Анна Савчинська
Ми поговорили із проектною менеджеркою 4City Олександрою Ільяшенко про те, як розпочиналася робота над проектом та які враження від запуску у перших гостей та у персоналу і співзасновників ініціативи, що покликана змінити Одесу на краще.
—Які враження від перших днів роботи у вас та у ваших гостей?
Ми почали працювати з 29-го квiтня зробили щось схоже на pre-party для засновників і друзів (тобто перші гості самого ресторану були безпосередньо засновники). І якщо чесно, то персонал трохибоявся і нервував, тому що це був їх перший повноцінний робочий день, — але все вийшло добре.
Зараз ми працюємо в тестовому режимі. Можна прийти замовити майже все меню, але це стосовно кожного дня окремо. Наприклад, якщо ви приходите в понеділок, то можете замовити меню «Нью-Йорк», якщо у вівторок — меню «Тель-Авів», у середу — «Одесу» і так далі. В майбутньому ми відкриємо повністю все меню, всі 4 країни. 19 травня все буде готове — і ми офіційно відкриваємось.
— Якими будуть перші соціальні проекти, що їх підтримає 4City?
Наразі ми ще не обрали ніякого проекту, тому що працюємо над створенням форми для подачі проектних заявок, а також над створенням курсу для усіх бажаючих, хто хоче подати проект, але не знає, як це зробити правильно. Українці часто плутають ідею з готовим проектом. Тому наші співзасновники вирішили зробити безкоштовний навчальний курс, усі бажаючі зможуть його пройти і дізнатись як правильно подати свій проект. Ми будемо розглядати всі ідеї, але будемо обирати проекти, що будуть корисними для нашого міста, для Одеси загалом, але не на користь якоїсь окремої людини. Перші збори засновників мають відбутися у серпні, тож саме тоді буде обрано проект на який піде фінансування.
—Чому обрали шлях запуску свого окремого закладу, а не долучення — наприклад — до вже існуючої франшизи Urban Space?
Ми дуже поважаємо Юру Филюка, ми з ним товаришуємо. Часом Юрко допомагав та консультував. Але ще на початку ми вирішили, що робимо окремий проект зі схожою ідеєю. Чому окремий? Тому що в нас є дуже гарний підпріємиць і ресторатор Алекс Купер, який розробив окрему концепцію, також не потрібно було платити за франшизу. І звісно, Одеса — все-таки інше місто, і ми орієнтувались на людей, на саму Одесу, захотіли підкреслити її винятковий статус, зробити власний, окремий бренд.
—Які бачите основні перспективи, ризики і можливості соціального підприємництва в Україні?
Особисто моя думка така: сам термін «соціальне підприємництво» не дуже розповсюджений, і не кожна пересічна людина його знає та розуміє, що це таке. Нашою метою є донести до людей, до українців, до одеситів, що таке соціальне підприємство, як воно працює, як його побудувати, як працювати, як долучатись до подібних ініціатив. І звичайно, ми маємо на меті зробити дуже популярне місце. 4City має стати локацією, куди б люди не просто приходили поїсти, а й долучитися до класних проектів. Сподіваємося, що таким власним прикладом покажемо і змотивуємо когось зробити щось своє. Це необов’язково має бути ресторан, це може бути будь-який бізнес, з якого можна віддавати відсоток на корисні проекти або на покращення міста. Ну, а що стосується ризиків, то ризики є всюди і постійно.
—Три головних уроки, які ви винесли із запуску
Із інсайтів: коли ти стартуєш, то розказуєш усім про свої плани,— і дуже багато людей, які одразу, ще навіть не прочитавши твою ідею, не долучившись до спільного створення, починають говорити, що це дуже погано, що це «ще одна ідея, з якою всіх обдурять»; що це просто якесь відмивання грошей тощо. Такі відгуки дуже демотивують — і взагалі не хочеться нічого робити, втрачаються сили; але ми це побороли за 9 місяців.
Ми точно знаємо: будь-який проект можна реалізувати, якщо багато людей об’єднуються навколо якоїсь ідеї, — тоді все вийде. У нас більше 200 засновників, розраховуємо на 300 — і не плануємо відступати. Цифра 300 не просто так з’явилась у нас. Середній показник ремонту в ресторані в Одесі — приблизно $1 тис. Ми розрахували, що зберемо 300 осіб, які дадуть по $1 тис — і в нас будуть кошти для того, щоб ми збудували цей ресторан. Ми зібрали більше $200 тис — і майже всі їх витратили. Та кілька засновників, які на сьогоднішній день долучились до нашого проекту, вирішили надати нам «безвідсоткову позику», допоки до нас не долучаться усі 300 осіб. Це зроблено, аби ми відкрились зараз. Ми повернемо ці кошти, коли усі 300 засновників будуть зібрані.
Коли ми запустили лендінґ проекту, нам прийшло декілька відгуків стосовно того, що він не україномовний. Тоді, коли ми це чули — нас це дещо шокувало. На сайті, який ми зараз робимо, ми передбачаємо можливість перемикання на кілька мов: англійську, російську та українську. Тож ще один урок — це дослухайтесь до порад інших людей.
Хочеться, щоб про цей простір знали не тільки в Одесі, але і знали в інших містах. У нас засновники не всі одесити: багато засновників з інших міст України, дуже багато засновників прийшло до нас з інших країн, тож можна сказати, що 4City – це міжнародний проект.
—Якою ви бачите Одесу за 2-3 роки після початку роботи 4City?
Хочеться, щоб наше місто стало кращим. По-перше — чистим. Я не хочу сказати, що у нас брудне місто, але просто хочеться, щоб люди долучились до ідеї покрашення, щоб задумувались про те, що треба сортувати сміття, прибирати за собою, не ламати те, що створив інший. Хочеться, щоб місто було охайним. Хочеться, щоб люди любили своє місто, щоб туристи приїжджали до нас. Хочеться бачити Одесу — відкритою, цікавою, яскраво та квітучою.