Що таке електронна петиція?

Пафосна відповідь — це інструмент електронної демократії. Непафосна — спосіб звернення громадян за допомогою інтернету щодо резонансних питань. Схоже формулювання дає й закону України «Про звернення громадян». Згідно із цим документом, петиція – це особлива форма колективного звернення громадян, викладена в письмовій або усній формі, що містить пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Можна скористатися паперовим варіантом і збирати підписи кульковою ручкою на бланках. А можна запустити петицію через сайт із підписуванням її за допомогою електронного цифрового підпису, Bank ID чи схожих засобів ідентифікації громадян.

Який ефект від подібних петицій?

Якщо достукатися до центральної чи місцевої влади не виходить, а резонансне питання потребує вирішення, однодумцям слід спробувати цей інструмент. Крім того, онлайн-петиція підписується публічно, можна простежити за прогресом довкола залучення голосів на її підтримку. Та й в разі, якщо чиновники проігнорують ваше звернення, підняти резонанс довкола зловживань чи ігнорування простіше саме через соцмережі та блогосферу. Паперові петиції з більшою ймовірністю потрапляють «у стіл».

Як подати електронну петицію?

Для подачі петицій можна скористатися одним із сайтів, де їх приймають. Вибір сайту залежить від того, до представників влади якого рівня спрямована ваша петиція:

Про що найчастіше подають петиції громадяни України?

На загальноукраїнському рівні обговорень найактуальнішими питаннями стають такі групи електронних петицій від громадян:

  • питання правопорядку, соцзахисту та медичної сфери;
  • питання інфраструктури та комунальної сфери;
  • питання стосовно реформ та контролю за діями місцевої чи загальнодержавної влади.

Чи є певні вимоги, дотримання яких зробить петицію успішною?

Читайте також: Оксана Гречко, «Софт Генерація» — про електронну демократію в Україні та досвід ЄС

Універсального рецепту немає, але варто виконати декілька простих кроків:

  1. Обрати для петиції проблему, котра важлива не лише для вас, але й для місцевої спільноти чи значного прошарку людей в усій країні.
  2. Запропонувати спосіб подолання проблеми, на яку ви вказуєте — і бажано, аби це подолання відбувалося у законний спосіб.
  3. Забезпечити висвітлення петиції у медіа та соцмережах, під час особистого спілкування із громадянами та лідерами суспільної думки, аби донести важливість і нагальність питання до якомога більшої кількості людей, котрі можуть підтримати таку петицію.
  4. Налагодити діалог з представниками влади ще на етапі збирання підписів. Компромісне рішення за результатами внесення петиції часто може піти на користь і чиновникам, і прихильникам петиції.
  5. Якщо петиція здобула підтримку та була розглянута, не забудьте поділитися історією кампанії та основними кроками, які допомогли вам домогтися успіху у вирішенні питання.

Чому про петиції говорять усі, але дієвість їх у більшості випадків залишається невисокою?

Читайте також: Кабмін схвалив Концепцію розвитку електронної демократії до 2020 року

Електронні петиції і справді часто фігурують у ЗМІ та під час різноманітних конференцій про електронну демократію. Але проблеми є:

  • низький рівень довіри до незвичних інструментів комунікації з владою;
  • низька обізнаність із тим, як загалом працюють петиції та сервіси, котрі дають змогу їх створювати;
  • невисокий рівень проникнення електронних цифрових підписів та Bank ID серед населення в цілому по державі;
  • хибні формулювання, надто загальний спектр тем чи неправильно обрані адресати звернень;
  • спроби накручувати результати чи використовувати фейкові акаунти для пришвидшення збору потрібної кількості голосів (від 350 на місцевому рівні до 10 тис — на загальнодержавному).