fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

🏘 Великий бізнес, екопоселення, діджиталізація — чим живе українське село?

🏘 Velykyj biznes, ekoposelennja, didžytalizacija — čym žyve ukraїnśke selo?
Українські села досі постають в уяві, як стереотипні: без інтернету, з великими господарствами та городами, без інновацій та закриті до нового. Насправді все давно виглядає не так, проте проблема відставання села від міста досі лишається. Які проблеми хвилюють українське село та які виклики з’явились у 2020 була присвячена одна з дискусій форуму «Сила Села 2020: локальні рішення глобальних проблем». Форум вже вдруге організовується Іншою Освітою. Про це розповідаємо у тексті разом зі спікерами форуму.
Ukraїnśki sela dosi postajuť v ujavi, jak stereotypni: bez internetu, z velykymy gospodarstvamy ta gorodamy, bez innovacij ta zakryti do novogo. Naspravdi vse davno vygljadaje ne tak, prote problema vidstavannja sela vid mista dosi lyšajeťsja. Jaki problemy hvyljujuť ukraїnśke selo ta jaki vyklyky z’javylyś u 2020 bula prysvjačena odna z dyskusij forumu «Syla Sela 2020: lokaľni rišennja globaľnyh problem». Forum vže vdruge organizovujeťsja Inšoju Osvitoju. Pro ce rozpovidajemo u teksti razom zi spikeramy forumu.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  👩🏼‍🏫 Освіта в селі: відсутність мотивації, гірше ЗНО та проблеми дистанційної освіти. Через карантин та пандемію коронавірусу, всім школярам та студентам довелось перейти на дистанційний формат освіти. Проте, вчителі стикнулись з тим, що не знають як ефективно перевести заняття в онлайн, а батьки — знайти час на контроль та залученість. Але дистанційна освіта є дискримінаційною у відношенні до багатодітних сімей (у яких техніки не вистачає на одночасне навчання для всіх), а також дітей з сільської місцевості, де місцями немає гарного інтернет-звязку. Це підтверджує й Інна Совсун, ексзаступниця міністра освіти. На початку 2000-х була думка, що інтернет буде вирівнювати, уможливлювати доступ для всіх, проте ми бачимо, що на практиці цього не сталося. Перший фактор — відсутність або слабкість інтернету в селах. Другий — це рівень доходів родини, не завжди є техніка для навчання онлайн і це не тільки про дітей, а часто і про вчителів. Інна Совсун. Ексзаступниця міністра освіти. Пандемія оголила ті структурні та системні нерівності в доступі до середньої освіти в сільській місцевості, які існують вже давно. Ми зазвичай це бачимо за результатами ЗНО — діти з сільської місцевості мають гірші показники. Ці діти часто не зацікавлені продовжувати навчання. Це ні в якому разі не свідчить про те, що хтось є дурнішим, це свідчення лише того, що вони отримали гіршу освіту. Люди з села виїжджають, менше дітей в школі, слабше середовище навчальне, менша кількість вчителів. Буває, що якийсь вчитель викладає предмет фахівцем з якого він не є. І в результаті цих факторів діти отримують гіршу освіту. Інна Совсун. Ексзаступниця міністра освіти. 👨🏼‍💻 Діджиталізація: коли в селі з’явиться 4G та що робить держава. Ситуація з дистанційним навчанням в селі була б легшою, якби в усіх селах був якісний інтернет-звязок. Як розповідає Вадим Бортник, директор директорату регіональної цифровізації міністерства цифрової трансформації України, в містах питання інтернету майже вирішено. Основним завданням для нас в сільських місцевостях є підключення до інтернету соціальних об’єктів – школи, лікарні, сільради, тощо. 59% обєктів соціальної інфраструктури не мають доступу до мережі. Якщо в населений пункт буде заведений оптичний кабель, його можна буде розширити вже у приватні будинки. Вадим Бортник. Директор директорату регіональної цифровізації міністерства цифрової трансформації України. Операторам не вигідно ставити вишки, де мала кількість населення, але можна збільшити радіус. Держава викупила частоти місцевих каналів та продали операторам. Вже влітку цього року швидкість інтернету зросла, а 1,3 млн людей отримали 4G. Вадим Бортник. Директор директорату регіональної цифровізації міністерства цифрової трансформації України. ♻️ Екопоселення: чому на це варто звернути увагу. Офіційно в усьому світі налічується близько 6 000 екопоселень, а за неофіційними даними близько 30 тисяч у 140 країнах світу. Як вважає Максим Залевський, координатор національної мережі екопоселень, декілька років тому, серед урбаністів почались розмови про те, що час переосмислювати міста, як територію для життя, виходити з коробок і жити у спільнотах. А пандемія коронавірусу це тільки підтвердила, що міста непридатні до життя. Рух дауншифтерів досить активний в Європі: вони трансформують депресивні або закинуть місцевості та навіть створюють альтернативні школи. В Україні, за словами Залевського, до руху досі відносяться скептично. Він також каже, що у світі екопоселення — це багато будинків, спільні проєкти, бюджети та залученість у соціальне життя. Для українців більш звичним є хутірство, коли є будиночок, господарство, кілька гектарів і крім тебе нікого немає. Максим Залевський. Координатор національної мережі екопоселень. Також він розповідає, що альтернативні спільноти намагаються створити альтернативний простір з новою якістю життя. Як правило це дауншифтери, прогресивна частина містян, які виїжджають в майже вимерле село і будують спільноту, оскільки їм здається краще. Прикладом є хутір Обирок, який існує вже близько 10 років та відомий своїми мистецькими та культурними проєктами. Максим Залевський. Координатор національної мережі екопоселень. Він також додає, що освіту в селі можна сприймати не лише як набір академічних дисциплін, особливо коли не вистачає дітей та вчителів. На його думку, вже є достатньо освітніх систем, які вчать життєво необхідним та творчим навичкам. Сила в спільнотах, а не в тому, щоб виїхати в село, обгородити свій город і жити там. А спільноти в нас — це колівінги, коворкінги, відкриті простори. Максим Залевський. Координатор національної мережі екопоселень. 🤝 Міжнародні донори та бізнес: навіщо будувати партнерство з сільською місцевістю. На форумі Сила села Ілона Постемська, координаторка проєктів посольства Швейцарії в Україні, говорила про можливості та виклики 2020 року для українських сіл. За її словами, 2014 рік — це точка відліку, адже це рік початку реформи місцевого самоврядування та децентралізації. Так, для Швейцарії завжди було пріоритетно працювати з сільськими територіями. Зараз вони впроваджують декілька партнерських проєктів: Despro: питання водопостачання, водовідведення, керування відходами, напрацювання стратегій для громад; EGAP: цифровізація громад, платформа електронної демократії, яка підтримує вже 300 громад. Децентралізація для розвитку демократичної освіти DECIDE: створення системи управління освітою від області до громади. Програма економічного розвитку східної Україна для малого бізнесу. Поганою практикою вважається створювати оази (коли щось відремонтовано ідеально, а поруч лишається таким самим. — прим.ред). Ця картинка не стимулює розвитку, не задає стандарту, люди розуміють що це не змінює їх життя. Ілона Постемська. Координаторка проєктів посольства Швейцарії в Україні. Також вона зазначає, що існує певна конкуренція в середовищі проєктів, які теж хочуть показати яскраві результати, які не є сталими результатами. На її думку, треба виховувати відповідальність реципієнтів — уряду України й лідерів на місцях. Треба вивчати й стратегічно визначати системні проблеми в громадах, на які треба звертати донорську допомогу. Має бути взаємодія донорів місцевої влади, взаємна відповідальність, і узгодженість з урядовими реформами. Існують випадки коли донор ремонтував школу чи лікарню, а потім її треба було закрити внаслідок оптимізації. Ілона Постемська. Координаторка проєктів посольства Швейцарії в Україні. Тому, місцевий бізнес теж варто стимулювати та долучати до розвитку села. Наприклад, бібліотеку в с. Степанці Канівського району, перетворили на сучасний хаб. Це була ініціатива самих дітей та місцевих жителів. З фінансуванням допоміг Благодійний фонд МХП-Громаді. Тетяна Волочай, директорка фонду, приводить у приклад програму Час діяти, яка підтримує різноманітні проєкти в сільських громадах по всій Україні. Але фонд не просто дає гроші на реалізацію, а стимулює співпрацю між місцевими бізнесами та громадами.

👩🏼‍🏫 Освіта в селі: відсутність мотивації, гірше ЗНО та проблеми дистанційної освіти

Через карантин та пандемію коронавірусу, всім школярам та студентам довелось перейти на дистанційний формат освіти. Проте, вчителі стикнулись з тим, що не знають як ефективно перевести заняття в онлайн, а батьки — знайти час на контроль та залученість. Але дистанційна освіта є дискримінаційною у відношенні до багатодітних сімей (у яких техніки не вистачає на одночасне навчання для всіх), а також дітей з сільської місцевості, де місцями немає гарного інтернет-зв’язку.

Це підтверджує й Інна Совсун, ексзаступниця міністра освіти.

На початку 2000-х була думка, що інтернет буде вирівнювати, уможливлювати доступ для всіх, проте ми бачимо, що на практиці цього не сталося. Перший фактор — відсутність або слабкість інтернету в селах. Другий — це рівень доходів родини, не завжди є техніка для навчання онлайн і це не тільки про дітей, а часто і про вчителів

Інна Совсун, Ексзаступниця міністра освіти

Вона додає, що в деяких селах вчителі працювали зі шкільної техніки, бо у них немає особистих девайсів. Експертка наголошує, що важливим фактором є також відсутність або слабкість цифрових навичок у вчителів та дітей.

Дистанційна освіта — це також про мотивацію вчитись. І одна з проблем, на думку експертки, в тому, що діти не бачать цінності в навчанні. А це впливає і на результати ЗНО на кількість студентів з сільської місцевості у ВНЗ.

🏘 Великий бізнес, екопоселення, діджиталізація — чим живе українське село? 1

Пандемія оголила ті структурні та системні нерівності в доступі до середньої освіти в сільській місцевості, які існують вже давно. Ми зазвичай це бачимо за результатами ЗНО — діти з сільської місцевості мають гірші показники. Ці діти часто не зацікавлені продовжувати навчання. Це ні в якому разі не свідчить про те, що хтось є дурнішим, це свідчення лише того, що вони отримали гіршу освіту. Люди з села виїжджають, менше дітей в школі, слабше середовище навчальне, менша кількість вчителів. Буває, що якийсь вчитель викладає предмет фахівцем з якого він не є. І в результаті цих факторів діти отримують гіршу освіту

Інна Совсун, Ексзаступниця міністра освіти

Вона вважає, що якщо є інтернет та техніка, то для дітей це можливість побачити платформи, навчальні курси, які дають більше можливості для розвитку та отримання нової професії. Адже неформальної освіти, вибір якої є у великих містах, у сільській місцевості немає.

👨🏼‍💻 Діджиталізація: коли в селі з’явиться 4G та що робить держава

Ситуація з дистанційним навчанням в селі була б легшою, якби в усіх селах був якісний інтернет-зв’язок. Як розповідає Вадим Бортник, директор директорату регіональної цифровізації міністерства цифрової трансформації України, в містах питання інтернету майже вирішено.

Основним завданням для нас в сільських місцевостях є підключення до інтернету соціальних об’єктів – школи, лікарні, сільради, тощо. 59% об'єктів соціальної інфраструктури не мають доступу до мережі. Якщо в населений пункт буде заведений оптичний кабель, його можна буде розширити вже у приватні будинки

Вадим Бортник, Директор директорату регіональної цифровізації міністерства цифрової трансформації України

В бюджет на прокладання інтернету, за його словами, закладено 850 мільйонів.

Проте, питання цифрової грамотності залишається відкритим. Особливо, це стосується літніх людей. За словами Бортника, в трьох областях за кошти донорів, в пілотному форматі, при бібліотеках запустили освітні центри «Дія».

Вони мають допомогати отримати державні послуги онлайн. Застосунок «Дія» вже встановили 5 млн українців, а 2 млн користувались онлайн-порталом. Бортник каже, що з досвіду інших країн, найбільше такими послугами онлайн користуються люди саме з сільської місцевості. Адже для отримання послуги потрібно їхати у місто.

🏘 Великий бізнес, екопоселення, діджиталізація — чим живе українське село? 2

Для цього за кошти спонсорів закупили більш як 5 тисяч комп’ютерів. На найближчий рік на закупку комп’ютерів не закладено грошей у бюджет, тому міністерство знову звертатиметься до спонсорів та донорів. На думку Бортника, самі громадяни мають переконати місцеве врядування, що цифрова трансформація важлива. У більшості сіл проблеми не тільки з інтернетом, але й з мобільним покриттям 4G.

Операторам не вигідно ставити вишки, де мала кількість населення, але можна збільшити радіус. Держава викупила частоти місцевих каналів та продали операторам. Вже влітку цього року швидкість інтернету зросла, а 1,3 млн людей отримали 4G

Вадим Бортник, Директор директорату регіональної цифровізації міністерства цифрової трансформації України

♻️ Екопоселення: чому на це варто звернути увагу

Офіційно в усьому світі налічується близько 6 000 екопоселень, а за неофіційними даними близько 30 тисяч у 140 країнах світу.

Як вважає Максим Залевський, координатор національної мережі екопоселень, декілька років тому, серед урбаністів почались розмови про те, що час переосмислювати міста, як територію для життя, виходити «з коробок» і жити у спільнотах. А пандемія коронавірусу це тільки підтвердила, що міста непридатні до життя.

Рух дауншифтерів досить активний в Європі: вони трансформують депресивні або закинуть місцевості та навіть створюють альтернативні школи. В Україні, за словами Залевського, до руху досі відносяться скептично. Він також каже, що у світі екопоселення — це багато будинків, спільні проєкти, бюджети та залученість у соціальне життя. Для українців більш звичним є хутірство, коли є будиночок, господарство, кілька гектарів і крім тебе нікого немає

Максим Залевський, Координатор національної мережі екопоселень
🏘 Великий бізнес, екопоселення, діджиталізація — чим живе українське село? 3

Також він розповідає, що альтернативні спільноти намагаються створити альтернативний простір з новою якістю життя. Як правило це дауншифтери, прогресивна частина містян, які виїжджають в майже вимерле село і будують спільноту, оскільки їм здається краще.

Прикладом є хутір Обирок, який існує вже близько 10 років та відомий своїми мистецькими та культурними проєктами

Максим Залевський, Координатор національної мережі екопоселень

Він також додає, що освіту в селі можна сприймати не лише як набір академічних дисциплін, особливо коли не вистачає дітей та вчителів. На його думку, вже є достатньо освітніх систем, які вчать життєво необхідним та творчим навичкам.

Залевський також приводить приклад успішного відновлення села саме завдяки спільнотам екопоселень: с. Чмирівка Черкаської області. Активісти зібрали гроші, зробили дорогу, відновили русло річки та створили майданчик для фестивалів.

Сила в спільнотах, а не в тому, щоб виїхати в село, обгородити свій город і жити там. А спільноти в нас — це колівінги, коворкінги, відкриті простори

Максим Залевський, Координатор національної мережі екопоселень

🤝 Міжнародні донори та бізнес: навіщо будувати партнерство з сільською місцевістю

На форумі «Сила села» Ілона Постемська, координаторка проєктів посольства Швейцарії в Україні, говорила про можливості та виклики 2020 року для українських сіл. За її словами, 2014 рік — це точка відліку, адже це рік початку реформи місцевого самоврядування та децентралізації.

До цього часу сільські території розглядались як об’єкт діяльності партнерів з розвитку. Їх розглядали тільки як найбільш дискриміновані громади з найбільшими соціально-економічними проблемами в Україні. А вже з початком реформи відкрився новий потенціал, а міжнародні донори вирішили працювати з громадами.

Так, для Швейцарії завжди було пріоритетно працювати з сільськими територіями. Зараз вони впроваджують декілька партнерських проєктів:

  • Despro: питання водопостачання, водовідведення, керування відходами, напрацювання стратегій для громад;
  • EGAP: цифровізація громад, платформа електронної демократії, яка підтримує вже 300 громад.
  • Децентралізація для розвитку демократичної освіти DECIDE: створення системи управління освітою від області до громади.
  • Програма економічного розвитку східної Україна для малого бізнесу.

Поганою практикою вважається створювати оази (коли щось відремонтовано ідеально, а поруч лишається таким самим. — прим.ред). Ця картинка не стимулює розвитку, не задає стандарту, люди розуміють що це не змінює їх життя

Ілона Постемська, Координаторка проєктів посольства Швейцарії в Україні

Також вона зазначає, що існує певна конкуренція в середовищі проєктів, які теж хочуть показати яскраві результати, які не є сталими результатами. На її думку, треба виховувати відповідальність реципієнтів — уряду України й лідерів на місцях.

Треба вивчати й стратегічно визначати системні проблеми в громадах, на які треба звертати донорську допомогу. Має бути взаємодія донорів місцевої влади, взаємна відповідальність, і узгодженість з урядовими реформами. Існують випадки коли донор ремонтував школу чи лікарню, а потім її треба було закрити внаслідок оптимізації

Ілона Постемська, Координаторка проєктів посольства Швейцарії в Україні

Тому, місцевий бізнес теж варто стимулювати та долучати до розвитку села. Наприклад, бібліотеку в с. Степанці Канівського району, перетворили на сучасний хаб. Це була ініціатива самих дітей та місцевих жителів. З фінансуванням допоміг Благодійний фонд «МХП-Громаді». Тетяна Волочай, директорка фонду, приводить у приклад програму «Час діяти», яка підтримує різноманітні проєкти в сільських громадах по всій Україні. Але фонд не просто дає гроші на реалізацію, а стимулює співпрацю між місцевими бізнесами та громадами.

Якщо говорити про виклики села у 2020 році, то це зміни клімату, самоосвіта, повільність модернізації та брак цифровізації. З можливостей експертка виділяє земельну реформу, новий адміністративно-територіальний устрій та лідерський потенціал місцевого самоврядування. Це дозволить сільським громадам стати з об’єкта — суб’єктом змін.

📱 Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: