fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu

💼 Про що говорили на SHKALA 2021: підсумки форуму
Nasyčena dosvidom, insajdamy ta poradamy podija u sferi transformaciї ukraїnśkogo suspiľstva — Forum z komunikacij dlja sociaľnyh ta povedinkovyh zmin SHKALA 2021 — zibrala v odnomu onlajn-prostori biľše niž 40 mižnarodnyh ta ukraїnśkyh ekspertiv i biľše niž 2 000 «agentiv svidomyh zmin».
Насичена досвідом, інсайдами та порадами подія у сфері трансформації українського суспільства — Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA 2021 — зібрала в одному онлайн-просторі більше ніж 40 міжнародних та українських експертів і більше ніж 2 000 «агентів свідомих змін».
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Відкрила форум керівниця програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні Сінзіана Пояна. Людям потрібно бути разом, щоб змінювати суспільство, бо тільки спільно ми пройдемо кризові моменти та зможемо перетворити їх на можливості до переходу до кращих практик. Сінзіана Пояна. Керівниця програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні. . 🙋🏼‍♀️ Комунікації для соціальних та поведінкових змін. Спілкування із різними аудиторіями — цьому на Форумі було приділено окрему увагу. Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій для соціальних та поведінкових змін, керівниця відділу комунікацій для розвитку UNICEF Ghana, підняла тему комунікацій з нерішучою аудиторією. Вона запропонувала у ковідній комунікації звертатися до можливості захистити інших та почуття приналежності, також спрацює авторитет, наприклад, медики у комунікації, та звернення до суспільних норм. Із залякуванням треба бути обережним, бо воно спрацьовує як наркотик: кожен раз треба лякати сильніше, що дійде до паніки. Штрафи також працюють погано, найкраще рішення — мотивувати та спрощувати процедуру вакцинації. Спрощувати процедуру вакцинації та не залякувати, а надихати — про це говорили на панельній дискусії під модераторством Євгена Глібовицького, засновника експертної компанії pro.mova. Як комунікувати вакцинацію задля ефективності процесу — пошуки відповіді на це питання було складовою спеціальної теми Форуму Комунікації в епоху пандемії. Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ Україна, зазначила, що пандемійна комунікація українського уряду була переважно про цифри, і мало говорила людям, що потрібно робити, щоб не померти. Катерина нагадала, що тільки 40-50% медичних працівників хоче вакцинуватися, а за графіком — це перша група на вакцинацію. Після них піде група ризику — люди старшого віку, у яких не розвинена звичка вакцинуватися. І звернула увагу на таку групу як бізнесмени: ті, хто найбільше і найскоріше хочуть вакцинуватися. Євген Глібовицький продовжив тезу питанням, чому не використати ресурси групи суспільства, яка готова платити непропорційно багато, щоб забезпечити ресурсом інші групи. Глеб Вишлинський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, підтримав цю думку і звернув увагу, що потрібно сфокусуватися на організації процесу вакцинації, і все робити якомога простіше — наприклад, взявши технологію виборів. Віталій Руденький, керівник напрямку Leading in Complex World Інституту лідерства та управління УКУ, підтримав ідею спрощення і зауважив, що групи, які не хочуть вакцинуватися, добре реагують на емпатійність. Емпатія допомогла б процесу: показати у рекламі стареньку, яка вже вакцинувалася і радить іншим. Тимофій Брик, професор та дослідник KSE, додав, що позитив і заохочення працюють краще, ніж негатив і страх. І поділився інсайтом, що довіра зростає серед тих, хто залучений, тому питання — як зробити людей залученими, і цьому може допомогти децентралізація. Доктор Рорі Галлахер, керуючий директор Behavioural Insights Team в Австралії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні, розповів про державні комунікації під час пандемії та досвід Австралії. Про коріння соціальних змін спеціальний представник МЗС України із питань санкційної політики Олексій Макеєв поговорив із Лоттою Сільвандер, головою представництва ЮНІСЕФ Україна. Пані Сільвандер відзначили швидку реакцію української держави у березні 2020, а також залученість влади до комунікації щодо вакцинації. Вона порадила українцям вакцинуватись якомога швидше і сприяти тим, кому найбільше потрібна допомога. . 💁🏼‍♀️ Контролюючи інфодемію. Дезінформація щодо вакцинації — з цим питанням вже 15 років працює Ангус Томсон, старший радник з соціально-поведінкових наук у сфері імунізації головного офісу UNICEF. Дезінформація подається у певному форматі, аби викликати увагу, довіру, повторюватись. Як наслідок — антивакцинаційна поведінка. Аби впливати на рівень дезінформації, треба досліджувати соціальні мережі, причому на максимально локальних рівнях. На жаль ті, хто критикує вакцинацію, ефективніше впливають на людей, які вагаються, ніж ті, хто за вакцинацію. Отже, потрібно досліджувати, які стратегії використовують антивакцинатори, допомагати людям побачити дезінформацію, подбати про спрямування на коректні джерела інформації. Якщо існує брак необхідної інформації — ці прогалини треба заповнювати. Бо лакуну заповнить дезінформація. Або, як мінімум, чутки, — висловився Майкл Щур, засновник Телебачення Торонто‎ на панельній дискусії Як вижити в часи інфодемії?, яку модерувала Анна Суходольська, керівниця відділу соціальних і поведінкових комунікацій ЮНІСЕФ Україна. Вибудовувати комунікацію наперед, — ось рішення, бо коли дати у вакуум інформацію, чутки та дезінформація будуть ослаблені контраргументами. Це є інформаційна вакцинація. Андрій Кулаков, програмний директор Internews Україна, назвав це роботою з нав’язування власного порядку денного, яка має проводитися паралельно з роботою з дезавуації дезінформації. Він запропонував провести кампанію, щоб люди зрозуміли, що якщо з’їсти погану інформацію, то “буде зле, як від поганої їжі. Максим Скубенко, лідер та редактор проєкту VoxCheck, зауважив, що в Україні фейки ретранслюються на телебаченні, від чого відбувається шалена мультиплікація, посилена страхом та негативом. Якою ж має бути державна комунікація щодо COVID-19 та вакцинації? На це питання відповідала Маргарита Клещаєва, партнерка комунікаційної агенції PlusОne. Експертка запропонувала людям при владі усвідомити що існують менеджери та політики і більше переключатись на формат менеджер, відповідальний лідер. Вона наголосила на важливості системності у комунікаціях влади під час кризи — однакові меседжі від всіх інституцій, єдиний штаб — та проактивної позиції. Катерина Співакова, директорка Pleon Talan висунула ідею інтерактиву у державних комунікаціях, як спосіб підвищити цікавість до них. Комунікувати чесно та відверто, простою людською мовою — ось ключ до державних комунікацій без маніпуляцій. Євген Глібовицький підняв тему довіри: чому в одних країнах громадяни дотримуються державних рекомендацій, а в інших – ні. Він навів приклади низку катастрофічних подій ХХ століття, що зменшили кількість активних людей в українському суспільстві, і втілилися у дві травми: тоталітарну і колоніальну. Наразі в Україні більше 80-річних жінок, ніж 18-річних дівчат, зменшуються народжуваність та кількість працюючих молодих людей, не зростає тривалість життя. Україна знаходиться глибоко в цінностях та культурі виживання і страждає від колективної форми посттравматичного синдрому, навіть не усвідомлюючи цього. Дії держави накладаються на колективну травму та посилюють скепсис. . 🤓 Аналітика даних задля ефективного соціального впливу. Основне питання Форуму з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA — як підвищити ефективність комунікації задля змін на краще у суспільстві. Спікери Форуму шукали на нього відповідь починаючи з розуміння механізмів, як людина сприймає і реагує на інформацію, і як це відбувається в умовах пандемії. Доктор Ніколаос Дімітріадіс, CEO TrizmaNeuro, розповів, що головна емоція, що штовхає нас на створення нового — не натхнення, а фрустрація. Раніше процес створення вакцини займав 5-10 років. Зараз, під тиском браку часу, організації об’єднуються, щоб розвязати проблему, і процес скорочується. Це сила, прихована у темній стороні речей. Криза ламає схему, змушує мозок шукати спосіб повернутися у стан гомеостазу, шукати новий баланс. Найголовніше — не дати страху перерости у занепокоєння. Створюйте нові звички і нові рутинні процеси, створюйте гарний настрій, вдавайтесь до гедонізму, врешті-решт знайдіть щось м’яке і обійміть його, порадив експерт. Ще одна фахівчиня з нейромаркетингу, Катерина Ільченко, керівна партнерка нейромаркетингової агенції Neuro-knowledge, поділилася результатами дослідження карантинної реклами: вона не мотивувала споживачів, а викликала відчуження. Бо справжню мотивацію викликає попадання у мету споживача, наприклад, у досягнення певного стану. В державних комунікаціях з пандемії багато страху, але страх — складна емоція, потрібно вміти з нею працювати, розуміти, в яких випадках застосовувати позитивний фрейм, а в яких — негативний. Страх із відчуттям контролю працює для актуалізації проблеми, але коли ми маємо на меті змінити поведінку профілактично і на довгий час, то краще використовувати позитивний фрейм: Якщо це зробиш те і те, то виявиш повагу і піклування про інших. Олена Рибій, старша програмна фахівчиня Програми сприяння громадській активності Долучайся!‎ (USAID/ENGAGE) дала приклади інформаційних кампаній, заснованих на даних та інсайдах: кампанія, де показано, що корупціонер — це не щось там, на високому політичному рівні; кампанія Вліпи за себе, що будувалася на дослідженні молоді і намаганні розказати просто про вибори. Аналіз цільової аудиторії, робота з даними, — ось що обов’язково потрібно у комунікації громадських організацій, підкреслив Айдер Халілов, старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності Долучайся! (USAID/ENGAGE). Через недофінансування ГО часто не можуть дозволити собі комунікаційника, хоча комунікація має стати частиною кожного члена ГО. Окрім цього ГО не завжди відчувають, коли перетворюються на офіс з надання послуг і припиняють радитись зі своєю ЦА. Тож потрібно звертатися до нових технологій, які дозволять як мінімум відслідковувати фідбек людей та допоможуть комунікувати. Віктор Гурський, виконавчий директор SocialBoost, вважає, що ІТ-рішення і технології є мультиплікатором змін, що ініціюють ГО, лише треба навчити їх розмовляти людською мовою. Чотири ключових принципів технологічних проєктів: не створюємо нічого без участі цільової аудиторії; розумні гроші; масштабованість; звязки та люди. Ірина Метньова, засновниця та креативна директорка Vandog Agency, нагадала, що формула успішної кампанії — провести дослідження, отримати інсайт, розробити креатив та отримати зміну патерну. Наприклад, у кампанії Дякую агенція працювали з інсайтом, що підтримка перемагає страх. Продовжуючи тему інсайдів Сара Ісаак, директорка зі стратегії та планування Marketing for Change Co, сказала, якщо ви покажете аудиторії фото гори сміття, намагаючись залучити до сортування, це сприймуть як Інші люди насмітили, тому і я можу так поводитись. Пам’ятайте, що люди знаходяться у просторі, переповненому інформацією, а при розвінчуванні міфу, знайте, що за кілька тижнів люди вже не пам’ятатимуть ваших аргументів, проте пам’ятатимуть суть міфу. Краще почніть з бажаної поведінки людей — покажіть її! — і відмотуйте назад, намагаючись зрозуміти. Інсайтом, на якому вдалося зібрати $5 мільйонів за 25 тижнів, поділилася Надія Рокитянська, креативна директорка агенції social impact комунікацій plusone. У кейсі Промприлад. Реновація для залучення інвесторів використовувався такий інсайт — успішні українці, які мають заощадження і потребу відчувати причетність до змін у країни, не шукають потреби заробити, а хочуть бути частиною спільноти. І було вирішено у комунікації показати людей, які вже підтримують проект. . 😌 Адаптація до сьогодення і ментальне здоров’я. Щоб адаптуватися до сьогодення, ефективно діяти та комунікувати, потрібно осмислити, які трансформації відбуваються, і до яких наслідків можуть привести. Пандемія, говорили експерти на Форумі, спровокувала зростання психічних розладів: стрес, невизначеність, ізольованість, страх втратити роботу, психічне перевантаження медичного персоналу тощо. Одним з найгіршим наслідків може виявитися ставлення до людей з порушенням ментального здоров’я, як до лунатиків чи психів. Хоча кожна четверта людина у світі мала хоча б один психічний розлад протягом життя — такі дані ВООЗ навела Наталя Ольберт-Сінько, керівна партнерка Be—it Health & Social Impact agency. Такі люди є у всіх спільнотах: лише з депресивними розладами в Україні живуть 2,8 млн осіб. При цьому у нашому суспільстві це — стигматизована тема, і це треба змінювати. Сью Бейкер, глобальна директорка агенції Time to Change, наголосила, що найважливіше — це ділитися своїм психологічним станом, щоб отримати підтримку близьких, і дала Україні пораду провести масштабну комунікаційну кампанію з великим охопленням. Комунікуючи з людьми з психічними розладами, важливо, якими словами ми це робимо, — зауважила Вікторія Горбунова, докторка психологічних наук, психотерапевтка, письменниця. Не вживаємо діагнози поза клінічним контекстом, зокрема депресія і журба — різні речі. Якщо кажемо бореться з розладами, то це передбачає перемогу чи поразку, краще — живе. Експертка також підкреслила, що коли психіка виходить з ладу — це нормальна річ, приблизно кожна сьома особа має депресивні стани протягом життя, а депресивні епізоди — ще більше. Це як з фізичним здоров’ям: його можна привести до ладу і психіку також. Щоб звернутися за допомогою, треба подолати стигму і засудження. Про актуальність психічного здоров’я говорив і Ерік Смет, старший аналітик амстердамського TrendWatching. Освітлюючи нові тренди у споживачів, він відзначив загальне невдоволення життям через пандемію COVID-19 і зміну очікувань у сфері охорони здоров’я, добробуті, продуктах харчування, роботі. Європейці стали більше дбати про своє здоровя, 72% планують вживати більше здорової їжі. Відбувається перехід до цифрових розваг, зростає е-торгівля, але перевага віддається місцевим виробникам. Набувають більшого значення чесність і довіра, що напряму пов’язане з “інфодемією”: люди не впевнені, чи дійсно уряди їх захищають, 60% споживачів готові купувати лише ті бренди, яким особливо довіряють. Ерік окреслив чотири тренди, які найсильніше впливають на бізнес: зростання економіки здоров’я і турботи; скептицизм щодо “високих місій”; креативність задля створення сильних спільнот і економіка віртуального досвіду, зокрема, як джерело розради. Багато брендів готові до цього. Креативний директор Tabasco Олександр Смірнов стверджує, що запит на бренди із суспільною місією є, і соціально свідомі компанії отримують ринкові переваги. А найбільші тренди соціальних проектів у країні — їх якісне “пакування” та держава як значущий замовник соціальної реклами. . 🤔 Соціальна відповідальність бізнесу: лідерство в часи трансформації. Бізнес відповідає на глобальні соціальні виклики проєктами. Олена Плахова, директорка з корпоративних комунікацій групи компаній Нова Пошта, говорила про необхідність компаніям-лідерам бути соціально активними, якщо ми хочемо, щоб суспільство розвивалося. Причому це не тільки про гроші, ресурсом є ідеї, креатив, люди, час. А найперша соціальна відповідальність бізнесу — це відповідальність перед своїми співробітниками. З нею погодилася Марина Соловйова, керівниця напрямку CSR IDS Borjomi Ukraine. Експертка розповіла про соціальні партнерства компанії і те, як у часи пандемії стало зрозуміло, що без обєднання сьогодні не може існувати жодний бізнес. Олена Плахова додала думку, що з різних видів партнерств краще працюють не асоціації, бо часом вони стають обов’язком, а альянси: ситуативні обєднання заради однієї цілі, результату. Анна Павлова, директорка благодійного фонду ПриватБанку ‎Допомагати просто‎ поділилася спостереженням, що протягом п’яти останніх років відбувається збільшення кількості підприємств і людей, бажаючих долучитися до соціальних програм. Протягом 2020 року понад 1,5 млн українців зробили хоча б один внесок на підтримку благодійних програм фонду ПриватБанку. Андрій Бублик, директор зі зв’язків з державними органами та комунікацій Coca Cola Беверіджиз Україна‎ розповів по мету, щоб до 2030 року 100% упаковки компанії перероблялися, і прогрес в Україні непоганий, чому допомагає проект із сортування сміття у Вишгороді. Під модераторством Максима Саваневського, керівного партнера агенції social impact комунікацій plusone, було підняте питання соціального підприємництва. Ставитися до нього, у першу чергу, як до підприємництва, тобто бізнесу, коли соціальний аспект з’являється з внутрішнього відчуття його засновників, закликав Дмитро Логгінов, співзасновник проєкту Pizza Veterano Kyiv та креативної агенції Michurin. Якщо бізнесмени сприймають соціальне підприємництво просто як тренд, це не буде працювати, воно має йти з реального бажання допомагати. Цю думку підтримала Ірина Титарчук, виконавча директорка Ukraine Investment & Trade Facilitation Center (ITFC): якщо ви даєте більше інформації про соціальну складову, а не про продукт, то не отримаєте видатний бізнес-результат. Дмитро Федоренко, засновник соціального підприємства ЛавГав та digital-агенції SEVENTEAM резюмував: соціальне підприємництво не є благодійним проектом. Хоча запит на соціальність є, як показав Дмитро на прикладі свого проекту прибирання за собаками, краще працює метод батогу та пряника: штрафи плюс собачі вбиральні і рекламні кампанії. . 