Андрій Бас
На заміну традиційним організаціям з’являються нові, із альтернативним підходом до управління. Популярним типом таких компаній є бірюзові організації, або як їх іще називають — «живі організації», «організації майбутнього». На часі дізнатися, які особливості бірюзових організацій та розглянути декілька таких організацій в Україні та в світі.
Історія бірюзових організацій
Історія бірюзових організацій бере свій початок ще з 60-х років 20-го століття, коли Клер Грейвз опублікував теорію спіральної динаміки. Відповідно до теорії, людина проходить декілька сходинок розвитку, кожній з яких присвоїли колір: червоний, жовтий, синій, тощо.
У 2014 році Фредерік Лалу опублікував книгу «Reinventing organizations», в якій застосував схожий підхід до організацій, виділивши декілька стадій розвитку компанії та присвоївши їм відповідні кольори. Розглянемо особливості ключових із них.
1. Червоні
Метафора організацій — Вовча зграя. Червоні організації базуються на страху перед сильним лідером, який усім керує. Відкриттям таких організацій став поділ праці та керування зверху. Приклади таких організацій сьогодні — вуличні банди, мафія.
2. Бурштинові
Метафора організацій — армія. Бурштинові організації базуються на строгій ієрархії та підпорядкуванні. Для них головне — стабільність та виконання правил. Відкриття таких організацій — довготермінове планування, налаштування чітких процесів та поява формальних ролей. Приклади таких організацій сьогодні: традиційні церкви, уряд, державні школи.
3. Помаранчеві
Метафора організацій — машина. Оранжеві організації базуються на конкуренції, орієнтації на прибуток та наявності цілей. Відкриттям таких організацій є інновації (спричинені конкуренцією), відповідальність за свою частину роботи та меритократія — можливість піднятися від рядового працівника до директора, якщо сумлінно працювати. Такими є більшість організацій сьогодні, особливо великі корпорації.
4. Зелені
Метафора організацій — сім’я. Зелені базуються на спільних цінностях, фокусом на задоволення користувача та спільному прийнятті рішень. Відкриттям таких організацій став фокус на культуру замість стратегії та розширення прав усіх учасників. Приклади таких організацій — багато невеликих стартапів, що працюють за принципами гнучких методологій (agile). Із великих компаній — Southwest Airlines.
Відмінності бірюзових організацій
Останньою стадією розвитку Лалу виділив бірюзові (або «teal») організації.
Бірюзові організації — це наступний рівень розвитку свідомості, коли стандартним концепціям та підходам кидається виклик, а організація починає сприйматися як живий організм, а не машина.
Самоорганізація
Організації складаються із команд: від 10 до 30 людей. Якщо більше — втрачається особистий зв’язок. Команда відповідає за все, що відбувається навколо неї, та може приймати усі рішення що її стосуються самостійно. Різні команди мають різні рівні самоорганізації, залежно від потреб ринку та сфери.
Рішення, які кожен у команді може приймати самостійно: над якими проектами працювати, коли виконувати свою роботу, як синхронізуватися, що робити у складних ситуаціях, тощо. Так, наприклад Buurtzorg команди повністю відповідають за надання послуг пацієнтам, але бухгалтерією займається центральний офіс.
Для підтримування самоорганізації в команді повинна бути довіра та відкритість інформації. Адже неможливо самому приймати ефективні рішення, не знаючи, що відбувається навколо, або не довіряючи своїм колегам.
Цілісність
Кожен член команди в бірюзових організаціях вважається перш за все цілісною особистістю, з усіма позитивними сторонами та недоліками, не лише як механізм для виконання певної частини роботи. Бірюзові організації заохочують бути собою та не одягати на роботі професійної маски беземоційності, формальності та строгості.
Будучи собою, чесно розповідаючи про свої емоції та почуття, члени команди мають змогу краще зрозуміти один-одного та швидше знаходити оптимальні рішення та досягати згоди. Для підтримання цілісності бірюзові організації приділяють значну увагу спільним цінностям, відкритості, створенням середовища психологічної безпеки, навчаються ефективно вирішувати конфлікти.
Еволюційна мета
Свобода приведе до хаосу, якщо немає спільного напрямку, в якому команда працює та розвивається. Такий напрямок допомагає задати еволюційна мета — те, заради чого існує організація. Організація прислуховується до своєї цілі та працює над її реалізацією. Що цікаво, гроші ніколи не розглядаються як кінцева мета, а лише як ресурс для її досягнення. Еволюційність проявляється в тому, що як і сама організація росте та змінюється, так і мета організації може змінюватися із часом.
