fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Анастасія Ширіна, HelpSMI — про безкоштовне «просування» стартапів за допомогою контакту з медіа

Anastasija Šyrina, HelpSMI — pro bezkoštovne «prosuvannja» startapiv za dopomogoju kontaktu z media

Про те, як можна «розкрутити» свій бізнес, не витрачаючи грошей, як правильно давати коментарі журналістам і про те, що насправді дають цитування у медіа, розповідає Анастасія Ширіна — засновниця HelpSMI, незалежна PR-консультантка
Pro te, jak možna «rozkrutyty» svij biznes, ne vytračajučy grošej, jak pravyľno davaty komentari žurnalistam i pro te, ščo naspravdi dajuť cytuvannja u media, rozpovidaje Anastasija Šyrina — zasnovnycja HelpSMI, nezaležna PR-konsuľtantka
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  — Основна функція HelpSMI — надавати журналістам коментарі. Але хтось робить це заради піару, хтось просто має жагу ділитися інформацією. Інструмент використовують власники бізнесу, — та ті, хто займається комунікаціями в організаціях чи компаніях. Є тут також блоґери, які намагаються стати відомими. Зі свого боку, журналісти шукають героїв для інтерв’ю, і цей сервіс дає їм змогу заощадити свій час. Наприклад, об 11-й годині ранку медійник публікує у HelpSMI питання, за годину отримує відповідь, — а за 2 години вже публікує готовий матеріал у своєму виданні. — Працюючи у інвестиційному стартапі, я відповідала за маркетинг та PR. Сидячи в Києві, я мала просувати британський продукт. Звісно, в мене не було жодного знайомого журналіста з Великобританії, — а тим паче зі сфери fintech. Ми відразу зрозуміли, що реклама не працює – люди реагують дуже в’яло. Тому ми почали думати про нестандартні методи, які можна втілити самостійно і бюджетно. Адже в Британії, до слова, PR-агенції хоч і нішеві, проте надзвичайно дорогі. Перед нами постала задача: розпіарити проект, щоби до нас прийшли перші клієнти. Для PR-менеджерів, чий бюджет на все про все складав $800, це — надскладна задача. Тому нам потрібно було заробити на згадках у медіа, бо більше ми собі позволити не могли: ні підключити PR-агенцію, ні винайняти більше працівників. Тоді ми почали шукати і знайшли  інструмент, де можна давати коментарі експертам. Мені приходили запити від журналістів саме у нашій, вузькій сфері – фінанси й інвестиції. В результаті ми потрапили у американські, британські та чеські нішеві сайти та навіть надали коментар для книги, знаходячись фізично у Києві. — Сказати, що читачі переходили на сайт нашого стартапу з журналістських матеріалів, купляли наш продукт, а ми зірвали великий куш — це неправда. Річ у тім, що продукт тієї компанії було досить складно продати, оскільки він чимало коштував. Проте в нас з’явилися нові клієнти. З  кожним із них потрібно індивідуально та довго працювати, аби вони купили продукт вартістю кілька тисяч доларів. Публікації в цьому випадку підіймали авторитетність, завдяки чому клієнти довіряли нам. Якщо відомий ЗМІ згадує у своїй публікації нашу компанію – значить, їй можна довіряти. Коли ти приходиш до інвестора і показуєш йому публікації у  відомих ЗМІ, мовляв, дивіться: ось одна публікація в Bloomberg, ось друга, компанія ми зареєстрована, ось наші перші клієнти, які вклали по $20 тис — тоді це все переконувало клієнта на ці інвестиційні авантюри. — Я замислилася: корисно було би і для нашого ринку зробити таку штуку. До того ж, люди в Україні люблять хизуватися своїми знаннями. Ми з моїм чоловіком придумали і розробили цей проект повністю самостійно. Ми займалися ним лише на вихідних, у вільний від роботи час, — тому від дня розробки до дня запуску минув цілий рік. Я подала ідею, ми розробили дизайн, Нікіта написав програму. — Експерт реєструється на HelpSMI і вказує, в яких категоріях він може надавати коментарі журналістам (наприклад, економіка та технології). Надалі ті запити, які журналісти позначатимуть категоріями економіка чи технології, проходитимуть в пошту саме експерту з економіки або технологій, де він може написати свою точку зору на поставлене питання. Запитання не засплять пошту експертів, як це робить спам: протягом тижня за допомогою сайту HelpSMI журналісти створюють всього 15-20 запитів. — У відгуку про наш сервіс інформаційна агенція Дивись.інфо зазначила, що наш сервіс допоміг їм значно просунути корупційне розслідування. А 5 канал за один день знайшли експертів з енергетики, яких запросили до себе в студію. — Ми не чистимо систему і не відсікаємо людей: неочікувано корисною може бути думка навіть студента. Наприклад, нещодавно журналісти розмістили запит про батьківські зібрання у школах, і відповідь на цей запит надав колишній директор школи. При цьому ми не робити розсилку по школах: він сам дізнався про нас. Тепер він почав активно дописувати про батьківські комітети і інші освітні питання. Саме тому ми закликаємо журналістів надсилати посилання на публікації коментарів, бо в людей може зникнути ентузіазм: вони стараються, а журналіст зробив справу і пішов далі. — Одного разу був випадок: редакція отримала коментар, і потім вирізала одне слово, яке повністю змінило суть сказаного. Журналісти згодом пояснили: таким чином вони боролися з тавтологією, бо це слово, що вони вирізали, повторювалося двічі. Був в мене інший момент: колись одна публічна персона надала коментар стосовно гострої проблеми. І, в принципі, все, що він сказав, журналістка процитувала правильно. Але вся справа була в акценті: вона так винесла головну думку, зробивши відеосюжет так, що людина образилася. Більш того, він збирався йти до суду, на що журналістка сказала: Прибирати я нічого не буду, бо просто зробила свою роботу. Лише додала трохи “перчинки”. — По-перше, варто пам’ятати, що журналіст не бачить жодної інформації про вас – лише ім’я та місце роботи. А оскільки кількість користувачів жваво зростає, то й конкуренція за увагу журналіста теж збільшується. Тому перше, що треба зробити — це представити себе. Варто використати декілька фактів, які аргументують, що ви — компетентні у даному питанні, бо ви працювали колись з цією темою або вивчали її, і з вами варто продовжувати діалог. Цей факт, що людина може претендувати на експертність, може бути заритий давним-давно, ще у студентські роки. Журналістам найчастіше потрібні короткі та змістовні коментарі, де експерт не відхиляється від теми і не переходить у загальні думки, які насправді є водою. Писати коментар можна навіть тезово, а журналіст потім обробить ваші тези. Особливо цікаво читати приклади з власного життя, бо люди не так люблять читати сухий фактаж, як історії про інших людей. Ну і без помилок, звісно, бо вони наштовхують на думку про те, що людина просто безграмотна. Також важливо дотримуватися граничних термінів, і якщо коментар потрібен просто сьогодні – тоді перепитуйте, на яку саме годину. Адже ЗМІ планують, о котрій годині публікуватимуть матеріал. Відповідайте на питання лише тоді, коли відчуваєте, що можете дати повну відповідь. Також можна прикрілювати посилання на матеріали, які ви вже писали – це теж плюс до авторитетності.

