Станіслав Троянов
? Чи вплинув карантин на вашу роботу за останні пів року?
Він більше вплинув на перелік наших проєктів, ніж на саму роботу. Наприклад, на початку року ми планували відвідати з десяток закордонних шоукейс-фестивалів по обидві сторони Атлантики, на 4 з них звозити українських артистів, організувати найбільшу музичну конференцію України разом із фестивалем Atlas Weekend та вже протоптаними дорогами популяризувати нашу музику. Але 2020 рік приніс купу несподіванок, через яку ми були вимушені скасувати всі міжнародні проєкти, за винятком одного.
Але як кажуть, криза — це час нових можливостей, тому ми за лічені тижні з командою набрейнштормили нових ідей і ось вже сьомий місяць ефективно працюємо виключно в онлайні
Наприклад, влітку ми в рекордні строки запустили Eastern European Music Academy на 8 країн, яка допомагає нашим студентам діджиталізувати свою музичну діяльність та навчитись заробляти своїм талантом, сидячи на дивані. Скажімо, це своєрідний тримісячний онлайн-курс а-ля як у коледжі Берклі, але із практичною складовою та нетворкінгом серед студентів.
Дуже радіємо, що ідея сподобалась й міжнародним експертам програми ЄС House of Europe, тому на неї ще й отримали грант.
Крім того, ми з Українським Інститутом працювали над тим, щоб гідно представити українських артистів на австрійському гібридному шоукейс-фестивалі Waves Vienna. Наші дівчата FO SHO найбільше прийшлись до смаку іноземній аудиторії заходу. Приємно, що хвалебні публікації в німецьких та австрійських медіа з’являються й досі.
На кінець року плануємо спільний медіапроєкт із німецьким телебаченням, щоб популяризувати професіоналів музичної індустрії, які часто залишаються в тіні, оскільки працюють в студіях та знімальних майданчиках, а не на сцені. Словом, роботи непочатий край.
??? Вам не здається, що онлайн все всім набрид і втратив свою ефективність?
Якщо декілька місяців рафінуватися в онлайн-курсах та конференціях, які зроблені як під копірку, то звичайно ж буде розвиватись втома від онлайну. Але є багато методів, які дозволяють зробити діджитальний світ цікавим та корисним.
Він вже нікуди не дінеться, тому потрібно виховувати в собі певну онлайн-гігієну
По-перше, треба знати міру. Я також «накинулась» на всі можливі курси під час карантину та хотіла взяти участь у десятках конференцій, які водночас відкрили доступ до своїх панелей. Набридло досить швидко і я зрозуміла, що дуже великі заходи досі не витримують критику онлайн-викликом.
Як не платформа зависне від кількості людей, так з жодною людиною не поспілкуєшся, тому що в онлайн-кабінеті вас три сотні. Набагато ефективніше працюють «лампові формати» на декілька десятків людей, де глибше відчувається взаємодія та спілкування.
По-друге, люди не перестали сприймати інформацію по-іншому, просто через онлайн її передати важче, оскільки втрачається багато невербальних моментів. Краще менше, але якісніше. Тому навіть в онлайні модератори мають продумати залученість учасників, зручно зміксувати інструменти для роботи, говорити, але також й вміти слухати кожного.
Скажімо, у нас в онлайн-академії студенти не лише слухають лекції, але й маюсь особисті консультації з менторами, пишуть разом музику, дискутують, організовують неформальні «здибанки» в себе в країнах, тобто активно «переживають» цей досвід, хоча в реальному житті жодного разу не зустрічались.
? Добре, але що це означає для українських артистів? Як промотувати свою музику серед прихильників та не набриднути аудиторії?
Я б сказала, що нинішній онлайн показав хто дійсно Артист, а хто просто виконує музику. Зараз музиканти ще більше мають бути екстравертами та щодня публікувати цікавий матеріал для своїх прихильників. Крім того, більше немає світла софітів, крутого продакшену, над яким працювала сотня людей. Музикант залишається сам на сам із камерою.
Ось тут і виходить колізія, де стає зрозуміло, що багатьом просто нічого сказати, весь цей час вони ховалися за шоу
Така зміна — це не добре чи погано. Це просто a new normal, яка диктує іншу форму подачі інформації. Скажімо, зараз український сінгер-сонграйтер Sasha Boole повернувся до свого журналістського коріння та для українського радіо записує серію подкастів про вітчизняну музику 20-го століття.
Та ж Оля Полякова записувала поздоровлення із Днем народження фанатів та проводила своє кулінарне інстаграм-шоу. Учасник британського гурту Enter Shikari Рау Рейнольдс проводить свої авторські онлайн-медитації, а Джульєт Джексон з гурту The Big Moon викладає уроки гри на гітарі своїм прихильникам через Zoom. Можна займатись чим завгодно, аби вам це подобалось та залучало ваших прихильників.
✍? Чи можете виділити якість тренди у міжнародному промо, які треба взяти на озброєння нашим артистам тут і зараз?
Перше — потрібно бути активними. Якщо вас зараз немає в онлайні, вас просто не існує. Молоді артисти не можуть дозволити собі таку розкіш, як великі зірки, які на Гаваях можуть «перечекати» рік-два, поки ситуація не покращиться.
Відповідно, потрібно бути присутніми на важливих онлайн-заходах, нарешті оновити свій сайт, зрозуміти, як працюють міжнародні грошові системи, щоб банальний мерч гурту мати можливість продавати по всьому світу.
Проактивна позиція завжди виграшна
По-друге, колаборації зараз в тренді. Ще ніколи не було настільки легко писати музику з артистами з іншого континенту. Звичайно, є певні технічні проблеми, коли важко проводити спільні репетиції дома. Немає повного набору інструментів, різні часові пояси, стандартні сервіси відеозв’язку неймовірно спотворюють звук і взагалі важко чути, що грає колега. Але це ще одна можливість для маневру.
Наприклад, український стартап Pibox дозволяє вам зручно організувати спільну роботу над треками, техасці із JamKazam придумали, як можна уникнути затримку звука в онлайні, стартап шведів Soundtrap вже купив Spotify і зробив музичний продюсинг дійсно захопливим зайняттям.
Співпрацювати можна не тільки з іншими музикантами, але й візуальними артистами, театральними колегами, навіть з IT-компаніями. Це новий цікавий світ для взаємодії як для вас, так і для ваших прихильників. А через колаборації вже легко і крос-промо із партнерським гуртом зробити, й до медіа в їх країні достукатись.
??? Як загалом змінюється музична індустрія під час пандемії?
Музичний бізнес гарантовано зміниться. Вже зараз концертна індустрія знаходиться в тотальному занепаді, ще й під час другої хвилі локдауну майже ніде не можна проводити концерти. З тими обмеженнями, які існують, дуже часто такі івенти взагалі не мають комерційного зиску. Літом на свіжому повітрі деякі промоутери ще намагались щось організовувати, але це було більше схоже на виживання.
Крім того, спостерігається велика боротьба правовласників та стрімінгових платформ за гідну винагороду авторів.
Я очікую, що в найближчі роки світові правила розподілення роялті кардинально зміняться
Діджиталізація допоможе нарешті ліквідувати часто неефективні та неповороткі організації колективного управління, які все ніяк не можуть налагодити адекватне звітування за використані кошти. А digital passport артиста може стати новою реальністю та прискорить отримання прибутку з найрізноманітніших джерел.
І наостанок: музична індустрія переходить від b2b сегменту до b2c. Якщо раніше можна було знати декількох десятків людей на радіо тут і там, дюжину промоутерів, декілька лейблів і артиста починали на брати на радіо, з’являлася можливість більше виступати, то зараз найбільшим активом артиста є його аудиторія.
З кожним потрібно поспілкуватись, вміти достукатись через різні канали, вивчити правила роботи в кожній із соц.мереж. Це вже набагато більше схоже на рітейл-маркетинг, де без команди таргетологів та маркетологів досить важко втриматись на плаву.
Тому кожному артисту потрібно збирати навколо себе команду однодумців, які допоможуть «зменеджерити» всі канали комунікації. Великі мейджор-лейбли вже майже нікому не потрібні, але й один в полі — також не воїн.