TheCooperThinks
“Deliver us Mars🪐” ідейне та ґеймплейне продовження “Deliver us the Moon”, яким же воно виявилося? Зараз поділюся з Вами враженнями та емоціями “Платина🏆” №84 вже в архіві.
Гра еволюціонувала в порівнянні з Місяцем, ми отримали більше можливостей, більшу гру, кращу графіку та кілька персонажів на екрані – з самотністю закінчено. Перша частина мала свій неповторний шарм одинокості в космосі, яка тільки підсилювала атмосферу. Тут ми втрачаємо дуже багато, головна фішка зникла. Такий от парадокс, ґейплейно два кроки вперед, ідейно – один назад, тому й прогрес, якщо він є, то ледь помітний.
Починається пригода вже знайомими видами.
Тепер гра має імена та персонажів, безіменний протагоніст залишився в минулому, ми гратимемо за Кеті, дочку прихованого антагоніста з першої частини. Якщо говорити чесно та відверто, Марс втратив ідентичність, яка була в Місяця – Наші напарники(Сара Бейкер, яку ми рятували до цього) псують атмосферу дзену та єднання з безкінечністю в космосі, адже вони мають основну функцію – бісити Вас та інколи допомагають розкрити сюжет, але в переважній більшості, вони просто присутні на екрані і ніяк не допомагають.
Ось “Наша дружня команда”, яка не допомагає.
Перша частина Нам дала чітке розуміння, що Ви повинні спасти людство в соло за невідомого героя чи героїню, а в Deliver us Mars Нам підсовують колег, які виконують функцію сторітейлінгу, але геть не ґеймплейну, вони не інтегровані в механіки гри та виглядають відверто зайвими. Сюжетно нічого майже не змінилося в кращу сторону, знову космічна місія з метою врятувати людство, цього подорож разу на Марс, дуже розчаровує ще й факт, відсутності пояснення подій після першої частини, вони подані хаотично та дуже в малій кількості. Сюжетний пазл та хронологію необхідно складати самому, можливо так і задумано авторами, але не усім таке подобається.
Кеті Йоганнсон – головна героїня “Deliver Us Mars”.
Гру я проходив паралельно зі своїм другом, Ми собі організували такий кооператив по отриманню Платини. Гра подобалася, але й розчарувала, одностайного рішення суддів не буде. До плюсів можна віднести: кращу графіку, нові механіки(лазання з льодорубами, привіт Лара Крофт), нові головоломки, довшу тривалість гри та дуже якісну космічну атмосферу і саундтрек. З мінусів варто відзначити: бісячих та тупих напарників, слабший сюжет та мотивацію персонажів, відсутність локалізації(як же це насточортіло) і відверто провальну кінцівку, на яку чи то не вистачило ідей чи то фантазії. Впродовж проходження Ми відмічали, що подобається, а що ні, так от, компаньйони(та їх телепорти) зібрали 90% дизлайків.
Краєвиди в грі, очевидна перевага, дуже атмосферно.
Ця дилогія дає Нам цікавий досвід науково-фантастичних подорожей на Місяць та Марс, без жодної стрілянини, бластерів, чужих і іншої нечисті. Дослідження та детективна історія, яка крок за кроком проливала світло на те, що відбувалося з людством, коли на них була покладена найважливіша місія – виживання. Людина завжди залишається егоїстичною твариною, яка турбується тільки про власний комфорт та інтереси, завжди жадає помсти і часто погані вчинки виправдовує благородною метою, яку сама й вигадала. Думаю розробники хотіли звернути увагу гравця саме на ці аспекти, космічний антураж гарно допомагає в розкритті цієї теми.
Ніби кадр з “Чужого”.
“Deliver us Mars🪐” – дійсно трішки слабша за “Deliver us the Moon”, але тільки через те, що на екрані додалося персонажів, як на мене. В око кидається недопрацьованість ідей, які реалізовані: персонажі недопрацьовані графічно, гра неготова була до лицевих анімацій і “кінематографічних діалогів”, механіка скелелазання прикольна, але чи потрібна?
UE4 все ще вміє дивувати.
Технічно гра краща(за виключенням деяких моментів) та досконаліша, але сюжет, який був козирним тузом Місяця, став піковою шісткою в Марсові(на злобу дня додав карткове порівняння, не зміг втриматися). Якщо грали в першу частину, то буде цікаво пограти і в другу, щоб отримати деякі відповіді, але далеко не на усі. Космічна тематика тут реалізована якісно: запуск ракети, польоти та зістиковка, вихід у відкритий космос, їзда на марсоході, гравітація – все на рівні, для поціновувачів жанру, саме те. Ну і ідеальна тривалість гри – 10 годин, вона не встигає надоїсти, легка та приємна “Платина🏆”.
А тут дуже крута великодка з Дюни. Люблю такі речі.
Від мене буде 7/10, майже збалансована гра, але деякі рішення розробників розчарували, не вистачило таланту авторам сценарію. Ну й не потрібно забувати, що це не ААА-проєкт, тому й вимоги до нього відповідні.