Медіапсихологія — як працюють маніпуляції у медіасередовищі на прикладах реклами

Čytaty latynkoju
Медіапсихологія — як працюють маніпуляції у медіасередовищі на прикладах реклами

Експерименти показують, що люди, які вважають себе невразливими до подібних маніпулятивних технологій, найбільш часто потрапляють «на гачок» маніпуляції у медіасередовищі. Але, скоріше, правильно було б сказати: якщо ви думаєте, що вами не маніпулюють, ви — у руках професіонала.

Функції маніпуляцій та пропаганди

  • нав’язування певних думок, ідеологій, цінностей, норм;
  • штучне створення образів ворога і героя, почуттів ненависті або обожнювання до потрібних об’єктів;
  • поширення вигідних стереотипів, стигм, ярликів, бар’єрів в інформаційному просторі.

Медіа є не тільки засобами впливу, а й величезними бізнес-центрами, що лише підсилють маніпуляційний алгоритм поведінки з кінцевою метою збільшення прибутку. Тисячі компаній по всьому світу ретельно досліджують свою цільову аудиторію — найдрібніші аспекти — страхи, бажання, турботи людей. Спираючись на такі «великі дані» з подробицями людських життів, скласти концепцію впливу стає набагато ефективніше. Нейропсихологія в цих реаліях вивчає:

  • методологію феноменів і закономірностей психологічного впливу медіасередовища як на людину окремо, так і на громадськість цілком;
  • застарілі і вже недіючі на «мозок з інформаційним імунітетом» сучасних людей аспекти маніпуляцій;
  • проблематику впливу на людську підсвідомість медіасередовища, що «мутує».

Знання  —  не завжди світло

В якісь моменти це знання може і засліпити. Медіасередовище стає все більш агресивним, потоки новинної, рекламної, маніпуляційної інформації відрізняються інтенсивністю і мобільністю. Перевірено ефективний метод змусити людину щось зробити — викликати сильне бажання, перетворити його в жагу та необхідність, обернувши на яскраву емоцію.

Комунікація на рівні підсвідомого

Читайте також: Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство

Всі людські потреби можна поділити на першорядні і другорядні, а також на раціональні та емоційні. Якщо раніше основний акцент робився на емоції (особливо розважальною індустрією), то зараз можна вдало переконувати і за допомогою сильних (бодай і псевдонаукових або алогічних) аргументів.

Людина споживаюча

Олена Іванова пише про те, що людство було завжди в ролі споживачів, і суспільство з владними структурами постійно стимулює до безперервного збуту, диктуючи поведінку «купити! взяти! придбати за будь-яку ціну! накопичити, відкласти, позичити…»

Цим пояснюється і маркетинговий прийом регулярного «старіння» із закономірним «омолодженням» продукції. «Новинки!» та почуття «Я вже не у тренді» змушує купувати знову і знову. Адже як можна залишатися в минулому з мобільним пристроєм, який не вміщає в себе нові функції та оновлений дизайн? А як можна не спробувати нову помаду, яка, як переконують нас з екранів люди в білих халатах, стала революцією у світі косметології?

Унікальні торгові пропозиції (УТП) покликані посилити пропозиції: акції, знижки, розіграші змінюють одні одних, не даючи перевести дух «людині споживаючій» і людині, якій властиво бути не до кінця задоволеною тим, що вона має.

Обмеження у часі придбання і в кількості продукції — універсальні «золоті рецепти» сильної пропозиції, як стверджують маркетологи та як підтверджує практика.

Психологічні прийоми для штучного створення потреб з метою пропаганди або збільшення збуту продукції:

  • апелювання до фізіологічних потреб (що може втамувати спрагу і голод, убезпечити життя і здоров’я, задовольнити інстинкт розмноження)
  • відсилання до почуття безпеки (штучно поширені страх, ілюзія небезпеки або її перебільшення, хвилювання і почуття хисткості положення)
  • зачіпання страху самотності, критичних моментів в житті людини
  • потреба людини в повазі (задоволення людського его)
  • необхідність в позитивних емоціях, захист від стресу, прагнення до щастя, веселощів, краси
  • апелювання до необхідності самореалізації, успішності
Читайте також: Як захиститися від реклами в інтернеті — пропозиція із Принстона

Бренди часто грають з образами «ідеальності»: ідеальна сім’я, ідеальна зовнішність, робота і машина мрії, подорожі тощо. Про розвиток глибинних комплексів і почуття неповноцінності, запуск «щурячих перегонів» сказано вже чимало колегами по рекламній індустрії. Тому останнім часом багато брендів запустили в своїх PR-кампаніях зворотний процес — презентація справжнього обличчя. Відвертість, природність якою б вона не була, чесність і прозорість — ось на чому тепер грають бренди.

Використання фотографій моделей без Photoshop, презентація купальників на жінках різного віку, зовнішностей, національностей, соціальних шарів, руйнування стереотипів про представників різних країн — сучасний світ все частіше транслює «так» чесності через рупор піарників, рекламістів, бренд-амбасадорів, маркетерів-стратегів.

Купуємо — потім думаємо

Філос і Фобос. Любов до чого-небудь і страх чого-небудь. На цих пластах будується більшість стратегій і рекламних кампаній. Само собою, складно уявити середньостатистичну людину, яка сідає за стіл, аби обміркувати, які ж її слабкості використовують соціальні структури (влада, бізнес, громадські організації), щоби домогтися бажаного від неї як від споживача та громадянина. Найчастіше, якщо ми і помічаємо в своєму емоційному тлі сумління і невпевненість у правильності своєї покупки, то вже з продуктом у руці або з підписаним договором.

Емоції мої — вороги мої?

Так чи інакше, який би рівень емоційного інтелекту не був у людини, маніпулятивні технології налаштовані і впливають на всіх з різною силою.

Вони побудовані на людських слабкостях:

  • цікавість, очікування розв’язки інтриги
  • схильність до сугестивного впливу (тобто піддатливість до навіювання)
  • честолюбство, жадібність, заздрість, его, азарт і почуття неповноцінності
  • нездатність швидко приймати (правильні) рішення — у момент, коли від людини вимагається прийняти швидке рішення, вона часто губиться і швидше погоджується (маркетинговий прийом в інтернет-магазинах у такому роді: «При оформленні замовлення протягом 5 хвилин, даруємо знижку 70% на другу річ» тощо).

Далі буде