fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju»

🥊 Боксер Федір Черкашин: «Сумніватись — нормально. Але якщо прийняв рішення, пірнай в нього з головою»
«Pomylytysja aby vygraty» — novyj specprojekt golovnogo mecenatu ukraїnśkogo sportu Parimatch ta vydannja Na chasi. V mežah projektu predstavnyky ukraїnśkogo sportu, rozpovidajuť pro te, z čym svogo času ne vporalysja i jaki žyttjevi uroky zasvoїly zi svoїh nevdač.
«Помилитися аби виграти» — новий спецпроєкт головного меценату українського спорту Parimatch та видання Na chasi. В межах проєкту представники українського спорту, розповідають про те, з чим свого часу не впоралися і які життєві уроки засвоїли зі своїх невдач.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  За підтримки головного меценату українського спорту. Parimatch. Про несподівані карєрі повороти, ставлення до титулів і чемпіонства, професійний спорт без поразок розповідає боксер Федір Черкашин. 🏅 Перший любительський чемпіонат світу трапився зі мною в 10 років. Це не тільки мій здобуток. Моє захоплення спортом почалось з фільмів, де грали Жан-Клод Ван Дам та Джекі Чан. В дитинстві особливо перехоплювало подих від їхніх трюків і майстерності. Якось батько помітив, що я перед телевізором повторюю спортивні елементи, бійцівські розтяжки, удари. Запитав, чи подобається мені боксувати. Я беззаперечно відповів Так!. Батьки відразу мене віддали на секцію кікбоксингу в Харкові. Памятаю, хотілось, аби все нагадувало антураж кінофільмів; навіть попросив навчатись у тренера зрілого віку. Вже після першого тренування в 7-річному віці я зловив себе на думці спорт мене затягує. . . Тоді кожен невеликий крок в світі спорту був для мене перемогою. Я багато тренувався, почав вигравати перші змагання, їздив на турніри з кікбоксингу та тайського боксу. В 10 років взяв третє місце на Чемпіонаті світу в Іспанії серед любителів. Приблизно тоді в моєму житті спорт зайняв перше місце, школа залишилась позаду. Батьки не робили з цього трагедії. Навпаки, підтримували мої прагнення і мрії. Я ніколи від них не чув критики, штибу На тому боксі тобі голову відіб’ють. Вони робили все, аби мій талант розкрився. Дозволяли відвідувати тренування за умови, що в школу їх викликати не будуть через мою неуспішність. Також фінансували участь в змаганнях і зборах, що не було дешевим задоволенням. Насправді, перші медалі спортсмена — це заслуга не тільки юніора, але й всієї родини, якій доводиться буквально підлаштовуватись під потреби дитини. . . 🛠 Після кожної великої перемоги треба продовжувати пахати. В 13 років я потрапив до команди Цуканова Володимира Олексійовича, заслуженого тренера з тайського боксу, який виховав багато чемпіонів в Харкові. Наступного дня вийшов, показав на що здатен і переміг. Здолати тайця в Таїланді в 16 років — це наче виграти весь чемпіонат відразу (сміється — ред.). Ця перемога мене так зарядила, що я таки здобув перемогу на цьому турнірі. Не можу знайти кращого слова для опису моїх тодішніх емоцій та почуттів, ніж Вау!. Загалом, “під крилом” Володимира Олексійовича я провів близько 300 боїв, ставши багаторазовим чемпіоном України з тайського боксу, дворазовим чемпіоном Європи, чемпіоном світу. Як на мене, у спорті в принципі не варто зациклюватись на титулах. Треба вчасно перегорнути цю сторінку історії та йти далі. . . Попереду ще більше складних боїв, нових викликів і можливостей. Мені пощастило на тренерів, які завжди нагадували після памятних виграшів, що були помилки, над якими додатково треба попрацювати. Хизуватись титулами чемпіон цілими місяцями, означає вибрати хибний вектор розвитку. Після кожної великої перемоги треба продовжувати пахати, аби бути затребуваним спортсменом. 😕 Я здобув 7 перемог в професійному боксі — і раптом моя карєра зупинилась. Переїхавши до Києва в 18 років, мій карєрний шлях круто змінився. В столиці я так і не знайшов тренера з тайського боксу, з яким би хотілось розвиватись. Тому вирішив піти в бокс, аби підтягнути ударну техніку. За порадою знайомих, я вийшов на тренера Ліхтера Олександра Львовича. Під час першого тренування він розгледів мій потенціал, запросивши до себе в команду. Була тільки одна умова — багато працювати над собою, чим я й почав займатись. Опанування нового виду спорту без складнощів не обійшлось. Бокс не такий багатий на технічний арсенал, як тайський: я не міг вдарити суперника ногою чи коліном, як звик. Впоратись із опонентом мав тільки за рахунок сили рук. До того ж, б’ють в боксі набагато сильніше, порівняно з тайським боксом. Треба було