Олександр Мельник
Одні кажуть, що фрагментування навколишньої реальності за рахунок технологій несе у собі більше негативу, аніж позитиву. Інші зауважують, що технологічна революція несе у собі безліч можливостей. Хто має рацію і які тренди формуватимуть розвиток технологій надалі?
Почати треба із того, що виокремити різні напрямку розбудови технологій та їхнього використання — і поглянути на те, що відбувається у кожній із технологічних сфер.
Big Data — модне слово чи важлива складова сучасності?
Великі дані настільки величезні, що серед ключових завдань у роботі із ними — збір, зберігання, аналіз, кураторська робота щодо інформації, пошук, обмін, передача, візуалізація, обробка запитів, оновлення та конфіденційність інформації. Поки що ми спостерігаємо просто роботу із масивами. На часі перехід дл аналізу поведінки користувачів та побудови довгострокових прогнозів на їхній основі.
У 2017 році в сферу великих даних активно включиться технологія blockchain. Це змінить системи обліку контрактів, підходи до реалізації бізнесу та захисту банківської та іншої супутньої ділової інформації. Окремо слід зазначити зростаючу важливість систем автоматичного самообслуговування. Це дасть змогу аналізувати зібрані дані про користувачів без залучення додаткових фахівців: комп’ютерні алгоритми справлятимуться із обробкою краще за відділ аналітиків. Особливо важливою буде ця зміна для сегменту малих та середніх підприємців, у яких немає бюджету для того, аби винайняти вчених-аналітиків.
Час працювати в «хмарах»
Хмарні технології спростять моделювання та обробку наборів даних. Як зазначає у аналітичній доповіді Magic Quadrant компанія Gartner Inc.: «Очікування зараз найбільші стосовно cloud-сервісів як альтернативного варіанту розгортання аналітичних систем. Завдяки їхній гнучкості, маневреності та оперативності у ціноутворенні за такі послуги.»
Тепер не лише топ-менеджери розуміють потребу працювати із хмарними платформами, але й представники середньої управлінської ланки. Тому і самі компанії працюють над розширенням можливостей співробітників самостійно опрацьовувати великі дані через хмарні сервіси. З іншого боку — зберігається низка ризиків та пересторог з боку топ-менеджменту компаній. Тому робота із big data через «хмари» — це «палиця, що б’є в обидва боки».
Інтернет речей
Forbes описує інтернет речей як концепцію підключення будь-якого пристрою до інтернету із можливістю відключити чи перемкнути пристрій між різними бездоротовими (або дротовими) мережами. Найпоширеніші приклади — технології так званого «розумного дому», де двері відмикаються за допомогою мобільного додатку, а світло гасне, якщо ви виходите з кімнати.
У 2016 році можна було спостерігати справжній «бум» серед великих брендів щодо виходу на ринок подібних рішень для дому та офісу. У 2017 році варто очікувати перемоги одних виробників та відходу інших «на узбіччя». Зі скороченням розмаїття рішень варто чекати на регулювання і стандартизацію. Це буде на користь споживачам, для яких з’являться універсальніші рішення та захищеніші технології. Як тут не згадати про кібератаки на електромережі в Україні чи спроби зламу систем розумного контролю за електростанціями у 2016 році. Окремим сегментом ризиків та небезпек залишаються спроби хакерів отримати доступ до систем інтелектуального керування та автопілотів у автомобілях відомих брендів,
Зараз помітна фрагментація в сегменті інтернету речей. Але згодом із поширенням стандартів та спрощенням й уніфікацією фрагментованих та екзотичних рішень на ринку IoT поменшає. Поширення «розумних будинків» та офісів у сукупності із великими даними актуалізує наступний тренд. Це буде розбудова технологій штучного інтелекту.
Світ штучного інтелекту — це не лише офіси чи будинки
Академічні визначення штучного інтелекту містять згадку про здатність машини імітувати інтелектуальну поведінку людини. У 2016 році ми побачили, як голосовий помічник Alexa від Amazon здатен нарешті порозумітися із користувачами, які говорять не завченими командами, а звичайною мовою. Успіх цієї розробки говорить сам за себе. Вже понад 5 млн користувачів у світі включили Alexa та пристрої із підтримкою цього голосового помічника до складу своєї побутової техніки. Штучний інтелект нарешті став надбанням не науково-фантастичного кіно, а нашого із вами повсякдення.
Ще більші очікування щодо штучного інтелекту — у сфері охорони здоров’я. Число стартапів, котрі працюють над медиичними технологіями та використовують штучний інтелект, із 20 проектів у 2012 році зросло до майже 70 компаній — у 2016-му. Не лише окремі команди працюють у цьому напрямку. У складі персоналу медичного гіганта Philips близько 60% дослідників, розробників та інженерів програмного забезпечення сьогодні працюють над інноваціями в галузі IT у медицині.
Штучний інтелект насамперед потрібен, щоби удосконалити інструменти та системи діагностики захворювань. Зміни у знімках та контрастних зображеннях, які пропускає людське око, може зауважити комп’ютер. Інтенсивна терапія, герантологія, боротьба із хронічними хворобами, превентивні обстеження, діагностика у людей похилого віку чи пацієнтів із груп ризику — такі ключові напрямки, над якими працюють медичні стартапи із штучним інтелектом.
Нещодавно об’єднана команда інженерів-програмістів, дизайнерів та інших фахівців створила і представила перше перевірене рішення для радіологів. При дистанційному моніторингу пацієнтів штучний інтелект може включити віртуальну допомогу для медсестер та діагностів.