Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

7 тез про майбутнє

7 tez pro majbutnje

Конспект розмови iForum Futuristic Talks — про те, що чекає нас у найближчому майбутньому
Konspekt rozmovy iForum Futuristic Talks — pro te, ščo čekaje nas u najblyžčomu majbutńomu
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Головними спікерами вечора були Олександр Ольшанський (венчурний інвестор, президент холдингу Internet Invest, ідеолог та один із ключових організаторів iForum) та Денис Довгополий (співзасновник першого українського бізнес-акселератора GrowthUP). На часі — ключові тези їхньої розмови Людський мозок та венчурний капіталізм Наш мозок — продукт еволюції; але й капіталістичні взаємини та формування сучасної економіки — теж результат еволюційних перетворень. Сьогодні для успіху підприємці мають володіти навичками формування світоглядної моделі на основі того, який прогноз вони можуть скласти і як цей прогноз можуть втілити. Великі статки у сфері інновацій приходять до певних людей не тому, що ці люди не сплачують податки, занижують зарплати чи прибирають до рук чужі гроші. Просто ці підприємці вміють прогнозувати ризики та планувати свої подальші кроки, виходячи із власного бачення майбутнього. Саме такий шлях обрали Ілон Маск, Стів Джобс та Білл Гейтс. Не всі прогнози збуваються Лише 3 роки тому були зовсім інші очікування щодо технологій, і чимало прогнозованих «успішних історій» так і не стали реальністю. Чи не головний провал — розумні окуляри Google Glass, які навіть не змогли досягнути того, що зробив Snapchat зі своїми окулярами. Не можна виключати, що всі функції Google Glass перемістяться до автомобіля — голосове керування, інтелектуальні помічники, управління відеокамерами. І збулися песимістичні прогнози щодо створення хімічних джерел живлення високої ємності — тут так і не було досягнуто значних зрушень із 2013 року. Ми перебуваємо між «повстанням машин» та головними помічниками людства Обидва спікери погодилися, що ми стоїмо на порозі створення технології реплікації роботів іншими роботами. Поки що про це говорити зарано: навіть 3D-принтер не може повністю надрукувати інший 3D-принтер, бо витратні матеріали обходяться надто дорого, а швидкість такої роботи є низькою. Поки що роботизація людства нам не загрожує, а от автоматизація проникла за декілька років практично у всі сфери нашого життя. Наприклад, Uber та подібні стартапи на 50%-60% підміняю традиційні диспетчерські служби виклику таксі. Незабаром автоматизація та повністю автономне керування автомобілем теж стануть реальністю. Революція — Четверта промислова чи Перша економічна? Ми перебуваємо на початку суттєвого соціального зламу: росте нова економіка, відмирають цілі сегменти традиційних професій та цілі пласти технологій — чимось це нагадує перехід із парової тяги та тяглового транспорту на двигуни внутрішнього згоряння та електрику. Поява нових луддитів станеться незабаром: протести таксистів проти Uber, протести банків проти криптовалют — це вже перші ознаки появи «цифрових луддитів». Зміни в економіці тягнуть за собою зміни на кадровому ринку. Зараз спостерігається попит або на представників найбазовіших професій, або на фахівців складної інтелектуальної праці, зі специфічними навичками. Середня ланка менеджерів та спеціалістів ризикує залишитися без роботи на своєму ринку. Найслабкіше наше місце — не медицина, а освіта Попри автоматизацію та прогрес науки, продовжує падати якість освіти (і не лише в країнах третього світу). Занепад критичного мислення та інтелектуальних здібностей спостерігається навіть у тих, хто має формальну вищу освіту: достатньо поглянути на популярність гомеопатії чи «альтернативних практик» лікування. Ідея гарантованого базового доходу, посткапіталізму та соціалізму підживлює низьку освіченість та нерозуміння процесів розвитку економіки — і це актуально, на жаль, навіть для таких розвинених країн, як США. Оптимісти говорять про те, що традиційну освіту можна повністю замінити онлайн-платформами. Але слід зрозуміти, що онлайн-освіта (попри єє доступність та універсальність) ніколи не зможе замінити очне викладання та засвоєння знань. Силами 1 викладача у офлайн-просторі можна навчити 10 учнів — всі спроби онлайн-платформ спростувати це співвідношення і навчити мільйони веде до зниження якості освіти. Інвестувати в освіту потрібно, але при цьому треба змінити методики такого інвестування, як і методики викладання. Йдеться не про надмірну якість освіти, а про створення балансу між кількістю викладачів та студентів. Єдине, що може змінити ситуацію на користь «безкадрового» навчання — надзвичайно потужний штучний інтелект, залучений до процесів викладання. Макроекономічні показники програють реаліям нового життя Варто перестати покладатися на традиційні метрики успішності країни — такі, як ВВП, твердять Ольшанський та Довгополий. Обєктивнішим буде показник доданої вартості товарів та послуг: наукомісткі продукти мають вищу додану вартість, аніж металургія чи видобуток корисних копалин. Саме над цим працювали у США, поки «соцтабір» зосередився на ресурсній економіці. Інвестиції в науку дають незмінні результати з Другої Світової: допоки корпорації не вклали значні кошти та ризикнули із випуском пеніцилліну, лікування багатьох захворювань здавалося справою далекого майбутнього — а станом на вересень 1945-го масовий випуск антибіотиків вже став реальністю. До економічних трансформацій додається явище інтелектуального рабства та активізація полювання на «мізки». Поява візових барєрів частково повязана із цим явищем. Ми стоїмо на порозі чисів, коли державі належатиме не продукт праці фізичної, але праці інтелектуальної. Також Олександр Ольшанський та Денис Довгополий наголосили, що ми живемо у світі, що фактично вже став однополярним — і цей полюс перебуває за межами Атлантичного океану. 10-15 років — це максимальний термін, який відведений Європі у її нинішньому вигляді; наступною країною, що «вистрілить», стане не так Китай, як Індія. Що чекає на нас у найближчі декілька років? Важливим елементом світових економічних змін стануть криптовалюти та технологія blockchain. Через неї зміниться не лише практика роботи із іноземними валютами, але й схеми оподаткування. Крім того, більшість державних реєстрів та юридичних операцій мають значні перспективи саме за умов переходу на blockchain. На тлі економічних «стрибків» онлайн-ЗМІ продовжать і надалі свою переможну ходу, бо в них виробництво контенту йде швидшими, дешевшими та масовішими темпами та обсягами, аніж у традиційних офлайн-ЗМІ. Зміни торкнуться і онлайн-медіа: тут можливі трансформації існуючих соцмереж із збільшенням частки голосового управління. Що стосується перспектив України у всьому цьому, то ми збережемо статус антикрихкої держави, хоча і платитимемо за це значну ціну не в останню чергу через війну та посягання сусідів, яким не подобається стійкість та перспективність нашої країни. Громадянам України треба буде зосередитися на розбудові інтелектуального потенціалу та розвиткові сучасної української культури як в цілому, так і культури підприємництва зокрема. На головній світлині — Олександр Ольшанський під час виступу на iForum-2016