докласти чимало зусиль, аби набути нових умінь. Кількох місяців наполегливих тренувань вистачило — і мене помітили. Я підписав перший менеджерський контракт із британцем Філіпом Фондю, який дав мені шанс на реалізацію у професійному боксі без любительської карєри. Тоді я провів 7 поєдинків, отримавши 7 перемог. Бився в Білорусі, Болгарії, Монако. До речі, після професійного дебюту за кордоном відчув, що ставлення в боксі до спортсменів серйозніше, ніж в тайському боксі: всі бої турнірів записуються, організація чемпіонатів на вищому рівні, конкуренція сильніша. . . Через півтора року моя карєра зупинилась. Контракт заблокували, а бої — скасували, бо в менеджера почались фінансові труднощі. Вирішив продовжити жити в Києві, не залишати занять. Навіть почав підпрацьовувати тренером в 20 років, якби це смішно не звучало. Втім, моя спортменська натура продовжувала про себе нагадувати, вимагала нових боїв. Я постійно шукав можливості проявити себе у великому спорті. 🇵🇱 Зірвався з місця та помчав у Польщу показувати, на що здатен. Зясувалося, що моя бабуся була полячкою, тому я мав всі шанси отримати карту поляка. Для цього опанував польську на базовому рівні, підтягнув знання з історії та географії, склав іспити й отримав карту. Далі почав думати, як вийти на професійного тренера в Польщі та зарекомендувати себе. Мені порадили Федора Лапіна, а з контактів скинули тільки адресу бази, де він тренував команди. Без довгих вагань я зібрав речі та поїхав на машині до Варшави. Район, куди я прибув, нагадував Борщагівку й не викликав довіри. Поблукавши вулицями, ледь знайшов потрібне приміщення. Мене зустріли на рецепції і запитали, кого шукаю. Я не придумав нічого кращого, ніж сказати, що в мене запланований спаринг, тому я до Федора Лапіна. Зайшовши в зал, одразу ж впізнав тренера. Підійшов до нього, представився, коротко розповів, що я з України, маю певний бекграунд і бачу свій розвиток в Польщі. Сказати, що тренер здивувався такому повороту подій, не сказати нічого. Запитав, чи готовий я стати в спаринг завтра. Звісно, я погодився. . . Наступного дня приходжу, а тренер мене запитує Ти ж в курсі, що в нас спаринги сильні? Якщо буде заскладно, кажи. Зупинимо. Я був готовий викластись на всі 100%. Пригадую, як зараз. Виходжу на ринг, наче багатократний чемпіон світу, і починаю боксувати. Відразу зрозумів, що суперник мені підходить по стилю: в нього силовий підхід, одноманітний. Я його зчитав за 4 раунди і переміг. Федір Лапін тоді очманів, мені здається. Сказав: Так, давай все спочатку. Звідки ти приїхав?. Мені відразу виділили кімнату-житло, я почав посилено тренуватись. Перші місяці було особливо важко. Щоденні двогодинні тренування, силові навантаження, а потім ще й пробіжки 3-5 км при погодних умовах мінус 10. Романтизм змінився на важку щоденну роботу. Коли втягнувся, попросив шанс в тренера проявити себе під час бою. Аби показати себе польській публіці, я оплатив можливість вийти на бій з суперником. Тоді мені вдалось нокатувати опонента в першому раунді ударом по печінці. А також познайомитись зі своїм майбутнім промоутером Анджей Василевськи. Так почалась моя польська історія та серія великих перемог. 💙💛І Україна, і Польща однаково важливі для мене. Я не вибиратиму, хто сильніше. Приїхавши до Польщі, в рейтингу BoxRec я знаходився в сьомій сотні. Після гучних перемог я зайняв 20-ту позицію. Польща стала країною можливостей, де я зміг проявити себе на максимум. За що я, безперечно, їй вдячний. Втім, стартові умови мені дала Україна, я тут народився та тривалий час жив. Незважаючи на критику і скепсис, я продовжу виходити на свої бої в шортах із двома прапорами, підкреслюючи однакову важливість обох країн. І не вибиратиму з-поміж них. В якомусь сенсі зараз в моєму житті — ще один переломний етап. Я готовий до нових спарингів і чемпіонатів на будь-якому континенті світу. Хочу піднятися в рейтингах, увійти в ТОП-10 до однієї з боксерських федерацій і наблизитись до омріяного титульного бою. Хоча морально я готовий не тільки до перемог, а й до нічиїх і поразок. Так, помилятись і програвати дуже неприємно, це справжній стрес для профі. Але з цим треба вміти працювати теж. . . У мене все найцікавіше — попереду. Я не перестаю багато працювати, дотримуюсь дисципліни та постійно випробовую свої сили. . 💪🏻 Поради від Федора Черкашина. ☝🏻 Менше слухати порад, більше — себе. .   ⏳ Будьте дисциплінованими. .   🤔 Сумніватись — це нормально. . Фото: Денис Лісовець та Дмитрій Куреньов
🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 1

Za pidtrymky golovnogo mecenatu ukraїnśkogo sportu

Parimatch

Pro nespodivani kar’jeri povoroty, stavlennja do tytuliv i čempionstva, profesijnyj sport bez porazok rozpovidaje bokser Fedir Čerkašyn.

Dośje

Fedir Čerkašyn — 25-ričnyj ukraїnśkyj neperemožnyj bokser-profesional. Vystupaje u peršij serednij i v drugij serednij vagovyh kategorijah. Stanom na vereseń 2020 roku, zajnjav 20-tu pozyciju v rejtyngu BoxRec. Nyni žyve v Poľšči, mynulogo roku otrymav poľśke gromadjanstvo. Na vsi boї vyhodyť z dvoma praporamy — ukraїnśkym i poľśkym.Ambasador brendu Parimatch.

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 2

🏅 «Peršyj ljubyteľśkyj čempionat svitu trapyvsja zi mnoju v 10 rokiv. Ce ne tiľky mij zdobutok»

Moje zahoplennja sportom počaloś z fiľmiv, de graly Žan-Klod Van Dam ta Džeki Čan. V dytynstvi osoblyvo perehopljuvalo podyh vid їhnih trjukiv i majsternosti. Jakoś baťko pomityv, ščo ja pered televizorom povtorjuju sportyvni elementy, bijcivśki roztjažky, udary. Zapytav, čy podobajeťsja meni boksuvaty. Ja bezzaperečno vidpoviv «Tak!». Baťky vidrazu mene viddaly na sekciju kikboksyngu v Harkovi.

Pam'jataju, hotiloś, aby vse nagaduvalo anturaž kinofiľmiv; naviť poprosyv navčatyś u trenera zrilogo viku. Vže pislja peršogo trenuvannja v 7-ričnomu vici ja zlovyv sebe na dumci «sport mene zatjaguje»

Todi kožen nevelykyj krok v sviti sportu buv dlja mene peremogoju. Ja bagato trenuvavsja, počav vygravaty perši zmagannja, їzdyv na turniry z kikboksyngu ta tajśkogo boksu. V 10 rokiv vzjav tretje misce na Čempionati svitu v Ispaniї sered ljubyteliv. Pryblyzno todi v mojemu žytti sport zajnjav perše misce, škola zalyšylaś pozadu. Baťky ne robyly z ćogo tragediї.

