Вікторія Золотова
Від архітекторів до дизайнерів — всіх їх у «Агентах Змін» об’єднала одна мета: створити комфортний громадський простір, враховуючи потреби кожного, хто ним користуватиметься.
Цьому місту потрібні агенти змін — ТОП-3 убраністичних проблем Києва
Процеси, в які не залучаються всі сторони
— Ці процеси дісталися нам з не дуже демократичного і приємного минулого – і ми їх зараз наслідуємо. Все відбувається, як і раніше: якась розумна «голова», яка займає високу посаду, вважає, що потрібно розширити проспект з 4 смуг руху до 6, тому що це має вирішити проблему заторів. Без будь-якої доказової бази, без аргументації рішення. Очевидно, що тут є місце для некомпетентності та корупції. Натомість, тут немає місця для висловлювання думки містян і доказового проектування.
Найкраще, що відбувається за таким сценарієм – так звані «громадські слухання», які абсолютно не ефективні. Це — така собі профанація і партисипація: ми ніби і залучаємо містян, та з іншого всім зрозуміло, як ці громадські слухання відбуваються.
Рішення здебільшого приймаються не на користь міста, а на користь власної кар’єри
— Друга проблема є наслідком першої – популізм. Люди, які керують містами або районами, поки що не здатні «грати в довгу гру». Це породжує популізм. Усі рішення ухвалюються заради того, щоб зібрати тут і зараз «лайки» на Facebook, стати популярнішим, аби рухатися вверх кар’єрною драбиною. Або, як мінімум, залишатися на своїй посаді й надалі. Але місто влаштоване таким чином, що рішення показують свою ефективність не одразу — потрібні роки чи десятиліття. Цей період значно довший, аніж термін, на який обирають чиновника.
Яскравий приклад того – вартість проїзду у Київському метро. Ті люди, які розуміють, як складається тарифне меню в містах з ефективнішою транспортною системою, знають, що одноразовий проїзд має коштувати втричі дорожче, аніж разовий проїзд за проїзним. В Києві, на жаль, одноразова вартість проїзду майже така сама, як за проїзним.
Люди мають переходити на заплановані поїздки для того, щоби підприємство, яке ці поїздки виконує, мало змогу інвестувати, розширюватися та планувати. Київський метрополітен жодним чином не впливає на вартість поїздки, — цей показник визначає міська адміністрація.
Місто – це політики, а політики – це популізм. Ніхто з політиків в мерії, які відповідають за вартість проїзду, не прийме рішення підняти вартість одноразової поїздки до 15 грн, зате проїзний зробити вдвічі дешевшим. Хоча таким чином метрополітен матиме змогу розвиватися швидше за рахунок туристів та тих, хто їздить не часто. Але ж політична кар'єра цієї людини скінчиться.
Неготовність суспільства при ухваленні рішень виходити за рамки особистих інтересів
— Кожен піклується про власний комфорт, не думаючи про довгострокову перспективу.
«Ми - прихильники доказового проектування»
— Якщо ми говоримо про розвиток послуг в Борисполі, треба попередньо зрозуміти, що зараз «не так» із сервісом, який надає аеропорт.
Агенти Змін проводять і більш комплексні дослідження, як-от останнє на Подолі, де задачею було надати підґрунтя архітекторам для проектування. Ми хотіли зрозуміти:
- як пересуваються пішоходи,
- де є озеленення,
- які з вулиць найбільш перспективні, а які мають менший потенціал,
- яка соціальна інфраструктура — чи достатньо лавок і дитячих майданчиків.
Ми дійшли висновку, що більшість пішоходів тут — це офісні працівники, тому їм потрібні зовсім інші функції, аніж ті, що були би в нагоді власникам житла.
Зараз в процесі у нас 15-20 проектів. Декілька – для метро:
- навігація,
- дослідження сервісу оплати за проїзд,
- мобільний додаток для оплати проїзду QR-кодом.
Ще є проекти з реконструкції простору: досліджуємо Пасаж на Хрещатику та Новий Поділ, а також досі думаємо, що робити з Ярвалом. Окрім цього, маємо навігаційні проекти: ведемо переговори з «Укрпоштою».
Перше місто, де, окрім Києва, скоро діятимуть Агенти Змін – це Одеса.
Найкращий проект Агентів Змін — за версією Юрія
— Особисто я дуже пишаюся нашими адресними покажчиками, хоч вони лише в процесі затвердження у Департаменті архітектури і містобудування столиці. Попри те, що вони поки не є офіційними, в нас вже досить багато приватних замовлень – люди хочуть встановити нашу табличку на свій будинок.
Ми на цих замовленнях не заробляємо – просто розробляємо макети, які замовник надсилає на завод. В цього проекту є утилітарна функція: в місті буде єдиний стандарт вуличних покажчиків, і ми трохи позбудемося візуального хаосу.
Таблички від Агентів Змін
Проект перекриття вулиці Ярославів Вал — чому люди обурилися
— Ми забираємо в людей частину їхньої зону комфорту і кажемо: «Завтра ви більше не зможете проїхати з Ярославового Валу на Прорізну на машині, щоби завезти дитину у музичну школу». Натомість обіцяємо досить ефемерні речі: «Покращиться пішохідна доступність». Людям складно повірити, що коли ми приберемо певний компонент, може стати краще без цього. Значну роль тут відіграє криза довіри між владою, активістами та містянами.
Як працювати з негативом і в яке русло його скерувати
— Ми дотримуємося одного правила: не одразу відповідаємо на коментарі, які нам не подобаються, а через день. Весь негатив, який на нас виливається, ми аналізуємо і беремо з цього користь.
Випадок з Ярвалом показав наші слабкі місця в комунікації: ми не донесли людям причинно-наслідкові зв’язки між перекриттям однієї вулиці і покращенням ситуації на сусідній. Ми не донесли цінність цього проекту. Обурені люди кричали гучніше за усіх інших. Але і позитивні відгуки теж були.
«Кращебгенератор» — один із інструментів перенаправлення негативу
Які новітні технології використовують Агенти Змін в урбаністичних дослідженнях
— Зараз розробляємо датчики для підрахунку пішоходів і автомобілів, які будуть передавати поточну ситуацію у режимі реального часу на сервер за допомогою Wi-Fi чи мобільної мережі. Там також буде датчик запиленості і зашумленості вулиць. Потреба виготовити власні дешеві та зручні датчики з’явилися, бо ми не змогли знайти всі потрібні нам дані про ситуацію у місті. Виявилося, що місто їх не збирає, а вони вкрай необхідні. Наприклад, датчик загазованості: по Києву їх встановлено лише 16 штук. А для такого величезного міста, як Київ, це — замало.
Говорячи, що у місті підвищена концентрація смогу і газів, ми дивимося на показник, який зафіксовано на Бесарабського ринку. Але тут є важлива деталь: Бесарабський ринок знаходиться у низині, тому некоректно на нього орієнтуватися.
Автомобілі взагалі ніхто не рахує – лише на одному перехресті стоїть камера з комп’ютерним зором. Як виявилося, рахувати автомобілі не так вже й складно, тому ми зараз працюємо над власною версією камери, яку потім можна буде масово виробляти.