Реклама

30 людей, що досягли успіху до 30 років — версія  Forbes

Список Forbes 30 Under 30 зібрав не просто нудні історії успіху підприємців чи відомих людей. До переліку 2017-ого увійшли ті, хто своїми ідеями руйнують стереотипне мислення, коли жінка сприймається як домогосподарка, афро- та латиноамериканців вважають бідними нацменшинами у США, а трансгендерам заборонено бути моделями
Čytaty latynkoju
30 людей, що досягли успіху до 30 років — версія  Forbes
  1. Головна
  2. Бізнес
  3. 30 людей, що досягли успіху до 30 років — версія  Forbes
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Список Forbes 30 Under 30 зібрав не просто нудні історії успіху підприємців чи відомих людей. До переліку 2017-ого увійшли ті, хто своїми ідеями руйнують стереотипне мислення, коли жінка сприймається як домогосподарка, афро- та латиноамериканців вважають бідними нацменшинами у США, а трансгендерам заборонено бути моделями

Кварден Льюїс-Аллен

Браунсвіль — один з найбідніших районів Брукліна. За інформацією NY Daily News, понад 54% дітей Браунсвіля зростають у родинах, що знаходяться фактично за межею бідності. Лише половина людей працездатного віку мають тут роботу.

У 2013 році 30-річний соціальний підприємець Кварден Льюїс-Аллен вирішив заснувати у Браунсвілі неприбуткову креативну агенцію. Вона пропонує програми професійного розвитку місцевій молоді, аби побороти високий рівень безробіття та нестачу освіти. Тут протягом 6 місяців навчають навичкам в галузі науки, техніки, математики, мистецтва та дизайну. Учні працюють над вирішенням конкретних місцевих проблем — таких, як доступ до здорової їжі або боротьба зі злочинністю у районі.

Ана Каспарян

Каспарян залишила свою роботу на американському телеканалі CBS, щоби приєднатися до ліберального медіа-стартапу The Young Turks. Невелике радіо зросло до 3,5-мільйонної аудиторії у YouTube та венчурного капіталу обсягом у $26 млн. Ана Каспарян доклала чималих зусиль, аби канал набув такого успіху.

Програма підтримує ліберальну та прогресивну ідеологію в своїх політичних коментарях. Щодня прогятом двох годин у шоу йдеться про вплив грошей на політику, проблеми наркозалежності, соціальної безпеки, зміни клімату, вплив релігії, аборти та репродуктивні права. Не бояться автори говорити й про сексуальну моральність, громадянські права та проблеми несправедливості стосовно національних та сексуальні меншини. Серед головних своїх цілей вбачають нейтралітет та становлення політичної думки в традиційних засобах масової інформації.

Тіфані Ям

Тіфані протягом 4 років безкоштовно працювала у різних ресторанах, переймаючи у шефів їх професійні навички. Вона була в захваті від цього. Згодом вона зрозуміла: вона взяла все від стажування, що могла. Отже, пора робити крок вперед.

Тоді Тіфані знайшла бізнес-партнерів, аби заснувати свою ініціативу. Вона допомагає молодим талановитим кухарям знайти приміщення, сформувати концепцію та дизайн ресторану. За допомогою організації охочі можуть відкрити в обраному приміщенні ресторан.

Маючи фінансову освіту, Тіфані та її команда будують також фінансову стратегію закладу та шукають інвесторів, які погодяться допомогти втілити чиюсь мрію. За словами Тіфані, вони – не просто консалтингова компанія, що допомагає бізнесу одноразово, а потім зникає. Її проект бере участь у житті ресторану протягом довгого терміну, підтримуючи стосунки з працівниками ресторану.

Стеф Корей

Одного дня Джен (колега Стеф) збиралася у подорож. Шукаючи валізу в магазинах, вона не знайшла нічого зручного за адекватною ціною. Тоді Джен зателефонувала Стеф із пропозицією створити свій бренд. Того ж дня розпочалася історія Away.

