Олександр Гарбар
Завтра не буде юристів у такому вигляді, в якому ми знаємо їх тепер. Можливо, професія юриста зникне взагалі або принаймні кардинально трансформується, а завдання кожного спеціаліста будуть зовсім не такими, як зараз.
Що таке смарт-контракти і до чого тут юристи?
Смарт-контракт, або розумний контракт — це електронний протокол, що написаний за допомогою програмного коду, який знаходиться в розподіленому реєстрі — блокчейні Etherеum, що підтримується і управляється цілою мережею децентралізованих комп’ютерів без втручання людини. Особливостями смарт-контрактів є:
- безпека обміну грошима, матеріальними цінностями, активами напряму між сторонами і без участі посередників,
- швидкість виконання операцій і конфіденційність.
Зараз будь-яка юридична угода виглядає так:
- сторони, які мають намір укласти угоду, звертаються до юридичних радників,
- ті за оплату готують необхідні документи та здійснюють певні юридичні дії згідно зі встановленими законодавством правилами.
Наприклад, юристи оформлюють перехід права власності на річ від однієї сторони до іншої та інші подібні процедури. Також для здійснення юридичних дій зазвичай необхідна фізична присутність власників майна у певному місці, — наприклад, у нотаріуса при продажу квартири.
Гарантіями виконання сторонами зобов’язань по Договору є законодавство тієї країни, в межах юрисдикції якої укладається угода, та застереження про відповідальність (штрафні санкції) і врегулювання спорів шляхом переговорів або в судовій інстанції в самій угоді.
У разі невиконання умов угоди, сторони звертаються до юридичних радників, які знову ж таки за оплату здійснюють певні юридичні дії відповідно до законодавства, наприклад здійснюють досудове врегулювання спору або вже в судовому порядку. Тобто в результаті зобов’язання кожної із сторін тримається на писаному законодавстві та угоді, що має три основних недоліки:
- може трактуватись кожною стороною по-різному;
- фінансові затрати;
- витрата часу (у судових інстанціях спори можуть вирішуватися роками).
У випадку зі смарт-контрактами на blockchain Etherеum все суттєво простіше та надійніше. З огляду на відсутність законодавчого регулювання та наявність поки не реалізованих технічних моментів, розглядаємо смарт-контракти як альтернативне рішення.
Укладаючи угоду через смарт-контракт, сторони вже не покладають надії на законодавство та захист своїх прав відповідно до нього. Сторони можуть не бути фізично присутніми на місці укладення угоди. Більше того, вони можуть взагалі не бачитись, оскільки сторони взаємодіють між собою через децентралізовану програму, яка слідкує за виконанням зобов’язань, прописаних у контракті. Якщо ж одна зі сторін відступить від виконання своїх зобов’язань, програма автоматично, без затяжних переговорів і судів, зніматиме штрафні санкції із крипто-рахунку сторони, що порушила умови контракту.
Також у випадку зі смарт-контрактами сторони мають лише одне трактування умов угоди завдяки тому, що вони базуються на криптографії. З іншого боку, укладаючи смарт-контракт, сторони вже не залучають юристів та не несуть фінансових витрат на послуги останніх або витрати, пов’язані з судовим врегулюванням спору. Усе через те, що у смарт-контрактах такому поняттю як «суд» просто немає місця. Також важливо й те, що сторони, уклавши смарт-контракт, витрачають в декілька разів менше часу на процес його «підписання» та виконання. При укладенні розумних угод, людський фактор зводиться до мінімуму, і основна задача лежить на комп’ютерній програмі.
Як смарт-контракт може вирішити низку проблемних моментів?
Згадайте, як ви зараз сплачуєте за комунальні послуги. Комунальні служби надають послуги (теплопостачання, водопостачання, газопостачання) після чого, вам приходять рахунки відповідно до тарифів, які ви сплачуєте щомісяця. Хтось робить оплату через інтернет-банкінг, а хтось йде в банк чи до відділення «Укрпошти» і, відстоявши чергу, платить готівкою через касу.
