Novyny

Vidkryta galaktyka roztašovana na vidstani 600 mln svitlovyh rokiv i je dosyť maleńkoju. Za rozmirom vona menša v desjatky raziv, niž Čumaćkyj Šljah. Grupu včenyh, ščo zrobyly vidkryttja, očoljuje ukraїnśkyj akademik, astrofizyk Jurij Izotov. Vin u 2005 roci vin razom z amerykanśkym kolegoju vidkryv odnu z najmolodšyh galaktyk Vsesvitu

Novu galaktyku vyriznjaje te, ščo vmist vsih himičnyh elementiv u nij, važčyh za gelij – najnyžčyj sered vidomyh galaktyk iz aktyvnym zirkoutvorennjam.
<h4><strong>Ščo vidomo pro unikaľnu galaktyku</strong></h4>
Sučasna astrofizyka doslidžuje fizyčni harakterystyky tak zvanyh pervynnyh galaktyk. Vvažajeťsja, ščo ce perši ob’jekty Vsesvitu mistyly praktyčno lyše z vodeń i gelij. Pervynni galaktyky vidigravaly važlyvu roľ v evoljuciї ranńogo Vsesvitu. Zokrema, u nyh počavsja syntez elementiv, važčyh za gelij (azotu, kysnju, zaliza, vuglecju) i t.d. Pervynni galaktyky buly nevelykymy za rozmirom i masoju (u desjatky tysjač raziv menši za masoju, niž Čumaćkyj Šljah). Cja obstavyna ne davala vyvčyty їh jak slid, tomu astronomy šukajuť їhni analogy, roztašovani blyžče. Do ćogo času bulo vidomo lyše kiľka takyh galaktyk, sered nyh i ta, jaku astrofizyky Jurij Izotov i Natalja Gusjeva vidkryly v 1990 roci. U 2017 roci kolektyv včenyh (jakyj očoljuvav Izotov, i v jakomu brala učasť Gusjeva) zrobyv nove vidkryttja. Na poperedńomu etapi doslidžennja avtory šukaly taki galaktyky sered 4 mln i znajšly kiľka kandydativ. Najvirogidnišym iz nyh vyjavylasja galaktyka J0811 + 4730. Її sposterežennja provodyly na odnomu z najbiľšyh teleskopiv svitu — Velykomu binokuljarnomu teleskopi, jakyj roztašovanyj v Arizoni, SŠA.

[caption id="attachment_14679" align="alignnone" width="1138"]<img class="wp-image-14679 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4.jpg" alt="" width="1138" height="640" /> Jurij Izotov, astrofizyk[/caption]

<p>Novu galaktyku vyriznjaje te, ščo vmist vsih himičnyh elementiv u nij, važčyh za gelij – najnyžčyj sered vidomyh galaktyk iz aktyvnym zirkoutvorennjam.</p><h4><strong>Ščo vidomo pro unikaľnu galaktyku</strong></h4><p>Sučasna astrofizyka doslidžuje fizyčni harakterystyky tak zvanyh pervynnyh galaktyk. Vvažajeťsja, ščo ce perši ob’jekty Vsesvitu mistyly praktyčno lyše z vodeń i gelij. Pervynni galaktyky vidigravaly važlyvu roľ v evoljuciї ranńogo Vsesvitu. Zokrema, u nyh počavsja syntez elementiv, važčyh za gelij (azotu, kysnju, zaliza, vuglecju) i t.d. Pervynni galaktyky buly nevelykymy za rozmirom i masoju (u desjatky tysjač raziv menši za masoju, niž Čumaćkyj Šljah). Cja obstavyna ne davala vyvčyty їh jak slid, tomu astronomy šukajuť їhni analogy, roztašovani blyžče. Do ćogo času bulo vidomo lyše kiľka takyh galaktyk, sered nyh i ta, jaku astrofizyky Jurij Izotov i Natalja Gusjeva vidkryly v 1990 roci. U 2017 roci kolektyv včenyh (jakyj očoljuvav Izotov, i v jakomu brala učasť Gusjeva) zrobyv nove vidkryttja. Na poperedńomu etapi doslidžennja avtory šukaly taki galaktyky sered 4 mln i znajšly kiľka kandydativ. Najvirogidnišym iz nyh vyjavylasja galaktyka J0811 + 4730. Її sposterežennja provodyly na odnomu z najbiľšyh teleskopiv svitu — Velykomu binokuljarnomu teleskopi, jakyj roztašovanyj v Arizoni, SŠA.</p><div id="attachment_14679" style="width: 1148px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-14679" loading="lazy" class="wp-image-14679 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4.jpg" alt="" width="1138" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4.jpg 1138w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 1138px) 100vw, 1138px" /><p id="caption-attachment-14679" class="wp-caption-text">Jurij Izotov, astrofizyk</p></div></p>

Ukraїnśki astrofizyky vidkryly novu galaktyku

{:ua}Novu galaktyku vyriznjaje te, ščo vmist vsih himičnyh elementiv u nij, važčyh za gelij – najnyžčyj sered vidomyh galaktyk iz aktyvnym zirkoutvorennjam{:}

%title% %count(title)%

%sep% %sitename%

%name%, %sitename% %page%

%date% %page% %sep% %sitename%

%sitename% %page% %sep% %sitedesc%

%title% %page% %sep% %sitename%

%pt_plural% Archive %page% %sep% %sitename%

%title% %sep% %sitename%

%searchphrase% %page% %sep% %sitename%

%term% %page% %sep% %sitename%

%term% %sep% %sitename%

Новини

Відкрита галактика розташована на відстані 600 млн світлових років і є досить маленькою. За розміром вона менша в десятки разів, ніж Чумацький Шлях. Групу вчених, що зробили відкриття, очолює український академік, астрофізик Юрій Ізотов. Він у 2005 році він разом з американським колегою відкрив одну з наймолодших галактик Всесвіту

Нову галактику вирізняє те, що вміст всіх хімічних елементів у ній, важчих за гелій – найнижчий серед відомих галактик із активним зіркоутворенням.
<h4><strong>Що відомо про унікальну галактику</strong></h4>
Сучасна астрофізика досліджує фізичні характеристики так званих первинних галактик. Вважається, що це перші об’єкти Всесвіту містили практично лише з водень і гелій. Первинні галактики відігравали важливу роль в еволюції раннього Всесвіту. Зокрема, у них почався синтез елементів, важчих за гелій (азоту, кисню, заліза, вуглецю) і т.д. Первинні галактики були невеликими за розміром і масою (у десятки тисяч разів менші за масою, ніж Чумацький Шлях). Ця обставина не давала вивчити їх як слід, тому астрономи шукають їхні аналоги, розташовані ближче. До цього часу було відомо лише кілька таких галактик, серед них і та, яку астрофізики Юрій Ізотов і Наталя Гусєва відкрили в 1990 році. У 2017 році колектив вчених (який очолював Ізотов, і в якому брала участь Гусєва) зробив нове відкриття. На попередньому етапі дослідження автори шукали такі галактики серед 4 млн і знайшли кілька кандидатів. Найвірогіднішим із них виявилася галактика J0811 + 4730. Її спостереження проводили на одному з найбільших телескопів світу — Великому бінокулярному телескопі, який розташований в Арізоні, США.

[caption id="attachment_14679" align="alignnone" width="1138"]<img class="wp-image-14679 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4.jpg" alt="" width="1138" height="640" /> Юрій Ізотов, астрофізик[/caption]

<p>Нову галактику вирізняє те, що вміст всіх хімічних елементів у ній, важчих за гелій – найнижчий серед відомих галактик із активним зіркоутворенням.</p><h4><strong>Що відомо про унікальну галактику</strong></h4><p>Сучасна астрофізика досліджує фізичні характеристики так званих первинних галактик. Вважається, що це перші об’єкти Всесвіту містили практично лише з водень і гелій. Первинні галактики відігравали важливу роль в еволюції раннього Всесвіту. Зокрема, у них почався синтез елементів, важчих за гелій (азоту, кисню, заліза, вуглецю) і т.д. Первинні галактики були невеликими за розміром і масою (у десятки тисяч разів менші за масою, ніж Чумацький Шлях). Ця обставина не давала вивчити їх як слід, тому астрономи шукають їхні аналоги, розташовані ближче. До цього часу було відомо лише кілька таких галактик, серед них і та, яку астрофізики Юрій Ізотов і Наталя Гусєва відкрили в 1990 році. У 2017 році колектив вчених (який очолював Ізотов, і в якому брала участь Гусєва) зробив нове відкриття. На попередньому етапі дослідження автори шукали такі галактики серед 4 млн і знайшли кілька кандидатів. Найвірогіднішим із них виявилася галактика J0811 + 4730. Її спостереження проводили на одному з найбільших телескопів світу — Великому бінокулярному телескопі, який розташований в Арізоні, США.</p><div id="attachment_14679" style="width: 1148px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-14679" loading="lazy" class="wp-image-14679 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4.jpg" alt="" width="1138" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4.jpg 1138w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/09/94070b204906c3516f25a1467cabff30d95224d4-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 1138px) 100vw, 1138px" /><p id="caption-attachment-14679" class="wp-caption-text">Юрій Ізотов, астрофізик</p></div>

Українські астрофізики відкрили нову галактику

{:ua}Нову галактику вирізняє те, що вміст всіх хімічних елементів у ній, важчих за гелій – найнижчий серед відомих галактик із активним зіркоутворенням{:}