Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Критичне мислення: як розвинути найважливішу навичку в інформаційному суспільстві

Krytyčne myslennja: jak rozvynuty najvažlyvišu navyčku v informacijnomu suspiľstvi

Власний досвід та знання, набуті протягом життя, сприяють формуванню критичного мислення. Ставити під сумнів загальновизнане, спостерігати за навколишнім світом та робити висновки, вміти використовувати базові навички для розв’язання складних задач – все це складові того самого критичного мислення. Спостереження за собою – це теж частина критичного мислення. Ейнштейн стверджував, що життя насправді просте, але ми якнайдужче намагаємося його ускладнювати. То чи варто це робити?
Vlasnyj dosvid ta znannja, nabuti protjagom žyttja, spryjajuť formuvannju krytyčnogo myslennja. Stavyty pid sumniv zagaľnovyznane, sposterigaty za navkolyšnim svitom ta robyty vysnovky, vmity vykorystovuvaty bazovi navyčky dlja rozv’jazannja skladnyh zadač – vse ce skladovi togo samogo krytyčnogo myslennja. Sposterežennja za soboju – ce tež častyna krytyčnogo myslennja. Ejnštejn stverdžuvav, ščo žyttja naspravdi proste, ale my jaknajdužče namagajemosja jogo uskladnjuvaty. To čy varto ce robyty?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Сьогодні існує багато книг та практик, як розвивати критичне мислення, починаючи з дитинства та застосовувати його для власного розвитку і вирішення життєвих завдань. Спробуймо розібратися як всього цього досягти. Критичне мислення – основа в запитаннях. Ставити запитання – добре. А чим більше питань – тим краще. Від самого початку запитання – є ключем пізнання світу для дітей. Поки вони самі не навчаться читати, саме через запитання діти переймають досвід батьків, вчителів, друзів. Тож кожного разу, коли виникає якась проблема чи постає завдання, що потребує вирішення – запитуйте. В першу чергу себе, а потім інших. Основні питання, які потрібно задавати собі щоразу при отриманні інформації (повідомлення), що потребує аналізу: Хто це сказав? чи це знайома людина? чи має вона авторитет у суспільстві? чи має авторитет особисто для персони, що аналізує інформацію? Що було сказано? це факти чи власна думка? чи підтверджуються факти? що було упущено? Де було сказано? це публічна чи приватна розмова? чи були присутні інші люди, що мають альтернативну думку? Коли це було сказано? чи важливий час, коли надійшло повідомлення? до чи після події надійшла інформація? Чому це було сказане? чи була пояснена причина виникнення такої думки? чи намагалися в інформації виставити у кращому чи гіршому світлі певну особу? Як це було сказано? які емоції виражалися під час повідомлення – сум, радість, презирство, щастя, задоволення? повідомлення було усним чи письмовим? Варто зазначити, що ці питання особливо важливо задавати собі при надходженні суспільно важливих повідомлень від ЗМІ. І не лише дорослим, але й дітям, а особливо, підліткам, у яких саме формується суспільна позиція і зовнішня інформація має на неї важливий вплив. Але окрім детального аналізу інформації важливо її ще й правильно почути. І у цьому допоможе навичку активного слухання. Існує думка, що більшість людей у дискусіях просто чекає своєї черги, щоб почати говорити. Але вони не слухають того, що до них сказали інші. Активне слухання – це якраз про важливість не відволікатися під час розмови, а почерпнути для себе нові знання. Чи почути точку зору іншої людини. Адже зрозумівши точку зору опонента, можна зрозуміти і певні його вчинки. Як розвивати здатність активно слухати? Знову ж таки, питаннями. Розповідаючи щось дітям батьки часто перепитують у них, чи достатньо зрозумілою для них є інформація. Але цю навичку можна і потрібно розвивати. Чим раніше – тим краще, тому варто почати вже з дитинства. Але й у будь-якому віці не завадить. Як покращити навичку активного слухання: менше говорити – більше слухати. Хоч часом це найскладніше, бо як вже зазначалося вище, всі люди більше схильні говорити та висловлювати свої думки. підтримувати контакт очей зі співрозмовником. Якщо дивитися йому в очі, то складно відволікатися та думати про щось своє. позбавитися відволікаючих факторів. Якнайменше – вимкнути режим сповіщень на телефоні, адже саме вони стають головною причиною відвернення уваги від головної бесіди. звертати увагу не лише на те, що говорить співрозмовник, але й на те, як він говорить. Тон голосу, часом, може сказати більше, ніж можна почути зі слів. звертати увагу на жести та міміку. Саме для цього і необхідно зберігати зоровий контакт з учасником бесіди. запам’ятовувати суть розмови, а не окремі слова. Це також складно, адже у більшості випадків запам’ятовуються саме фрази, речення, а їх зміст втрачається, коли виривається з контексту. До речі, розвиток активного слухання допомагає учням та студентам швидко та легко опановувати новий матеріал. Наостанок варто додати – те, що не базується на доведених фактах потребує ретельної перевірки, а власна думка іншої людини не обов’язково є вірною. Пошук фактів та доказів шляхом визначення відповідних джерел і збору обєктивних, субєктивних, історичних і поточних даних з цих джерел і є основою критичного мислення. Саме тому в сучасних прогресивних школах, таких як КМДШ. Школа, яка вчить думати орієнтуються саме на розвиток критичного мислення у дітей – їх стимулюють ставити під сумнів інформацію (навіть від вчителя), запитувати та шукати факти та пояснення. І саме тому учні легко виражають власну думку, орієнтуються в інформаційних потоках, і вміють вирізнити основне. Якщо бажаєте приєднатися до КМДШ. Школа, яка вчить думати – даємо контакти: КМДШ. Школа, яка вчить думати. Київ Школа повного дня (096) 883 40 27 Школа вихідного дня, Табори (097) 147 36 83 Львів Школа повного дня (068) 006 75 77 Школа вихідного дня, Табори (098) 654 24 51

Сьогодні існує багато книг та практик, як розвивати критичне мислення, починаючи з дитинства та застосовувати його для власного розвитку і вирішення життєвих завдань. Спробуймо розібратися як всього цього досягти.