📈 Сталий розвиток та відповідальне споживання. Про зусилля з переконання кінцевого споживача йти у першу чергу до соціально відповідальних компаній, щоб бізнесу було цікавіше долучатися до проектів сталого розвитку, говорили Олександра Розумєй, засновниця продовольчого банку Другий Врожай, членкиня ГО ReThink, екологічна консультантка, та Христина Генсіровська, провідна спеціалістка з корпоративних комунікацій та проєктів корпоративної соціальної відповідальності METRO Cash & Carry Ukraine. Їхня профільна тема — перевиробництво їжі у світі. Продовольчі банки закликані розвязувати цю проблему, годуючи малозабезпечених та зберігаючи екологію. Бо зміна клімату впливає і на Україну: за останні 30 років температура в нашій країні підвищилася на 1%, про це доповіла Тетяна Рябокінь, керівниця з комунікацій WWF-Україна (Всесвітній фонд природи), нагадавши, що активність WWF сфокусована на відновленні природніх територій. Екологічні теми піднімалися під час панелей під модерацією Наталії Боярчук, партнерки в активаційній агенції Adsapience, співзасновниці Earth Day Ukraine. Відповідальне споживання – основа сталого розвитку і циркулярного суспільства — впевнена Наталія. Розумні рішення з відповідального споживання пропонує постачальник електроенергії, газу та енергоефективних рішень YASNO, як розповіла його керівниця департаменту з маркетингових комунікацій та зв’язків із громадськістю Лілія Середа. Розумний лічильник, розумне світло, власні електростанції — обладнання, яке пропонує компанія, і яке допомагає економити та бути сталим. Для цього не потрібно себе сильно обмежувати, достатньо робити системні маленькі зміни, і розуміти, чому це важливо. Основний ефект станеться у майбутньому, коли звички сталого споживання засвоїть молодь. . 😯 Залучення молоді до соціальних комунікацій. Особливостями спілкування з молодою аудиторією поділився Ярослав Ведмідь, засновник Postmen: коли ідея працює серед молоді, вона починає генерувати величезну кількість контенту і набирати мільйонні аудиторії. З молоддю завжди так — або все, або нічого. Ще одна порада — молоді не характерно робити перший крок, вони чекають, що до них прийдуть. Третє — молодь неохоче заходить на незвичну для них територію, тому потрібно створювати зручний для них простір, давати їм силу та натхнення. Яна Панфілова, засновниця БФ Teenergizer, поділилася кейсом створення групи підтримки підлітків із ВІЧ. Через те, що підлітки схильні обговорювати проблеми з однолітками, але ті не завжди можуть відповісти їм коректно, основний фокус був на підготовці консультантів, які могли б зрозуміти стан ВІЧ-позитивного тинейджера і надати йому необхідну інформацію. Тамара Береш, експертка з діджитал комунікацій ЮНІСЕФ Україна, закликала давати молоді можливість вирішувати, залучати, отримувати інструменти для change making. Тут ефективною є робота з селебріті та лідерами думок, бо дає змогу побудувати у спілкуванні відношення рівний до рівного, відійти від повчання. Не бійтеся експериментувати з кампаніями, які перекликаються в онлайні та офлайні, з інтерактивним форматом, і створюйте якісний контент для молоді, — порадила експертка. Про правила комунікації з зірками і лідерами думок було інтервю головної редакторки Cosmopolitan Олександри Буринської та PR-директорки продюсерського центру MOZGI Entertainment Марини Зубенко. Ось поради: важливо звернутися “за адресою у пошті або месенджерах, використовувати правильний tone-of-voice та добре описати концепцію проекту, враховувати бекграунд артиста та його соціальну направленість. При оцінюванні зірки дивляться, зокрема, на відкритість і репутацію організації та суть проєкту. Наступні покоління обговорювали і на освітній панелі Дениса Блощинського, засновника проєкту З країни в Україну, керівника івент-агенції 42. Якраз освіта кардинально змінюється і зворотного шляху немає. Батьки, залишившись вдома з дітьми і, можливо, вперше занурившись в освітній процес, загадуватися над питанням — а навіщо потрібна школа? Навіщо потрібен офлайн формат, чи тестократія — такі питання, як ознаки фундаментальних змін, озвучила Наталя Тарченко, засновниця школи DEC life school. Пандемія збільшили довіру між вчителями і батьками, тому що через онлайн вчителі зайшли додому, до батьків — сказала Наталя Маєвська, директорка Гімназії №257 Синьоозерна. Наталя впевнена, що освітяни сьогодні розправили всі вітрила, і вітер змін рухає їх у потрібному напрямку. Велику роль у цьому грають директори шкіл, зазначила Анна Уварова, керівниця Центру інноваційної освіти Про.Світ. Згідно з дослідженням, проведеного її організацією, найбільші виклики для директорів шкіл — компетентнісні. Новітні технології засвоюють навіть старші вчителі, локдаун весни 2020 і зими 2021 — це шлях від розгубленості до технологічного прориву освіти. А з цифровими технологіями йдуть і нові освітні форми. Наталя Лимонова, засновниця та CEO онлайн-платформи Global Innovative Online School (GIOS), яка залучає учнів до навчання математики, пристосовується до їхнього кліпового мислення. У новому цифровому світі повинно бути комфортно всім. Нарешті ми наближаємося до ситуації розкриття потенціалу кожної дитини. Про роль Європейського Союзу у змінах українського суспільства теж говорили на Форумі. Надія Вертебна, координаторка з комунікації/менеджерка програм Представництва Європейського Союзу в Україні надала дані про допомогу ЄС Україні: більше 15 млрд євро 2020 року, понад 16 млн євро в 2021 році. З початком пандемії постала мета донести, що ЄС не покинув українців, передати емоційне повідомлення підтримки і надії і підкріпити це конкретними діями. Було проведено чимало заходів, зокрема, тиждень малих підприємств, портал ЄС для бізнесу, як джерело пошуку фінансування для українських малих підприємств. Надія Вертебна. Координаторка з комунікації/менеджерка програм Представництва Європейського Союзу в Україні. Ясенка Перович, керівниця проєкту ЄС Підтримка взаємодії ЄС з організаціями громадянського суспільства України озвучила ідею посилення залучення додаткових ресурсів не лише донорів, але й провідних українських ОГС до підсилення комунікаційних зусиль. Марія Мєлкова, керівниця напрямку партнерств та фандрейзингу ЮНІСЕФ Україна показала глобальні стратегічні цілі організації, локалізовані для кожної дитини, і відзначила, що синергія ЮНІСЕФ з бізнесом у 2020 була вдалою: партнерство з SoftServe допомогло створити онлайн-платформу, на якій збираються дані за кількістю хворих, ситуації в лікарнях; партнерство з MEGOGO допомогло в забезпеченні інклюзивної освіти; партнерство з UNILEVER забезпечило школи дезінфікуючими засобами, термометрами тощо. Анна Суходольська, керівниця відділу поведінкових та соціальних комунікацій ЮНІСЕФ звернула увагу, що поведінкові комунікації, як і бізнес, націлені на результати, саме тому разом із приватним сектором створюються ефективні інформаційні та комунікативні програми. Європейський союз підтримує й креативні індустрії. Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду відзначила активну реакцію українських державних структур на кризу: змінено законодавство, започатковані інституційні гранти, виділено близько 580 млн грн з державного бюджету на кризову допомогу культурно-креативним індустріям дев’яти секторів. Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу Мистецький арсенал відзначила, що низка креативних індустрій не тільки не постраждали, а, навпаки, отримали величезний поштовх до розвитку цього року — різноманітні відеопродакшени, весь ринок відеографів, програмування. Тетяна Шульга, координаторка сектору Культура Представництва ЄС в Україні поділилася спостереженням, наскільки важко українській державі у рамках величезної кількості законів і підзаконних актів переорієнтовуватися в часи кризи. На жаль, падіння культурно-креативної індустрії через кризу пандемії сталося і в ЄС, за першими підрахунками на 31%. Всі експерти Форуму шукали рецепти, як зробити так, щоб наслідки пандемії не погіршили ситуацію в українському поступі до європейських змін, а, навпаки, були “entry point” для реалізації планів. До речі, не всі вважають зміни незворотними. Професор поведінкових наук Лондонської школи економіки та політичних наук Пол Долан впевнений, що COVID-19 змінить світ набагато менше, ніж прогнозують зараз‎. Бо люди зазвичай змінюються менше і повільніше, ніж декларують, і зараз відбувається похибка прогнозування. Безпрецедентні часи, і окремі крахи завершаться, і адаптивне й стійке людство забуде про негаразди.

Vidkryla forum kerivnycja programy z pytań pidtrymky gromadjanśkogo suspiľstva Predstavnyctva JeS v Ukraїni Sinziana Pojana.

Ljudjam potribno buty razom, ščob zminjuvaty suspiľstvo, bo tiľky spiľno my projdemo kryzovi momenty ta zmožemo peretvoryty їh na možlyvosti do perehodu do kraščyh praktyk

Sinziana Pojana, Kerivnycja programy z pytań pidtrymky gromadjanśkogo suspiľstva Predstavnyctva JeS v Ukraїni
💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 1
🙋🏼‍♀️ Komunikaciї dlja sociaľnyh ta povedinkovyh zmin

Spilkuvannja iz riznymy audytorijamy — ćomu na Forumi bulo prydileno okremu uvagu. Anastasija Nuržynśka, ekspertka z komunikacij dlja sociaľnyh ta povedinkovyh zmin, kerivnycja viddilu komunikacij dlja rozvytku UNICEF Ghana, pidnjala temu komunikacij z nerišučoju audytorijeju. Vona zaproponuvala u «kovidnij» komunikaciї zvertatysja do možlyvosti zahystyty inšyh ta počuttja prynaležnosti, takož spracjuje avtorytet, napryklad, medyky u komunikaciї, ta zvernennja do suspiľnyh norm. Iz zaljakuvannjam treba buty oberežnym, bo vono spraćovuje jak narkotyk: kožen raz treba ljakaty syľniše, ščo dijde do paniky. Štrafy takož pracjujuť pogano, najkrašče rišennja — motyvuvaty ta sproščuvaty proceduru vakcynaciї.

Sproščuvaty proceduru vakcynaciї ta ne zaljakuvaty, a nadyhaty — pro ce govoryly na paneľnij dyskusiї pid moderatorstvom Jevgena Glibovyćkogo, zasnovnyka ekspertnoї kompaniї pro.mova. Jak komunikuvaty vakcynaciju zadlja efektyvnosti procesu — pošuky vidpovidi na ce pytannja bulo skladovoju speciaľnoї temy Forumu «Komunikaciї v epohu pandemiї». Kateryna Bulavinova, medyčna ekspertka JuNISEF Ukraїna, zaznačyla, ščo «pandemijna» komunikacija ukraїnśkogo urjadu bula perevažno pro cyfry, i malo govoryla ljudjam, ščo potribno robyty, ščob ne pomerty. Kateryna nagadala, ščo tiľky 40-50% medyčnyh pracivnykiv hoče vakcynuvatysja, a za grafikom — ce perša grupa na vakcynaciju. Pislja nyh pide grupa ryzyku — ljudy staršogo viku, u jakyh ne rozvynena zvyčka vakcynuvatysja. I zvernula uvagu na taku grupu jak biznesmeny: ti, hto najbiľše i najskoriše hočuť vakcynuvatysja. Jevgen Glibovyćkyj prodovžyv tezu pytannjam, čomu ne vykorystaty resursy grupy suspiľstva, jaka gotova platyty neproporcijno bagato, ščob zabezpečyty resursom inši grupy. Gleb Vyšlynśkyj, vykonavčyj dyrektor Centru ekonomičnoї strategiї, pidtrymav cju dumku i zvernuv uvagu, ščo potribno sfokusuvatysja na organizaciї procesu vakcynaciї, i vse robyty jakomoga prostiše — napryklad, vzjavšy tehnologiju vyboriv. Vitalij Rudeńkyj, kerivnyk naprjamku Leading in Complex World Instytutu liderstva ta upravlinnja UKU, pidtrymav ideju sproščennja i zauvažyv, ščo grupy, jaki ne hočuť vakcynuvatysja, dobre reagujuť na empatijnisť. Empatija dopomogla b procesu: pokazaty u reklami stareńku, jaka vže vakcynuvalasja i radyť inšym. Tymofij Bryk, profesor ta doslidnyk KSE, dodav, ščo pozytyv i zaohočennja pracjujuť krašče, niž negatyv i strah. I podilyvsja insajtom, ščo dovira zrostaje sered tyh, hto zalučenyj, tomu pytannja — jak zrobyty ljudej zalučenymy, i ćomu može dopomogty decentralizacija. Doktor Rori Gallaher, kerujučyj dyrektor Behavioural Insights Team v Avstraliї ta Azijśko-Tyhookeanśkomu regioni, rozpoviv pro deržavni komunikaciї pid čas pandemiї ta dosvid Avstraliї.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 2

Pro korinnja sociaľnyh zmin speciaľnyj predstavnyk MZS Ukraїny iz pytań sankcijnoї polityky Oleksij Makejev pogovoryv iz Lottoju Siľvander, golovoju predstavnyctva JuNISEF Ukraїna.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 3

Pani Siľvander vidznačyly švydku reakciju ukraїnśkoї deržavy u berezni 2020, a takož zalučenisť vlady do komunikaciї ščodo vakcynaciї. Vona poradyla ukraїncjam vakcynuvatyś jakomoga švydše i spryjaty tym, komu najbiľše potribna dopomoga.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 4
💁🏼‍♀️ Kontroljujučy infodemiju

Dezinformacija ščodo vakcynaciї — z cym pytannjam vže 15 rokiv pracjuje Angus Tomson, staršyj radnyk z sociaľno-povedinkovyh nauk u sferi imunizaciї golovnogo ofisu UNICEF. Dezinformacija podajeťsja u pevnomu formati, aby vyklykaty uvagu, doviru, povtorjuvatyś. Jak naslidok — antyvakcynacijna povedinka. Aby vplyvaty na riveń dezinformaciї, treba doslidžuvaty sociaľni mereži, pryčomu na maksymaľno lokaľnyh rivnjah. Na žaľ ti, hto krytykuje vakcynaciju, efektyvniše vplyvajuť na ljudej, jaki vagajuťsja, niž ti, hto za vakcynaciju. Otže, potribno doslidžuvaty, jaki strategiї vykorystovujuť antyvakcynatory, dopomagaty ljudjam pobačyty dezinformaciju, podbaty pro sprjamuvannja na korektni džerela informaciї. Jakščo isnuje brak neobhidnoї informaciї — ci progalyny treba zapovnjuvaty.

Bo lakunu zapovnyť dezinformacija. Abo, jak minimum, čutky, — vyslovyvsja Majkl Ščur, zasnovnyk «Telebačennja Toronto»‎ na paneľnij dyskusiї «Jak vyžyty v časy infodemiї?», jaku moderuvala Anna Suhodoľśka, kerivnycja viddilu sociaľnyh i povedinkovyh komunikacij JuNISEF Ukraїna. Vybudovuvaty komunikaciju napered, — oś rišennja, bo koly daty u vakuum informaciju, čutky ta dezinformacija buduť oslableni kontrargumentamy. Ce je informacijna vakcynacija. Andrij Kulakov, programnyj dyrektor Internews Ukraїna, nazvav ce robotoju z nav’jazuvannja vlasnogo porjadku dennogo, jaka maje provodytysja paraleľno z robotoju z dezavuaciї dezinformaciї. Vin zaproponuvav provesty kampaniju, ščob ljudy zrozumily, ščo jakščo z’їsty poganu informaciju, to “bude zle”, jak vid poganoї їži. Maksym Skubenko, lider ta redaktor projektu VoxCheck, zauvažyv, ščo v Ukraїni fejky retransljujuťsja na telebačenni, vid čogo vidbuvajeťsja šalena muľtyplikacija, posylena strahom ta negatyvom.

Jakoju ž maje buty deržavna komunikacija ščodo COVID-19 ta vakcynaciї? Na ce pytannja vidpovidala Margaryta Kleščajeva, partnerka komunikacijnoї agenciї PlusOne. Ekspertka zaproponuvala ljudjam pry vladi usvidomyty ščo isnujuť «menedžery» ta «polityky» i biľše pereključatyś na format «menedžer», vidpovidaľnyj lider. Vona nagolosyla na važlyvosti systemnosti u komunikacijah vlady pid čas kryzy — odnakovi mesedži vid vsih instytucij, jedynyj štab — ta proaktyvnoї pozyciї. Kateryna Spivakova, dyrektorka Pleon Talan vysunula ideju interaktyvu u deržavnyh komunikacijah, jak sposib pidvyščyty cikavisť do nyh. Komunikuvaty česno ta vidverto, prostoju ljudśkoju movoju — oś ključ do deržavnyh komunikacij bez manipuljacij.

Jevgen Glibovyćkyj pidnjav temu doviry: čomu v odnyh kraїnah gromadjany dotrymujuťsja deržavnyh rekomendacij, a v inšyh – ni. Vin naviv pryklady nyzku katastrofičnyh podij HH stolittja, ščo zmenšyly kiľkisť aktyvnyh ljudej v ukraїnśkomu suspiľstvi, i vtilylysja u dvi travmy: totalitarnu i koloniaľnu. Narazi v Ukraїni biľše 80-ričnyh žinok, niž 18-ričnyh divčat, zmenšujuťsja narodžuvanisť ta kiľkisť pracjujučyh molodyh ljudej, ne zrostaje tryvalisť žyttja. Ukraїna znahodyťsja glyboko v cinnostjah ta kuľturi vyžyvannja i straždaje vid kolektyvnoї formy posttravmatyčnogo syndromu, naviť ne usvidomljujučy ćogo. Diї deržavy nakladajuťsja na kolektyvnu travmu ta posyljujuť skepsys.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 5
🤓 Analityka danyh zadlja efektyvnogo sociaľnogo vplyvu

Osnovne pytannja Forumu z komunikacij dlja sociaľnyh ta povedinkovyh zmin SHKALA — jak pidvyščyty efektyvnisť komunikaciї zadlja zmin na krašče u suspiľstvi. Spikery Forumu šukaly na ńogo vidpoviď počynajučy z rozuminnja mehanizmiv, jak ljudyna spryjmaje i reaguje na informaciju, i jak ce vidbuvajeťsja v umovah pandemiї.

Doktor Nikolaos Dimitriadis, CEO TrizmaNeuro, rozpoviv, ščo golovna emocija, ščo štovhaje nas na stvorennja novogo — ne nathnennja, a frustracija. Raniše proces stvorennja vakcyny zajmav 5-10 rokiv. Zaraz, pid tyskom braku času, organizaciї ob’jednujuťsja, ščob rozv’jazaty problemu, i proces skoročujeťsja. Ce syla, pryhovana u «temnij storoni» rečej. Kryza lamaje shemu, zmušuje mozok šukaty sposib povernutysja u stan gomeostazu, šukaty novyj balans. Najgolovniše — ne daty strahu pererosty u zanepokojennja. Stvorjujte novi zvyčky i novi rutynni procesy, stvorjujte garnyj nastrij, vdavajteś do gedonizmu, vrešti-rešt znajdiť ščoś m’jake i obijmiť jogo, poradyv ekspert.

Šče odna fahivčynja z nejromarketyngu, Kateryna Iľčenko, kerivna partnerka nejromarketyngovoї agenciї Neuro-knowledge, podilylasja rezuľtatamy doslidžennja «karantynnoї reklamy»: vona ne motyvuvala spožyvačiv, a vyklykala vidčužennja. Bo spravžnju motyvaciju vyklykaje popadannja u metu spožyvača, napryklad, u dosjagnennja pevnogo stanu. V deržavnyh komunikacijah z pandemiї bagato strahu, ale strah — skladna emocija, potribno vmity z neju pracjuvaty, rozumity, v jakyh vypadkah zastosovuvaty pozytyvnyj frejm, a v jakyh — negatyvnyj. Strah iz vidčuttjam kontrolju pracjuje dlja aktualizaciї problemy, ale koly my majemo na meti zminyty povedinku profilaktyčno i na dovgyj čas, to krašče vykorystovuvaty pozytyvnyj frejm: «Jakščo ce zrobyš te i te, to vyjavyš povagu i pikluvannja pro inšyh».

Olena Rybij, starša programna fahivčynja Programy spryjannja gromadśkij aktyvnosti «Dolučajsja!»‎ (USAID/ENGAGE) dala pryklady informacijnyh kampanij, zasnovanyh na danyh ta insajdah: kampanija, de pokazano, ščo korupcioner — ce ne ščoś tam, na vysokomu polityčnomu rivni; kampanija «Vlipy za sebe», ščo buduvalasja na doslidženni molodi i namaganni rozkazaty prosto pro vybory.

Analiz ciľovoї audytoriї, robota z danymy, — oś ščo obov’jazkovo potribno u komunikaciї gromadśkyh organizacij, pidkreslyv Ajder Halilov, staršyj programnyj menedžer Programy spryjannja gromadśkij aktyvnosti «Dolučajsja!» (USAID/ENGAGE). Čerez nedofinansuvannja GO často ne možuť dozvolyty sobi komunikacijnyka, hoča komunikacija maje staty častynoju kožnogo člena GO. Okrim ćogo GO ne zavždy vidčuvajuť, koly peretvorjujuťsja na ofis z nadannja poslug i prypynjajuť radytyś zi svojeju CA. Tož potribno zvertatysja do novyh tehnologij, jaki dozvoljať jak minimum vidslidkovuvaty fidbek ljudej ta dopomožuť komunikuvaty.

Viktor Gurśkyj, vykonavčyj dyrektor SocialBoost, vvažaje, ščo IT-rišennja i tehnologiї je muľtyplikatorom zmin, ščo inicijujuť GO, lyše treba navčyty їh rozmovljaty ljudśkoju movoju. Čotyry ključovyh pryncypiv tehnologičnyh projektiv: ne stvorjujemo ničogo bez učasti ciľovoї audytoriї; «rozumni groši»; masštabovanisť; zv’jazky ta ljudy.

Iryna Metńova, zasnovnycja ta kreatyvna dyrektorka Vandog Agency, nagadala, ščo formula uspišnoї kampaniї — provesty doslidžennja, otrymaty insajt, rozrobyty kreatyv ta otrymaty zminu paternu. Napryklad, u kampaniї «Djakuju» agencija pracjuvaly z insajtom, ščo pidtrymka peremagaje strah.

Prodovžujučy temu insajdiv Sara Isaak, dyrektorka zi strategiї ta planuvannja Marketing for Change Co, skazala, jakščo vy pokažete audytoriї foto gory smittja, namagajučyś zalučyty do sortuvannja, ce spryjmuť jak «Inši ljudy nasmityly, tomu i ja možu tak povodytyś». Pam’jatajte, ščo ljudy znahodjaťsja u prostori, perepovnenomu informacijeju, a pry rozvinčuvanni mifu, znajte, ščo za kiľka tyžniv ljudy vže ne pam’jatatymuť vašyh argumentiv, prote pam’jatatymuť suť mifu. Krašče počniť z bažanoї povedinky ljudej — pokažiť її! — i vidmotujte nazad, namagajučyś zrozumity.

Insajtom, na jakomu vdalosja zibraty $5 miľjoniv za 25 tyžniv, podilylasja Nadija Rokytjanśka, kreatyvna dyrektorka agenciї social impact komunikacij plusone. U kejsi «Promprylad. Renovacija» dlja zalučennja investoriv vykorystovuvavsja takyj insajt — uspišni ukraїnci, jaki majuť zaoščadžennja i potrebu vidčuvaty pryčetnisť do zmin u kraїny, ne šukajuť potreby zarobyty, a hočuť buty častynoju spiľnoty. I bulo vyrišeno u komunikaciї pokazaty ljudej, jaki vže pidtrymujuť proekt.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 6
😌 Adaptacija do śogodennja i mentaľne zdorov’ja

Ščob adaptuvatysja do śogodennja, efektyvno dijaty ta komunikuvaty, potribno osmyslyty, jaki transformaciї vidbuvajuťsja, i do jakyh naslidkiv možuť pryvesty. Pandemija, govoryly eksperty na Forumi, sprovokuvala zrostannja psyhičnyh rozladiv: stres, nevyznačenisť, izoľovanisť, strah vtratyty robotu, psyhične perevantažennja medyčnogo personalu toščo. Odnym z najgiršym naslidkiv može vyjavytysja stavlennja do ljudej z porušennjam mentaľnogo zdorov’ja, jak do «lunatykiv» čy «psyhiv». Hoča kožna četverta ljudyna u sviti mala hoča b odyn psyhičnyj rozlad protjagom žyttja — taki dani VOOZ navela Natalja Oľbert-Sińko, kerivna partnerka Be—it Health & Social Impact agency. Taki ljudy je u vsih spiľnotah: lyše z depresyvnymy rozladamy v Ukraїni žyvuť 2,8 mln osib. Pry ćomu u našomu suspiľstvi ce — stygmatyzovana tema, i ce treba zminjuvaty. Sju Bejker, globaľna dyrektorka agenciї Time to Change, nagolosyla, ščo najvažlyviše — ce dilytysja svoїm psyhologičnym stanom, ščob otrymaty pidtrymku blyźkyh, i dala Ukraїni poradu provesty masštabnu komunikacijnu kampaniju z velykym ohoplennjam. Komunikujučy z ljuďmy z psyhičnymy rozladamy, važlyvo, jakymy slovamy my ce robymo, — zauvažyla Viktorija Gorbunova, doktorka psyhologičnyh nauk, psyhoterapevtka, pyśmennycja. Ne vžyvajemo diagnozy poza kliničnym kontekstom, zokrema «depresija» i žurba — rizni reči. Jakščo kažemo «boreťsja» z rozladamy, to ce peredbačaje peremogu čy porazku, krašče — «žyve». Ekspertka takož pidkreslyla, ščo koly psyhika vyhodyť z ladu — ce normaľna rič, pryblyzno kožna śoma osoba maje depresyvni stany protjagom žyttja, a depresyvni epizody — šče biľše. Ce jak z fizyčnym zdorov’jam: jogo možna pryvesty do ladu i psyhiku takož. Ščob zvernutysja za dopomogoju, treba podolaty stygmu i zasudžennja.

Pro aktuaľnisť psyhičnogo zdorov’ja govoryv i Erik Smet, staršyj analityk amsterdamśkogo TrendWatching. Osvitljujučy novi trendy u spožyvačiv, vin vidznačyv zagaľne nevdovolennja žyttjam čerez pandemiju COVID-19 i zminu očikuvań u sferi ohorony zdorov’ja, dobrobuti, produktah harčuvannja, roboti. Jevropejci staly biľše dbaty pro svoje zdorov’ja, 72% planujuť vžyvaty biľše zdorovoї їži. Vidbuvajeťsja perehid do cyfrovyh rozvag, zrostaje e-torgivlja, ale perevaga viddajeťsja miscevym vyrobnykam. Nabuvajuť biľšogo značennja česnisť i dovira, ščo naprjamu pov’jazane z “infodemijeju”: ljudy ne vpevneni, čy dijsno urjady їh zahyščajuť, 60% spožyvačiv gotovi kupuvaty lyše ti brendy, jakym osoblyvo dovirjajuť. Erik okreslyv čotyry trendy, jaki najsyľniše vplyvajuť na biznes: zrostannja ekonomiky zdorov’ja i turboty; skeptycyzm ščodo “vysokyh misij”; kreatyvnisť zadlja stvorennja syľnyh spiľnot i ekonomika virtuaľnogo dosvidu, zokrema, jak džerelo rozrady.

Bagato brendiv gotovi do ćogo. Kreatyvnyj dyrektor Tabasco Oleksandr Smirnov stverdžuje, ščo zapyt na brendy iz suspiľnoju misijeju je, i sociaľno svidomi kompaniї otrymujuť rynkovi perevagy. A najbiľši trendy sociaľnyh proektiv u kraїni — їh jakisne “pakuvannja” ta deržava jak značuščyj zamovnyk sociaľnoї reklamy.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 7
🤔 Sociaľna vidpovidaľnisť biznesu: liderstvo v časy transformaciї

Biznes vidpovidaje na globaľni sociaľni vyklyky projektamy. Olena Plahova, dyrektorka z korporatyvnyh komunikacij grupy kompanij «Nova Pošta», govoryla pro neobhidnisť kompanijam-lideram buty sociaľno aktyvnymy, jakščo my hočemo, ščob suspiľstvo rozvyvalosja. Pryčomu ce ne tiľky pro groši, resursom je ideї, kreatyv, ljudy, čas. A najperša sociaľna vidpovidaľnisť biznesu — ce vidpovidaľnisť pered svoїmy spivrobitnykamy. Z neju pogodylasja Maryna Solovjova, kerivnycja naprjamku CSR IDS Borjomi Ukraine. Ekspertka rozpovila pro sociaľni partnerstva kompaniї i te, jak u časy pandemiї stalo zrozumilo, ščo bez ob’jednannja śogodni ne može isnuvaty žodnyj biznes. Olena Plahova dodala dumku, ščo z riznyh vydiv partnerstv krašče pracjujuť ne asociaciї, bo časom vony stajuť «obov’jazkom», a aľjansy: sytuatyvni ob’jednannja zarady odnijeї cili, rezuľtatu.

Anna Pavlova, dyrektorka blagodijnogo fondu PryvatBanku «‎Dopomagaty prosto»‎ podilylasja sposterežennjam, ščo protjagom p’jaty ostannih rokiv vidbuvajeťsja zbiľšennja kiľkosti pidpryjemstv i ljudej, bažajučyh dolučytysja do sociaľnyh program. Protjagom 2020 roku ponad 1,5 mln ukraїnciv zrobyly hoča b odyn vnesok na pidtrymku blagodijnyh program fondu PryvatBanku.

Andrij Bublyk, dyrektor zi zv’jazkiv z deržavnymy organamy ta komunikacij «Coca Cola Beveridžyz Ukraїna»‎ rozpoviv po metu, ščob do 2030 roku 100% upakovky kompaniї pererobljalysja, i progres v Ukraїni nepoganyj, čomu dopomagaje proekt iz sortuvannja smittja u Vyšgorodi.

Pid moderatorstvom Maksyma Savanevśkogo, kerivnogo partnera agenciї social impact komunikacij plusone, bulo pidnjate pytannja sociaľnogo pidpryjemnyctva. Stavytysja do ńogo, u peršu čergu, jak do pidpryjemnyctva, tobto biznesu, koly sociaľnyj aspekt z’javljajeťsja z vnutrišńogo vidčuttja jogo zasnovnykiv, zaklykav Dmytro Logginov, spivzasnovnyk projektu Pizza Veterano Kyiv ta kreatyvnoї agenciї Michurin. Jakščo biznesmeny spryjmajuť sociaľne pidpryjemnyctvo prosto jak trend, ce ne bude pracjuvaty, vono maje jty z reaľnogo bažannja dopomagaty. Cju dumku pidtrymala Iryna Tytarčuk, vykonavča dyrektorka Ukraine Investment & Trade Facilitation Center (ITFC): jakščo vy dajete biľše informaciї pro sociaľnu skladovu, a ne pro produkt, to ne otrymajete vydatnyj biznes-rezuľtat. Dmytro Fedorenko, zasnovnyk sociaľnogo pidpryjemstva «LavGav» ta digital-agenciї SEVENTEAM rezjumuvav: sociaľne pidpryjemnyctvo ne je blagodijnym proektom. Hoča zapyt na sociaľnisť je, jak pokazav Dmytro na prykladi svogo proektu prybyrannja za sobakamy, krašče pracjuje metod batogu ta prjanyka: štrafy pljus sobači vbyraľni i reklamni kampaniї.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 8
📈 Stalyj rozvytok ta vidpovidaľne spožyvannja

Pro zusyllja z perekonannja kincevogo spožyvača jty u peršu čergu do sociaľno vidpovidaľnyh kompanij, ščob biznesu bulo cikaviše dolučatysja do proektiv stalogo rozvytku, govoryly Oleksandra Rozumjej, zasnovnycja prodovoľčogo banku «Drugyj Vrožaj», členkynja GO ReThink, ekologična konsuľtantka, ta Hrystyna Gensirovśka, providna specialistka z korporatyvnyh komunikacij ta projektiv korporatyvnoї sociaľnoї vidpovidaľnosti METRO Cash & Carry Ukraine. Їhnja «profiľna» tema — perevyrobnyctvo їži u sviti. Prodovoľči banky zaklykani rozv’jazuvaty cju problemu, godujučy malozabezpečenyh ta zberigajučy ekologiju. Bo zmina klimatu vplyvaje i na Ukraїnu: za ostanni 30 rokiv temperatura v našij kraїni pidvyščylasja na 1%, pro ce dopovila Tetjana Rjabokiń, kerivnycja z komunikacij WWF-Ukraїna (Vsesvitnij fond pryrody), nagadavšy, ščo aktyvnisť WWF sfokusovana na vidnovlenni pryrodnih terytorij.

Ekologični temy pidnimalysja pid čas panelej pid moderacijeju Nataliї Bojarčuk, partnerky v aktyvacijnij agenciї Adsapience, spivzasnovnyci Earth Day Ukraine. Vidpovidaľne spožyvannja – osnova stalogo rozvytku i cyrkuljarnogo suspiľstva — vpevnena Natalija.

Rozumni rišennja z vidpovidaľnogo spožyvannja proponuje postačaľnyk elektroenergiї, gazu ta energoefektyvnyh rišeń YASNO, jak rozpovila jogo kerivnycja departamentu z marketyngovyh komunikacij ta zv’jazkiv iz gromadśkistju Lilija Sereda. Rozumnyj ličyľnyk, rozumne svitlo, vlasni elektrostanciї — obladnannja, jake proponuje kompanija, i jake dopomagaje ekonomyty ta buty stalym. Dlja ćogo ne potribno sebe syľno obmežuvaty, dostatńo robyty systemni maleńki zminy, i rozumity, čomu ce važlyvo. Osnovnyj efekt staneťsja u majbutńomu, koly zvyčky stalogo spožyvannja zasvoїť moloď.

💼 Pro ščo govoryly na SHKALA 2021: pidsumky forumu 9
😯 Zalučennja molodi do sociaľnyh komunikacij

Osoblyvostjamy spilkuvannja z molodoju audytorijeju podilyvsja Jaroslav Vedmiď, zasnovnyk Postmen: koly ideja pracjuje sered molodi, vona počynaje generuvaty velyčeznu kiľkisť kontentu i nabyraty miľjonni audytoriї. Z moloddju zavždy tak — abo vse, abo ničogo. Šče odna porada — molodi ne harakterno robyty peršyj krok, vony čekajuť, ščo do nyh pryjduť. Tretje — moloď neohoče zahodyť na nezvyčnu dlja nyh terytoriju, tomu potribno stvorjuvaty zručnyj dlja nyh prostir, davaty їm sylu ta nathnennja.

Jana Panfilova, zasnovnycja BF Teenergizer, podilylasja kejsom stvorennja grupy pidtrymky pidlitkiv iz VIČ. Čerez te, ščo pidlitky shyľni obgovorjuvaty problemy z odnolitkamy, ale ti ne zavždy možuť vidpovisty їm korektno, osnovnyj fokus buv na pidgotovci konsuľtantiv, jaki mogly b zrozumity stan VIČ-pozytyvnogo tynejdžera i nadaty jomu neobhidnu informaciju.

Tamara Bereš, ekspertka z didžytal komunikacij JuNISEF Ukraїna, zaklykala davaty molodi možlyvisť vyrišuvaty, zalučaty, otrymuvaty instrumenty dlja change making. Tut efektyvnoju je robota z selebriti ta lideramy dumok, bo daje zmogu pobuduvaty u spilkuvanni vidnošennja «rivnyj do rivnogo», vidijty vid povčannja. Ne bijtesja eksperymentuvaty z kampanijamy, jaki pereklykajuťsja v onlajni ta oflajni, z interaktyvnym formatom, i stvorjujte jakisnyj kontent dlja molodi, — poradyla ekspertka.

Pro pravyla komunikaciї z zirkamy i lideramy dumok bulo interv’ju golovnoї redaktorky Cosmopolitan Oleksandry Burynśkoї ta PR-dyrektorky prodjuserśkogo centru MOZGI Entertainment Maryny Zubenko. Oś porady: važlyvo zvernutysja “za adresoju» u pošti abo mesendžerah, vykorystovuvaty pravyľnyj tone-of-voice ta dobre opysaty koncepciju proektu, vrahovuvaty bekgraund artysta ta jogo sociaľnu napravlenisť. Pry ocinjuvanni zirky dyvljaťsja, zokrema, na vidkrytisť i reputaciju organizaciї ta suť projektu.

Nastupni pokolinnja obgovorjuvaly i na osvitnij paneli Denysa Bloščynśkogo, zasnovnyka projektu «Z kraїny v Ukraїnu», kerivnyka ivent-agenciї «42». Jakraz osvita kardynaľno zminjujeťsja i zvorotnogo šljahu nemaje. Baťky, zalyšyvšyś vdoma z diťmy i, možlyvo, vperše zanuryvšyś v osvitnij proces, zagaduvatysja nad pytannjam — a naviščo potribna škola? Naviščo potriben oflajn format, čy testokratija — taki pytannja, jak oznaky fundamentaľnyh zmin, ozvučyla Natalja Tarčenko, zasnovnycja školy DEC life school. Pandemija zbiľšyly doviru miž včyteljamy i baťkamy, tomu ščo čerez onlajn včyteli zajšly dodomu, do baťkiv — skazala Natalja Majevśka, dyrektorka Gimnaziї №257 «Syńoozerna». Natalja vpevnena, ščo osvitjany śogodni rozpravyly vsi vitryla, i viter zmin ruhaje їh u potribnomu naprjamku. Velyku roľ u ćomu grajuť dyrektory škil, zaznačyla Anna Uvarova, kerivnycja Centru innovacijnoї osvity «Pro.Svit». Zgidno z doslidžennjam, provedenogo її organizacijeju, najbiľši vyklyky dlja dyrektoriv škil — kompetentnisni. Novitni tehnologiї zasvojujuť naviť starši včyteli, lokdaun vesny 2020 i zymy 2021 — ce šljah vid rozgublenosti do tehnologičnogo proryvu osvity. A z cyfrovymy tehnologijamy jduť i novi osvitni formy. Natalja Lymonova, zasnovnycja ta CEO onlajn-platformy Global Innovative Online School (GIOS), jaka zalučaje učniv do navčannja matematyky, prystosovujeťsja do їhńogo klipovogo myslennja. U novomu cyfrovomu sviti povynno buty komfortno vsim. Narešti my nablyžajemosja do sytuaciї rozkryttja potencialu kožnoї dytyny.

Pro roľ Jevropejśkogo Sojuzu u zminah ukraїnśkogo suspiľstva tež govoryly na Forumi. Nadija Vertebna, koordynatorka z komunikaciї/menedžerka program Predstavnyctva Jevropejśkogo Sojuzu v Ukraїni nadala dani pro dopomogu JeS Ukraїni: biľše 15 mlrd jevro 2020 roku, ponad 16 mln jevro v 2021 roci.

Z počatkom pandemiї postala meta donesty, ščo JeS ne pokynuv ukraїnciv, peredaty emocijne povidomlennja pidtrymky i nadiї i pidkripyty ce konkretnymy dijamy. Bulo provedeno čymalo zahodiv, zokrema, tyždeń malyh pidpryjemstv, portal «JeS dlja biznesu», jak džerelo pošuku finansuvannja dlja ukraїnśkyh malyh pidpryjemstv

Nadija Vertebna, Koordynatorka z komunikaciї/menedžerka program Predstavnyctva Jevropejśkogo Sojuzu v Ukraїni

Jasenka Perovyč, kerivnycja projektu JeS «Pidtrymka vzajemodiї JeS z organizacijamy gromadjanśkogo suspiľstva Ukraїny» ozvučyla ideju posylennja zalučennja dodatkovyh resursiv ne lyše donoriv, ale j providnyh ukraїnśkyh OGS do pidsylennja komunikacijnyh zusyľ. Marija Mjelkova, kerivnycja naprjamku partnerstv ta fandrejzyngu JuNISEF Ukraїna pokazala globaľni strategični cili organizaciї, lokalizovani dlja kožnoї dytyny, i vidznačyla, ščo synergija JuNISEF z biznesom u 2020 bula vdaloju: partnerstvo z SoftServe dopomoglo stvoryty onlajn-platformu, na jakij zbyrajuťsja dani za kiľkistju hvoryh, sytuaciї v likarnjah; partnerstvo z MEGOGO dopomoglo v zabezpečenni inkljuzyvnoї osvity; partnerstvo z UNILEVER zabezpečylo školy dezinfikujučymy zasobamy, termometramy toščo. Anna Suhodoľśka, kerivnycja viddilu povedinkovyh ta sociaľnyh komunikacij JuNISEF zvernula uvagu, ščo povedinkovi komunikaciї, jak i biznes, nacileni na rezuľtaty, same tomu razom iz pryvatnym sektorom stvorjujuťsja efektyvni informacijni ta komunikatyvni programy.

Jevropejśkyj sojuz pidtrymuje j kreatyvni industriї. Julija Fediv, vykonavča dyrektorka Ukraїnśkogo kuľturnogo fondu vidznačyla aktyvnu reakciju ukraїnśkyh deržavnyh struktur na kryzu: zmineno zakonodavstvo, započatkovani instytucijni granty, vydileno blyźko 580 mln grn z deržavnogo bjudžetu na kryzovu dopomogu kuľturno-kreatyvnym industrijam dev’jaty sektoriv. Olesja Ostrovśka-Ljuta, generaľna dyrektorka Nacionaľnogo kuľturno-mystećkogo ta muzejnogo kompleksu «Mystećkyj arsenal» vidznačyla, ščo nyzka kreatyvnyh industrij ne tiľky ne postraždaly, a, navpaky, otrymaly velyčeznyj poštovh do rozvytku ćogo roku — riznomanitni videoprodakšeny, veś rynok videografiv, programuvannja. Tetjana Šuľga, koordynatorka sektoru «Kuľtura» Predstavnyctva JeS v Ukraїni podilylasja sposterežennjam, naskiľky važko ukraїnśkij deržavi u ramkah velyčeznoї kiľkosti zakoniv i pidzakonnyh aktiv pereorijentovuvatysja v časy kryzy. Na žaľ, padinnja kuľturno-kreatyvnoї industriї čerez kryzu pandemiї stalosja i v JeS, za peršymy pidrahunkamy na 31%.

Vsi eksperty Forumu šukaly recepty, jak zrobyty tak, ščob naslidky pandemiї ne pogiršyly sytuaciju v ukraїnśkomu postupi do jevropejśkyh zmin, a, navpaky, buly “entry point” dlja realizaciї planiv.
Do reči, ne vsi vvažajuť zminy nezvorotnymy. Profesor povedinkovyh nauk Londonśkoї školy ekonomiky ta polityčnyh nauk Pol Dolan vpevnenyj, ščo COVID-19 zminyť svit nabagato menše, niž prognozujuť zaraz‎. Bo ljudy zazvyčaj zminjujuťsja menše i poviľniše, niž deklarujuť, i zaraz vidbuvajeťsja «pohybka prognozuvannja». «Bezprecedentni časy», i okremi krahy zaveršaťsja, i adaptyvne j stijke ljudstvo zabude pro negarazdy.

Peregljanuty dejaki strimy z Forumu z komunikacij dlja sociaľnyh ta povedinkovyh zmin SHKALA 2021, jakyj ćogo roku projšov u formati «online show», možna za posylannjam.

Podija vidbulasja pid egidoju Programy z pytań pidtrymky gromadjanśkogo suspiľstva Predstavnyctva JeS v Ukraїni, Programy spryjannja gromadśkij aktyvnosti «Dolučajsja!», ščo finansujeťsja Agentstvom SŠA z mižnarodnogo rozvytku (USAID) ta zdijsnjujeťsja Pact v Ukraїni, ta Dytjačogo fondu OON (JuNISEF). Spivorganizator podiї — kompanija IdeasFirst.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: