Олександр Мельник
Мешканцям Києва пропонують перейменувати на честь Малевича одну із площ у центральній частині столиці. Ця місцина, на думку авторів петиції, стане додатковою туристичною родзинкою столиці, а також сприятиме поверненню імені Малевича у топонімічний контекст України.
Далі цитуємо петицію:
«Зараз міська влада працює над тим, щоб Контрактова аж до Поштової стала пішохідною зоною майже разом із Андріївським узвозом. Це утворить «старе місто» для туристів (так, ми всі знаємо, що старе місто — то від Андріївської до Золотих, але щоб зробити цей кусок пішохідним, треба набагато більше часу та роботи). Для туристичного поштовху і так поки достатньо — але давайте брати ширше. Рік тому проводилось опитування, чиїм ім’ям слід назвати аеропорт Бориспіль. Переміг Іван Мазепа, хоча багато людей виступали за Малевича, бо це — впізнаваний усім світом бренд, який потрібно «застовбити» за Києвом. Весь світ завдяки туристам, що приїздитимуть до Києва і гулятимуть центром, має знати, що Малевич — киянин. І площу потрібно красиву зробити, пам’ятник поставити, чи чорного куба в сучасному стилі, музей поблизу зробити (приватний чи муніципальний — не так важливо)»
Що варто знати про Казимира Малевича
Казими́р Севери́нович Мале́вич народився у Києві 1878 (за іншими даними — 1879) року у Києві. Був одним із засновників супрематизму та кубофутуризму, вів викладацьку діяльність, відомий як теоретик мистецтва
Вікіпедія
До 17 років жив на Поділлі (Ямпіль), Харківщині (Пархомівка, 1890-1894, Білопілля), Чернігівщині (Вовчок, Конотоп). Малювати вчився у Миколи Пимоненка, в Київській мистецькій школі (1895–1897). Із Києвом його життя пов’язує навіть факт хрещення: похрестили майбутнього художника на вулиці Костельній у костелі св. Олександра у столиці.
Став одним із засновників абстрактного мистецтва. 1915 року започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм. 7 грудня 1915 року вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва. Згодом з’являється картина «Біле і чорне». Також Малевич видавав журнал «Supremus» (1916); у 1927 переїхав до Києва, де зусиллями Миколи Скрипника Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на мистецьку тематику в журналі «Нова ґенерація» (1928–1929) у Харкові. У 1927–1930 викладав у Київському художньому інституті, де в цей час працювали Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський, Вадим Меллер, Олександр Богомазов, Василь Касіян.
Автор картин: «Купальниці» (1908), «Дачник» (1909–1910), «На жнива» (1910), «Жнива» (1912), «Лісоруб» (1912), «Квітникарка» (1913), «Динамічна композиція» (1915), «Дівчата в полі» (1928–1932) та багатьох інших
Чи існують інші об’єкти, названі на честь художника
У вересні 2012 депутати Київської міської ради підтримали ініціативу про перейменування у Києві вулиці Боженка на вулицю Казимира Малевича (саме на цій вулиці, тоді Бульйонській, народився художник).
2016 року ім’я Казимира Малевича пропонували дати аеропортові “Бориспіль”, але тоді конкурсним голосуванням цей варіант не було обрано.
Як підтримати ідею
Підтримати петицію можна на сайті КиївРади.
На голосування відведено 90 днів — тобто підтримати петицію можна до 10 серпня 2017 року. Щоби Київська міська рада розглянула петицію, вона має набрати не менше 10 тис голосів на свою підтримку. Спочатку питання розглядатимуть у Київраді, потім його виносять на громадські обговорення, і лише потім перейменування площі на честь Малевича буде винесене на голосування та втілюватиметься в життя.
Також для ініціативи створено Facebook-сторінку.