Олексій Педосенко
Стокова фотографія — це велетенська індустрія, в якій задіяні найбільш творчі люди на Землі: фотографи, що створюють візуальний контент, і дизайнери, що ним користуються. Вона дуже швидко змінюється і завжди знаходиться на вершині нових трендів у фотографії та дизайні. Так чого ж ми й досі бачимо навкруги величезну купу давно неактуальних, стереотипних і відверто нудних фотографій?
Стереотипи у візуальній культурі квітнуть махровим цвітом, а причиною цьому є лінь. Набагато легше наслідувати кліше та додержуватися стандартних інтерпретацій. Візьміть хоча б портрет бізнесмена в костюмі. Звичайно, щоб зняти бізнесмена (чи бізнесвумен) у більш творчій манері, потрібно більше часу на роздуми і обмірковування.
Ми попросили 5 обдарованих фотографів, які працюють в абсолютно різних жанрах, переосмислити найбільш розповсюджені стокові кліше: жінку з салатом, щасливу родину, ділову нараду, вечірку, жінку на шопінгу та концепцію паростка. Для створення нових історій у них був один день, до 6 моделей та кілька знімальних павільйонів. Ось, що у них вийшло.
Фотограф-портретист і пейзажист Роман Пашковський
Роман знімав для брендів Ковальська, Садочок, Київстар, Pepsi, Lexus, Lipton, Petcube, Федорів, Bird in Flight, The Village, Уклон та багатьох інших. Він також співпрацював з журналами Vogue, ELLE Україна, Marie Claire, Esquire, Forbes та Harper’s Bazaar. Портрети Джамали та Дмитра Шурова роботи Романа Пашковського було використано у створенні обкладинок їхніх альбомів «Подих» і «Take Off» відповідно. Зараз Роман Пашковський розробляє тему взаємодії людей і природи і переважно знімає міські пейзажі, зібрані в окремий проект pashkovich.com
— Я уявляв собі цей проект чимось на кшталт боротьби проти кліше. Зрештою, стокова фотографія переважно складається з кліше, це така собі колекція стереотипних знімків, продиктованих ринком. Тут діють свої, певні правила, алгоритми та особливі підходи до виконання.
Можливість переосмислити цей аспект виявилася для мене дуже корисною. Особисто для мене це була нагода подивитися на структуру та принципи виконання своєї роботи у новому світлі. За дуже короткий час я зміг досягнути чогось, і це по-новому розширило мої горизонти
Вечірка
Вечірка в офісі компанії, де жінка працює серед переважної більшості чоловіків, при чому багато хто з них одружений. Деякі з чоловіків напевне сприймають жінок як сексуальні об’єкти, але ми точно не знаємо хто, і офісна вечірка зазвичай розкриває такі думки.
Нарада
Людина вигорає на роботі і не бачить світу, що її оточує. В якомусь сенсі робота — це наче рабство.
Жінка з салатом
Їжа має бути не тільки смачною, а ще й гарно оформленою, тож під час приготування страви я показав обидві ці сторони.
Шопінґ
У нашому регіоні багато хто купує продукти на ринку. Робочі дні не дають нам змоги робити великі закупівлі. Лише з роботи додому, з дому на роботу… Коли настають вихідні, люди виходять з тіні, гарно вбираються та йдуть на ринок. Це окремий світ.
Щаслива родина
Батько та син, тендітне створіння і зрілий чоловік. Це розповідь про близькість і справжність почуттів, про мить, коли дитина пізнає світ разом із батьком, за його сильним плечем.
Фотохудожник Поліна Карпова
Поліна живе і працює у Харкові. Навчалася у Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Член Української фотографічної альтернативи. Вона приймала участь у кількох персональних та групових виставках в Україні і закордоном. Поліна працює художником з костюмів і стилістом у багатьох музичних проектах та українських театральних постановках як фрілансер:
— В 4 з 5 фотосесій я знімала свою улюблену модель і мою подругу Ярославу, головну героїню більшості фотографій з мого портфоліо. Загалом, я просто додала добре знайомого мені персонажа і використала свою звичайну тактику для створення композиції. І взагалі, цей проект змусив мене почуватися дитиною, яку відвели в іграшковий магазин, де можна вибрати собі, що захочеш. Тож я повністю поринула у роль стокового фотографа.
