Банки — одні з найбільш консервативних фінансових інститутів, які, тим не менш, утримують стратегічні позиції у питанні роботи з грошовими коштами кінцевого споживача. Чи можна змінити цю сферу — і як вона вже трансформується?
Молодь та банки — як взаємодіяти далі
Тенденція актуальна як для Західної Європи і США, так і для України – молоді люди вважають за краще не мати справу з банками в більшості традиційно вигідних (для банків) питань. По-перше – молодь частіше за все не робить депозитних вкладів. По-друге, створює величезний суспільний запит не на фізичну взаємодію у відділеннях, а на онлайн-банкінг і оплату товарів і послуг в інтернеті (еквайринг).
Чимало банків тільки починають робити кроки зі створення user-friendly інфраструктури в онлайн-просторі. Однак левова частка затребуваних операцій вже навчилися робити fintech-компанії за допомогою своїх продуктів. Чим це буде для банків — проблемою або ж можливістю, — вирішувати тільки їм.
Банки — це не лише картки (хоча в це вірять не всі)
В середньому, майже 12% населення Європи є «небанківським» або «недостатньо банківським». Статистику не можна назвати офіційною, відсоток відрізняється між країнами, але все ж. Ви можете хоча б на хвилину уявити, що у вас немає вашої банківської карти? Ви не можете оплатити проїзд в метро — доведеться стояти в черзі за жетоном. Не вийде сплатити за продукти в супермаркеті, якщо взяли недостатньо готівки. На етапі старту в Україні у вас не вийшло би навіть викликати Uber.
Для представника середнього класу українсього мегалопісу звучить як щось страшне. Але ми звикли оцінювати всю Україну за власним прикладом — і часто не замислюємося про те, що багато хто, навіть маючи банківську карту, використовують її лише як засіб отримання і подальшого переведення зарплати у готівку.
Недовіра, яку треба ламати
Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, що причина криється у недовірі. Про її причини і так написано занадто багато. Трастовість зростає, але не так швидко, як хотілося би. Але ситуацію змінюють зовсім не банки, а fintech-стартапи і вже зреалізовані проекти. Як саме?
По-перше, вони створюють нову якість платіжних послуг, в якій «прекрасно все»: від лояльніших тарифів на оплату при виборі методу, до дизайну і дрібних, але відчутних деталей: табуляція і копіювання номера картки у форму, оперативна підтримка користувачів послуг у месенджерах, бонусні програми лояльності, кешбек — ось це все. Це — електронні гаманці, мобільні банки в смартфонах, платіжні сервіси. Одним словом, все те, що робить повсякденні платежі не випробуванням нервової системи, а автоматизованими рутинними операціями.
Так, емісію електронних грошей в Україні (як і в багатьох інших країнах) здійснюють банки. Але найчастіше успішні продукти створюють саме компанії, що дають абстрактним електронним грошам ім’я і той рівень якості сервісу, який і виділяє їх серед інших.
Мобільні банки, що працюють під «крилом» традиційних, електронні гаманці – це ті ж банківські рахунки, як і будь-які інші. Проте вони працюють в цифровому вигляді без фізичної присутності, що дозволяє знизити прибуток і знизити комісійні. У fintech-компаній, побудованих з нуля, майже немає тих «старих» проблем, які перешкоджають традиційним банкам.
І заради такої турботи про клієнта до них йдуть користувачі — навіть ті, хто був не готовий стати клієнтом банку-емітента електронних грошей. І я впевнена: багато хто з вас вже є серед користувачів їхніх послуг.