Navpaky, pidtrymuvaly moї pragnennja i mriї. Ja nikoly vid nyh ne čuv krytyky, štybu «Na tomu boksi tobi golovu vidib’juť». Vony robyly vse, aby mij talant rozkryvsja.

Dozvoljaly vidviduvaty trenuvannja za umovy, ščo v školu їh vyklykaty ne buduť čerez moju neuspišnisť. Takož finansuvaly učasť v zmagannjah i zborah, ščo ne bulo deševym zadovolennjam.

Naspravdi, perši medali sportsmena — ce zasluga ne tiľky juniora, ale j vsijeї rodyny, jakij dovodyťsja bukvaľno pidlaštovuvatyś pid potreby dytyny

🛠 «Pislja kožnoї velykoї peremogy treba prodovžuvaty pahaty»

V 13 rokiv ja potrapyv do komandy Cukanova Volodymyra Oleksijovyča, zasluženogo trenera z tajśkogo boksu, jakyj vyhovav bagato čempioniv v Harkovi.

Ce buv perehid na jakisno novyj riveń — profesijnyj. Nastav period dyscypliny, vidpraćovuvannja majsternosti, postijnyh zmagań. Odyn z povorotnyh momentiv togo času — učasť v peršomu čempionati svitu, na baťkivščyni tajśkogo boksu.

Tovaryši po komandi rozcinjuvaly cju poїzdku jak podorož, pid čas jakoї možna bude poboksuvaty ta zaodno vidpočyty. Ja ž buv nalaštovanyj peremogaty i tiľky. Za rezuľtatamy žerebkuvannja, peršym moїm supernykom stav tajeć. Zgaduju, jak pered tym bojem ne spav, perežyvyv, bukvaľno goriv dumkoju pro ryng.

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 3

Nastupnogo dnja vyjšov, pokazav na ščo zdaten i peremig. Zdolaty tajcja v Taїlandi v 16 rokiv — ce nače vygraty veś čempionat vidrazu (smijeťsja — red.). Cja peremoga mene tak zarjadyla, ščo ja taky zdobuv peremogu na ćomu turniri. Ne možu znajty kraščogo slova dlja opysu moїh todišnih emocij ta počuttiv, niž «Vau!». Zagalom, “pid krylom” Volodymyra Oleksijovyča ja proviv blyźko 300 boїv, stavšy bagatorazovym čempionom Ukraїny z tajśkogo boksu, dvorazovym čempionom Jevropy, čempionom svitu.

Jak na mene, u sporti v pryncypi ne varto zacykljuvatyś na tytulah. Treba včasno peregornuty cju storinku istoriї ta jty dali

Poperedu šče biľše skladnyh boїv, novyh vyklykiv i možlyvostej. Meni poščastylo na treneriv, jaki zavždy nagaduvaly pislja pam’jatnyh vygrašiv, ščo buly pomylky, nad jakymy dodatkovo treba popracjuvaty. Hyzuvatyś tytulamy «čempion» cilymy misjacjamy, označaje vybraty hybnyj vektor rozvytku. Pislja kožnoї velykoї peremogy treba prodovžuvaty pahaty, aby buty zatrebuvanym sportsmenom.

😕 «Ja zdobuv 7 peremog v profesijnomu boksi — i raptom moja kar'jera zupynylaś»

Pereїhavšy do Kyjeva v 18 rokiv, mij kar’jernyj šljah kruto zminyvsja. V stolyci ja tak i ne znajšov trenera z tajśkogo boksu, z jakym by hotiloś rozvyvatyś. Tomu vyrišyv pity v boks, aby pidtjagnuty udarnu tehniku. Za poradoju znajomyh, ja vyjšov na trenera Lihtera Oleksandra Lvovyča. Pid čas peršogo trenuvannja vin rozglediv mij potencial, zaprosyvšy do sebe v komandu. Bula tiľky odna umova — bagato pracjuvaty nad soboju, čym ja j počav zajmatyś.