Тепер уявіть, якби даний процес був організований через смарт-контракт. Сторони (комунальна служба і ви як споживач послуг) мали б алгоритми дій у блокчейні, в результаті чого, комунальні служби надавали би послуги, які фіксувалися програмою, і в кінці місяця за діючими тарифами з вашого рахунку просто списувалася би певна сума. У випадку, якщо комунальна послуга не надавалась, гроші відповідно не списувалися б. Як варіант, комунальна служба платила би штраф за невиконання своїх зобов’язань по смарт-контракту, наприклад, якщо у вас тиждень не було гарячої води у квартирі.
Результат укладеного смарт-контракту — послуга надана виконавцем і отримана замовником, а також вона оплачена. Відповідно місця для спору тут уже немає. Це означає відсутність потреби залучати юриста, якщо ви як споживач вирішите подати спочатку скаргу, а потім, можливо, і позов до суду на Комунальну службу за ненадання або неналежне надання вам комунальних послуг.
Як і коли в Україні вперше уклали смарт-контракт?
У 2017 році в Україні вперше в світі була проведена
В Україні вперше офіційно продали нерухомість через смарт-контракт електронна трансатлантична угода за договором придбання нерухомості з використанням смарт-контракту на блокчейні Etherеum. Зокрема, американський покупець за криптвалюту купив у Києві квартиру через децентралізований ринковий майданчик із продажу нерухомості Propy. При цьому продавець житла територіально знаходився в Нью-Йорку.
Що заважає повністю перейти на укладення розумних угод уже зараз?
Юридичне функціонування угод за смарт-контрактами напряму залежить від законодавчого регулювання криптвалют у юрисдикції держави та імперативних норм правопорядку. Тому першочерговим завданням є вирішення питання юридичного статусу
10 експертів — про криптовалюти та токенізацію економіки криптовалют, що у свою чергу, дасть поле для ширшого використання смарт-контрактів в юридичних угодах. На жаль, в Україні поки що немає законодавчої бази для широкого використання смарт-контрактів, але є передумови, що з часом з’явиться.
Смарт-контракт — конкурент юриста?
На мою думку, смарт-контракт однозначно є конкурентом сучасного юриста. Це система, яка працює надзвичайно швидко в будь-який час доби за заданим алгоритмом, вона не може забути або пропустити щось у процесі виконання роботи. Смарт-контракт не залежить від третіх сторін, не піддається емоційному чи грошовому впливу та забезпечує цілковиту конфіденційність операцій.
Людство, розвиваючи технологію блокчейн, робить великий прорив уперед у плані довіри та гарантій виконання зобов’язань.
Чим займуться юристи в майбутньому?
Моє передбачення таке: юристи стануть менеджерами проектів, які будуть здійснюватися за смарт-контрактами. Будь-яку програму для її ефективної роботи спочатку потрібно наповнити суттю та певним алгоритмом, власне, юристам найімовірніше доведеться продумувати такі алгоритми. Хоча, враховуючи розвиток штучного інтелекту, навіть ця задача юристів з часом теж може втратити свою актуальність.
Думаю, юристам доведеться навчитись писати програмний код, оскільки смарт-контракти задали тенденцію нового уявлення про юридичні угоди між сторонами. Це пов’язано з тим, що такі контракти не складаються із фізичного чи електронного документу, написаного мовою однієї з країн та формулювань відповідно до законодавства.
Якщо суть самого інституту «держава» також не трансформується у щось нове, а залишиться у нинішньому вигляді з централізованим апаратом управління, законодавством і традиційною монетарною політикою, то юристи виконуватимуть додаткові операції. Наприклад, оформлювати юридичні документи про перехід права власності в угодах купівлі-продажу певного майна. Отже, завдання юристів сьогодні — розібратися в технології blockchain та навчитись її використовувати.
Кого обере замовник: живого юриста чи технологію?
Типовий клієнт вже зараз обирає юрисконсульта за критеріями: результат, швидкість виконання, ціна, конфіденційність. У конкуренції з юристом виду Homo sapiens технології мають суттєву перевагу. Тому надалі кожен замовник юридичних послуг буде обирати той сервіс, який працюватиме автономно з мінімальною участю людей, який даватиме швидший результат, буде безпечнішим і при цьому буде коштувати менше.