За словами Стеф, її стартап Away, що створює валізи, має просте, але сміливе бачення свого шляху: «Бути брендом № 1 у світі». Щоби досягти цієї мети, Стеф Корей та її колега-співзасновниця Джен Рубіо не роблять нічого надприроднього. Вони лише акцентують свою увагу на соціальних мережах.

Таким чином бренд Away назбирав 171 тис підписників у Instagram. Намагаючись перетворити просто популярний акаунт в успішний бренд, за перший рік роботи засновниці бренду зібрали аж $12 млн. Також вони створили кілька колаборацій з американськими зірками. До слова, одним з інвесторів компанії є репер та музичний продюсер Jay-Z.

Еліс Чжан

В середньому, розробка одного нового препарату займає 12 років. Вартість цієї роботи – понад $2,5 млрд. До того ж, така клопітка багаторічна праця у 90% випадків завершується невдачею. З цим зіткнулася і 29-річна Еліс Чжан. Вона створила Verge Genomics, маючи на меті прискорити прогрес науки і знизити вартість наукових експериментів.

Її стартап — це важливий історичний момент для сфери біотехнологій. Проект працює над злиттям комп’ютерних наук та нових технологій для розшифровки людського генетичного коду.

Еспіноза Саламанка

27-річна Еспіноза Саламанка заснувала мобільний додаток DREAMers RoadMap. Це — програма, що допомагає незареєстрованим емігрантам по всій Америці шукати інвесторів та стипендійні програми, завдяки яким молодь може безкоштовно отримувати освіту у коледжах.

Саламанка вирішила розробити додаток, оскільки вона і сама пройшла через складний життєвий шлях. Родина дівчини переїхала до Каліфорнії з Мексики, коли їй, наймолодшій з 11 дітей, було лише 4 роки. Згодом Еспіноза стала першою у своїй родині, хто отримав повну шкільну освіту та зміг вступити до коледжу.

Щороку 65 тис незареєстрованих іммігрантів випускаються зі шкіл у США. Але лише 10 тис з них – випускники коледжів. Розуміючи, наскільки важлива освіта, Еспіноза Саламанка вирішила полегшити життя іншим дітям, маючи власний досвід еміграції.

Mortar

У 2014 році троє афроамериканців Деррік Бразіел, Вільям Томас II та Аллен Вудс заснували Mortar. Це – неприбуткова організація, що сприяє підприємницькій діяльності в малобезпечених кварталах у місті Цинциннаті, штат Огайо.

Одного дня, гуляючи районом, хлопці помітили, як багато нових кафе та ресторанів відкрилися у Цинцинатті протягом року. Це, певна річ, позитив. Але компанію стурбувало інше явище – те, що такі ж прості люди, як вони, залишилися осторонь від цих жвавих процесів. Згодом Деррік, Вільям та Аллен створили акселераційну програму. У ній протягом 12 тижнів будь-хто може навчитися основам підприємництва та розробити свій стартап. Багато хто з резидентів акселератора Mortar у минулому були безпритульними або ув’язненими.

Джозеф Скулінг

У 2016 році Джозеф став олімпійським чемпіоном з плавання на іграх в Ріо-де-Жанейро. На 100-метровій дистанції  у стилі батерфляй хлопець випередив  28-разового олімпійського чемпіона Майкла Фелпса та світових чемпіонів Чада ле Клоса і Ласло Чеха, що поділили друге місце. Заради того, щоби Джозеф міг продовжити тренування в США і як слід підготуватися до Олімпіади в Ріо, уряд Сінгапуру дозволив йому відтермінувати дворічну службу в армії. Це змагання принесло першу золоту медаль в історії Сінгапуру.

Міка Хендлер

28-річний Міка Хендлер заснував міжконфесійний хор YMCA Jerusalem Youth Chorus. Він запрошує молодь до мирного діалогу з двух ворогуючих сторін – палестинської та ізраїльської. Таким чином мусульманські та єврейські підлітки вже протягом 5 років зустрічаються в одному місці, аби поспілкуватися та разом поспівати.

Наступна мрія Хендлера – продовжувати розповсюджувати мир і в інших конфліктних точках світу, створюючи групи, де діти могли б зрозуміти один одного, співаючи разом.