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 4

Opanuvannja novogo vydu sportu bez skladnoščiv ne obijšloś. Boks ne takyj bagatyj na tehničnyj arsenal, jak tajśkyj: ja ne mig vdaryty supernyka nogoju čy kolinom, jak zvyk. Vporatyś iz oponentom mav tiľky za rahunok syly ruk. Do togo ž, b’juť v boksi nabagato syľniše, porivnjano z tajśkym boksom. Treba bulo doklasty čymalo zusyľ, aby nabuty novyh umiń.

Kiľkoh misjaciv napoleglyvyh trenuvań vystačylo — i mene pomityly. Ja pidpysav peršyj menedžerśkyj kontrakt iz brytancem Filipom Fondju, jakyj dav meni šans na realizaciju u profesijnomu boksi bez ljubyteľśkoї kar’jery. Todi ja proviv 7 pojedynkiv, otrymavšy 7 peremog. Byvsja v Bilorusi, Bolgariї, Monako.

Do reči, pislja profesijnogo debjutu za kordonom vidčuv, ščo stavlennja v boksi do sportsmeniv serjozniše, niž v tajśkomu boksi: vsi boї turniriv zapysujuťsja, organizacija čempionativ na vyščomu rivni, konkurencija syľniša

Čerez pivtora roku moja kar’jera zupynylaś. Kontrakt zablokuvaly, a boї — skasuvaly, bo v menedžera počalyś finansovi trudnošči. Vyrišyv prodovžyty žyty v Kyjevi, ne zalyšaty zanjať. Naviť počav pidpraćovuvaty trenerom v 20 rokiv, jakby ce smišno ne zvučalo. Vtim, moja sportmenśka natura prodovžuvala pro sebe nagaduvaty, vymagala novyh boїv. Ja postijno šukav možlyvosti projavyty sebe u velykomu sporti.

🇵🇱 «Zirvavsja z miscja ta pomčav u Poľšču pokazuvaty, na ščo zdaten»

Z’jasuvalosja, ščo moja babusja bula poljačkoju, tomu ja mav vsi šansy otrymaty kartu poljaka. Dlja ćogo opanuvav poľśku na bazovomu rivni, pidtjagnuv znannja z istoriї ta geografiї, sklav ispyty j otrymav kartu. Dali počav dumaty, jak vyjty na profesijnogo trenera v Poľšči ta zarekomenduvaty sebe. Meni poradyly Fedora Lapina, a z kontaktiv skynuly tiľky adresu bazy, de vin trenuvav komandy. Bez dovgyh vagań ja zibrav reči ta poїhav na mašyni do Varšavy.

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 5

Rajon, kudy ja prybuv, nagaduvav Borščagivku j ne vyklykav doviry. Poblukavšy vulycjamy, leď znajšov potribne prymiščennja. Mene zustrily na recepciї i zapytaly, kogo šukaju. Ja ne prydumav ničogo kraščogo, niž skazaty, ščo v mene zaplanovanyj sparyng, tomu ja do Fedora Lapina. Zajšovšy v zal, odrazu ž vpiznav trenera. Pidijšov do ńogo, predstavyvsja, korotko rozpoviv, ščo ja z Ukraїny, maju pevnyj bekgraund i baču svij rozvytok v Poľšči.

Skazaty, ščo trener zdyvuvavsja takomu povorotu podij, ne skazaty ničogo. Zapytav, čy gotovyj ja staty v sparyng zavtra. Zvisno, ja pogodyvsja

Nastupnogo dnja pryhodžu, a trener mene zapytuje «Ty ž v kursi, ščo v nas sparyngy syľni? Jakščo bude zaskladno, kažy. Zupynymo». Ja buv gotovyj vyklastyś na vsi 100%. Prygaduju, jak zaraz. Vyhodžu na ryng, nače bagatokratnyj čempion svitu, i počynaju boksuvaty. Vidrazu zrozumiv, ščo supernyk meni pidhodyť po stylju: v ńogo sylovyj pidhid, odnomanitnyj. Ja jogo zčytav za 4 raundy i peremig. Fedir Lapin todi očmaniv, meni zdajeťsja. Skazav: «Tak, davaj vse spočatku. Zvidky ty pryїhav?».

Meni vidrazu vydilyly kimnatu-žytlo, ja počav posyleno trenuvatyś. Perši misjaci bulo osoblyvo važko. Ščodenni dvogodynni trenuvannja, sylovi navantažennja, a potim šče j probižky 3-5 km pry pogodnyh umovah minus 10. Romantyzm zminyvsja na važku ščodennu robotu. Koly vtjagnuvsja, poprosyv šans v trenera projavyty sebe pid čas boju. Aby pokazaty sebe poľśkij publici, ja oplatyv možlyvisť vyjty na bij z supernykom. Todi meni vdaloś nokatuvaty oponenta v peršomu raundi udarom po pečinci. A takož poznajomytyś zi svoїm majbutnim promouterom Andžej Vasylevśky. Tak počalaś moja poľśka istorija ta serija velykyh peremog.

💙💛«I Ukraїna, i Poľšča odnakovo važlyvi dlja mene. Ja ne vybyratymu, hto syľniše»

Pryїhavšy do Poľšči, v rejtyngu BoxRec ja znahodyvsja v śomij sotni. Pislja gučnyh peremog ja zajnjav 20-tu pozyciju. Poľšča stala kraїnoju možlyvostej, de ja zmig projavyty sebe na maksymum. Za ščo ja, bezperečno, їj vdjačnyj.

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 6

Vtim, startovi umovy meni dala Ukraїna, ja tut narodyvsja ta tryvalyj čas žyv. Nezvažajučy na krytyku i skepsys, ja prodovžu vyhodyty na svoї boї v šortah iz dvoma praporamy, pidkresljujučy odnakovu važlyvisť oboh kraїn. I ne vybyratymu z-pomiž nyh.

V jakomuś sensi zaraz v mojemu žytti — šče odyn perelomnyj etap. Ja gotovyj do novyh sparyngiv i čempionativ na buď-jakomu kontynenti svitu. Hoču pidnjatysja v rejtyngah, uvijty v TOP-10 do odnijeї z bokserśkyh federacij i nablyzytyś do omrijanogo tytuľnogo boju. Hoča moraľno ja gotovyj ne tiľky do peremog, a j do ničyїh i porazok.

Tak, pomyljatyś i progravaty duže nepryjemno, ce spravžnij stres dlja profi. Ale z cym treba vmity pracjuvaty tež

U mene vse najcikaviše — poperedu. Ja ne perestaju bagato pracjuvaty, dotrymujuś dyscypliny ta postijno vyprobovuju svoї syly.

🥊 Bokser Fedir Čerkašyn: «Sumnivatyś — normaľno. Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju» 7
💪🏻 Porady vid Fedora Čerkašyna

☝🏻 Menše sluhaty porad, biľše — sebe

Ja oberežno stavljuś do porad, osoblyvo tyh, jaki stosujuťsja kar’jery. Važko poviryty, ščo htoś zmože skazaty vlučni “zoloti slova”, ne rozumijučy suti tvogo remesla. Ce biľše pro pidtrymku, a ne pro reaľnu dopomogu. Za tebe nihto ne sformuljuje cili ta ne dosjagne rezuľtatu. Tiľky ty maješ vizualizuvaty svoї mriї i poviryty v їh zdijsnennisť.

 

⏳ Buďte dyscyplinovanymy

V sporti nadvažlyvo ne davaty sobi poblažok, dokladaty maksymum zusyľ, slidkuvaty za svojeju fizyčnoju formoju. I zavždy buty gotovym projavyty sebe.

 

🤔 Sumnivatyś — ce normaľno

Ale jakščo pryjnjav rišennja, pirnaj v ńogo z golovoju. Jak i kožna ljudyna, ja často piddaju sumnivam jakiś včynky. Osoblyvo v turbulentni momenty, koly nemaje vyznačenosti. V takyh sytuacijah mene rjatuje cikavisť do žyttja. Ščo staneťsja, jakščo ja sprobuju? Jak vse zminyťsja, jakščo povirju v svoї syly? Jakščo staje cikavo j moї namiry peregukujuťsja z globaľnymy ciljamy, ja pirnaju v novi realiї z golovoju. A tam — pan, abo propav.

Foto: Denys Lisoveć ta Dmytrij Kureńov

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: