Вікторія Золотова
Дані про абонентів як джерело клієнтської бази для компаній
Сергій розповідає: Vodafone досить часто використовували великі дані всередині компанії, тому тепер вони готові надавати компаніям сервіс, який розповідає про поведінку споживачів кожної конкретної компанії. Дані абонентів вони зашифрують таким чином, щоби не можна було ідентифікувати особу, за якою закріплений конкретний абонентський номер.
Більшість з підприємців звертається з подібним запитом: «Я – власник ТРЦ. Я хочу знати, звідки до нього їдуть покупці, або пустити від їх домівок безкоштовні маршрутки», або «Де краще повісити білборди, щоби мої клієнти, їдучи машиною, бачили їх якомога частіше». Є різні запити на таргетування — від пошуку нових клієнтів до створення портрету аудиторії, яка вже є.
Як це реалізовують у Vodafone
Vodafone розробляє для брендів карту, де зі зміною масштабу можна побачити навіть, з якого дому виїхав покупець конкретного магазину. Окрім цього, збирають інформацію про конкретні інтереси покупців, які відвідали цей торговий центр і будують по кожній людині ТОП-20 її інтересів. Для того, аби добути знання про інтереси конкретних користувачів, працює команда науковці по сфері даних. Їхня робота полягає в тому, щоби за поведінкою в інтернеті визначати: чоловік ви чи жінка, скільки вам років і чи є у вас машина та інші параметри.
Розташування точок та маршрутів для транспорту
Як Vodafone допомагає місту розвивати транспортне сполучення
Окрім комерційної складової, Vodafone безкоштовно надав КМДА великий набір даних про переміщення жителів міста протягом одного місяця. На той момент місто щойно отримало грант на дослідження у сфері Data Science. А з лютого 2016 року адміністрації Києва та Сеула розпочали співпрацю. З використанням великих даних сторони планували покращити транспортні сполучення та обслуговування киян.
Грантові кошти, спеціалісти з Кореї та масив даних від Vodafone – що з цим усім робити
За рік Національне агентство сприяння розвитку промисловості в Кореї (NIPA) візуалізували дані Vodafone і запропонували програму технічної допомоги. Речі, які вони вивчали – які дороги будувати і як розпланувати оптимальний маршрут міста, базуючись на даних про пересування абонентів Vodafone, котрі проживають у Києві.
Першою метою було покращення нічного транспорту, про який мало хто у Києві знав ще рік тому.
Корейські науковці побудували діаграми, котрі ілюструють пересування людей по Києву. Вони з’ясували, що в п’ятницю та суботу вночі гуляє на 40% більше людей, ніж в інші дні, переважно – у центрі столиці, ресторанах, барах, дискотеках.
З’ясувалося, що в нічних автобусів є великий потенціал: після 22:00 в місті гуляє приблизно 600 тис осіб. І це не надто велика проблема — до 00:00 курсує метро. Проблеми починаються в тих, хто намагається дістатися додому після опівночі — це потенційні користувачі таксі.
«Згадуючи свої студентські роки, я пам’ятаю, що не завжди в мене були гроші на таксі. Та я намагався дістатися додому попри все. Якби я тоді знав про нічні автобуси – я би точно ними користувався», — наголошує Сергій.
Переміщення пасажирів містом
Науковці у сфері даних проаналізували, яких маршрутів не вистачає
«В нас є маршрути до Виноградаря, проспекту Перемоги, на Шулявку та Троєщину. А по факту: немає жодної гілки на Оболонь, немає з’єднання з Дніпровським і Дарницьким районами, а також з Борщагівкою, хоч туди щоночі намагаються зібратися 15 тис людей. Ми ведемо переговори з мерією Києва та Київпастрансом — і вони готові прикладати нові маршрути» — розповідає Бориславський.
Інша проблема, за його словами, полягала в тому, що кияни просто ніколи про існуючі маршрути не чули. Тому науковці запропонували Київпастрансу не просто допомогти з аналітикою, але й інформувати людей, які гуляють вночі. Для цього запропонували використати SMS-сповіщення про те, о котрій годині вони можуть сісти на автобус на найближчій зупинці.
Де варто запровадити нічні маршрути громадського транспорту
Раніше ми розповідали про те, як Vodafone використовує дані своїх абонентів для запуску
Як Vodafone для експерименту розкрив Big Data про абонентів — і що з цього вийшло спільних проектів із українськими стартапами.