Джулія Ландауер

З ім’ям Ландауер пов’язано кілька історичних моментів для жінок-гонщиць. Вже у 14 Джулія стала першою дівчиною, що перемогла на Skip Barber Racing Champion. Згодом – першою переможницею в чемпіонаті NASCAR K & N Pro Series за усю історію цього змагання.

Окрім цього, Джулія працює адвокатом в справах у сфері спорту, обстоюючи права жінок. «Якщо я допоможу людині подолати перешкоду, що заважала ій на шляху до своєї мрії – це буде найбільшим успіхом для мене», – каже Джулія.

Фабіан фон Хауске

Фабіан почав працювати на кухні у Мехіко, коли хлопцю було 15 років. Минуло 8 років і вже у 23 Фабіан відкриває свій перший заклад – Contra. Ресторан розвивався з неймовірною швидкістю. У перші роки критик Піт Велс із The New York Times відзначає Contra двома зірками. Особливо Піт підкреслив «яскравість кухні» та особливість меню – лише місцеві та сезонні інгредієнти.

Тоді, у 2015 році, Фабіан на хвилі успіху вирішує не зупинятися на досягнутому. Він відкриває ще один ресторан, який називає Wilder. Визнання не забарилося. Критики знову нагороджують заклад Фабіана і описують у своїх рецензіях як винний бар для релаксу з великою картою натуральних вин.

Анжела Луна

У 2016 році 23-річна студентка-дизайнерка Анжела Луна досліджувала питання життєвої важливості одягу для безпритульних та біженців. Тоді Анжела зрозуміла: необхідно створити колекцію одягу, призначену для надання допомоги. Її бренд ADIFF має девіз: «Втручання дизайну в глобальні проблеми».

Маючи $7 тис, вона розробила 9 моделей одягу. Всі вони зроблені з переробленого поліестеру, який робить одяг на 100% водонепроникним. Одна з моделей колекції – куртка, що легко перетворюється в затишний намет, де можна переночувати.

Пранав Ядав

Пранав – генеральний директор компанії Neuro-Insight, що займається нейромережами. Neuro-Insight розробила запатентовану технологію для дослідження та підвищення якості реклами.

Хлопець народився біля Нью-Делі і переїхав до Сполучених Штатів у 2003 році, аби навчатися у коледжі Карлтона. У 2009 році його віза закінчилася. Тож у посольстві йому дають 90 днів: або Пранав знаходить нову роботу, або повертається в Індію.

Тоді довелося використовувати всі свої зв’язки, пригадує підприємець. «Я знайшов роботу на 89-й день», — згадує Ядав. «Очільник Neuro-Insight, насправді, був дуже здивований тим, що мій знайомий рекомендував йому 25-річного хлопця без досвіду на посаду виконавчого директора. Наприкінці двогодинної зустрічі він сказав: “Добре, ви — мій генеральний директор”».

Заснована в Нью-Йорку технологія компанії (шлем, повний сенсорів і дротів) дозволяє побачити, як мозок реагує на маркетинг. «Люди навіть не знають, як і чому вони приймають рішення саме так», — зауважує Ядав. Ці дані можуть розповісти бренду, як саме споживачі сприймають його рекламу.

Янесса Леоні

У 2009 році Янесса здійснила поїздку до Парижа, що змінила її життя. На блошиному ринку дівчина помітила капелюх, виготовлений ще 1940-х роках. В той день Янесса купила його за €10. Всередині вона знайшла ініціали. Історія попередного власника настільки надихнула дівчину, що в неї зародилася ідея власного бренду.

Не маючи досвіду дизайну чи ведення бізнесу, Леоні протягом 2 років працювала нянею. Поки дитина спала, Янесса читала про бізнес. Потроху заощаджуючи зі своєї скромної зарплатні, вона назбирала $10 тис. Начитавшися книжок, Леоні вирішила перейти від теорії до практики і почала домовлятися про виробництво. Щодня вона робила десятки дзвінків та проводила безліч зустрічей. Врешті-решт дівчині вдалося знайти в Канаді завод, що був готовий виготовити першу партію капелюхів.

Отримавши товар, Янесса взялася займатися рекламою. І от як вона це зробила: дівчина витратила 5% з її $10 тис на подарунки редакторам модних ґлянців на кшталт Elle і Vogue. І це було вдале рішення. Моделі справили на журналістів позитивне враження, а згодом Леоні почали надходити замовлення. Сьогодні 24 моделі капелюшків від Янесси Леоні продаються в понад 450 магазинах у всьому світі.

Soulection

Soulection – це стартап, що розповсюджує електронну музику та хіп-хоп по всьому світу. Компанія працює, організовуючи фестивалі та допомагаючи невідомим виконавцям досягати успіху. Проект має свій лейбл та радіопередачу.

За Soulection слідкує понад 300 тис прихильників у SoundCloud. Там вони розміщують альбоми молодих виконавців та ремікси учасників стартапу. Проте фокусується компанія на іншому. Протягом останніх років вони організовують концерти, фестивалі та тури, з якими вони відвідали вже шість континентів. Так компанія сподівається знову зробити популярною електронну музику, що знаходиться у скрутному становищі вже 10 років та підняти її на новий культурний рівень.

Пече Ді

Пече, народжена у Тайланді, стала справді відомою після зйомки для мереж магазинів по продажу модної одягу у 2014 році, участь у якій взяло 17 трансекусалів. Згодом фото Пече з’явилися і в глянцевих журналах, і на білбордах, і на автобусних зупинках. Однак працювати з традиційними модельними агентствами було все також непросто. Пече часто доводилося стикатися з відмовами через свою «екстравагантну зовнішність».

«У Таїланді на вході в деякі клуби і бари до сих пір знаходяться таблички «Трансгендерам вхід заборонений». Це порушує права людини. Тому життя в Нью-Йорку набагато щасливіше, адже закони міста захищають права трансгендерів, відносини оточуючих покращується з кожним днем​​», – розповідає Пече.

Тому в травні 2015-го Пече разом з Дороті Палмер заснувала першу в Нью-Йорку модельну агенцію для транссекусалів Trans Models. За 4 місяці работи агенція уклала контракти з 19 моделями (10 чоловіків и 9 жінок) різних рас, ваги та зросту.

Брендан Гахан

Брендан залишив успішну компанію Mekanism, де протягом 10 років він керував маркетингом у соціальних мережах, аби розпочати все з нуля. Він заснував медіа-агенцію із назвою Epic Signal.

Читайте також: Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні

Стартап керує сторінками у соцмережах та створює відео для таких брендів, як, наприклад, Starbucks, Amazon та Pepsi. Компанія співпрацює з лідерами думок у соціальних мережах, аби за їхньою допомогою розповсюджувати рекламний контент та зробити його дійсно вірусним.

Досягнення Брендана полягає у стрибку поза свою зону комфорту, який він зробив, аби знайти нову маркетингову нішу. Він не прогадав: роботи Epic Signal швидко стали популярними і знайшли свою аудиторію. Сам Брендан – експерт у YouTube-маркетингу, а компанія отримала декілька важливих галузевих нагород.

Made In Space

Одна з найбільших перепон для будівництва в космічному просторі – це, в першу чергу, вартість. Підйом лише декількох тонн матеріалу до космосу коштує від десятків мільйонів до сотень мільйонів доларів, залежно від того, куди саме ви хочете «доставити» цей вантаж.

Саме про це довго думала команда Made In Space. І от що вони придумали. Хлопці розробили 3D-принтер, здатний працювати в космосі. Він виготовляє об’єкти для своїх клієнтів просто на місці. Зараз компанія працює над робототехнічною системою, здатною виготовляти великі об’єкти на орбіті.

«Наша головна мета полягає в тому, щоб перенести виробництво в космос», ​​— ділиться планами Майкл Снайдер, головний інженер компанії.

Discwoman

Від музичних чартів до фестивальних сцен — в електронній музиці домінують чоловіки. Це факт, що доведено аналітикою Forbes. Та з цим не погоджуються троє дівчат з Брукліну: Крістін Маккхарен-Тран, Френкі Декайза Хатчинсон та Емма Берджесс-Олсон. Тому вони і вирішили заснувати агенцію Discwoman. Вона свідчить: у таланту немає статі.

З цією думкою погодилося ще 200 жінок. Хоч Discwoman розпочав свою роботу лише в 2014 році, та за 2 роки група дівчат перетворилася в міжнародну силу. Discwoman — це хвиля змін, яка, на думку організаторок, скоро накриє всю музичну індустрію.

Зак Вайгал

Gamers Outreach Foundation – це неприбуткова організація, що надає ігрове обладнання та програмне забезпечення для дитячих лікарень по всій Америці. Ігри допомагають дітям позитивніше сприймати лікування, яке часто змушує їх надовго оселятися у лікарні. Заснував організацію 27-річний Зак Вайгал у 2007 році. Сьогодні Gamers Outreach працює з лікарнями по всій країні і робить щасливими понад 100 тис дітей щороку.

«Відеоігри допомагають процесу одужання, і це можна вважати як відволіканням від своїх проблем, так і терапією», — пояснює Зак. «Це мотивує піднятися з ліжка і спілкуватися з іншими дітьми в лікарні».

Ясмен Абу Фрайха

Доктору Абу Фрайха 27 років. Вона — співзасновниця та виконавчий директор організації Genesis. Її розташовано в Тель-Авіві, а працює вона переважно в Тель-Шеві, першому бедуїнському поселенні в Ізраїлі. Genesis спрямована на зменшення поширеності генетичних захворювань у закритих громадах, зокрема в громаді бедуїнів в Ізраїлі. Це стало можливим шляхом надання безкоштовних та доступних тестів на генетичний скринінг до одруження.

«Я сама родом з громади бедуїнів, тому я особисто бачила, наскільки жахливою є проблема генетичних захворювань», – розповідає Ясмен.

Чарльз Роджерс

Чарльз — актор, сценарист, продюсер, що брав участь у створенні декількох відомих серіалів та фільмів. Серед його найсвіжіших робіт — Search Party.

«Мені здається, що надихаюся саме безумством», — каже Чарльз. Так і є: критики регулярно хвалять роботи Роджерса за божевільні історії, які він вигадує чи знаходить, а також сатиричний тон, що часом переростає у чорний гумор.

Джош Бруно

До дня заснування своєї компанії Бруно вже встиг побути і інженером, і попрацювати у сфері інвестування. Але неочікувана новина вмить змінила хід життя Джоша. Його бабуся померла, і тому його 93-річний дідусь потребував догляду. Тоді родина хлопця спробувала усі можливі методи догляду за людьми похилого віку — від будинків для літніх людей та няньок до догляду власними силами у домашніх умовах.

Та нічого не могло зробити старість дідуся достатньо комфортною та безпечною. Тоді Бруно придумав Hometeam – компанію, що пропонує надійний варіант догляду в домашніх умовах для людей похилого віку та їхніх сімей. Компанія працює, надаючи повну медичну інформацію та індивідуально налаштовану програму в iPad для кожного клієнта.

Ліу Вен

29-річна Ліу стала першою китайською моделлю, нога якої ступила на подіум Victoria Secret Show. А ще вона є першою моделлю родом з Китаю, яка з’явиться на обкладинці американського Vogue. Окрім цього, вона стала першим обличчям бренду Estée Lauder, яка мала азіатське походження. У 2017 роціна рахунку моделі з’явилося ще одне досягнення. Вона є офіційним обличчям Chanel.

Мігель Гарза

Згідно з даними Стенфордської вищої школи бізнесу, лише 1% стартапів, що фінансуються венчурними інвесторами, мають засновника латиноамериканського походження. Та пошук коштів – це лише одна з проблем нацменшин в США, з якими доводиться стикатися в процесі ведення бізнесу.

Тому заробити семизначні суми за 3 роки вдається лише найталановитішим підприємцям. Так сталося і з Мігелем. 29-річний CEO Siete Family Foods, що виробляють тортільяс, пояснює: йому допомогла фортуна і трохи винахідливості.

Шон Петтерсон

StrongArm Technologies – це компанія Шона Петтерсона, що вирішує важливу проблему для робітників заводів та майстерень. Вони виготовляють захисні екзоскелети, аби допомогти менше травмуватися на робочому місці.

Петтерсон розробив цей стартап не просто так, адже і сам мав гіркий досвід втрати близької людини. Хлопець походить з родини американців, яких прийнято було називати «сині комірці», тобто робітники. Одного дня його батько, будівельник, помер від інфаркту просто на робочому місці, коли тому було лише 50 років.

Стартап 27-річного Шона продає екзоскелети від $275 до $630. Працюють вони, підтримуючи руки протягом дня. Костюми запобігають швидкій втомі, що впливає на м’язові деформації, травми та пошкодження спини.

Нога Ерез

Нога Ерез – співачка, музичний продюсер, автор музики та слів у жанрі електронної танцювальної музики. Її діяльність на хвилі популярності у Ізраїлі, звідки вона родом. Нещодавно вона випустила альбом, завершила тур містами та потроху виходить на міжнародну арену. В неї з’являються слухачі за кордоном.

Як і більшість електронної музики, пісні Ерез дозволяють втекти від реальності та розчинитися у власних думках. Але, з іншого боку, є у творчості дівчини і дещо таке, чого точно не очікуєш від танцювальної музики: це розповідь про своє реальне життя в Ізраїлі. Наприклад, сингл Dance While You Shoot критикує ізраїльський уряд. Є пісні і на інші теми: від сексуального насильства до проблем цифрової епохи.

Edenworks

Джейсон Грін і Метт Лароса заснували в Брукліні Edenworks. Це — компанія, що використовує технології аквапоніки для вирощування продуктів харчування. Працює це так: на акваріумі, в якому живуть риби, плавають контейнери, де росте, наприклад, зелень. Таким чином зелень «харчується» водою з добривом, яке виробляється рибами.

95% зелені у США вирощують компанії з Каліфорнії та Арізони. Аби продукт швидше ріс та повільніше псувався, виробники жертвують його якістю, додаючи у грунт хімічні добрива. Ідея Edenworks — використовувати природне добриво, яке не містить пестицидів та хімії, що шкодять людині.

Алекс Кларк

У 2014 році Алекс Кларк розпочала свій шоколадний бізнес — Bon Bon Bon в Детройті. Головна мета дівчини – зруйнувати старі кондитерські стереотипи, які вже віджили своє. Вона переконана: «Навіщо продовжувати використовувати той самий рецепт для начинок цукерок, якщо їх вже ніхто не їсть?»

За 3 роки розмах бізнесу вражає. Алекс вже придбала фабрику розміром 5 тис кв.м, відкрила другий Bon Bon Bon, запустила доставку по всій Америці, та найголовніше – зробила свій бренд впізнаваним. Також Bloomberg Pursuits назвали Bon Bon Bon одним з кращих бізнесів у сфері кондитерства.

Шоколад, імпортований з Перу та Еквадору, змішують з інгредієнтами, виготовленими фермерами зі штату Мічіган. В результаті на полицях крамниці з’являються незвичайні солодощі, які можна спробувати лише тут — як от цукерки з назвою «День народження» чи «Бекон та яйця». Сама Алекс називає принципи, які є основою Bon Bon Bon: шоколад не має бути шкідливим, упаковка не має коштувати дорожче за сам шоколад, а цукерки слід маркувати.

Клаудія Лі

Клаудія Лі — модельєрка з Нью-Йорку. Вона розпочинала свою кар’єру, як художниця, та згодом відчула: живопису замало, аби люди глибоко зрозуміли все те, про що вона думає.

Вона випустила власну жіночу лінію одягу ще у 2015 році. Тоді Лі було 29 років, і вона намагалася розповісти історії про своє власне життя та досвід її близьких через образи, які вона розробила. І що у цій історії найцікавіше – люди розуміють ці образи та ловлять думки, що авторка намагалася донести. Окрім Америки та Японії, одяг модельєрки продається і в Україні.

Share
Написати коментар
loading...