Критичне мислення – основа в запитаннях

Ставити запитання – добре. А чим більше питань – тим краще. Від самого початку запитання – є ключем пізнання світу для дітей. Поки вони самі не навчаться читати, саме через запитання діти переймають досвід батьків, вчителів, друзів. Тож кожного разу, коли виникає якась проблема чи постає завдання, що потребує вирішення – запитуйте. В першу чергу себе, а потім інших.

Основні питання, які потрібно задавати собі щоразу при отриманні інформації (повідомлення), що потребує аналізу:

  • Хто це сказав?
    • чи це знайома людина?
    • чи має вона авторитет у суспільстві?
    • чи має авторитет особисто для персони, що аналізує інформацію?
  • Що було сказано?
    • це факти чи власна думка?
    • чи підтверджуються факти?
    • що було упущено?
  • Де було сказано?
    • це публічна чи приватна розмова?
    • чи були присутні інші люди, що мають альтернативну думку?
  • Коли це було сказано?
    • чи важливий час, коли надійшло повідомлення?
    • до чи після події надійшла інформація?
  • Чому це було сказане?
    • чи була пояснена причина виникнення такої думки?
    • чи намагалися в інформації виставити у кращому чи гіршому світлі певну особу?
  • Як це було сказано?
    • які емоції виражалися під час повідомлення – сум, радість, презирство, щастя, задоволення?
    • повідомлення було усним чи письмовим?

Варто зазначити, що ці питання особливо важливо задавати собі при надходженні суспільно важливих повідомлень від ЗМІ. І не лише дорослим, але й дітям, а особливо, підліткам, у яких саме формується суспільна позиція і зовнішня інформація має на неї важливий вплив.

Але окрім детального аналізу інформації важливо її ще й правильно почути. І у цьому допоможе навичку активного слухання.

Критичне мислення: як розвинути найважливішу навичку в інформаційному суспільстві 2
Активне слухання – запорука отримання нової інформації

Існує думка, що більшість людей у дискусіях просто чекає своєї черги, щоб почати говорити. Але вони не слухають того, що до них сказали інші. Активне слухання – це якраз про важливість не відволікатися під час розмови, а почерпнути для себе нові знання. Чи почути точку зору іншої людини. Адже зрозумівши точку зору опонента, можна зрозуміти і певні його вчинки.

Як розвивати здатність активно слухати? Знову ж таки, питаннями. Розповідаючи щось дітям батьки часто перепитують у них, чи достатньо зрозумілою для них є інформація. Але цю навичку можна і потрібно розвивати. Чим раніше – тим краще, тому варто почати вже з дитинства.

Але й у будь-якому віці не завадить.

Як покращити навичку активного слухання:

  • менше говорити – більше слухати. Хоч часом це найскладніше, бо як вже зазначалося вище, всі люди більше схильні говорити та висловлювати свої думки.
  • підтримувати контакт очей зі співрозмовником. Якщо дивитися йому в очі, то складно відволікатися та думати про щось своє.
    позбавитися відволікаючих факторів. Якнайменше – вимкнути режим сповіщень на телефоні, адже саме вони стають головною причиною відвернення уваги від головної бесіди.
  • звертати увагу не лише на те, що говорить співрозмовник, але й на те, як він говорить. Тон голосу, часом, може сказати більше, ніж можна почути зі слів.
  • звертати увагу на жести та міміку. Саме для цього і необхідно зберігати зоровий контакт з учасником бесіди.
  • запам’ятовувати суть розмови, а не окремі слова. Це також складно, адже у більшості випадків запам’ятовуються саме фрази, речення, а їх зміст втрачається, коли виривається з контексту.

До речі, розвиток активного слухання допомагає учням та студентам швидко та легко опановувати новий матеріал.

Критичне мислення: як розвинути найважливішу навичку в інформаційному суспільстві 3
Все базується на фактах

Наостанок варто додати – те, що не базується на доведених фактах потребує ретельної перевірки, а власна думка іншої людини не обов’язково є вірною. Пошук фактів та доказів шляхом визначення відповідних джерел і збору об’єктивних, суб’єктивних, історичних і поточних даних з цих джерел і є основою критичного мислення.

Саме тому в сучасних прогресивних школах, таких як «КМДШ. Школа, яка вчить думати» орієнтуються саме на розвиток критичного мислення у дітей – їх стимулюють ставити під сумнів інформацію (навіть від вчителя), запитувати та шукати факти та пояснення. І саме тому учні легко виражають власну думку, орієнтуються в інформаційних потоках, і вміють вирізнити основне.

Якщо бажаєте приєднатися до КМДШ. Школа, яка вчить думати – даємо контакти:

КМДШ. Школа, яка вчить думати

Київ

  • Школа повного дня (096) 883 40 27
  • Школа вихідного дня, Табори (097) 147 36 83

Львів

  • Школа повного дня (068) 006 75 77
  • Школа вихідного дня, Табори (098) 654 24 51

Цей матеріал виготовлено та розміщено на комерційній основі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: