Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Сорок п’ять мільйонів: Бердянськ

Sorok p’jať miľjoniv: Berdjanśk

Від редакції: Наприкінці року Єва Якубовська, котра цьогоріч мандрувала спільно з БУР («Будуємо Україну разом») малими містами нашої держави, згадує місто поблизу моря та Ліній, які визначають його сьогоднішнє буття та майбутнє — про Бердянськ. Матеріал входить до тематичного циклу «Сорок п’ять мільйонів»
Vid redakciї: Naprykinci roku Jeva Jakubovśka, kotra ćogorič mandruvala spiľno z BUR («Budujemo Ukraїnu razom») malymy mistamy našoї deržavy, zgaduje misto poblyzu morja ta Linij, jaki vyznačajuť jogo śogodnišnje buttja ta majbutnje — pro Berdjanśk. Material vhodyť do tematyčnogo cyklu «Sorok p’jať miľjoniv»
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  За цей текст я вже сідала кілька разів, кілька разів я намагалася вкласти любов до Бердянська у живу складову. Тому що полотна Фешина та Айвазовсього з Куїнджі не минають даремно. Відповідно до стереотипів, що нам має презентувати маленьке курортне місто? Першим кліше, якщо таки мова йде про культурну сферу, — а про це мова рідко йде, — це туристичні культвідпочинки. А у цю концепцію навіть на підсвідомому, — або радше на підсвідомому — рівні, вкладаємо заходи масового характеру із обов’язково низьким інтелектуальним рівнем. Місто біля лінії. Прийшов час бути чесною, — я була не винятком. Вийшовши на вокзальній станції Маріуполь, далі проїхавшись у темпі фокстрот крізь сонячні вулиці будівель, помічених написами укриття, нарешті зустріла транспорт уже до Бердянська. Опинившись у місті зустрічі із морем, я як і тисячі туристів-зівак, які добирались у більшості таки цим єдино-прекрасним (чого прекрасним? – бо тим, що існує) транспортом були-таки не випадковими. Тому то закономірно, що сухий entertainment, який звісно присутній, але во славу, був і є не єдиним у своєму роді дозвіллям для різнотривалого типу мешканців. Виставляємо пунктиром, як же так трапляється? Акцент 2014 року. Коли пройшла лінія розмежування у наших відчуттях, і деякі міста на невизначений час стали за межами доступу як психологічного, так і фізичного, Бердянськ отримав своє Перетворення. Типовим для міст сходу є активна робота із ґрантовими, іноді спонсорськими коштами, які дозволяють мрійникам не тільки буйно мріяти, але й бурно діяти. Бердянськ не виняток. Море. Акцент Моря. Ви зауважите, що море було у Бердянську завжди і це ніяк не впливає на помітний розвиток останніх років, і я зауважу вашу рацію. Але тут потрібно повернутись до нашого попереднього акценту та плюсувати їх. Через тимчасове анексування Криму усі ласі до морського літнього відпочинку втратили одну з позицій переліку відпочинку. Так, Чорне море і його мама стали активно зростати у ціні та й зрештою у кількості лежаків на пляжі. Багато хто скерував свою увагу до ще одного таки привабливого та ще не зовсім мейнстрімного моря України. Акцент Мрійники. Знову ж таки повернемось до першого, де ми вже згадували про цим міських шаленців, які будучи як і простими містянами, що закохані у своє спекото-морське місто, чи просто працівниками державних структур діють. Бібліотека. Театр. Музей. Антикафе. Давайте зробимо мурал за 24 години? Або створимо у Бердянську столицю мод України, ну, і не тільки України. Мої горокракси заховані у цих місцях. Доросла бібліотека, де вже давно активно використовують мейнстрімне сьогодні у містах активного розвитку або вібруючих станів ґрант. Можна багато нарікати на рушничково-вишиванні та пінно-пляжні настрої департаменту культури, та було б не чесно не виділити, що саме у бердянському будинку культури Софіт функціонує театр, де виконують ролі діти з інвалідністю. А якщо вийти із приміщення Софіту та пройти справа уперед потрапимо у Бердянський художній музей імені Ісаака Ізраїлевича Бродського. Саме у цьому місті я отримала справжній естетичний катарсис, вперше у малому місті України. Я могла б багато розповідати про невеличку та наповнену іменами експозицію музею, де зблизька заглядаєш у очі втомлених Фешина чи губишся у хвилях Айвазовського, але краще вчасно зупинити кількість друкованих знаків, адже основна унікальність музею,як на мене, це його програмна діяльність. Це — не лише виставки місцевих талантів, але й лекції, концерти класичної музики, гастрольні перформанси німецьких акторів. 01/ 06 До новин про міських шаленців. Антикафе Час є створене із двома мрійницями, одна з яких — постійно вертаючись із Санкт-Петербургу — творить громадський культурний простір міста, де можна і у настільки ігри зіграти, і й вагітним опанувати одну із мов програмування. Час є у антикафе і для створення муралів по всьому місту — як в школах, так і на пляжах. Кошти на такі мрійності знаходять як і у самих містян, так і у місцевих бізнесменів. Саме вони, тобто засновниці антикафе, перетворили створення муралу на справжній перформанс, поставивши за ціль створити його за 24 години. За усіма спостереженнями близька подруга наших героїнь із Час є, у минулому модель вже тричі провела у місті Berdyansk Fashion Day. 01/ 03 Загалом за три дні співжиття із морським містом склалось чітке враження руху культури, навіть її активне штовхання нагору — і, на щастя, не у вигляді кулі — саме спільнотою, сформованою навколо Час є. Даруйте суб’єктивність у всіх її проявах. Місто бурхливої води, насиченої центральної вулиці Свободи вмістило в собі провокації і класику поп-культури із її носіями, Посейдонами та пінними-вечорами на березі моря. Особливий характер морських міст із сумішшю мрій у дії залишає післясмак ностальгії та бажання повернення, — і не до берега моря. #45 мільйонів — це кожен з нас, це унікальний космос, який об’єднаний одною країною, одною метою. Ще раніше Будуємо Україну разом почали їх об’єднувати у своїх волонтерських таборах, але цього року ми вирішили розповісти вам про тих, хто творить своє місто у своєму ж місті.

За цей текст я вже сідала кілька разів, кілька разів я намагалася вкласти любов до Бердянська у живу складову. Тому що полотна Фешина та Айвазовсього з Куїнджі не минають даремно. Відповідно до стереотипів, що нам має презентувати маленьке курортне місто? Першим кліше, якщо таки мова йде про культурну сферу, — а про це мова рідко йде, — це туристичні «культвідпочинки». А у цю концепцію навіть на підсвідомому, — або радше на підсвідомому — рівні, вкладаємо заходи масового характеру із обов’язково низьким інтелектуальним рівнем.

Місто біля «лінії»

Прийшов час бути чесною, — я була не винятком. Вийшовши на вокзальній станції «Маріуполь», далі проїхавшись у темпі фокстрот крізь сонячні вулиці будівель, помічених написами «укриття», нарешті зустріла транспорт уже до Бердянська.

Опинившись у місті зустрічі із морем, я як і тисячі туристів-зівак, які добирались у більшості таки цим єдино-прекрасним (чого прекрасним? – бо тим, що існує) транспортом були-таки не випадковими. Тому то закономірно, що сухий entertainment, який звісно присутній, але во славу, був і є не єдиним у своєму роді дозвіллям для різнотривалого типу мешканців.

Виставляємо пунктиром, як же так трапляється? Акцент 2014 року. Коли пройшла лінія розмежування у наших відчуттях, і деякі міста на невизначений час стали за межами доступу як психологічного, так і фізичного, Бердянськ отримав своє Перетворення. Типовим для міст сходу є активна робота із ґрантовими, іноді спонсорськими коштами, які дозволяють мрійникам не тільки буйно мріяти, але й бурно діяти. Бердянськ не виняток.

Море

Акцент Моря. Ви зауважите, що море було у Бердянську завжди і це ніяк не впливає на помітний розвиток останніх років, і я зауважу вашу рацію. Але тут потрібно повернутись до нашого попереднього акценту та плюсувати їх. Через тимчасове анексування Криму усі ласі до морського літнього відпочинку втратили одну з позицій переліку відпочинку. Так, Чорне море і його «мама» стали активно зростати у ціні та й зрештою у кількості лежаків на пляжі. Багато хто скерував свою увагу до ще одного таки привабливого та ще не зовсім мейнстрімного моря України. Акцент Мрійники. Знову ж таки повернемось до першого, де ми вже згадували про цим міських шаленців, які будучи як і простими містянами, що закохані у своє спекото-морське місто, чи просто працівниками державних структур діють.

Бібліотека. Театр. Музей. Антикафе. Давайте зробимо мурал за 24 години? Або створимо у Бердянську столицю мод України, ну, і не тільки України.

Мої горокракси заховані у цих місцях

Доросла бібліотека, де вже давно активно використовують мейнстрімне сьогодні у містах активного розвитку або вібруючих станів «ґрант». Можна багато нарікати на рушничково-вишиванні та пінно-пляжні настрої департаменту культури, та було б не чесно не виділити, що саме у бердянському будинку культури «Софіт» функціонує театр, де виконують ролі діти з інвалідністю. А якщо вийти із приміщення «Софіту» та пройти справа уперед потрапимо у Бердянський художній музей імені Ісаака Ізраїлевича Бродського. Саме у цьому місті я отримала справжній естетичний катарсис, вперше у малому місті України.

Я могла б багато розповідати про невеличку та наповнену іменами експозицію музею, де зблизька заглядаєш у очі втомлених Фешина чи губишся у хвилях Айвазовського, але краще вчасно зупинити кількість друкованих знаків, адже основна унікальність музею,як на мене, це його програмна діяльність. Це — не лише виставки місцевих талантів, але й лекції, концерти класичної музики, гастрольні перформанси німецьких акторів.

01/ 06

До новин про міських шаленців

Антикафе «Час є» створене із двома мрійницями, одна з яких — постійно вертаючись із Санкт-Петербургу — творить громадський культурний простір міста, де можна і у настільки ігри зіграти, і й вагітним опанувати одну із мов програмування. Час є у антикафе і для створення муралів по всьому місту — як в школах, так і на пляжах. Кошти на такі мрійності знаходять як і у самих містян, так і у місцевих бізнесменів. Саме вони, тобто засновниці антикафе, перетворили створення муралу на справжній перформанс, поставивши за ціль створити його за 24 години.

За усіма спостереженнями близька подруга наших героїнь із «Час є», у минулому модель вже тричі провела у місті Berdyansk Fashion Day.

01/ 03

Загалом за три дні співжиття із морським містом склалось чітке враження руху культури, навіть її активне штовхання нагору — і, на щастя, не у вигляді кулі — саме спільнотою, сформованою навколо «Час є». Даруйте суб’єктивність у всіх її проявах.

Місто бурхливої води, насиченої центральної вулиці Свободи вмістило в собі провокації і класику поп-культури із її носіями, Посейдонами та пінними-вечорами на березі моря. Особливий характер морських міст із сумішшю мрій у дії залишає післясмак ностальгії та бажання повернення, — і не до берега моря.

#45 мільйонів — це кожен з нас, це унікальний космос, який об’єднаний одною країною, одною метою. Ще раніше «Будуємо Україну разом» почали їх об’єднувати у своїх волонтерських таборах, але цього року ми вирішили розповісти вам про тих, хто творить своє місто у своєму ж місті.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: