Катерина Буяльська
Відомо, що криптовалюти виникли як своєрідний протест проти фіскального домінування держави і залежності від центральних банків. Дискусія навколо криптовалют та технології blockchain наразі нагадує кота Шредінгера: допоки «закрито» скриньку цієї технології для широкого загалу — незрозуміло, чи «жива вона», чи ні. Про токенізацію української економіки мова йде досить давно. І зараз у нашої держави є 2 шляхи розвитку подій: толерування криптобізнесу та криптотехнологій або ж конфлікт і заборона всього, що пов’язано з криптовалютами. Ми зібрали 10 тез експертів конференції «Криптовалюти: Нові виклики для фінансових інститутів», що відбулася минулого тижня у Києві.
Станіслав Подьячев, Blockchain Lab
— У нас в законі не написано, що ви маєте право займатися операціями з біткоїнами, але є публічне та приватне право. Публічне регулює відносини між органами держвлади і громадянами, а також органів між собою. Приватне право регулює відношення між фізичними особами, фізичними і юридичними, юридичними між собою. І тут діє принцип: «Все, що не заборонено — дозволено». Він дозволяє розвиватися бізнесам і суспільству. Зворотний принцип: «Все, що прямо не передбачено — заборонено». Він з публічного права і покликаний обмежити владу чиновникам. Відповідно, неправильно заганяти бізнес в рамки публічного права і щось йому забороняти. Я вважаю, що регулювання потрібне. Але якщо цим займаються правоохоронні органи, то вони шукають, як заборонити або обмежити криптовалюти. Нам же потрібно, спираючись на досвід Білорусі та Естонії, робити вирішальні кроки в цьому напрямку.
Три простих моменти, Перше — дати визначення основним поняттям, пов’язаним з криптотехнологіями. Друге — створити реєстр криптоактивів, в якому описати: «Ось Bitcoin, а це його протокол». Це дасть державним органам розуміння з чим працювати. Третій момент — необхідно на законодавчому рівні прийняти мораторій на регулювання і додаткове обмеження прав займатися цим бізнесом.
Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine
— Блокчейн — це підривна технологія, яка має дуже багато цікавих властивостей. Одночасно ці ж властивості є викликом для існуючих систем. Невизначений статус криптовалют і блокчейну тільки погіршує те, що відбувається. Центробанки впевнені, що існуюча система — це надійно і назавжди. Але разом з тим вони пробують експерементувати, щоби в разі чого не залишитися «за бортом».
За рік витрачається близько $1 млрд в якості комісії за перекази грошей всередині України. Інша проблема, що в нашій країні ще дуже багато процесів зав’язані на готівці — і є попит на ці платежі. Напевно, не дуже хочеться віддавати цю систему під відкритий і доступний реєстр. Банк Англії проводив дослідження, в якому з’ясувалося, що перехід готівки в цифрові гроші додасть 3% до ВВП просто за рахунок прискорення процесів роботи з грошима.
Токенізація економіки скоротить витрати на «утримання» всієї цієї грошової маси і її контроль. Блокчейн також може бути застосовний для вирішення логістики грошової маси. Поки що роздуми з приводу токенізаціі можуть нас уповільнити, в порівнянні з країнами, які вже намагаються експериментувати.
Емал Бахтарі, НБУ
— У серпні 2017 року НБУ випустив прес-реліз, де було сказано, що криптовалюти не підпадають під жодне визначення, яке описано в законодавстві. Відповідно, його не можна назвати нелегальним, — так само, як майнінг, ICO
Ринок ICO — результати 2017-го та очікування від 2018 року, токени тощо. Якщо раніше основним приводом відкривати кримінальну справу було те, що можна вчепитися за слово «грошовий сурогат», то зараз таких справ немає. Але завжди можна придумати інші причини — це вже не в нашій компетенції. Зі свого боку ми визначили позицію: НБУ не збирається нічого гальмувати, ні в правовому полі, ні в технічному. Ми дивимося на Євросоюз, на те як там приймають закони з приводу криптовалют.
Наш підхід в тому, що гривня залишається єдиним платіжним засобом — незмінний. Розвиток криптехнологій не повинен заохочувати корупцію, відмивання грошей, фінансування протиправних дій. Весь світ бореться за прозорість транзакцій і ідентифікацію учасників операцій. Для нас важливо, щоби перекази здійснювалися прозоро. Тут питання стоїть і про володіння активами, і про декларування, і про сплату податків.
Руслан Чорний, Фінансовий клуб
— Проблем дуже багато, але я не вірю, що все можна обійти завдяки віртуалізації, яка дозволить від’єднатися від держави. Ті, хто використовує криптовалюти для незаконних дій — перші хочуть абстрагуватися. Але навряд чи вийде уникнути регулювання. Якщо мова йде про серйозні гроші, то регулювання неминуче — і з цим доведеться працювати. По суті в Україні регуляція зараз виглядає, як «витрушування»: приходить СБУ, забирає цілком реальні матеріальні цінності.
Я за те, щоб легалізувати відносини між фізичними і юридичними особами таким чином, щоб це можна було використовувати для інституціоналізації, коли юрособа зможе купувати легально криптоактиви і упаковувати це в продукти, які мають відношення до регульованих ринків. Приклади вже є: перший — це фонди, які мають можливість вкладати в криптовалюти, другий — деривативи.
Ерік Найман, Capital Times Investment Company
— У blockchain як у технологію вірять практично всі. У моєму розумінні є реальна економіка, де один одного можна «помацати», але вже почала формуватися віртуальна економіка, в якій умовно роботи продають щось один одному. Для її розрахунків потрібні спеціальні віртуальні валюти.
Сьогоднішні криптовалюти, на мій погляд, не є підходящими, але будуть взяті на майбутнє як шаблон. Швидше за все, у тій же віртуальній економіці з’явитися тіньова складова, де будуть свої валюти і банки. Але визначення статусу криптовалют на сьогодні необхідне. Адже є частина людей, яка хоче займатися цією діяльністю прозоро.
Віталій Шапран, Українське товариство фінансових аналітиків
— Я вважаю, що зараз проглядається 2 ймовірних рішення. Перше — формату британської влади, коли є публічна дискусія про регулювання. Другий сценарій — це Китай, де відбулася заборона криптовалют. В нашій країні заборона автоматично означає появу «чорного ринку».
Поки що я схиляюсь до того, що в нас буде перший варіант, або його якийсь сурогат. Практика нашої країни вказує на те, що без відсутності регулювання на ринку завжди з’являються якісь неприємні явища (наприклад, фінансові піраміди). Тому тривалий час без регуляції (може саморегулювання) просто призведе до загострення уваги силовиків на цьому сегменті ринку.
Вадим Груша, BlockSoftLab
— Якщо говорити про перехід економіки на криптовалюти, то основна проблема в тому, що в цій системі дуже нестабільний курс. Ніде немає центрів впливу, тому курс непередбачуваний в глобальному сенсі. Технічно це можливо стабілізувати, якщо blockchain почнуть впроваджувати на загальнодержавному рівні.
Технологія стане ефективним ресурсом, який потребуватиме підтримки саме в криптовалютних розрахунках. В принципі за основу можна буде взяти криптовалютний протокол, в якому буде певна централізація, але обумовлена повна прозорість для всіх учасників процесу. Це буде набагато ефективніше, ніж існуюча система.
Назар Поливка, Axon Partners
— Наразі письмове закріплення домовленостей сторін у форматі AML/KYC (ідентифікація і встановлення особи контрагента) — це важливий момент в проведенні ICO. Коли проекти ігнорують це і через деякий час приходять з фразою: «ми зібрали, тепер треба вийти в фіат», — то тут починаються шаманські танці в стилі «хто кого знає в якому банку». Токенізація вже давним-давно відбувається — і весь світ рухається в цьому напрямку. Прямої норми, що потрібно проводити AML/KYC в цьому напрямку немає.
Але кожного разу, коли ви прийдете в банк з заначкою крипти, вам скажуть: «а звідки це, що ви зібрали?». Тому хочемо ми цього чи ні, але ICO і криптовалюти рухаються в сторону прозорості.
Денис Довгополий, GrowthUP Group
— AML/KYC для івесторів — це зайва трата часу + розголошувати дані про себе не багато хто хоче. У Інтерполу вже є інструменти для відстеження гаманців замішаних в незаконних діях. До тебе спокійно можуть прийти із заявою: «У тебе є гроші від торговця наркотиками, якщо ти не покажеш власника цього гаманця, то вина за тобою».
Давайте подивимося на формулювання «децентралізована система і регуляція». Це все одно, що видати закон, що в Києві дощ йтиме 60 днів в році, а решту часу буде сонце.
Євген Лоза, EXCAVO
— Як на мене, біткоїни — це або перехідний інструмент, або вже ті гроші для переходу економіки на криптовалюти. З власного досвіду можу розповісти, що купив свій телефон в Києві за біткоїни. І на даний момент — це хороший інструмент економічних взаємин між людьми.