Анна Балацька
Вже зовсім скоро в українців буде нагода у декілька кліків подати скаргу онлайн за несправний фен чи дитячу іграшку, зрозуміти у якому музеї шукати відому пектораль, швиденько залагодити непорозуміння з банком, отримати найбільш повну інформацію про власників бізнесу, а організаторам тендерів обирати підрядників, спираючись не лише на ціну, а й екологічність чи безпечність продукції. Такі можливості надаватимуть стартапи, створені держслужбовцями.
Влітку 2018 року Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС (GIZ) спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки 1991 Open Data Incubator ініціювали EU Association Lab — першу інкубаційну програму для державних управлінців. Запускаючи саме такий експериментальний формат програми, ініціатори ставили перед собою декілька задач: трансформувати спосіб мислення держслужбовців на підприємницький та розвивати тенденцію співпраці між державним сектором, громадськими організаціями та бізнесом. Окрім того, важливим був і сам фокус програми — підтримка ідей, які базуються на можливостях, що закладені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Влітку стартував конкурс проектів і з-поміж 114 отриманих заявок журі відібрало п’ять команд, які протягом наступних шести місяців розвивали свої ідеї на базі 1991 Open Data Incubator за підтримки менторів. Програма інкубації включала тренінги з бізнес-моделювання, командоутворенню, маркетингу та комунікацій. Окремий фокус організатори зробили на роботі з менторами щодо підбору необхідного ІТ-рішення та консультаціях з експертами з євроінтеграції для кристалізації змістовного наповнення інструментів.
Державні стартапи — хто ці 5 команд?
Хто вони — команди держслужбовців з гнучким мисленням, умінням змінювати думку, дослухатися до критики, бажанням розуміти свою аудиторію та спиратися на її потреби у розробці рішення?
Мобільний додаток «Купуй безпечне»
Мобільний додаток «Купуй безпечне» — механізм перевірки безпеки нехарчових продуктів, формування скарг про сумнівну продукцію та обробки скарг. Ініціатор — Міністерство економічного розвитку та торгівлі України
Для чого потрібен додаток?
Уявіть: ви купуєте дитині іграшку, однак на пакуванні немає жодної інформації про норми безпеки товару. Що робити? Саме тут, за задумом команди, на допомогу покликаний прийти додаток «Купуй безпечне». Команда представників Мінекономрозвитку взялася будувати новий формат взаємодії між громадянами, бізнесом та державою щодо контролю безпеки нехарчової продукції. Ідея зародилася з розуміння того, що певна кількість виробників безвідповідально ставиться до розповсюдження небезпечної продукції, а, з іншого боку, самі споживачі часом несвідомо та легковажно підходять до вибору.
Творці додатку «Купуй безпечне» вирішення проблеми бачать у якісному інформуванні споживача, підприємця та інспектора з ринкового нагляду. Завдяки сервісу кожен громадянин зможе легко надіслати звернення про сумнівну продукцію до відповідного органу, а також власноруч перевірити товар за ступенем небезпеки. Органи ринкового нагляду, своєю чергою, зможуть швидше адресно обробляти скарги, зокрема, завдяки зручному чек-лісту. Для інспекторів же сервіс — спосіб покращити якість роботи та підвищити рівень довіри споживачів до органів контролю. У результаті — процес перевірки стане прозорішим для всіх сторін.
Як працюватиме додаток?
Якщо є підозра з приводу безпеки конкретного товару (вибухнув фен, згоріла праска, на іграшці немає необхідного маркування), споживач може створити скаргу. Необхідно буде вибрати тип продукції, вказати найменування чи марку товару, описати проблему та прикріпити фото. Протягом декількох днів органи ринкового нагляду розглянуть скаргу, ініціюють перевірку та нададуть відповідь. Додаток буде доступний для користувачів Android, iOS та матиме веб-інтерфейс.
Що вже зроблено та що далі по плану?
Просування на ринок команда розпочинає з категорії товарів «Іграшки», оскільки це категорія, до якої належить найуразливіша група споживачів – діти. Додаток працює в тестовому режимі за цією категорією. Реліз додатку відбудеться у вересні 2019 року з наповненням контенту до 70 %.
Поступово мобільний додаток буде поповнюватися інформацією щодо 11 груп товарів та охопить сферу захисту прав споживачів. Також запланований запуск сервісів «онлайн-перевірка чеків», «QR-перевірка продукції» та трекінг скарг. За перший місяць команда прагне отримати 500 завантажень, а до кінця року реалізувати додаток з повним наповненням та мати 1000 користувачів.
Наразі можна слідкувати за новинами на ФБ-сторінці проекту.
Онлайн-платформа «Культурна спадщина»
Проект команди – онлайн-платформа для цифровізації реєстру культурної спадщини України. Ресурс реалізує Міністерство культури України спільно з Українським центром культурних досліджень та іншими галузевими ГО.
Чому це важливо?
Проект виник як відповідь на сучасні реалії у культурній сфері: незалежній Україні вже 27 років, але у нас досі діє радянський перелік пам’яток культури, а його облік все ще ведеться у паперовій формі. Наразі працівники міністерства витрачають біля 4 годин робочого часу, аби дати відповідь на запит про приналежність того чи іншого об’єкту до культурної спадщини.
Створення електронного реєстру культурної спадщини допоможе зібрати, обробити, проаналізувати та оптимізувати процес переміщення 14+ мільйонів предметів музейного фонду та 130+ тисяч об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Цим самим ресурс сприятиме виконанню Угоди про асоціацію з ЄС у контексті збереження