Коли я дізналася, що проект буде зніматися у великій студії, я одразу ж уявила, що опинюся в чомусь схожому на голлівудські знімальні павільйони, де актори сновигатимуть туди-сюди у гримі. І мої сподівання дійсно справдилися
Вечірка
Я вирішила підійти до втілення проекту майже буквально: у знімку про вечірку є інтровертний персонаж — дівчина, що вже стомилася від святкування.
Жінка з салатом
Щодо фото із салатом, я скористалася одним з моїх найулюбленіших методів — абсурдною композицією.
Шопінґ
А ось і пані після шопінгу — ніякова, але одночасно чудова композиція, що зображає жінку-шопоголіка, яка прийшла до дому така втомлена, що вже не чує під собою ніг.
Паросток
Щодо фотографії з паростком у горщику, я вирішила додати трохи естетики у знімок типового садівника.
Нарада
Знімок наради, на мою думку, є найбільш класичним у стоковій фотографії, тому я свідомо хотіла зобразити боса з двома його офісними посіпаками, і тут я нічого власного не винайшла.
Fashion фотограф Максим Фіногеєв
Максим живе і працює в Одесі. Займається фотографією з 2009 року. Основний напрям його роботи у комерційній фотографії — мода. Після закінчення у 2015 році курсу концептуальної фотографії під керівництвом Романа П’ятковки Макс почав активно освоювати сучасне мистецтво. Переможець конкурсу «Фотограф року, 2016», першого українського конкурсу макетів фото-книг 2016 року, фестиваля молодіжних проектів Non Stop Media VIII 2016 року. Його останній проект, «Сезон закрито», який він розпочав на першому курсі школи Bird in Flight, демонструвався у 2017 році на персональній виставці в Одеському музеї західного та східного мистецтва:
— В нас було 5 різних сюжетів, 5 фотосесій і один день на зйомку (близько 10 годин). Я поставив 5 різних експериментів і трохи почувався, наче генератор ідей. Під час цього потоку думок, я усвідомив, що не зможу осмислити кожну ідею і втілити її так, щоб самому бути нею задоволеним. Тому коли я дивлюся на результати фотосесії, я не сприймаю їх як щось вже зроблене і закінчене, але скоріше як приклад для майбутніх задумів і концепцій.
Я підійшов до проекту з позиції свого бажання відступити від буквальних рішень, які в чомусь диктувалися основною темою. Для мене було важливо знайти слушну метафору, яка б точно відображала одну (не завжди позитивну) сторону явища
Жінка з салатом
Тут салат вплетений у композицію як елемент абстракціонізму. Виокремлені губи допомагають зосередитись на цій концепції.
Нарада
Від початку, ідея полягала у тому, щоб передати уявлення про спілкування у бізнес-середовищі. Щоб бути зрозумілими для своїх колег, персонажі мають виражати точні і чіткі думки, схожі на прості геометричні форми. Додавання у сцену з менеджерами повітряних кульок формулює ще одну ознаку переговорів — вони перетворюються на порожні балачки. Офісні працівники пропонують неефективні ідеї: вони лише удають, що працюють.
Вечірка
Сцена показує привітання друга з днем народження у соцмережах. Балансуючи між двома каналами комунікації, онлайном і офлайном, можна незчутись, як все зведеться до скупого обміну гіфками і смайликами. У цьому контексті я пригадую відомий вираз «людям потрібні люди» з фільму Тарковського «Соляріс».
Паросток
Виростити лимон і використати його для заправки салату, який буде їсти жінка з першої сцени. Взагалі-то, звичайна фраза «вижатий наче лимон» стала метафорою важкої роботи на противагу роботі менеджерів з другої сцени. Хочу зазначити, що це стосується не тільки фізичної роботи, але й також інтелектуальної.
Шопінґ
Посилання на нарочитий та яскравий поп-арт, який першим почав критикувати суспільство масового споживання. За ширмою пласких форм ми хочемо розгледіти людину, а не її придбання.
Фотожурналіст Іван Чернічкін
Іван — український фотограф, зараз мешкає у місті Боярка. Вивчав художню фотографію на факультеті кіно і телебачення в Університеті культури. З 2004 року працює фотожурналістом, публікувався у газетах «New York times», «Daily Telegraph», «Frankfurter Allgemeine Zeitung», а також у журналах «Vogue», «Русский Репортер», «Огонёк» и «Вокруг света»:
— Я — фотограф-документаліст. Ця нагода примірити на себе абсолютно іншу роль має для мене дуже велике значення. Під час втілення цієї ідеї, як і в роботі над власними проектами, я переважно дивився на моделей і скеровував їх.
Фотографії, зняті у рамках цього проекту, є свого роду тестом для глядачів. У кожному із зроблених знімків є відсилання до відомих витворів мистецтва чи робіт відомих фотографів
Вечірка
Паросток
Вигоряння
Шопінґ
Жінка з салатом
Ню-фотограф Майя Іва
Майя Іва — 21-річна фотограф і модель з Києва. Вона зайнялася фотографією задовго до того, як почала навчатися на курсі Віктора Марушенко у фотошколі Bird in Flight. В основному працює з фотосесіями у жанрі ню і автопортретами. Майя — феміністка і займає жорстку позицію проти об’єктивізації жіночого тіла у фотографії. Взяла участь у понад 20 виставках як засновник і куратор арт-групи FABRIKA:
— Раніше у мене не було можливості попрацювати зі стоковою фотографією, тож цей проект став моїм першим досвідом. Спочатку мені було трохи страшно, що я можу неправильно інтерпретувати жанр і створю щось зовсім далеке від бажаного результату. А в кінці, я намагалася перетворити відсутність досвіду на свою перевагу і під час створення цих знімків довірилася інстинктам. Було дуже цікаво побачити варіанти фотосесій інших фотографів — настільки там було багато незвичайних митців.
У процесі створення робіт у своїй інтерпретації я більше працювала з близькими асоціаціями і прямими тлумаченнями. Гадаю, це тому, що мою початкову тему, в якій задіяне оголене тіло, було не можна використовувати, тож мені довелося копнути трохи глибше
Жінка з салатом
Я — вегетаріанка, тож тема поїдання салату була для мене не надто банальною чи нудною. Тому салат був присутній на знімку у вигляді частини жіночого тіла, як символ гармонії між природою і людським тілом.
Шопінґ
Я дійсно погано ставлюся до нетолерантності. Люди дуже охочі до засудження інших людей, не зовсім звичайних, не схожих на них самих. На знімку показано жінку, скоріше за все домінантну: у своїх сексуальних вподобаннях вона Пані. Вона також може зайняти високу роль у будь-якій серйозній царині, а її сексуальне життя стосується лише її або її та її партнера/-ів. Ніхто не має права втручатися у приватне життя іншої людини.
Вечірка
Метою цього знімку було створити найбільш правдиву та природну сцену. Постановочні, фальшиві знімки з купою усмішок були б великою помилкою. Працюючи над сценами вечірки, я приділила увагу таким речам, як рухи і вирази обличчя. Крім того, у кадрі є атрибутика BDSM, як нагадування того, що вечірки можуть бути досить різноплановими, і нам не варто їх засуджувати.
Паросток
Це автопортрет і його суть — у поєднанні людини і природи в одне ціле. А вам ніколи не здавалося, наче з ваших вух, рук і ніг от-от виростуть квіти? Я почуваюся, наче я знаходжуся у постійному процесі перетворення на рослину. Використання землі у той спосіб, який я застосувала під час фотосесії, напевно прискорило цей процес.