Владислава Шевченко
Ремісничий досвід акумулювався в Україні віками, передавався від покоління до покоління і… майже втратив свою актуальність з приходом масового виробництва, дешевих китайських товарів та синтетичних матеріалів.
На щастя, період забуття був недовгим: сьогодні ми маємо змогу спостерігати майже тріумфальне повернення ремесел завдяки новому тренду на sustainability, до концепції якого входить збереження давніх традицій, повернення до всього природного й натурального та підтримка локального виробника.
Багато таких креативних бізнесів знайшли свою аудиторію завдяки проєкту «Всі. Свої», який відкриває нові імена українських брендів та об’єднує їх в одній платформі. Серед резидентів проєкту є сучасні виробники стародавніх карпатських ліжників та килимів, дерев’яного посуду, вишиванок та прикрас, крафтової кераміки, лляного текстилю для дому.
Разом зі «Всі. Свої» до маркету «Сучасне Етно», що відбудеться 22-23 лютого, ми розпитали засновників цих брендів, як вони починали свою справу, як її розвивають та чи важко займатись ремеслом в Україні.
Вміння обробляти дерево допомогло людству здійснити безліч проривів у своєму розвитку: водні подорожі стали можливими завдяки першому видовбаному з деревини човну, вулик дав початок бджільництву, а перша дерев’яна ступа спричинила прорив у харчуванні наших предків. Згодом вироби з дерева стали складовою декоративно-ужиткового мистецтва, а відтак — і важливою частиною духовної культури українців.
Давні традиції у сьогоденні продовжують українські виробники, інтегруючи їх у сучасний простір. Woodstuff — це перший український бренд дерев’яного посуду, який працює з 2011 року. У його лінійці є обробні дошки для щоденного використання та сервірування столу, блюда та дитячі тарілки, салатники, таці та інше приладдя для кухні.
Свою продукцію Woodstuff виготовляє у Києві, на всіх етапах виробництва застосовується ручна робота. Використовують місцеві породи деревини, а залишки та відходи переробляють у медові ложки, підсвічники та підставки. Навіть стружку просто так не викидають на смітник: її повторно використають як підстилку для коней або відправлять до інших виробництв. Двічі на рік команда Woodstuff власноруч висаджує молоді дерева, щоб відновлювати ресурси.
Ткані вироби з овечої вовни родом з Гуцульщини звуться ліжниками. Хтось необачно може порівняти їх із килимами або покривалами, проте ці речі — ні те, ні інше. Вони унікальні і за виглядом, і за технологією виробництва, і за призначенням: дарують тепло і здоров’я (гуцули впевнені в цілющих властивостях вовни) і лежачи на підлозі, і застеляючи ліжко, і покриваючи крісло замість пледа.
Навіть у Яворові, який вважається головним осередком ліжникарства, ніхто не може достеменно сказати, коли ж з’явилась ця справа. Вона сягає корінням у сиву давнину і тісно переплетена з традиціями вівчарства, дуже тут розповсюдженого.
Саме давні знання та вміння стали основою для створення бренду «Ґушка», що виготовляє килими, доріжки, пледи та подушки за традиційною технікою ліжникарства. Майстерня знаходиться у маленькому гірському містечку. Уся лінійка бренду створена руками та з натуральної сировини — 100% овечої вовни.
Основною ідеєю своєї діяльності у «Ґушці» називають збереження та переосмислення традиції ручного ткання. Хоча бренд досить молодий, але вже знаний. Ліжники залюбки купують як подарунок, у якості декору чи теплого та практичного предмета побуту.
Українські ремесла загалом зазнали негативного впливу від радянської системи. Сьогодні деякі з них зникли або втратили свою цінність. Багато майстрів в умовах сучасного ринку не вміють монетизувати свої вміння та знання. Ми з самого початку вчилися це робити та зараз вчимося. Досліджуємо та шукаємо шляхи розповідати, що своє — це круто та якісно!
засновники бренду «Ґушка»
Попит серед іноземців на продукцію бренду є, але поки невеликий — це десь 5% продажів. Серед країн, у яких вже живуть ліжники — Данія, Польща, Бельгія. А ще зовсім нещодавно килим від «Ґушки» з’явився в одному дизайнерському шоурумі в Сінгапурі.
Від трипільських амфор до глечиків з Опішні, від древніх косівських кахлів до сучасних арт-об’єктів з глини — керамічна традиція України дуже давня та глибока. Відтак, посуд став не просто побутовим предметом, а повноцінною частиною духовної культури. У глині наші предки вбачали велику силу, а в орнаментальних візерунках, що її прикрашали, втілювалися сокровенні образи навколишнього та внутрішнього світів людини, духовні ідеали та спрямування.
Велику силу у глині вбачають і засновники SaGa Pottery — українського бренду крафтової кераміки. Олександр та Галина разом створюють форми та вдихають у них життя соковитими фарбами. Навіть назва SaGa (ініціали майстрів) говорить про те, що бренд — не просто виробництво, а щось дуже персональне. Це історія їх життя і почуттів, їхнє відчуття прекрасного, втілене у глині.
Чашки, тарілки, вази та кухлі бренду підкорюють покупців своєю чесністю — вигинами та природними фактурами, в яких видно пластичну глину подекуди з тріщинами, таку піддатливу і живу. Водночас у кожному виробі відчувається її твердий характер.
SaGa Pottery з’явилась у 2016 році: власники облаштували майстерню з невеликим шоурумом і робили керамічні речі, що були їм до душі, насолоджуючись процесом. Почали виходити на маркети, різні виставки.
Багато складнощів виникає у процесі виготовлення кераміки. Потрібно постійно навчатись і рухатись вперед. Але разом з тим треба бути не тільки майстрами, але й фахівцями з продажу, маркетингу. На сьогодні людям, які працюють з давніми ремісничими техніками, нелегко знайти канали збуту: існує не так багато місць, де можна робити продажі. Але для нас це стимул рухатись вперед і шукати нові шляхи
засновники бренду SaGa Pottery
10-15% продажів припадає на іноземців, які здебільшого знаходять SaGa Pottery на маркетах та виставках.
Різьблені з дерева і кісток, плетені з лози, в’язані з ниток, соломи та трави, відлиті з парафіну, пошиті з тканини — виготовлення «забавок» було дуже поширене в Україні. Вони частіше за все призначалися для дітей. Та не тільки — деякі з них вважалися потужними оберегами. Такі авторські вироби у традиційних техніках випускає бренд KOZA DEREZA MANUFACTURE.
Ми намагаємося показати Україну як сучасну мультикультурну державу, проте зі своїм корінням. Світ довкола нас змінюється, з’являються нові запити суспільства на подарунки, на одяг та декор. Тому, використовуючи народні традиції, ми надаємо їм сучасного звучання — щоб вироби були зрозумілі не лише етнографам і поціновувачам автентики, але й звичайній людині тут чи за кордоном
засновники бренду KOZA DEREZA MANUFACTURE
Відкривши свою першу крамничку, засновниця бренду Вікторія Колодій відчула запит на автентичні українські сувеніри, яких було дуже мало на ринку, переповненому китайськими товарами масового виробництва.
Ідея виявилась не лише благородною, а й отримала бізнес-втілення: вироби майстерні сьогодні визнані на міжнародному рівні, бренд нараховує 47 тисяч задоволених клієнтів з 26 країн світу. Іграшки, декор та аксесуари KOZA DEREZA колекціонують і передають у спадок.
Історія бренду
Власники бренду кажуть, що головною проблемою у бізнесі на основі ремесла є відсутність підтримки з боку держави. Популяризувати українські традиції через якісний авторський продукт можна, реально на цьому навіть побудувати прибуткову справу. Але додають, що потрібно докладати максимум зусиль і зібрати сильну команду зі своїх людей.
Льон цінувався в українців з давніх-давен: вони самі його вирощували, перетворювали рослинне волокно у нитки, а згодом — у високоякісну тканину. Ще не знаючи таких термінів, як гіпоалергенність, гігроскопічність чи екологічність, наші предки вбачали у лляній тканині всі її переваги і використовували для пошиття одягу та домашнього текстилю.
У сучасних реаліях традиції продовжує та розвиває бренд Moonlinen. У всіх його виробах — лише стовідсотково натуральний льон. З нього шиють столовий текстиль, постільну білизну, одяг для дому. Прикрашають вироби вишивкою та в’язкою.
Засновники кажуть, що поштовхом до відкриття власного лляного виробництва стала стара скриня, що залишилась від бабусі: там були вишиті скатертини, фіранки, простирадла, прикрашені ручною в’язкою.
Продукція бренду стала популярною і в Україні, і за її межами. Колекції відшивають обмеженими партіями, що не дозволяє перетворити індивідуальність на масовість. А охочих встигнути прибрати оригінальний текстиль стає все більше.
Одна з найбільших проблем у нас — це пошук майстерень, які би шили одяг, постільну білизну. Ніхто не хоче займатися складними проєктами, які потребують копіткої праці, уважності, відповідальності. Також я бачу прогалини на ринку фурнітури — її дуже мало
засновники бренду Moonlinen
Величезною популярністю користується столовий текстиль, особливо перед Різдвом. Скатертини та серветки з льону — це позиція номер один. Іноземці дуже люблять прикрашати свої домівки на свята. І купують такі речі з величезним задоволенням.
Усі ці історії показують, що в Україні є талановиті майстри, ремісники та мануфактури, які працюють з натуральними матеріалами й старовинними техніками, перетворюючи улюблену справу на бізнес. Якщо ви хочете ближче познайомитися з ними та придбати речі для дому ручної роботи, приходьте 22–23 лютого на Десятинну, 12: проєкт «Всі. Свої» проведе тут маркет «Сучасне Етно», де збере 100 українських брендів.
Читайте також про те, що в Україні запустили
? В Україні запустили Codeky.Art — перший маркетплейс сучасного мистецтва Codeky.Art — перший маркетплейс сучасного мистецтва