Як вступити до найкращих університетів світу: гайд від КМДШ

Як працює освітня система у закордонних ЗВО?

#1

Загалом усі українські випускники, які закінчили 11 класів, можуть вступити у будь-які університети або коледжі. У деяких країнах (як-от Велика Британія чи Нідерланди) для вступу необхідно пройти річну програму підготовки через різницю в освітніх системах. В університети США можна вступати як і через програми підготовки, так і відразу на перший курс.

Навчання у США та Європі відрізняється. Все сильно залежить від конкретної країни та університету, проте є загальні принципи, які лежать в основі навчання в англомовних країнах. Вища освіта традиційно складається з трьох основних рівнів — бакалаврату, магістратури та аспірантури.

1. Бакалаврат (undergraduate degree — BA, BSc) — це перший рівень вищої освіти, тривалість якого становить від 4 до 6 років, залежно від країни вступу та обраної спеціальності. У країнах ЄС, США та Канади термін навчання на більшості спеціальностей становить 4 роки, на медичних спеціальностях — 5-6 років. Після отримання диплому бакалавра випускник може продовжити навчання на магістратурі або піти на роботу за своєю спеціальністю.
2. Магістратура (master’s academic degree — MA, MSc, MBA, LL.M, M.Div) — другий рівень підготовки терміном 2-2,5 роки. У ЄС та США випускники найчастіше після закінчення бакалаврату йдуть працювати. Ступінь магістра зазвичай прагнуть отримати, якщо планують займати керівні посади у бізнесі, працювати над науковими дослідженнями або займатися викладацькою діяльністю в університетах.
3. Аспірантура (postgraduate degree – PhD) — останній рівень вищої освіти, результатом якого є отримання вченого ступеня доктора філософії (Ph.D, PhD) після написання та успішного захисту дисертації. В українській системі освіти такий вчений ступінь також називають доктор філософії.

З 2005 року Україна приєдналася до Болонського процесу у рамках Євроінтеграції. Завдяки цьому, ми отримуємо дипломи, ступені та кваліфікації європейського зразка. Використання єдиної системи кредитних одиниць (система ECTS) дозволяє нам переходити у закордонні ЗВО, не втрачаючи здобуті в українському університеті кредити (години, які витрачаються на опанування предмету). Наприклад, можна закінчити бакалаврат в Україні та без проблем вступити на магістратуру за кордоном.

Як правильно обрати навчальний заклад та спеціальність?

#2

Очевидно, що розпочати треба з професії. Нема сенсу вступати виключно заради того, щоб вступити. У європейських, американських та українських ЗВО навчання дуже інтенсивне, тож якщо воно ще й стосуватиметься нецікавої спеціальності — це буде мука для студентів.

Щоб допомогти школярам визначитися із майбутньою професією, у КМДШ учнів вже з середньої школи ознайомлюють з різними професіями, а в старших класах організовують профорієнтаційні курси.

Коли бажану професію знайдено, варто визначитися з країною та мовою. У багатьох країнах Європи знання місцевої мови на рівні вище середнього дає значні преференції та знижки. Виключенням є Нідерланди, де навчання ведеться на 90% англійською, а також Норвегія, у якій є велика кількість програм англійською.

Далі можна проаналізувати рейтинги університетів. Наприклад, QS World University Rating або Times Higher Education World University Rankings. Та вибрати шортліст із найбажаніших.

Які тести потрібно складати для вступу за кордон (США, Європа)?

#3

У США зазвичай немає вступних іспитів, утім університети вимагають результати стандартизованих тестів. Вони бувають з англійської мови, загальні та профільні. Усього в Америці є 11 стандартизованих тестів. Знання з англійської перевіряються за допомогою IELTS або TOEFL. А загальні знання — Scholastic Assessment Test (SAT) і American College Testing (ACT). SAT має і профільні напрямки. Також буде врахований середній бал шкільного атестату.

У Європі все залежить від країни. У певних університетах вимагають здати вступні іспити. Подекуди необхідно пройти передпідготовче навчання, а в деяких університетах достатньо буде мотиваційного листа, знання мови та середнього балу атестату. Усі деталі можна знайти на сайтах університетів.

Який рівень англійської потрібен?

#4

Зазвичай університети не зазначають точні результати IELTS та TOEFL, які потрібні для навчання. Але загалом це має бути рівень С1 — тобто, “досвідчений користувач”. По шкалі IELTS — це від 7 балів із 9.

У Гарварді зазначають, що рівень TOEFL має бути не нижче 110 балів (із 130).

Англійська буде потрібна не тільки для прослуховування лекцій, а й для постійного спілкування і виконання завдань. Тому найкраще вивчати англійську одразу в середовищі. Такий інтегрований підхід реалізовано у КМДШ.

Також у КМДШ реалізували англомовний дебатний клуб, учасники якого отримали перемоги у двох раундах Гарвардського турніру.

На яких аспектах своєї біографії варто робити акцент при підготовці заяви?

#5

За кордоном дуже цінують благодійні, соціальні та громадянські активності. Якщо ви брали участь у будь-яких проєктах, направлених на допомогу враженим верствам населення, це може стати значним плюсом при вступі. Звісно ж значну роль можуть відіграти будь-які перемоги на конкурсах та олімпіадах.

Почати готуватися до вступу якнайкраще за два роки, чи хоча б за рік. За цей час можна підтягнути й необхідні знання, а також взяти участь у достатній кількості соціальних проєктів.

Волонтерство стане в нагоді при вступі у будь-який ЗВО, в тому числі й в Україні. Але за кордоном ще й необхідно мати документальне підтвердження такої діяльності.

Як якісно підготувати пакет документів: мотиваційні та рекомендаційні листи, резюме?

#6

Більшість університетів США вимагають такі документи:

• аплікаційна форма;
• транскрипт — завірений список оцінок з усіх навчальних закладів, перекладений англійською мовою;
• фінансовий документ — або фінансове зобов’язання про покриття коштів на навчання і проживання, або довідку про платоспроможність, яка підтверджується випискою з банку;
• сертифікати TOEFL/IELTS, а також SAT/ATC або інші;
• есе або мотиваційний лист до вступу;
• рекомендаційні листи від викладачів чи керівників школи;
• будь-які інші документи, які підтверджують унікальність абітурієнта.

Подавати можна одразу в декілька ЗВО. Але не треба забувати, що майже кожен бере плату за розгляд заявки, яка може складати від 50 до 150 доларів. Також в США існує онлайн-сервіс для подачі документів, який об’єднує понад 900 університетів.

У Європі не потрібні SAT/ATC, але може додаватися сертифікат зі знання мови країни, у яку ви їдете, та інших документів, які може вимагати ЗВО.

Як вчитися у найкращих університетах світу безкоштовно?

#7

Витрати на навчання за кордоном можна покрити частково або повністю коштом грантів або стипендії. Стипендії в США та Європі працюють не так, як у нас. Їх може призначати сам університет, уряд та приватні неурядові організації. Також в Америці можна отримати стипендію за спортивні досягнення.

Для того, щоб забезпечити своє навчання можна податися на великі стипендіальні програми. Це може бути Fulbright Scholar Program для США або програма Фонду імені Фрідріха Еберта для Німеччини, або інша.

Знання мови країни може сильно полегшити вступ і відкрити можливості до безкоштовного навчання. Такі опції діють у Німеччині, Словаччині, Чехії, Фінляндії.

Проте навіть якщо навчання буде безкоштовним, це не означає, що студентові не потрібно буде нічого платити. У Німеччині, наприклад обов’язковим є семестровий внесок, розмір якого варіюється від 150 до 1500 євро, в залежності від університету. Це не включаючи витрати на проживання та харчування, які можуть сильно відрізнятися в залежності від країни. Наприклад, у Фінляндії варто закладати на менш ніж 600 євро на місяць просто на життя.

В Україні існує дві форми навчання: бюджетна та контрактна. Щоб потрапити на бюджетну форму навчання, випускнику необхідно скласти ЗНО на високий бал. Якщо цього зробити не вдалося, варто спробувати податися на стипендію від університетів.

Також українські студенти отримують державну стипендію, розмір якої залежить від успіхів у навчанні, а також рівня акредитації ЗВО.