Головними спікерами вечора були Олександр Ольшанський (венчурний інвестор, президент холдингу Internet Invest, ідеолог та один із ключових організаторів iForum) та Денис Довгополий (співзасновник першого українського бізнес-акселератора GrowthUP). На часі — ключові тези їхньої розмови

Людський мозок та венчурний капіталізм

Наш мозок — продукт еволюції; але й капіталістичні взаємини та формування сучасної економіки — теж результат еволюційних перетворень. Сьогодні для успіху підприємці мають володіти навичками формування світоглядної моделі на основі того, який прогноз вони можуть скласти і як цей прогноз можуть втілити. Великі статки у сфері інновацій приходять до певних людей не тому, що ці люди не сплачують податки, занижують зарплати чи прибирають до рук чужі гроші. Просто ці підприємці вміють прогнозувати ризики та планувати свої подальші кроки, виходячи із власного бачення майбутнього. Саме такий шлях обрали Ілон Маск, Стів Джобс та Білл Гейтс.

Не всі прогнози збуваються

Лише 3 роки тому були зовсім інші очікування щодо технологій, і чимало прогнозованих «успішних історій» так і не стали реальністю. Чи не головний провал — розумні окуляри Google Glass, які навіть не змогли досягнути того, що зробив Snapchat зі своїми окулярами. Не можна виключати, що всі функції Google Glass перемістяться до автомобіля — голосове керування, інтелектуальні помічники, управління відеокамерами. І збулися песимістичні прогнози щодо створення хімічних джерел живлення високої ємності — тут так і не було досягнуто значних зрушень із 2013 року.

Ми перебуваємо між «повстанням машин» та головними помічниками людства

Обидва спікери погодилися, що ми стоїмо на порозі створення технології реплікації роботів іншими роботами. Поки що про це говорити зарано: навіть 3D-принтер не може повністю надрукувати інший 3D-принтер, бо витратні матеріали обходяться надто дорого, а швидкість такої роботи є низькою.

Поки що роботизація людства нам не загрожує, а от автоматизація проникла за декілька років практично у всі сфери нашого життя. Наприклад, Uber та подібні стартапи на 50%-60% підміняю традиційні диспетчерські служби виклику таксі. Незабаром автоматизація та повністю автономне керування автомобілем теж стануть реальністю.

Революція — Четверта промислова чи Перша економічна?

Ми перебуваємо на початку суттєвого соціального зламу: росте нова економіка, відмирають цілі сегменти традиційних професій та цілі пласти технологій — чимось це нагадує перехід із парової тяги та тяглового транспорту на двигуни внутрішнього згоряння та електрику. Поява нових луддитів станеться незабаром: протести таксистів проти Uber, протести банків проти криптовалют — це вже перші ознаки появи «цифрових луддитів».

Зміни в економіці тягнуть за собою зміни на кадровому ринку. Зараз спостерігається попит або на представників найбазовіших професій, або на фахівців складної інтелектуальної праці, зі специфічними навичками. Середня ланка менеджерів та спеціалістів ризикує залишитися без роботи на своєму ринку.

Найслабкіше наше місце — не медицина, а освіта

Попри автоматизацію та прогрес науки, продовжує падати якість освіти (і не лише в країнах третього світу). Занепад критичного мислення та інтелектуальних здібностей спостерігається навіть у тих, хто має формальну вищу освіту: достатньо поглянути на популярність гомеопатії чи «альтернативних практик» лікування. Ідея гарантованого базового доходу, посткапіталізму та соціалізму підживлює низьку освіченість та нерозуміння процесів розвитку економіки — і це актуально, на жаль, навіть для таких розвинених країн, як США.

Оптимісти говорять про те, що традиційну освіту можна повністю замінити онлайн-платформами. Але слід зрозуміти, що онлайн-освіта (попри єє доступність та універсальність) ніколи не зможе замінити очне викладання та засвоєння знань. Силами 1 викладача у офлайн-просторі можна навчити 10 учнів — всі спроби онлайн-платформ спростувати це співвідношення і навчити мільйони веде до зниження якості освіти. Інвестувати в освіту потрібно, але при цьому треба змінити методики такого інвестування, як і методики викладання. Йдеться не про надмірну якість освіти, а про створення балансу між кількістю викладачів та студентів. Єдине, що може змінити ситуацію на користь «безкадрового» навчання — надзвичайно потужний штучний інтелект, залучений до процесів викладання.

Макроекономічні показники програють реаліям нового життя

Варто перестати покладатися на традиційні метрики успішності країни — такі, як ВВП, твердять Ольшанський та Довгополий. Об’єктивнішим буде показник доданої вартості товарів та послуг: наукомісткі продукти мають вищу додану вартість, аніж металургія чи видобуток корисних копалин. Саме над цим працювали у США, поки «соцтабір» зосередився на ресурсній економіці. Інвестиції в науку дають незмінні результати з Другої Світової: допоки корпорації не вклали значні кошти та ризикнули із випуском пеніцилліну, лікування багатьох захворювань здавалося справою далекого майбутнього — а станом на вересень 1945-го масовий випуск антибіотиків вже став реальністю.

До економічних трансформацій додається явище інтелектуального рабства та активізація полювання на «мізки». Поява візових бар’єрів частково пов’язана із цим явищем. Ми стоїмо на порозі чисів, коли державі належатиме не продукт праці фізичної, але праці інтелектуальної.

Також Олександр Ольшанський та Денис Довгополий наголосили, що ми живемо у світі, що фактично вже став однополярним — і цей полюс перебуває за межами Атлантичного океану. 10-15 років — це максимальний термін, який відведений Європі у її нинішньому вигляді; наступною країною, що «вистрілить», стане не так Китай, як Індія.

Що чекає на нас у найближчі декілька років?

Важливим елементом світових економічних змін стануть криптовалюти та технологія blockchain. Через неї зміниться не лише практика роботи із іноземними валютами, але й схеми оподаткування. Крім того, більшість державних реєстрів та юридичних операцій мають значні перспективи саме за умов переходу на blockchain.

На тлі економічних «стрибків» онлайн-ЗМІ продовжать і надалі свою переможну ходу, бо в них виробництво контенту йде швидшими, дешевшими та масовішими темпами та обсягами, аніж у традиційних офлайн-ЗМІ. Зміни торкнуться і онлайн-медіа: тут можливі трансформації існуючих соцмереж із збільшенням частки голосового управління.

Що стосується перспектив України у всьому цьому, то ми збережемо статус антикрихкої держави, хоча і платитимемо за це значну ціну не в останню чергу через війну та посягання сусідів, яким не подобається стійкість та перспективність нашої країни. Громадянам України треба буде зосередитися на розбудові інтелектуального потенціалу та розвиткові сучасної української культури як в цілому, так і культури підприємництва зокрема.

На головній світлині — Олександр Ольшанський під час виступу на iForum-2016

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: