Олександр Мельник
Про подальшу долю «Ощадбанку»
— Відновлення та подальше збереження прибуткової діяльності — це завдання №1. Але є низка факторів, які так чи інакше будуть впливати на процес його виконання. Головний з них — кредитний портфель, сформований до 2014 року. Велика частина його має вкрай низьку якість та перспективи відновлення. Саме це чинить основний тиск на наші фінансові результати і формує наш запит на докапіталізацію.
Про модернізацію — а не лише ребрендинг
— За останні 4 роки «Ощад» пройшов масштабну, дуже складну і результативну модернізацію. Чи закінчена вона? Ні. Чи вимагає вона додаткових інвестицій? Так. Ті бізнес-напрямки, які розвивалися в банку протягом 4 років і зараз виходять на промислові потужності, необхідно підтримати капіталом. Щоби банк став якісної інвестицією для держави. Це принципово змінює саму концепцію нашої комунікації з власником. Якщо раніше ми говорили про докапіталізацію виключно в контексті покриття шоків, стресів через анексію Криму, окупацію Донбасу, кризу, девальвації тощо, то зараз ми готові говорити з урядом мовою інвестицій.
Про додаткові резерви у 17,5 млрд грн до 2022 року
— 17,5 мільярдів — це наш прогноз впливу на банк сукупності факторів, включаючи перехід на МСФЗ-9, проведення запланованих фінансових реструктурізацій, вплив на капітал банку тієї короткої валютної позиції, яка у нас зараз сформована, і переоцінки «вшитого» в ОВДП деривативу (облігації внутрішньої державної позики — прим.ред.). Враховано необхідність подальшої модернізації мережі, інвестування в системи автоматизації та інформаційної безпеки банку тощо.
Про те, чи вдалося виконати стратегію розвитку, закладену на попередньому етапі
— Стратегію розвитку на 2015-2017 роки «Ощадбанк» виконав на 90%. Про що правління банку відзвітувало на розширеному засіданні за участю представників Міністерства фінансів і ЄБРР. Зроблено дуже багато. Відповідно, саме такий результат і дозволив банку сформулювати і захистити Стратегію розвитку на наступні 5 років.
Побудована нами сервісна модель зараз дозволяє обслуговувати і надати якісний сервіс близько 700 тис українців щодня. Є ще один цікавий показник. У 2014 році співвідношення платежів у касі і в дистанційних каналах (банкоматах, терміналах) становив 80:20. Зараз ми вже пройшли екватор: понад 50% платежів здійснюють з використанням дистанційних каналів.
Про інтернет-технології та смартфони в роботі державного банку
— Станом на 2014 рік у нас було 13 тис користувачів інтернет-банкінгу. Зараз — 2,8 млн користувачів інтернет- та мобільного банкінгу. Ми — другий банк в країні за цим показником. І зробили це з нуля. В цьому (2018 — прим.ред.) році ми отримали премію FinAwards як найтехнологічніший банк. Наш проект з метро наводять як приклад на конференції розробників Google в Каліфорнії. «Ощадбанк» встановив 120 турнікетів в Київському метрополітені, які приймають безконтактні платежі.
Про співпрацю з місцевою владою та малим бізнесом
— Примітним є приклад Вінницькій мерії. Ми з ними успішно реалізували проект, в рамках якого пройшло вже декілька фактичних угод з кредитування. Реалізовано абсолютно новий підхід: місто повертає підприємцям частину сплачених до місцевого бюджету податків у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитом, який спрямований на розширення виробництва. У цій ситуації всі у виграші. Клієнту вигідно платити чесні податки і велику заробітну плату, тому що у нього є можливість отримати більшу компенсацію. Банк отримує зрозумілого клієнта. Клієнт — перспективу розвитку. У підсумку у Вінниці розглянуто і схвалено проектів більше, ніж в деяких муніципалітетах за 3 роки. Вся ця діяльність здійснюється в рамках програми підтримки малого бізнесу Ощадбанку «Будуй своє». На додачу до фінансової складової та співпраці з місцевими органами влади, вона передбачає великий навчальний компонент, який повинен дати всім бажаючим знання, необхідні для відкриття своєї справи.
Про приватизацію банку — та коли на неї чекати
— Наша стратегія прямо говорить: до 2020 року має відбутися продаж міноритарного пакету акцій — 25%, а до 2022 року — не менше 49%. Або міжнародним фінансовим організаціям, або через IPO. Але перший етап — це співпраця з ЄБРР.
Про те, чи боїться «Ощадбанк» банківських амбіцій «Укрпошти»
— Знаєте, якби ліцензія була достатньою умовою для успішного банківського бізнесу, то можливо був би привід для занепокоєння. Система автоматизації, навчений персонал, відповідна мережа філій, сервісна модель, продуктова лінійка, маркетингова кампанія, фінансовий моніторинг, інформаційна безпека, управління ризиками, ефективно працюючі системи інтернет- та мобільного банкінгу, капітал і ціла низка інших речей — ось що необхідно, щоби банк працював. Як я можу вважати «Укрпошту» конкурентом, якщо нічого з перерахованого вище у них на сьогодні немає?
Про вплив виборів та політичного клімату на банківський сектор
— Щоб успішно впоратися з усіма викликами, ми повинні на «м’яких лапах» пройти цей період складних політичних процесів і виборчих кампаній. До банківської системи, на мою думку, все повинні ставитися як до кришталевої вази. І в жодному разі не впустити її. Після трьох років дуже серйозного вичищення, банківська система, по суті, реінкарнувала. Якщо ми вийдемо на стабільну траєкторію розвитку, вона готова бігти попереду всієї планети. Банкірів ніхто не любить, але вони дуже знадобляться, коли передвиборна лихоманка вщухне. Тому що банки — це кровеносна система, яка дуже швидко може наповнитися грошима за рахунок довіри українських громадян. Внутрішній ресурс колосальний. Внутрішній інвестор нікуди не подівся — 90% банківських сейфів забиті. Значна частина економіки — в тіні. Ці ресурси треба повернути в банківську систему. А для цього потрібні зовсім інші показники інфляції, інші очікування щодо курсу, регуляторне середовище, судова система.