Що таке HelpSMI

— Основна функція HelpSMI — надавати журналістам коментарі. Але хтось робить це заради піару, хтось просто має жагу ділитися інформацією. Інструмент використовують власники бізнесу, — та ті, хто займається комунікаціями в організаціях чи компаніях. Є тут також блоґери, які намагаються стати відомими.

Зі свого боку, журналісти шукають героїв для інтерв’ю, і цей сервіс дає їм змогу заощадити свій час. Наприклад, об 11-й годині ранку медійник публікує у HelpSMI питання, за годину отримує відповідь, — а за 2 години вже публікує готовий матеріал у своєму виданні.

Як Анастасія «розкрутила» свій бюджетний проект, спілкуючись з медіа

— Працюючи у інвестиційному стартапі, я відповідала за маркетинг та PR. Сидячи в Києві, я мала просувати британський продукт. Звісно, в мене не було жодного знайомого журналіста з Великобританії, — а тим паче зі сфери fintech. Ми відразу зрозуміли, що реклама не працює – люди реагують дуже в’яло. Тому ми почали думати про нестандартні методи, які можна втілити самостійно і бюджетно. Адже в Британії, до слова, PR-агенції хоч і нішеві, проте надзвичайно дорогі.

Перед нами постала задача: розпіарити проект, щоби до нас прийшли перші клієнти. Для PR-менеджерів, чий бюджет на все про все складав $800, це — надскладна задача. Тому нам потрібно було заробити на згадках у медіа, бо більше ми собі позволити не могли: ні підключити PR-агенцію, ні винайняти більше працівників.

Тоді ми почали шукати і знайшли  інструмент, де можна давати коментарі експертам. Мені приходили запити від журналістів саме у нашій, вузькій сфері – фінанси й інвестиції. В результаті ми потрапили у американські, британські та чеські нішеві сайти та навіть надали коментар для книги, знаходячись фізично у Києві.

Я просто робила свою роботу: змістовно відповідала медійникам на їх питання і вкладалася в дедлайни. Таким чином ми без проблем вклалися у наш невеличкий бюджет.

Що бізнесу дають згадки у медіа

— Сказати, що читачі переходили на сайт нашого стартапу з журналістських матеріалів, купляли наш продукт, а ми зірвали великий куш — це неправда. Річ у тім, що продукт тієї компанії було досить складно продати, оскільки він чимало коштував. Проте в нас з’явилися нові клієнти. З  кожним із них потрібно індивідуально та довго працювати, аби вони купили продукт вартістю кілька тисяч доларів.