Холакратія
Брайн Робертсон у своїй компанії Ternary Software експериментував із бірюзовими підходами управління організацією, і в результаті створив систему, яку назвав холакратією.
Холакратія — це чітка структурована система управління організацією. Холакратія має свою конституцію, розподіл ролей та правила взаємодії, проведення зустрічей, прийняття рішень, тощо.
Холакратія набула популярності за рахунок того, що вона дає конкретні практичні інструкції що впроваджувати, в той час як бірюзова теорія описує лише загальні концепції.
Холакратія — це підвид бірюзового підходу
Запорука переходу на бірюзовий стиль управління
Для переходу до бірюзового стилю управління, потрібно перш за все бажання власників компанії, ради директорів та CEO. Без їх підтримки бірюзову компанію побудувати не можна. Як тільки з’являться проблеми, лідери бажають брати усе під повний контроль, та повертаються до традиційних методів управління. Принципи бірюзових компаній повинні перш за все відповідати принципам мислення лідерів організацій.
Бірюзові організації в Україні та в світі
Бірюзові організації існують у всьому світі та майже у всіх сферах: від виробництва томатної пасти, одягу, автомобільних деталей, до розробників комп’ютерних ігор. Є як прибуткові, так і неприбуткові організації. Розмір таких організацій коливається від одиниць до десятків тисяч. Географія також не має значення.
Нижче наведені приклади деяких із бірюзових організацій:
- Buurtzorg — нідерландська компанія, в якій понад 10,000 медсестр та медбратів надають медичні послуги вдома для половини країни. В компанії немає менеджерів, кожна невелика група (7–12 людей) організовується повністю сама. Після впровадження бірюзових практик компанія за 7 років із 10 людей виросла до 7,000. Із 2011 року Buurtzorg регулярно потрапляє в топ найкращих компаній для роботи в Нідерландах.
- Valve — ІТ-компанія із США, яка розробила такі ігрові хіти, як Counter-Strike, Half-Life, Dota 2, Stream. В компанії кожен сам вибирає над яким проектом працювати, «голосуючи» столами. У кожного стіл на колесах, і працівники переміщають свої столи по офісу, залежно від того, над яким проектом працюють.
- IPLAND — український сервіс-провайдер IT-рішень для керування продажами в торговій мережі. В компанії працює понад 80 людей, які працюють за принципами холакратії. Структура компанії — це ієрархія призначень для надання цінності клієнту, і кожна команда бере на себе реалізацію частини цього призначення.
- UPTech — українська ІТ-компанія, що займається розробкою мобільних додатків та веб-сайтів. У компанії працює понад 40 людей. Із цікавих практик — відкрита уся інформація всередині, в тому числі фінансова. А розмір грошової компенсації за роботу кожен сам собі встановлює.
Переваги та недоліки бірюзових організацій
Головною ціллю бірюзових організацій є слідування своїй місії, максимально реалізовуючи потенціал кожного із членів команди завдяки самоорганізації та цілісності. Бірюзові організації не орієнтовані бути найбільш ефективними чи найприбутковішими.
Хоч нерідко трапляється що такі організації є одними із найуспішніших в своїй сфері, завдяки максимальній залученості усіх членів організації. Так, наприклад, швидкість видужування у пацієнтів в компанії Buurtzorg на 40 % вища, аніж в аналогічних компаній у сфері, а відсоток адміністративних витрат складає лише 8 % (порівняно із 25 % для аналогічних компанії в індустрії).
З іншої сторони, бірюзові організації часто критикують як утопічну ідею, на зразок комунізму. Що без контролю організація не може існувати. Вищезгаданий Valve критикують за повільні оновлення ігор та старий сайт, що уже роками не змінювався.
Компанії Medium та Github пробували переходити на бірюзові принципи, але перехід був неуспішним та вони повернулися до традиційного підходу. В компанії Zappos після впровадження холакратії третина працівників звільнилася. Щоправда, інша частина компанії позитивно сприйняла перехід та успішно працює за новими принципами.
У висновку
Бірюзові компанії — досить нова течія, що має великий потенціал за правильного застосування. З іншої сторони, важливо розуміти, що бірюзові принципи управління не є панацеєю від усіх проблем і не обов’язково усі будуть корисними усім організаціям.
Для їх впровадження важливо чітко розуміти для чого це робити. І для кожної компанії буде своя версія практик, що працюють для неї, свій відтінок бірюзи. Бірюзові принципи — це скоріше напрямок руху та розвитку організації, аніж набір інструкцій для впровадження. Як саме кожна команда пройде цей шлях — залежить від неї самої.