Реклама

Міська навігація як ключовий елемент бренду міста

Імідж міста формують не лише високі будинки, торгові центри, машини, логотипи та гучні гасла. Варто озирнутися та поглянути на те, що оточує нас кожен день, деталі, які туристи помічають у першу чергу, а жителі — просто звикли. Мова піде про адресні позначки, дорожні знаки та про навігацію по місту загалом — яка найчастіше має безглуздий вигляд та зовсім не виконує своїх основних функцій
Čytaty latynkoju
Міська навігація як ключовий елемент бренду міста
  1. Головна
  2. Історії
  3. Міська навігація як ключовий елемент бренду міста
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Імідж міста формують не лише високі будинки, торгові центри, машини, логотипи та гучні гасла. Варто озирнутися та поглянути на те, що оточує нас кожен день, деталі, які туристи помічають у першу чергу, а жителі — просто звикли. Мова піде про адресні позначки, дорожні знаки та про навігацію по місту загалом — яка найчастіше має безглуздий вигляд та зовсім не виконує своїх основних функцій

Насамперед навігаційні елементи мають орієнтувати всіх учасників міського руху, це і є її найголовніша функція. Навігація має бути зрозумілою, чіткою, стильною.
Ці носії нічим не відрізняються від рекламних банерів і мають чіткі вимоги у розмірах, кольорах, форматах тексту та розміщення.

Які шрифти використовуються під час створення міської навігації, чому форма та колір відіграють важливу роль, які проблеми маємо у містах та з кого можна брати приклад?

Шрифти та матеріали

Найбільше навігація стосується трьох напрямків: дороги, вулиці та простору. Відповідно розглянемо три види навігації: автомобільні знаки, адресну навігацію, навігацію для пішоходів.

Територіально звичайно все складніше. Місцями застосування можуть бути житлові квартали та муніципальні будівлі різного характеру. У навігаційній практиці є колосальна різноманітність носіїв, від простого знаку до великого покажчика, вивіски, розкладу та цілої інформаційної панелі.

З технічної точки зору різноманітність матеріалів, які застосовуються, диктує певні вимоги як до розмірів носія інформації, так і до шрифтів, що використовуються на ньому. Важливим параметром, під час створення навігаційних продуктів, є відстань від очей людини до покажчика. Для таких вимірів є ціла низка формул і розрахунків. Найвідомішою залишається формула Пола Міксенара (R=x/2,25 R – дистанція читання в метрах; х – висота літери в міліметрах).

Щодо самих шрифтів: є такі, які відразу створювалися для певного виду навігаційних систем. Frutiger, Clearview, Gill Sans, Meta, DIN і звичайно Helvetica – найвідоміші. У Вікіпедії є цікава стаття зі списком шрифтів і країн, в яких вони застосовуються для навігації. В Україні вже є успішні розробки і застосування шрифтів.

Андрій Константинов розробив шрифт Proba, який вдало вживається в навігацію Києва.

І особисто мені подобається шрифт Zion Train від Андрія Шевченка, створений для навігації громадського транспорту.

Зрозуміло, що певні шрифти підходять краще або гірше, і водночас ідеального шрифта для навігації не існує. Самі шрифти можуть наноситися фарбою, виготовлятися і переноситися плівкою, вирізатися із пластику або металу, виготовлятися шляхом лиття, карбуватися, збиратись зі світло-елементами або створюватися за допомогою трафарету. Ці особливості обов’язково враховуються під час розробки навігаційного носія.

З дизайнерської точки зору, гадаю, що не потрібно використовувати акцидентні шрифти і геометричні гарнітури або шрифти з дуже закритими символами.

Акцидентні шрифти видаються гарними на декоративних вивісках, але читабельність в міській навігації важливіша за декоративність та унікальність напису. Геометричні шрифти мають дещо зайву схожість між літерами та інколи завелику різницю в ширинах. Це призводить до складного компонування в носіях, як в кернінгу, так і в інтерліньяжі. Гарнітури з закритими літерами можуть «залипати» в деяких матеріалах, а особливо в маленьких кеглях.

Навігація в Амстердамському аеропорту

Колір та форма

Більшу частину інформації ми сприймаємо візуально, і колір у міському середовищі відіграє важливу роль. У кожній країні є сталі кольорові системи, основою яких є базові, всім відомі кольори. Весь сенс закладений в інтеграцію кольору та його роботу з навколишнім простором.

Привернути увагу, залишитися нейтральним, сигналізувати небезпеку або вказати напрямок. Усі ці завдання з легкістю виконує «колір». У міській навігації рідко використовують зелені та коричневі кольори. Це обумовлено слабкою контрастністю з озелененням на вулицях і традиційною кольоровою гамою міських будівель.

Для інформаційних стендів та носіїв практичніше використовувати темну палітру

Чому саме так? Бо навігаційні позначки зеленого і коричневого кольорів будуть зливатися із зеленими деревами та темно-коричневими будинками. Найчастіше позначки роблять синього, жовтого, червоного кольорів та не використовують білий фон взагалі. На це теж є причина. Білі вивіски швидко пошкоджуються через дощ, бруд та вуличних художників.

Форму того чи іншого знаку також обирають не просто так.

Яскраві приклади дорожніх знаків: знак «дати дорогу» та «рух без зупинки заборонено»

«Дати дорогу» завжди трикутної форми і спрямований гострим кінцем вниз. Навіть якщо він зафарбований або втратив чіткість та яскравість, навіть якщо водій бачить його із зворотного боку, це унікальний знак з єдиним значенням і його не можна переплутати ні з чим. «Рух без зупинки заборонено» має прийняту Віденською конвенцією восьмикутну форму. І це теж унікальна форма, яку впізнаєш навіть якщо зникає червоне забарвлення та напис STOP. І тут є ще дуже важлива деталь.

Так буває, що дизайнери, шукаючи ідеї для створення, починають сліпо копіювати форму, колір і стиль знака. Скоріш це схоже на обман користувача, коли йому під виглядом навігації середовища підсунули рекламний матеріал. Навігація має виконувати свої функції і тільки, а реклама в своїх прийомах дотримуватися принципу «не нашкодь».

Популярним елементом навігації можна назвати «стрілку». Іноді це найважливіший елемент в навігації. Як ще можна показати напрямок руху? В навігації стрілка використовується для трьох основних напрямків: вперед, вліво і вправо. У деяких випадках вдається обійтися без стрілок, але це скоріше виключення з правил. У системах навігації з великим об’ємом інформації важливо правильно структурувати напрямки і розробити систему побудови блоків таким чином, щоб мінімізувати дублювання стрілок.

Правило – багато стрілок-дублів призводить до величезної плутанини

Приклад невдалої навігації в місті Оказакі, Японія

Проблеми міст

В наших українських містах є як глобальні завдання зі створення повноцінних навігацій, так і дрібні, які весь час спалахують, осередки антинавігації. З першим завданням впоратися за рік або два не вдасться. А дрібні фейли будуть завжди. Їх кількість буде зменшуватися тільки тоді, коли людину оточуватиме гарна навігація, у великій кількості та високої якості. В цей момент міські жителі стануть більш обачливі та уважні, сформується нове покоління усвідомлених користувачів навігації.

Готуючи колонку, я назбирав колекцію фото з вивісками, знаками та нумерацією будинків різних епох з туристичних вулиць Києва. Можливо, з історичного боку, було б цікаво спостерігати за «вимерлою» навігацією, але мені здається, що найкращим місцем для неї був би музей.

Навіть на одній туристичній вулиці можуть зустрітися адресні вивіски всіх епох та дизайнів

На одній вулиці зібрана ціла колекція позначок. А потім здогадайтесь, чому люди губляться в пошуках необхідної вулиці чи будівлі.

Яскравий приклад використання стилістики «золотом-по-золоту», а не навігації для зручності пішоходів.

Навігаційний знак у такому вигляді вже не врятує життя і не попередить про небезпеку.

В Україні є сильні шрифтові майстри, є якісні школи дизайну і є гідні студії для розробки навігації. Вже реалізовано туристичні бренди міст, а з них може вирости якісна туристична навігація

Читайте також: Юрій Грановський — про те, як Агенти Змін «роблять Київ ОК»

«Агенти Змін» та дизайнери туристичних айдентик міст роблять проекти різної складності для міського середовища. І всі ці, поки розрізнені проекти та дизайн-айдентики, мають вирости в єдину міську навігаційну систему. Я вірю, що так і буде, але потрібен час.

Цей шлях людство вже проходило. Так було зі схемами для автотранспорту, а саме з залізничними картами та картами метро. У перших картах залізниць самих доріг майже і не було. Тому їх наповнювали деталізацією гір, річок і міст. Створювали цілі шедеври. Доріг ставало більше і все потрібно було вмістити на папір, при цьому ще написати назви всіх станцій і залишити нормальну читабельність для всіх ключових елементів.

Так було до 1933 року. Цього року була вперше надрукована створена Генрі Чарльзом Беком схема лондонського метро. Надихнувшись друкованими платами, він побудував схему, на якій всі лінії проходять горизонтально, вертикально або під кутом 45°. До цього звичайно були спроби і гіпотези, які очевидно надихали Бека. У цій схемі найважливіше місце займало припущення, що підземному мандрівникові важливіше порядок станцій і з’єднання між ними, а не те, на якій відстані вони одна від одної і де вони знаходяться на мапі міста. Величезні тиражі тієї першої схеми показали, що жителі Лондона оцінили таке сміливе рішення. І що найважливіше, закладені в схемі принципи дали розвиток для всіх навігаційних систем і складних карт підземного і надземного транспорту.

Успішні кейси

Тож поки ми стаємо на шлях змін, пропоную розглянути та надихнутися якісними кейсами інших міст.

Навігація в найскладнішому і розгалуженому метро – Токіо

В основі японської навігації закладене поетапне інформування пасажирів. Це означає, що в вагоні буде показана тільки та інформація, яка потрібна людині саме зараз: які двері відкриються, яка наступна станція і в якій частині станції опинишся, коли вийдеш з вагона. Після виходу з вагона навігація продовжується на панелі всередині станції. На них і розташування, і медпункти, і ескалатори, і переходи на сусідні гілки, і звичайно виходи. Ще на найскладніших станціях є брошури з ізометричними діаграмами переходів і всіх рівнів платформ. Покажчики, навігаційні панелі і цифрові табло дають змогу користуватися метрополітеном 3,2 млрд пасажирів щороку.

У Токійському метрополітені близько 300 станцій і 13 діючих ліній

Цікаво про навігацію

І насамкінець список тих, за ким цікаво спостерігати і читати на тему навігації:

Терміни

  • Кернінґ — відстань між літерами
  • Інтерліньяж — відстань між рядками
  • Гарнітура — сім’я шрифтів
  • «Залипати» — погано відтворюватися
  • Кеглі — основна характеристика шрифту.

Share
Написати коментар
loading...