Публікації в цьому випадку підіймали авторитетність, завдяки чому клієнти довіряли нам. Якщо відомий ЗМІ згадує у своїй публікації нашу компанію – значить, їй можна довіряти. Коли ти приходиш до інвестора і показуєш йому публікації у  відомих ЗМІ, мовляв, дивіться: ось одна публікація в Bloomberg, ось друга, компанія ми зареєстрована, ось наші перші клієнти, які вклали по $20 тис — тоді це все переконувало клієнта на ці інвестиційні «авантюри».

Сімейний стартап: початок

— Я замислилася: корисно було би і для нашого ринку зробити таку штуку. До того ж, люди в Україні люблять хизуватися своїми знаннями.

Ми з моїм чоловіком придумали і розробили цей проект повністю самостійно. Ми займалися ним лише на вихідних, у вільний від роботи час, — тому від дня розробки до дня запуску минув цілий рік. Я подала ідею, ми розробили дизайн, Нікіта написав програму.

В нас навіть було кілька спроб зробити соціальні медіа для журналістів та експертів. Але кому потрібен ще один Facebook?

Анастасія Ширіна, HelpSMI — про безкоштовне «просування» стартапів за допомогою контакту з медіа 1

Що з цього вийшло і як працює HelpSMI

— Експерт реєструється на HelpSMI і вказує, в яких категоріях він може надавати коментарі журналістам (наприклад, економіка та технології). Надалі ті запити, які журналісти позначатимуть категоріями економіка чи технології, проходитимуть в пошту саме експерту з економіки або технологій, де він може написати свою точку зору на поставлене питання.

Запитання не засплять пошту експертів, як це робить спам: протягом тижня за допомогою сайту HelpSMI журналісти створюють всього 15-20 запитів.

Як HelpSMI допомагає медіа. Зокрема, боротися з корупцією

— У відгуку про наш сервіс інформаційна агенція «Дивись.інфо» зазначила, що наш сервіс допоміг їм значно просунути корупційне розслідування. А «5 канал» за один день знайшли експертів з енергетики, яких запросили до себе в студію.

Чия точка зору важлива журналістам

— Ми не чистимо систему і не відсікаємо людей: неочікувано корисною може бути думка навіть студента. Наприклад, нещодавно журналісти розмістили запит про батьківські зібрання у школах, і відповідь на цей запит надав колишній директор школи. При цьому ми не робити розсилку по школах: він сам дізнався про нас. Тепер він почав активно дописувати про батьківські комітети і інші освітні питання.

Саме тому ми закликаємо журналістів надсилати посилання на публікації коментарів, бо в людей може зникнути ентузіазм: вони стараються, а журналіст зробив справу і пішов далі.

Анастасія Ширіна, HelpSMI — про безкоштовне «просування» стартапів за допомогою контакту з медіа

Про конфлікти між журналістами та експертами

— Одного разу був випадок: редакція отримала коментар, і потім вирізала одне слово, яке повністю змінило суть сказаного. Журналісти згодом пояснили: таким чином вони боролися з тавтологією, бо це слово, що вони вирізали, повторювалося двічі.

Був в мене інший момент: колись одна публічна персона надала коментар стосовно гострої проблеми. І, в принципі, все, що він сказав, журналістка процитувала правильно. Але вся справа була в акценті: вона так винесла головну думку, зробивши відеосюжет так, що людина образилася. Більш того, він збирався йти до суду, на що журналістка сказала: «Прибирати я нічого не буду, бо просто зробила свою роботу. Лише додала трохи “перчинки”».

Як експертам писати коментар так, щоб його використали для статті

Читайте також: Світлана Павелецька, «1+1 медіа» — про репутаційний менеджмент у бізнесі

— По-перше, варто пам’ятати, що журналіст не бачить жодної інформації про вас – лише ім’я та місце роботи. А оскільки кількість користувачів жваво зростає, то й конкуренція за увагу журналіста теж збільшується. Тому перше, що треба зробити — це представити себе. Варто використати декілька фактів, які аргументують, що ви — компетентні у даному питанні, бо ви працювали колись з цією темою або вивчали її, і з вами варто продовжувати діалог. Цей факт, що людина може претендувати на експертність, може бути «заритий» давним-давно, ще у студентські роки.

Журналістам найчастіше потрібні короткі та змістовні коментарі, де експерт не відхиляється від теми і не переходить у загальні думки, які насправді є «водою». Писати коментар можна навіть тезово, а журналіст потім обробить ваші тези. Особливо цікаво читати приклади з власного життя, бо люди не так люблять читати сухий фактаж, як історії про інших людей.

Ну і без помилок, звісно, бо вони наштовхують на думку про те, що людина просто безграмотна. Також важливо дотримуватися граничних термінів, і якщо коментар потрібен просто сьогодні – тоді перепитуйте, на яку саме годину. Адже ЗМІ планують, о котрій годині публікуватимуть матеріал. Відповідайте на питання лише тоді, коли відчуваєте, що можете дати повну відповідь. Також можна прикрілювати посилання на матеріали, які ви вже писали – це теж «плюс» до авторитетності.

Факти та цифри дають експерту авторитетність, але запорука цікавості, насправді, — інші люди.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: