але можна відмітити хіба що кілька моментів. Втім вони просто нагнітають обстановку, не закінчуючи справу. На відміну від ігор, де така атмосфера намагається утримуватися протягом всього проходження. Загалом, складається враження, що нас знов повертають до постійного екшену, як в шостій частині ігор.
І це дійсно так, бо, мабуть, більш ніж половину усіх сцен ми спостерігаємо бійки та стрілянину. Вони прекрасні, з цим не посперечаєшся, але тільки у візуальному плані. Леон з ледь не закритими очима відстрілюється від купи зомбі, а глядач відмічає для себе, що супротивники явно будуть хворіти на синдром “штурмовика” з франшизи Зоряних воєн.
Дівчина у біді
Дисклеймер: можуть бути присутні спойлери!
Найголовніша біда тут — це скупий та передбачуваний сюжет, і, особливо, погано прописані персонажі. Власне, попрацювали в цьому плані тільки над Леоном. Решта: президент, його оточення та навіть напарники Леона — просто статисти. Що вже казати, коли обидва антагоністи теж, за своєю суттю, нічого з себе не представляють. Вони не цікаві як персонажі і їх поразка нічого не викликає в глибині душі. Альберт Вескер сміється десь згори.
Як вже було зазначено, все вертиться навколо Леона. Події відбуваються у 2006 році, після того, як агент Кеннеді врятував доньку президента в четвертій частині ігрової серії, та перед відрядження Кріса Редфілда в Африку. Він увесь такий крутий мачо, про якого колеги складають легенди, і сам президент у нього в боргу. Ледь десь проскакує потенційна зомбі-загроза першим ділом дзвонять йому. Цього разу його навіть наділяють командою, де головним, правду кажучи, є не він. І взагалі, ця команда його радше зайвим вважає, бо їх мета не виконання завдання з Білого Дому, а розкриття змови у владних структурах. Яку вони самі для себе призначили.
Леон, звісно, намагається налагодити з ними контакт. Навіть підкатує до агентки Шень, яка нагадає вам Аду Вонг, але точно нею не є. Ну, подобається хлопцю азіатський типаж дівчат, що поробиш. Його намагання, втім, безрезультатні, але дізнайся про це Ада точно відкрутила б йому одне причинне місце.
Найбільше ж засмучує роль Клер Редфілд. Чесно, якщо прибрати її й без того слабку арку, сюжет навіть не постраждає. А все, що вона робить — це гарно грає типову “дівчину у біді”. Але це точно не про неї, якщо ви знаєте її передісторію. По-перше, вона сестра спецпризначенця Кріса Редфілда, який точно надав їй кілька уроків самооборони. По-друге, її досвіду боротьби з усілякими монстрами та зомбі позаздрить будь-який “Герой Пенамстану”, адже вона й сама вже не раз стикалася з “вірусними” проблемами, схибленими маніяками та біотерористами. І щоразу їй вдавалося вибиратися без серйозних наслідків.
А тут її схоплює звичайний урядовець, тримає в заручниках і рятує її Леон від неминучої загибелі. Ну, нехай. Проте, нам дають такі кадри, де вона самотужки, за допомогою інтернету, знаходить докази причетності вищого ешелону влади Америки до спалаху T-вірусу в невеличкій країні. І все, далі цього не йде, бо використати знайдену інформацію вона не може, Леон їй не допомагає і в кінці вони ледь не сваряться.
Вже на другій серії ті, хто більш менш, розуміють основні кліфгенгери серії зробили всі висновки. Особливо про того, хто стане Тираном в кінці. І це, як теж зазначалося, велика проблема. Бо абсолютно все вгадується наперед і жодної інтриги не зберігається.
Варто, до речі, згадати, що серіал входить до канону. І, враховуючи той факт, що після Resident Evil 2 шляхи Леона і Клер майже не перетинаються, то розлад легендарного дуету цілком міг статися через кінцівку Нескінченної темряви. І цей момент навіть заслуговує похвалу для сценаристів. А ще не так часто в серії зустрічаються монстри, які зберегли свій інтелект. Тож, якщо ви фанат серії переглянути й дізнатися причини цього всього все ж таки варто.
***
Як загалом можна схарактеризувати цю роботу Нетфліксу? Не потягнули. Особливо пересічні глядачі, які малознайомі з серією, будуть помічати всі прогалини допущені студією, які фанати ще б могли пробачити. Дивитися точно рекомендується, якщо ви цікавитеся цим всесвітом. Решта може спокійно його пропустити й не втратити від цього зовсім нічого.